Рішення

від 05.10.2023 по справі 120/4183/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

05 жовтня 2023 р. Справа № 120/4183/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Томашпільської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою в інтересах ОСОБА_1 звернувся її представник до Томашпільської селищної ради.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивачки зазначив, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року у справі № 120/9373/21-а відповідач розглянув заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення технічної документації щодо поділу та об`єднання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за межами населеного пункту села Рожнятівка Тульчинського району Вінницької області.

За результатами розгляду такої заяви відповідачем прийнято рішення від 12 січня 2022 року № 2324, яким ОСОБА_1 відмовлено в наданні дозволу на виготовлення технічної документації щодо поділу та об`єднання земельної ділянки, оскільки така земельна ділянка сформована та включена до переліку земельних ділянок, право оренди яких пропонується для продажу на земельних торгах (у формі аукціону).

На думку представника позивача, сам лише факт прийняття рішення про включення земельної ділянки в перелік ділянок, право оренди на які виставляється на земельні торги, не є самостійною підставою для заборони її відчужувати та надавати у користування.

Також представник позивача зауважив, що за результатами пошуку аукціонів або лотів з продажу земельних ділянок або прав на них, які знаходяться на території Томашпільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області, жодних записів не знайдено, що свідчить про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 0523985200:01:000:0497 на земельні торги не виставлялась.

За наведених обставин, вважаючи, що відповідач безпідставно відмовив у наданні позивачці дозволу на виготовлення технічної документації щодо поділу та об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 0523985200:01:000:0497, представник ОСОБА_1 оскаржив в судовому порядку рішення Томашпільської селищної ради від 12 січня 2022 року № 2324 про відмову в наданні його довірительці дозволу на виготовлення технічної документації щодо поділу та об`єднання земельної ділянки.

Ухвалою від 17 квітня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд її здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Цією ж ухвалою витребувано у Томашпільської селищної ради інформацію про те, чи надсилалася ОСОБА_1 копія рішення "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення технічної документації щодо поділу та об`єднання земельної ділянки" № 2324 від 12 січня 2022 року раніше жовтня місяця 2022 року (у разі надсилання такого - надати докази надсилання та отримання такого), або докази, які підтверджують обізнаність ОСОБА_1 про оскаржуване рішення раніше жовтня 2022 року.

16 травня 2023 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що рішенням Томашпільської селищної ради від 30 серпня 2021 року № 1448 сформовану земельну ділянку з кадастровим номером 0523985200:01:000:0497 загальною площею 6,1892 гектари було включено в Перелік земельних ділянок, право оренди на які виставляється на земельні торги (аукціон) (пункт 172 додатку до рішення № 1448 від 30 серпня 2021 року). Тобто, на момент прийняття рішення про відмову в наданні позивачці відповідного дозволу від 12 січня 2022 року № 2324 земельна ділянка, яку позивачка має намір отримати у власність, була включена в перелік земельних ділянок, право оренди яких пропонується для продажу на земельних торгах (у формі аукціону). На думку представника відповідача, законодавець в частині 5 статті 136 Земельного кодексу України комплексно прописав, що земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або права на них, виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися в користування до завершення торгів. Тобто, від моменту включення до такого переліку і до завершення торгів землі не можуть відчужуватися, передаватися в заставу та надаватися в користування.

У відзиві також звернуто увагу на сталу судову практику Верховного Суду, згідно з якою включення земельної ділянки до переліку ділянок сільськогосподарського призначення державної чи комунальної власності, права оренди на які виставляється на земельні торги, є самостійною та достатньою підставою для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення такої ділянки у власність.

Така правова позиція є усталеною та викладена у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2018 року у справі № 815/3059/17, від 18 жовтня 2018 року у справі № 813/481/17, від 18 жовтня 2018 року у справі 527/43/17, від 02 жовтня 2018 року у справі № 806/3708/15, від 25 лютого 2019 року у справі № 347/964/17, від 22 квітня 2019 року у справі № 263/16221/17, від 08 листопада 2019 року у справі № 420/914/19, від 23 січня 2020 року у справі № 620/1058/19, від 28 жовтня 2020 року у справі № 819/1976/17, від 22 жовтня 2020 року у справі № 815/7279/16 та ряду інших.

Більше того, представник відповідача зауважив, що в справі № 120/815/22-а, що є тотожною цій, Верховний Суд скасував судові рішення Вінницького окружного та Сьомого апеляційного адміністративних судів та відмовив у задоволенні позову. Суд касаційної інстанції у постанові від 06 квітня 2023 року вкотре наголосив на тому, що в силу приписів статті 136 Земельного кодексу України включення земельної ділянки до Переліку земельних ділянок, права на які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися в користування до завершення торгів. А тому включення бажаної заявником ділянки до переліку земельних ділянок, які виставлені на земельні торги, є самостійною підставою для відмови в наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою.

За таких обставин відповідач вважає, що підстави для задоволення даного позову відсутні.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

06 липня 2021 року позивачка звернулася до Томашпільської селищної ради із заявою, в якій просила надати їй дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 0523985200:01:000:0497, яка розташована на території Томашпільського селищної територіальної громади Тульчинського району Вінницької області.

Рішенням 10 позачергової сесії 8 скликання Томашпільської селищної ради № 1269 від 16 липня 2021 року позивачці надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки площею 0,01 га із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, кадастровий номер ділянки 0523985200:01:000:0497, загальною площею 6,1892 га, за межами населеного пункту с. Рожнятівка Томашпільського району із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Не погодившись із таким рішенням, позивачка оскаржила таке рішення в судовому порядку.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року у справі № 120/9373/21-а визнано протиправним та скасовано рішення 10 позачергової сесії 8 скликання Томашпільської селищної ради № 1269 від 16 липня 2021 року, а також зобов`язано Томашпільську селищну раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення технічної документації щодо поділу та об`єднання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, комунальної форми власності, бажана земельна ділянка має кадастровий номер 0523985200:01:000:0497, яка розташована на території Томашпільського селищної територіальної громади Тульчинського району Вінницької області, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

На виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року у справі № 120/9373/21-а відповідачем повторно розглянуто заяву позивачки від 06 липня 2021 та прийнято рішення від 12 січня 2022 року № 2324 про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у зв`язку із тим, що земельна ділянка з кадастровим номером 0523985200:01:000:0497, яку позивачка має намір отримати у власність, включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, права оренди на які пропонується реалізувати на земельних торгах.

У підтвердження таких аргументів відповідач долучив до відзиву копію рішення Томашпільської селищної ради № 1448 від 30 серпня 2021 року, згідно з яким до переліку земельних ділянок, право оренди яких пропонується для продажу на земельних торгах (у формі аукціону), включено також і ділянку з кадастровим номером 0523985200:01:000:0497.

Надаючи правову оцінку рішенню, що оскаржується, суд зважає на таке.

Земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (стаття 3 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України).

Згідно з частиною другою статті 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до пункту «а» частини третьої статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

За змістом пункту «б» частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 гектара.

Частинами шостою та сьомою статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Зміст статті 79-1 ЗК України свідчить, що метою надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, є формування земельної ділянки, яке полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Стаття 25 Закону України від 22 травня 2003 року № 858-IV «Про землеустрій» визначає види документації із землеустрою, до яких крім проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок належать також технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що формування земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою, крім випадків, формування їх шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих ділянок, що, в свою чергу, здійснюється за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Так, в ході судового розгляду встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 0523985200:01:000:0497, яка має площу 6,1892 га, рішенням Томашпільської селищної ради від 30 серпня 2021 року № 1448 включена до переліку земельних ділянок, право на які пропонується для продажу на земельних торгах (у формі аукціону) (пункт 172 додатку до цього рішення).

У свою чергу, включення земельної ділянки, на частину якої претендує позивачка, до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, права оренди на які можуть бути реалізовані на земельних торгах, слугувало підставою для відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу ділянки 0523985200:01:000:0497, яка є предметом судового дослідження.

Визначаючись із тим, чи обгрунтовані такі доводи відповідача, суд враховує наступне.

Включення земельної ділянки до переліку земельних ділянок, право на які буде виставлено на земельні торги, не передбачено серед підстав, визначених у частині сьомій статті 118 ЗК України, для відмови в наданні відповідного дозволу.

Разом із тим про особливості підготовки лотів для продажу на земельних торгах йдеться у статті 136 ЗК України.

При цьому частиною 5 статті 136 ЗК України передбачено, що земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися в користування до завершення торгів.

Відтак слід дійти висновку, що з урахуванням приписів частини 5 статті 136 ЗК України включення земельної ділянки до переліку таких, права на які планується виставити на земельні торги унеможливлює надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (технічної документації щодо поділу чи об`єднання земельної ділянки), що є самостійною та достатньою підставою для відмови в наданні такого дозволу.

У контексті наведеного слід звернути увагу на висновок Верховного Суду, сформульований у постанові від 04 вересня 2020 року у справі № 440/1176/19, згідно з яким підставою відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності може бути невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Своєю чергою, невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів також може полягати у тому, що відповідно до статей 124, 134 ЗК України в особи відсутнє право на отримання бажаної земельної ділянки на неконкурентних засадах без проведення земельних торгів.

Такий висновок повністю відповідає усталеній судовій практиці Верховного Суду (про це свідчить те, що ще з 2018 року і дотепер суд касаційної інстанції не змінював своєї правової позиції з окресленого питання).

Так, вказана правова позиція була підтримана в інших постановах Верховного Суду, зокрема, від 23 січня 2020 року у справі № 620/1058/19, від 28 жовтня 2020 року у справі № 819/1976/17, від 22 жовтня 2020 року у справі № 815/7279/16, від 29 березня 2021 року у справі № 2040/6485/18, від 13 квітня 2021 року у справі № 818/1470/18, від 29 жовтня 2021 року у справі №340/1039/20, від 29 листопада 2021 року у справі № 340/1037/20, від 15 липня 2021 року у справі №520/3930/19, від 25 травня 2022 року у справі № 620/1060/21, від 18 січня 2023 року у справі №580/1300/22, від 27 січня 2023 року у справі № 120/19319/21-а, від 30 січня 2023 року у справі №120/1157/22-а, від 29 березня 2023 року у справі №120/4279/22, від 17 травня 2023 року у справі № 520/6954/19, від 12 липня 2023 року у справі № 340/20/20 та ряду інших.

При цьому слід врахувати те, що, незважаючи на внесення змін до статті 136 ЗК України, положення цієї норми в частині, що стосується запровадження обмеження щодо відчуження, передання в заставу, надання в користування земельних ділянок, включених до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не зазнавали суттєвих змін, які могли б надавати цій нормі іншого тлумачення.

Особливу увагу привертає постанова Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі № 120/815/22-а, що ухвалена за подібних у цій адміністративній справі обставин.

Так, переглядаючи судові рішення Вінницького окружного та Сьомого апеляційного адміністративних судів, Верховний Суд дійшов висновку про помилковість висновків, що викладені у таких рішеннях, з огляду на те, що на момент розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою та прийняття відповідачем рішення з цього питання земельна ділянка, якої стосувалася заява, була включена до переліку земельних ділянок, права оренди на які можуть бути реалізовані на земельних торгах. При цьому як і в цій справі, так і в справі № 120/815/22-а ділянка включена до відповідного переліку на підставі рішення № 1448 від 30 серпня 2021 року.

За результатами перегляду згаданих судових рішень Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу Томашпільської селищної ради, скасував рішення Вінницького окружного адміністративного суду та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду та ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Приймаючи рішення у цій справі, суд враховує наведені вище висновки Верховного Суду щодо застосування приписів статей 118 та 136 ЗК України у їх взаємозв`язку.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, суд доходить висновку, що у задоволенні позову належить відмовити.

З огляду на відмову в задоволенні позову відсутні й підстави для відшкодування позивачці витрати, пов`язані з сплатою нею судового збору.

Керуючись статтями 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )

Відповідач: Томашпільська селищна рада (місцезнаходження: 24200, Вінницька обл., смт Томашпіль, пл. Т. Шевченка, буд. 1; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 04326218)

Повний текст рішення суду складено 05.10.2023

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович