Справа № 697/2015/23
№ пров. 2/697/607/2023
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
05 жовтня 2023 року м. Канів
Суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Скирда Б.К., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в інтересах яких діє адвокат Бовшик Микола Юрійович до ОСОБА_1 , третя особа: Канівська державна нотаріальна контора про усунення від права на спадкування, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в інтересах яких діє адвокат Бовшик М.Ю. звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Канівська державна нотаріальна контора про усунення від права на спадкування.
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що позовна заява не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами 1, 3 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, тобто 1073,60 грн.
Згідно з п. 2 ч. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять суд усунути ОСОБА_1 від права спадкування спадщини за законом, що відкрилась після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Тобто, позивачами заявлено позовну вимогу немайнового характеру.
Позивач ОСОБА_1 сплатила судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру та надала до матеріалів позовної заяви квитанцію № 84 від 14.09.2023.
Проте позивач ОСОБА_2 судовий збір не сплатила і квитанцію до позовної заяви не додала, а тому їй необхідно сплати судовий збір в розмірі 1073,60 грн. за позовну вимогу немайнового характеру та надати до суду оригінал квитанції або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суд роз`яснює, що судовий збір повинен бути сплачений за реквізитами Канівського міськрайонного суду Черкаської області, а саме:
- отримувач коштів ГУК у Черкаській області/тг м.Канів/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37930566, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA 518999980313131206000023717, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101;
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 498 ЦПК України, у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно чинного законодавства документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову.
Також, згідно зі ст. 80 Закону України «Про міжнародне приватне право», яка певною мірою дублюється ст. 498 ЦПК України, якщо при розгляді справи з іноземним елементом у суду виникне необхідність у врученні документів або отримані доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд може направити відповідне доручення компетентному органу іноземної держави у порядку, встановленому процесуальним законом України або міжнародним договором України.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви відповідач ОСОБА_1 є громадянином російської федерації, проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Судом враховано, що 24.02.2022 року розірвано дипломатичні відносини між Україною і російською федерацією у зв`язку з широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України. Функціонування закордонних дипломатичних установ України на території російської федерації та діяльність дипломатичних установ російської федерації на території України зупинено. Комунікація Міністерства закордонних справ України з органами державної влади російської федерації за посередництва третіх держав не здійснюється. У зв`язку з чим наразі унеможливлено сприяння органами дипломатичної служби України у переданні судових документів російській стороні (листи Міністерства закордонних справ України вих. № 71/17-500-67127 від 04.09.2022 року та вих. № 71/17-500-77469 від 03.10.2022 року).
Також припинено доставку поштових відправлень до/з російської федерації з перших днів повномасштабного вторгнення.
Однак, у зв`язку з повномасштабною військовою агресією російської федерації проти України припинилось будь-яке, в тому числі поштове, сполучення між Україною та російською федерацією.
Таким чином, передача будь-яких документів компетентним органам російської федерації, у тому числі дипломатичними каналами, наразі неможлива (лист Міністерства юстиції України вих. № 100817/98748-22-22/12.1.3 від 31.10.2022 року).
До повномасштабної військової агресії російської федерації проти України повідомлення резидентів російської федерації про розгляд судами України справ за їх участі здійснювалось згідно Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої у м. Мінську 22 січня 1993 року, та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого у м. Москві 28 березня 1997 року, у відносинах України з російською федерацією та республікою білорусь.
Однак, згідно із листом Міністерства закордонних справ України від 30.12.2022 року № 72/14-612-108558 після письмового повідомлення Виконавчого комітету Співдружності Незалежних Держав з 27 грудня 2022 року українською стороною зупинена дія Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої у м. Мінську 22 січня 1993 року, та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого у м. Москві 28 березня 1997 року, у відносинах України з російською федерацією та республікою білорусь.
У зв`язку з повномасштабною військовою агресією російської федерації проти України припинилось будь-яке, в тому числі поштове, сполучення між Україною та російською федерацією.
Разом з тим, Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду у постанові від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19 (провадження № 61-18782св21) викладено правову позицію, іноземна держава-відповідач не користується судовим імунітетом проти розгляду судами України таких судових справ. При цьому зазначено, що ухвала суду про направлення посольству рф запиту на згоду або незгоду про розгляд українським судом зазначеної цивільної справи, примірника апеляційної скарги і ухвали про відкриття апеляційного провадження, а також зупинення провадження у справі до надходження відповіді від компетентного органу іноземної держави - посольства рф в Україні або ненадходження в розумні строки такої відповіді з моменту належного підтвердження про отримання цим посольством зазначених процесуальних документів, підлягає скасуванню, оскільки вчинення рф з 2014 року збройної агресії проти України не припиняється, рф заперечує суверенітет України, тому зобов`язань поважати та дотримуватися суверенітету цієї країни немає. А отже, і направляти до посольства цієї країни запит на згоду про участь у справі і зупиняти провадження у справі до отримання відповіді від рф або повідомлення про вручення такого запиту не потрібно.
Частиною 4 ст. 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням необхідності направлення судом судових та позасудових документів для вручення за кордоном для належного повідомлення посольства рф про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за доцільне запропонувати позивачам здійснити нотаріально посвідчений переклад позовної заяви з додатками, та у подальшому - ухвали про відкриття провадження у справі на російську мову з тим, щоб в подальшому направити на електронні адреси та зазначити їх, якщо такі відомі позивачам.
Також позивачами не зазначені докази на підтвердження того, що вони дійсно зверталися до нотаріуса і отримали відмову у вигляді обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Главою 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року, передбачені обставини, при наявності яких нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії.
Згідно із п. 3 Глави 13 цього Порядку нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов`язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Свою позицію з цього приводу висловив в інформаційному листі від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 Вищий спеціалізований Суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, зокрема, увагу суддів звернуто на те, що слід звертати увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. У разі якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це може бути підставою для відмови у позові.
Як вбачається з п.9 узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» отримання постанови про відмову вчиненні нотаріальної дії має важливе значення, оскільки з часу відмови обчислюється строк для звернення до суду, і надання належної оцінки обґрунтованості вимог позивача неможливо без з`ясування причин та мотивів відмови у вчиненні нотаріальної дії.
Згідно з ч. 5 ст. 176 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Однак в матеріалах справи відсутня письмова обґрунтована постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зокрема у видачі свідоцтва про право на спадщину.
На підставі ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суд, встановивши, що позовна заява подана без додержанням вимог, викладених у ст. 175 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на вищевикладене, суддя вважає необхідним залишити позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в інтересах яких діє адвокат Бовшик Микола Юрійович до ОСОБА_1 , третя особа: Канівська державна нотаріальна контора про усунення від права на спадкування, без руху та надати позивачам строк для усунення зазначених недоліків та надання відповідних доказів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 176, 185 ЦПК України, суддя, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в інтересах яких діє адвокат Бовшик Микола Юрійович до ОСОБА_1 , третя особа: Канівська державна нотаріальна контора про усунення від права на спадкування залишити без руху.
Встановити позивачам десятиденний строк з дня отримання копії ухвали суду про залишення заяви без руху, для усунення недоліків.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачам.
У разі не усунення зазначених недоліків у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Б. К. Скирда
Суд | Канівський міськрайонний суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 05.10.2023 |
Оприлюднено | 09.10.2023 |
Номер документу | 113959707 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за заповітом |
Цивільне
Канівський міськрайонний суд Черкаської області
Скирда Б. К.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні