Рішення

від 05.10.2023 по справі 922/3519/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/3519/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м.Київ (адреса: 04116, м.Київ, вул.Шолуденка,1) до Відділу освіти, культури і спорту Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області, смт Чкаловське (адреса: 63544, Харківська обл., Чугуївський р-н., смтЧкаловське, вул.Свободи,1) про стягнення 128531,55 грн без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

08.08.2023 року до Господарського суду Харківської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до Відділу освіти, культури і спорту Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу №19-1053/21-БО-Т від 13.11.2021 року в розмірі 128531,55 грн, з яких: 60386,34 грн - основний борг; 40899,32 грн - пеня; 4667,45 грн - 3% річних; 22578,44 грн - інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.08.2023 року відкрито провадження у справі №922/3519/23 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

18.08.2023 року відповідач надав до суду відзив на позовну заяву (вх.№22132).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.08.2023 року відзив (вх.№22132 від 18.08.2023) залишено без розгляду.

22.08.2023 року такий самий відзив надійшов до суду засобами поштового зв`язку (вх.№22424), з огляду на те, що даний відзив вже було розглянуто ухвалою суду від 22.08.2023 року, суд не приймає його до розгляду.

Згідно з ст.248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

13.11.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг (далі - Позивач) та Відділом освіти, культури і спорту Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області (далі - Відповідач) укладено договір № 19-1053/21-БО-1 постачання природного газу (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов`язався поставити відповідачу природний газ, а відповідач прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

Згідно з п. 2.1. Договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу на період листопад 2021 по грудень 2022 погоджений в кількості 89,11 тис. куб. м.

Відповідно до п. 3.2 договору сторони погодили, що постачання газу за цим договором здійснюється постачальником виключно за умови включення Споживача до Реєстру споживачів Постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС.

Пунктом 3.5 Договору встановлено, що приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Відповідно до п.4.1 Договору ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином:

Ціна природного газу за 1000 куб. м газу без ПДВ - 13658,42 грн.,

крім того податок на додану вартість за ставкою 20%,

крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1.10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 163,89 грн. за 1000 куб. м.

Всього ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим Договором становить 16554,00 грн.

Відповідно до пункту 5.1 Договору, оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється Відповідачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:

- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому Відповідач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.

Пунктом 7.2 Договору визначено, що у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору. Споживач зобов`язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Договір укладено зі строком дії до 31.12.2022 (п. 13.1 договору).

На виконання умов Договору, протягом листопада 2021 - червня 2022 Позивач передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 554853,06 грн, що підтверджується актами приймання - передачі природного газу, які підписані та скріплені печатками позивача та відповідача.

Як зазначає позивач в позовній заяві, відповідач оплату природного газу здійснював несвоєчасно та не виконав зобов`язання у строк визначений Договором, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги пункту 5.1 Договору.

Таким чином, сума простроченого та несплаченого основного боргу відповідача перед позивачем за договором складає 60386,34 грн.

На суми заборгованості за договором позивач здійснив нарахування 3% річних в розмірі 4667,45 грн, пені в розмірі 40899,32 грн та інфляційних втрат в розмірі 22578,44 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст.175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1,2 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу природній газ:

- у листопаді 2021 року у загальній кількості 2,12035 тис.куб.м на суму 35100,27грн, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 30.11.2021;

- у грудні в загальній кількості 5,43983 тис.куб.м на суму 90050,92 грн, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу за грудень від 31.12.2021;

- у січні в загальній кількості 7,73799 тис.куб.м на суму 128094,65 грн, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу за січень від 31.01.2022;

- у лютому в загальній кількості 7,94252 тис.куб.м на суму 131480,44 грн, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу за лютий від 28.02.2022;

- у березні в загальній кількості 8,39647 тис.куб.м на суму 138995,12 грн, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу за березень від 31.03.2022;

- у квітні в загальній кількості 1,83415 тис.куб.м на суму 30335,18 грн, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу за квітень від 30.04.2022;

- у травні в загальній кількості 0,03716 тис.куб.м на суму 615,16 грн, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу за травень від 31.05.2022;

- у червні в загальній кількості 0,01851 тис.куб.м на суму 306,42 грн, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу за червень від 30.06.2022.

Таким чином, протягом листопада 2021 - червня 2022 Позивач передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 554853,06 грн, що підтверджується актами приймання - передачі природного газу, які підписані та скріплені печатками позивача та відповідача.

Як зазначає позивач в позовній заяві, відповідач оплату природного газу здійснював несвоєчасно та не в повному обсязі виконав зобов`язання з оплати у строк, визначений Договором, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги пункту 5.1 Договору.

Таким чином, сума простроченого та несплаченого основного боргу відповідача перед позивачем за договором складає 60386,34 грн.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, позивач свої зобов`язання по поставці газу виконав у повному обсязі згідно з умовами договору, що підтверджується матеріалами справи, а саме актами приймання-передачі природного газу, які підписані та скріплені печаткою позивача та відповідача (а.с. 28-36).

Згідно з ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги те, що відповідач не вчинив необхідних дій, передбачених сторонами у договорі та повністю не розрахувався за поставлений газ у визначений строк, доказів протилежного суду не надав, суд дійшов висновку, що останній є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання за Договором на суму 60386,34 грн.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 40899,32грн пені, 4667,45 грн 3 % річних та 22578,44 грн інфляційних втрат.

Судом встановлено, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі виконав свої зобов`язання за договором щодо оплати заборгованості.

Зазначене дає позивачу правові підстави для нарахування пені, 3% річних та інфляційних на прострочену заборгованість.

Щодо пені.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.4 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 7.2 Договору визначено, що у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору. Споживач зобов`язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Перевіривши розрахунок позивача по нарахуванню пені, суд дійшов висновку про його арифметичну вірність та відповідність вимогам чинного законодавства України та договору, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 40899,32 грн підлягають задоволенню.

Щодо нарахування 3% річних та інфляційних.

Згідно з ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Позивачем нараховано 3% річних та інфляційні на суму боргу.

Перевіривши періоди нарахування та відповідні розрахунки 3% річних, суд дійшов висновку про їх арифметичну вірність та відповідність вимогам чинного законодавства України, у зв`язку з чим позовні вимоги щодо стягнення 4667,45 грн 3% річних є правомірними та підлягають задоволенню.

Перевіривши періоди нарахування та відповідні розрахунки інфляційних, суд дійшов висновку про їх часткову арифметичну невірність, у зв`язку з чим задоволенню підлягають інфляційні в сумі 22183,91 грн.

У задоволенні 394,53 грн інфляційних суд відмовляє, у зв`язку з невірним розрахунком.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно з ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, правомірними, підтверджуються матеріалами справи та відповідачем не спростовані, але, з урахуванням невірного розрахунку інфляційних втрат та відмови в стягненні 394,53 грн інфляційних, позов підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судового збору суд керується положеннями п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, відповідно до яких, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судовий збір в розмірі 2675,76 грн покладається на відповідача, з вини якого виник спір, решта покладається на позивача, у зв`язку з частковою відмовою в позові.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 42, 46, 73, 74, 79, 80, 86, 129, 238, 240, 247, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з Відділу освіти, культури і спорту Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області (адреса: 63544, Харківська обл., Чугуївський р-н, смт Чкаловське, вул.Свободи,1; код ЄДРПОУ 41557141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (адреса: 04116, м.Київ, вул.Шолуденка,1; код ЄДРПОУ 42399676) 128137,02 грн, з яких: 60386,34 грн - основний борг; 40899,32 грн - пеня; 4667,45 грн - 3% річних; 22183,91 грн - інфляційні втрати, крім того 2675,76 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "05" жовтня 2023 р.

СуддяК.В. Аріт