Ухвала

від 05.10.2023 по справі 240/28363/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

05 жовтня 2023 року м. Житомир справа № 240/28363/23

категорія 113060000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Панкеєва В.А., розглядаючи позовну заяву Керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" Бердичівська міська рада Житомирської області про зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить:

- Зобов`язати Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (код ЄДРПОУ: 30019801, поштова адреса: 01021, місто Київ, КЛОВСЬКИЙ УЗВІЗ, будинок 9/1) в особі Філії "Виробниче ремонтно "Укргазенергосервіс" Акціонерного товариства технічне підприємство «Укртрансгаз" (код ЄДРПОУ: 00156127, поштова адреса: 08151, Київська обл., Фастівський р-н, місто Боярка, вул.Петлюри Симона, будинок 49) привести у стан готовності захисну споруду протирадіаційне укриття за № 20034, що знаходиться за адресою: 13300, вул. Білопільська, 100, м.Бердичів Житомирської області, з метою використання її за призначенням у відповідності до «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018.

Відповідно до ч.2 ст.49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.

Перевіряючи адміністративний позов на відповідність його вимогам ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку, що він не відповідає вимогам даної норми Кодексу з наступних підстав.

Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини п`ятою статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; вирішуючи спір суд повинен встановити, що у зв`язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин; при цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Зі змісту позовної заяви відслідковується, що спір виник з приводу не приведення Акціонерним товариством «Укртрансгаз» в особі Філії "Виробниче ремонтно "Укргазенергосервіс" Акціонерного товариства технічне підприємство «Укртрансгаз" у стан готовності захисну споруду протирадіаційне укриття за № 20034, що знаходиться за адресою: 13300, вул. Білопільська, 100, м.Бердичів Житомирської області з метою використання її за призначенням у відповідності до «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018, що слугувало зверненню керівника Житомирської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі: Головного управління державної служби України з питань надзвичайних ситуацій у Житомирській області до суду із позовом до товариства щодо усунення допущених порушень.

Проте, прохальна частина позовної заяви містить лише вимоги зобов`язального характеру, що є способом захисту порушеного права, проте не визначає, внаслідок яких та чиїх рішень, дій чи бездіяльності було порушено права позивача, а відтак суд дійшов до висновку, що позивачу необхідно уточнити прохальну частину адміністративного позову.

Згідно з ч.5 ст.161 КАС України, у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Відповідно до ч.2 ст.49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.

Згідно з ч.4 та ч.5 ст.49 КАС України, у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

З наведених норм випливає, що питання про залучення третіх осіб вирішується ухвалою суду за заявою, в якій зазначається, на яких підставах їх належить залучити до участі у справі.

Позивачем при поданні позовної заяви визначено третьою особою - Бердичівську міську раду Житомирської області, однак всупереч ч.5 ст.161 КАС України відповідного окремого клопотання/заяви з обґрунтуванням залучення до участі у справі та вказівкою повного статусу такої особи (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача до позовної заяви не додано.

Відповідно до частин 1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків шляхом подання до суду нової (уточненої) позовної заяви, у тому числі і її копії для надіслання відповідачу, із зазначенням у ній:

- приведенням позовної заяви та її позовних вимог у відповідність до вищевикладених вимог КАС України.

- окремого клопотання/заяви з відповідним обґрунтуванням про залучення до участі у справі Бердичівської міської ради Житомирської області, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні позивача.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну заяву Керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя В.А. Панкеєва