Ухвала

від 03.10.2023 по справі 920/816/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 жовтня 2023 року

м. Київ

cправа № 920/816/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковського О.В. - головуючого, Білоуса В.В., Жукова С.В.

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2023

у складі колегії суддів: Копитової О.С., Полякова Б.М., Остапенка О.М.

та ухвалу Господарського суду Сумської області від 29.03.2023

у складі судді Соп`яненко О.Ю.

у справі № 920/816/22

про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

ВСТАНОВИВ:

26.09.2023 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2023 та ухвалу Господарського суду Сумської області від 29.03.2023 про закриття провадження у справі №920/816/22 про неплатоспроможність ОСОБА_1 . Також, скаржником додано клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги та поновлення строку на касаційне оскарження.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі № 920/816/22 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Васьковського О. В., судді - Білоуса В.В., судді - Жукова С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2023.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України до скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Згідно з частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2023 року встановлений у розмірі 2684,00 грн.

Згідно підпункту 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Разом з тим, слід зазначити, що касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2023 подана до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд".

Відповідно до частин першої, четвертої статті 6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС).

05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку.

Згідно із частиною сьомою, абзацами першим та другим частини восьмої статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Реєстрація в ЄСІТС не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі. Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

У зв`язку з цим, статтю 4 Закону України "Про судовий збір" було доповнено частиною третьою, згідно з якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, з урахуванням зазначених положень, а також з огляду на обставини подання ОСОБА_1 касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2023 через підсистему "Електронний суд", розмір судового збору, який підлягав сплаті за звернення до суду касаційної інстанції становить 2147,20 грн (2684,00 х 0,8).

Проте, скаржником не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі. ОСОБА_1 в прохальній частині поданої касаційної скарги просить суд звільнити його від сплати судового збору за подання касаційної скарги скарги, посилаючись на скрутне матеріальне становище, що спонукало його звернутись з заявою про його неплатоспроможність.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Так, з аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Слід зазначити, що встановлений у статті 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.

До клопотання про звільнення від сплати судового збору не додано жодних доказів, які б свідчили про те, що фінансове становище останнього унеможливлює сплату судового збору за подання скарги, а також не наведено обставин, які б мали виключний характер, та свідчили б про наявність підстав для звільненя його від сплати судового збору.

Верховний Суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

Враховуючи положення статті 129 Конституції України, відповідно до яких основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, вказане клопотання задоволенню не підлягає.

Одночасно, відмова у задоволенні вказаного клопотання, не позбавляє права скаржника повторно подати клопотання про відстрочення/звільнення від сплати судового збору із наведенням та обґрунтуванням наявності умов, встановлених у статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Оцінюючи зазначені скаржником доводи в обґрунтування пропуску ним строку на касаційне оскарження, Суд виходить з такого.

Відповідно до частини 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частинами другою і третьою вказаної норми, учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

За змістом частини третьої статті 292 ГПК України у випадку, якщо касаційна скарга подана після закінчення строків, установлених статтею 288 ГПК України, і особа, яка її подала, не порушує питання поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними, вона залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутись до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Повний текст постанови Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2023, складений 16.08.2023. Відтак, 20-денний строк на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції спливає 05.09.2023.

Скаржник звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову апеляційного господарського суду - 25.09.2023, тобто поза межами процесуального строку на касаційне оскарження.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2023 заявник зазначає, що строк пропущений з поважних причин, оскільки постанова апеляційної інстанції засобами поштового зв`язку не надходила, про наявність постанови дізнався з ЄДРСР орієнтовно 8-10.09.2023, проте жодних доказів на підтвердження цього скаржником надано не було.

Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов`язується із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Разом з тим, Суд зазначає, що до касаційної скарги будь-яких належних та допустимих доказів отримання повного тексту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції (копія поштового конверту суду в якому надійшла саме оскаржувана постанови, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, довідка органу зв`язку, довідка суду апеляційної інстанції про надсилання та вручення/невручення оскарженої постанови, запит до суду із клопотанням про видачу судового рішення тощо) скаржником, в порушення вимог статей 13, 290 ГПК України не надано.

05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС): "Електронний кабінет", "Електронний суд" підсистема відеоконференцзв`язку, у зв`язку з чим відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС визначено, що особам, які зареєстрували електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з пунктом 37 наведеного розділу підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя.

Як вбачається з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" Іващенко М.В. зареєстрував офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі і саме за допомогою ЄСІТС комунікує із судами в межах розгляду справи № 920/816/22.

За інформацією, отриманою з автоматизованої системи документообігу суду КП "ДСС", постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2023 ОСОБА_1 надіслано в електронний кабінет та доставлено 17.08.2023. Зазначені обставини підтверджується Довідкою про доставку документа в кабінет електронного суду, яка отримана з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду".

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Таким чином, у даному випадку судом апеляційної інстанції 17.08.2023 було належним чином направлено повний текст оскаржуваної постанови в електронному вигляді скаржникові - ОСОБА_1 , який доставлено до Електронного кабінету, а тому саме 17.08.2023 є датою вручення судового рішення і заявнику касаційної скарги.

Звідси, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає, що скаржником не обґрунтовано звернення з касаційною скаргою після спливу строку на оскарження зазначеної постанови апеляційного господарського суду та не наведено аргументів стосовно того, що саме позбавило скаржника можливості звернутися до суду раніше ніж 25.09.2023, оскільки самі лише доводи щодо ознайомлення з текстом постанови з Єдиного державного реєстру судових рішень орієнтовно 08-10.09.2023, враховуючи отримання скаржником повного тексту постанови через систему "Електронний суд" 17.08.2023, не можуть вважатися поважними причинами пропуску строків на її оскарження, адже зумовлені суб`єктивною поведінкою сторони.

Ураховуючи зазначене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частини третьої статті 292 ГПК України, відповідно до якої заявник має право навести інші підстави для поновлення процесуального строку, які унеможливили здійснення відповідних процесуальних дій у встановлений строк, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Абзацом першим частини третьої статті 292 ГПК України встановлено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України.

Крім того, відповідно до статті 291 ГПК України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Як вбачається з касаційної скарги, ОСОБА_1 не надав доказів щодо направлення копії касаційної скарги іншим учасникам справи.

За викладеного, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про наявність підстав для залишення поданої касаційної скарги без руху і визначенням скаржникові способу усунення недоліків касаційної скарги, зазначених вище у цій ухвалі, шляхом подачі до касаційного суду належного доказу сплати судового збору в сумі 2147,20 грн. та клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших (поважних) підстав, що зумовили пропуск цього строку, виконати вимоги статті 291 ГПК Укранїни.

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

2. Визнати неповажними наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2023 у справі № 920/816/22.

3. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2023 та ухвалу Господарського суду Сумської області від 29.03.2023 у справі № 920/816/22 залишити без руху.

4. Надати строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали, а саме: надати суду належні докази сплати судового збору в сумі 2147,20 грн., заяву про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших підстав для його поновлення та наданням доказів в підтвердження поважності причин пропуску встановленого строку, надати докази надсилання копії касаційної скарги учасникам справи.

5. Наслідки невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали встановлені статями 292, 293 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий О.В. Васьковський

Судді В.В. Білоус

С.В. Жуков