Ухвала

від 29.09.2023 по справі 922/2558/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 вересня 2023 року

м. Київ

cправа № 922/2558/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М. - головуючого, Вронської Г.О., Кібенко О.Р.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Львівського національного університету імені Івана Франка

на рішення господарського суду Харківської області

у складі судді Буракової А.М.

від 20.04.2023

та постанову Східного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Плахова О.В., Бородіна Л.І., Здоровко Л.М.

від 02.08.2023 (повний текст складено 08.08.2023)

у справі за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі"

до: 1) Університету банківської справи

2) Львівського національного університету імені Івана Франка

про стягнення 516 015,20 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Львівський національний університет імені Івана Франка 11.09.2023 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення господарського суду Харківської області від 20.04.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 у справі № 922/2558/22.

Склад колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду визначено протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2023 (Баранець О.М. - головуючий суддя, судді Вронська Г.О., Кібенко О.Р.).

Перевіривши матеріали касаційної скарги Львівського національного університету імені Івана Франка, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, зважаючи на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п?ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, передбачених підпунктами «а»-«г» цієї норми.

За змістом частини сьомої статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

У пункті 1 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у справі № 922/2558/22 є вимога про стягнення 516 015, 20 грн, що становить менше п?ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022 (1 240 500,00 грн).

У пункті 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено випадки наявності підстав для перегляду у касаційному порядку справи з ціною позову, що не перевищує п?ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями у справах з ціною позову, що не перевищує п?ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Касаційна скарга Львівського національного університету імені Івана Франка на рішення господарського суду Харківської області від 20.04.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.09.2023 у справі № 922/2558/22 не містить обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, за яких суд міг би визнати справу № 922/2558/22 такою, судові рішення у якій може бути переглянуто у касаційному порядку.

Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).

Таким чином законодавець цілком свідомо надав Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у пункті 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, і це повністю узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

При цьому використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи", тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

За приписами пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на викладене, враховуючи, що скаржником не наведено обґрунтування наявності обставин, передбачених підпунктами а-г пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Львівського національного університету імені Івана Франка на рішення господарського суду Харківської області від 20.04.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 у справі № 922/2558/22, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

У зв`язку із відмовою у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Львівського національного університету імені Івана Франка на рішення господарського суду Харківської області від 20.04.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 у справі № 922/2558/22, Суд не розглядає клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження .

За таких обставин, керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Львівського національного університету імені Івана Франка на рішення господарського суду Харківської області від 20.04.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 у справі № 922/2558/22.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді Г. Вронська

О. Кібенко