Ухвала

від 05.10.2023 по справі 200/14714/16-ц

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

05.10.2023м. ДніпроСправа № 200/14714/16-ц

Суддя Бажанова Ю.А. , розглянувши матеріали

за позовом ОСОБА_1 , м. Дніпро

до відповідача-1 ОСОБА_2 , м. Дніпро

відповідача-2 ОСОБА_3 , м. Дніпро

відповідача-3 Товариства з обмеженою відповідальністю "Грансо", м. Дніпро

терті особи:

ОСОБА_4 , м. Дніпро

ОСОБА_5 , м. Дніпро

ОСОБА_6 . м. Дніпро

ОСОБА_7 , м. Дніпро

приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Мошковська Наталія Миколаївна, м. Дніпро

про визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання недійсним паротокоів загальних зборів, скасування запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

СУТЬ СПОРУ:

У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Грансо", треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Мошковська Н.М., про визнання недійсним договору дарування, стягнення майнової та моральної шкоди, який у подальшому неодноразово уточнювала.

Відповідно до останньої заяви про уточнення позовних вимог та клопотання про залишення без розгляду позовних вимог у частині визнання недійсним договору дарування ОСОБА_1 просила суд:

- визнати недійсним свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 , індексний № 32371532, видане 19 січня 2015 року реєстраційною службою Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області ТОВ "Грансо" на нежитлове приміщення магазину № 333 за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати недійсним протокол загальних зборів учасників ТОВ "Грансо" від 05 грудня 2014 року № 05/12;

- визнати недійсним протокол загальних зборів ТОВ "МАГАЗИН № 333 "ПРОДУКТИ" від 03 квітня 2015 року про припинення товариства шляхом ліквідації та призначення ліквідатором ОСОБА_8 ;

- визнати недійсним протокол загальних зборів ТОВ "МАГАЗИН № 333 "ПРОДУКТИ" від 24 липня 2015 року про призначення ліквідатором ОСОБА_9 ;

- скасувати запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи ТОВ "МАГАЗИН № 333 "ПРОДУКТИ" в результаті ліквідації, внесеного 12 березня 2016 року на підставі рішення засновників;

- стягнути зі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у рахунок відшкодування майнової шкоди 611 959,00 грн, у рахунок відшкодування моральної шкоди - 2 850 000,00 грн.

Так, Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 грудня 2020 року позовні вимоги в частині визнання недійсним договору дарування частки у статутному капіталі залишено без розгляду.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 грудня 2021 року позовні вимоги задоволено частково; визнано недійсним протокол загальних зборів учасників ТОВ "Грансо" від 05 грудня 2014 року № 05/12; у задоволенні решти позовних вимог про визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання недійсним протоколу загальних зборів, скасування запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, стягнення майнової та моральної шкоди відмовлено; вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на час проведення зборів учасників ТОВ "Грансо" 05 грудня 2014 року, оформлених протоколом № 5/12, та прийняття на цих зборах рішення про прийняття до складу учасників вказаного товариства ТОВ "МАГАЗИН № 333 "ПРОДУКТИ", збільшення розміру статутного капіталу ТОВ "Грансо" на 99 180,00 грн за рахунок внеску нежитлового приміщення магазину № 333 загальною площею 533,9 кв. м, не було відомостей про те, що позивач ОСОБА_1 відчужила або в інший спосіб була позбавлена її частки в статутному капіталі, вийшла зі складу товариства чи була виключена з нього. З огляду на зазначене, на думку суду першої інстанції, позовні вимоги в частині визнання недійсним протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Грансо" від 05 грудня 2014 року № 05/12 є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Решта позовних вимог не доведена належними доказами, а тому не підлягає задоволенню.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 13 вересня 2022 року рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 грудня 2021 року у частині позовних вимог про визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання недійсними протоколів загальних зборів, скасування запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, стягнення майнової шкоди скасовано та провадження у справі у цій частині закрито.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 13 вересня 2022 року рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 грудня 2021 року у частині стягнення моральної шкоди скасовано. У задоволенні позовних вимог у цій частині відмовлено. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення відповідачами неправомірних дій та спричинення в результаті цього моральної шкоди.

Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2022 року поновлено позивачу строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її матеріали з Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.

Постановою Верховного Суду від 05.07.2023 року Касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 вересня 2022 року скасовано; провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Грансо", треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Мошковська Н.М., про відшкодування моральної шкоди закрито; роз`яснено ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду.

Ухвалою Верховного Суду від 23.08.2023 заяву ОСОБА_1 про передачу справи за підсудністю задоволено; передано справу №200/14714/16-ц, за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду.

Частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У разі надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, після закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в порядку цивільного чи адміністративного судочинства, суд перевіряє наявність підстав для залишення позовної заяви без руху відповідно до вимог господарського процесуального закону, чинного на дату подання позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.19.2023 позовну заяву залишено без руху, постановлено ОСОБА_1 , протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати докази сплати судового збору у розмірі 56 569,39 грн; надати докази направлення всім учасникам процесу (відповідачам та третім особам) копії уточненої позовної заяви (про збільшення позовних вимог з додатками) від 24.11.2020.

Господарський суд враховує, що підставою для залишення позовної заяви без руху, зокрема, є несплата судового збору у встановленому законом розмірі (позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 56 569,39 грн.), втім, в уточненій позовній заяві про збільшення позовних вимог від 24.11.2020 (Верховним Судом передано справу №200/14714/16-ц з позовними вимогами саме в цій редакції) міститься клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке не розглянуте господарським судом (судом, якому підсудна вказана справи згідно ухвали Верховного Суду від 23.08.2023).

Клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання заяви про зміну предмету позову мотивоване тим, що заявник має скрутне матеріальне становище.

На підтвердження скрутного матеріального становища надає: довідку з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 28.10.2020 про те, що ОСОБА_1 на обліку у відділі не перебуває; довідку з Центрального управління соціального захисту населення у Центральному районі Дніпровської міської ради від 28.10.2020 № 276 про те, що ОСОБА_1 на обліку в управлінні не перебуває та не отримує допомогу; відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків від 30.10.2020, згідно, яких вбачається, що інформація про доходи ОСОБА_1 за період з 1 кварталу 2018 року по 2 квартал 2020 року відсутня; довідку з Центрального управління соціального захисту населення у Центральному районі Дніпровської міської ради від28.10.202 про те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні та не отримує субсидію; довідку з Дніпровського міського центру зайнятості Дніпровського обласного центру зайнятості Державного центру зайнятості від 29.10.2020 про те, що ОСОБА_1 на обліку у Державному центрі зайнятості не перебуває та допомогу по безробіттю не отримує.

Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зазначеною нормою прямо передбачено право суду, зокрема, відстрочити сплату судового збору або зменшити його розмір чи звільнити від його сплати саме для позивача - фізичної особи, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік.

Отже, суди наділені повноваженнями зменшувати тягар судових витрат або взагалі звільняти від їх сплати осіб, які звертаються до суду з відповідним клопотанням.

Водночас, конструкція частин 1, 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" дає підстави для висновку, що зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов`язком суду, а знаходиться у межах суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.

Господарський процесуальний кодекс України покладає на суд обов`язок розглянути заявлені сторонами клопотання та з врахуванням кожного окремого випадку навести мотиви щодо їх задоволення чи відмови у їх задоволенні відповідно до норм чинного законодавства.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Питання перевірки реальної спроможності заявника сплатити судовий збір набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявник ставить питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/відстрочення сплати судового збору. За наявності таких питань суди повинні вказувати, які конкретно докази заявник має надати на підтвердження факту свого незадовільного майнового стану, у разі якщо наданих доказів недостатньо або вони не є належними.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 № R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.

У той же час гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.

Отже, сплата судового збору особами, які звертаються до суду, - це процесуальний обов`язок, який визначається нормами процесуального закону та Закону України "Про судовий збір".

При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (§ 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі "Kniat v. Poland"; § 63, 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі "Jedamski and Jedamska v. Poland").

Аналіз клопотання про звільнення від сплати судового збору свідчить, що вказані обставини не можуть вважатись достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору. Надані докази не характеризують майновий стан позивача, що підтверджують неможливість сплатити судовий збір та відсутність коштів для сплати судового збору. Надані до заяви про уточненої позовної заяви (про збільшення позовних вимог) від 24.11.2020 докази не підтверджують майновий стан позивача в цілому, а лише вказує про відсутність доходів, які підлягають оподаткуванню. В той же час, в матеріалах справи відсутні докази майнового стану відповідача в цілому (наприклад, але не виключно: майно, збереження, банківські вклади тощо).

З урахуванням викладеного господарський суд відмовляє у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового забору за подання позовної заяви про збільшення позовних вимог по цивільній справі №200/14714/16-ц.

При цьому, господарський суд також враховує, що ухвалою Верховного Суду у складі суддів Касаційного цивільного суду від 25.11.2022 ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору,

В матеріалах справи міститься квитанція про сплату ОСОБА_1 судового збору за подання касаційної скарги у сумі 18 685,00 грн.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).

Європейський суд з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі № 28249/95 від 19 червня 2001 року зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Таким чином, позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 56 569,39 грн. (60 337,39 грн. судовий збір який має бути сплачений (8 408 грн (2 102,00 грн. (розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 року) х 4) + (611959+285000=3461959*1.5 %= 51 929,39 грн.) - 3 768,00 грн. судовий збір, який сплачений до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська (1653,60грн (25.08.16) + 2114,40 грн (11.07.18).

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 8 Закону України "Про судовий збір", статтями 74, 123, 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового забору за подання позовної заяви про збільшення позовних вимог по цивільній справі №200/14714/16-ц.

2. Позовну заяву залишити без руху; ОСОБА_1 , протягом 5 днів з дня отримання ухвали суду надати докази сплати судового збору у розмірі 56 569,39 грн.

3. Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.А. Бажанова