Рішення

від 05.10.2023 по справі 320/14842/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2023 року № 320/14842/23

Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КУРОСІО» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариства з обмеженою відповідальністю «КУРОСІО» з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення від 30.11.2022 №0345320701, яке винесено на підставі акту перевірки №35372/Ж5/26-15-07-01-02/38812331 від 07.11.2022;

- визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення від 30.11.2022 №0345330701, яке винесено підставі акту перевірки №35372/Ж5/26-15-07-01-02/38812331 від 07.11.2022.

В обґрунтування вимог позивач послався на необґрунтованість та протиправність висновків службових осіб податкового органу викладених у акті про результати документальної позапланової невиїзної перевірки.

Зокрема, на підтвердження вказаних аргументів, у позовній заяві позивач зазначив, що позивач повністю відповідно до норм податкового законодавства на підставі первинних документів бухгалтерського обліку які повністю відповідають Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», та відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних визначив суму бюджетного відшкодування, що свідчить про необґрунтованість та протиправність прийнятих податковим органом податкових повідомлень-рішень.

Позивач вважаючи, що оскаржені податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем, порушують його права свободи та інтереси, насамперед майнові, у зв`язку з чим, враховуючи переконання позивача про протиправність, оскаржених податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.05.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КУРОСІО» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Не погоджуючись з аргументами позивача щодо неправомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідачем було подано відзив, в якому на підтвердження правомірності своїх дій зазначає, що службовими особами податкового органу під час виконання функцій покладених чинним законодавством було дотримано приписи чинного законодавства та правомірно прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Порушення податкового законодавства які стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових-повідомлень рішень викладені службовими особами податкової служби в акті перевірки на переконання представника податкового органу являються правомірними та підтверджуються відповідними доказами.

В підтвердження своєї позиції представник відповідача послався на висновки викладені в акті перевірки та підтримав встановлення обставин завищення позивачем суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Крім того, представник відповідача звернув увагу, що станом на дату написання акта перевірки, товариством з обмеженою відповідальністю «КУРОСІО» до перевірки не надано відомості щодо складського зберігання та картки складського обліку товарів, договори відповідального зберігання товарів, інвентаризаційні інвентаризації, звіряльні відомості, акти прийому-передачі товарів на зберігання, що стало підставою для висновків про те, що товариством з обмеженою відповідальністю «КУРОСІО» не підтверджено зберігання та наявність залишків товарів станом на 31.05.2022 на загальну суму 8 603 297 гривень.

Також, слід зазначити, що за даними Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН), первинних документів та обліковими регістрами бухгалтерського обліку за період з 01.05.2022 по 31.05.2022 не встановлено реєстрація податкових накладних на реалізацію товарів ТОВ «КУРОСІО».

Виходячи з вищевикладеного, представник податкового органу просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки при здійсненні владно управлінських функцій відповідач діяв на підставі та у межах передбачених чинним законодавством.

Не погоджуючись з аргументами та доводами податкового органу представником позивача подано додаткові пояснення, в яких останній зазначає, що позивач повністю відповідно до норм податкового законодавства на підставі первинних документів бухгалтерського обліку які повністю відповідають Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», та відповідно до ЄРПН визначив суму бюджетного відшкодування, а саме відповідач шляхом перевищення владних функції, вчинив дії які не надали законне право позивачу отримати бюджетне відшкодування яке фактично він отримував раніше та після цього акту не перевищуючи суму понад 100 тис. грн., чим нанесено збитки позивачу та скоротило виробничі потужності позивача в тяжкий для Держави України час.

Крім того, представник позивача зазначив, що фактично в акті перевірки висвітлено питання як на підставі чого з`явилося від`ємне значення податку на додану вартість який виник з липня 2021 року по травень 2022 року, тобто фактично всі податкові декларації та податкові накладні при поданні декларацій це зазначений період не мали жодних зауважень з боку податкового органу та приймались як такі що відповідають всім вимогам податкового законодавства, до фактичного звернення на необхідність отримання податкового відшкодування. Згідно викладеного необхідно взагалі з`ясувати якщо податковий кредит було сформовано відповідно до норм ПК України в період саме з липня 2021 року без зауважень тоді стає зрозумілим наявність всіх податкових накладних ЄРПН, які фактично підтверджують всі необхідні вимоги на відшкодування позивачу від`ємного значення з державного бюджету на розрахункові рахунки відкриті в банках України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні 27.09.2023 протокольною ухвалою судом було постановлено перейти до розгляду справи за правилами письмового провадження.

Керуючись викладеними вище обставинами, враховуючи надання сторонами всіх наявних доказів, заслуховування в ході розгляду справи всіх пояснень, суд вирішив здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та доказами.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, додаткові пояснення, а також оцінивши наявні в матеріалах належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КУРОСІО» (далі позивач/товариство) (код ЄДРПОУ 38812331) є юридичною особою, яка зареєстрована відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», та перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у м. Києві. Директором товариства є Яценко Сергій Олексійович.

На підставі п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та відповідно до наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 19.09.2022 №3911-п призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «КУРОСІО» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий, березень, квітень, травень 2022 року сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку, у податкових деклараціях з податку на додану вартість за лютий від 17.03.2022 №9042605408, за березень від 07.04.2022 №9045304596, за квітень від 19.05.2022 №9053318892, за травень від 14.06.2022 №9079488669 та вручення листа про проведення інвентаризації на складах платника від 04.10.2022 №57654/26-15-07-01-02, було здійснено виїзд за податковою адресою платника, а саме: м. Київ, вул. Михайла Грушевського 28/2, н/п 43. На момент виходу за вказаною податковою адресою ТОВ «КУРОСІО» посадові (службові) особи або законі (уповноважені) представники були відсутні. Даний факт зафіксовано актом про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 05.10.2022 №4720/ж6/26-15-07-01-02, який на виконання п.81.2 ст.81 Податкового кодексу України був відправлений разом з листом від 06.10.2022 №58032/6/26-15-07-01-02 на податкову адресу товариства поштою з повідомленням про вручення.

В подальшому, Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 12.10.2022 №4280-п виданого Головним управлінням ДПС у м. Києві, відповідно до пп.78.1.8 п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, зі змінами і доповненнями (далі - Кодекс), призначена позапланова невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «КУРОСІО» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий, березень, квітень, травень 2022 року сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку, у податкових деклараціях з податку на додану вартість за лютий від 17.03.2022 №9042605408, за березень від 07.04.2022 №9045304596, за квітень від 19.05.2022 №9053318892, за травень від 14.06.2022 №9079488669.

В ході проведення документальної позапланової невиїзної перевірки встановлено, що основним чинником виникнення від`ємного значення з ПДВ (100% від загальної суми податкового кредиту) є: придбання товарів (шпон струганий, шпон зрощений різних порід дерев та сорту, фанера гнучка, МДФ, ДСП плита, щит меблевий) у вітчизняних виробників та імпортованого з Литви, Естонії, Нідерландів, Італії, Німеччини. Згідно з даними оборотно- сальдової відомості по рахунку №28 «Товари на складі» станом на 31.05.2022 дебетове сальдо складає 8 603 297,43 гривень.

Податковим органом засобами поштового зв`язку з повідомленням про вручення направлено запит від 24.10.2022 №13729/1/26-15-07-01-02 щодо забезпечення надання всіх необхідних документів, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків) з податку на додану вартість та Додатку 2 до Декларацій (Довідка про суму від`ємного значення звітного податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду та вплинули на формування від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19 декларації з ПДВ); суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації з ПДВ).

Лист про проведення інвентаризації на складах платника від 04.10.2022 №57654/26-15-07-01-02 зареєстровано відповідно до наказу Головного управління ДПС у м. Києві «Про проведення перевірки ТОВ «КУРОСІ» виданого на підставі пл.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем був складений Акт від 07.11.2022 №35372/26-15-07-01-02/38812331, в якому зазначено про виявлені порушення норм Податкового кодексу України, а саме:

- п.185.1 ст.185, п.189.1 ст. 189, пп.«г» п.198.5 ст.198 Кодексу, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації) за травень 2022 року на загальну суму 1 720 660 гривень;

- п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, зі змінами та доповненнями, встановлено відсутність реєстрації ТОВ «КУРОСІО» податкових накладних (з урахуванням вимог пункту 522 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України).

За результатами висновків уповноважених осіб податкового органу Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято:

- податкове-повідомлення рішення від 30.11.2022 №0345320701, яке винесено на підставі акту перевірки №35372/Ж5/26-15-07-01-02/38812331 від 07.11.2022;

- податкове-повідомлення рішення від 30.11.2022 №0345330701, яке винесено підставі акту перевірки №35372/Ж5/26-15-07-01-02/38812331 від 07.11.2022.

Не погоджуючись з висновками службових осіб Головного управління ДПС в м. Києві, 21.02.2023 позивачем подано скаргу на Акт документальної позапланової невиїзної перевірки №35372/ж5/26-15-07-01-02/38812331 від 07.11.2021 (2022) та на податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 30.11.2022 №0345320701.

13.04.2023 Державною податковою службою України за результатами розгляду вказаної вище скарги, прийнято рішення про залишення податкового повідомлення-рішення від 30.11.2022 №0345320701, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись з законністю та обґрунтованістю висновків податкового органу викладених в вищевказаному акті та прийнятих на підставі таких висновків податкових повідомлень-рішень позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України; Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України); Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі ПК України); Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі Закон №996-XIV); Порядку заповнення податкової накладної затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 26.01.2016 за №137/28267, у відповідних редакціях, що діяли на момент спірних правовідносин.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 200.4 ст.200 ПК України визначено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.200-1.3 ст.200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.200-1.3 ст.200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу ( п. 14.1 статті 14 ПК України)

Відповідно до ч.1, 2 ст.9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З матеріалів справи встановлено, що основним видом діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «КУРОСІО» є код КВЕД 16.21 Виробництво фанери, дерев`яних плит і панелей, шпону; код КВЕД 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; код КВЕД 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; код КВЕД 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах.

Як встановлено під час перевірки, станом на 31.05.2022 у позивача обліковувались залишки ТМЦ на суму 8 603 297,00 грн.

Відповідно до пп. 20.1.9 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки. Платник податків відповідно до п.п.16.1.9 п.16.9 ст.16 ПК України зобов`язаний виконувати законні вимоги посадової особи контролюючого органу.

Відповідно до ч.6 ст.145 ГК України та ч.1 ст.10 Закону №996-XIV інвентаризацією є передбачений законом спосіб перевірки активів і зобов`язань підприємства, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка, що необхідні для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Згідно з абз.6 п.7 розділу І Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 №879 (надалі - Положення №879) проведення інвентаризації є обов`язковим на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації. У цьому випадку інвентаризація має розпочатись у строки та в обсязі, що зазначені у належним чином оформленому документі цього органу, але не раніше дня отримання документа.

Разом з тим, форма вимоги контролюючого органу про проведення інвентаризації або ж обов`язкові вимоги до її оформлення та змісту ПК України та іншими нормативно-правовими актами не встановлені.

Судом встановлено, що під час перевірки позивачем отриманий лист податкового органу від 04.10.2022 №57654/6/26-15-07-01-02 з вимогою провести інвентаризацію фактично наявних основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки підприємства в присутності представників Головного управління ДПС у м. Києві, що здійснюють перевірку.

В свою чергу, судом з матеріалів справи встановлено, що наказом товариства з обмеженою відповідальністю «КУРОСІО» від 03.01.2022 №3-ТМЦ «Про проведення щорічної інвентаризації» наказано:

1. Перед складанням річної фінансової звітності провести суцільну інвентаризацію всіх активів і зобов`язань, включаючи основні засоби, нематеріальні активи, товарно-матеріальні цінності, грошові кошти, розрахунки з контрагентами. із перевіркою і документальним підтвердженням їх наявності, стану, відповідності критеріям визнання та оцінки.

2. Організацію інвентаризації і контроль за її проведенням покласти на постійно діючу інвентаризаційну комісію, затверджену цим наказом від 03.01.2022 №3-ТМЦ.

3. Інвентаризацію провести у присутності матеріально відповідальних осіб:

- Директор Яценко С. О.;

- Директор фінансовий Омельчук О. А.

4. Датою початку річної інвентаризації вважати 01.12.2022, а датою закінчення 31.12.2022. Інвентаризацію окремих об`єктів провести у такі строки:

4.1. товарно-матеріальних цінностей на складах та готовій продукції, а також відвантажених і таких, що перебувають у дорозі, станом на 31.12.2022 - з 01.01.2023 по 10.01.2023;

4.2. товарно-матеріальних цінностей у незавершеному виробництві станом на 30.11.2022 - з 01.12.2022 по 10.12.2022;

4.3. основних засобів, незавершених ремонтів основних засобів, нематеріальних активів станом на 30.11.2022 - з 01.12.2022 по 07.12.2022;

4.4. розрахунків із покупцями, постачальниками та іншими дебіторами і кредиторами станом на 30.11.2022 - з 01.12.2022 по 06.12.2022;

4.5. грошових коштів у касі, на банківських рахунках, цінних паперів станом на 30.11.2022 30.11.2022.

5. Матеріально відповідальним особам до початку інвентаризації:

5.1. здати до бухгалтерської служби всі прибуткові та видаткові документи на відповідні активи;

5.2. активи згрупувати, розсортувати та розкласти за назвами, сортами, розмірами у порядку, який зручний для підрахунку.

6. Директору до початку річної інвентаризації організувати й проконтролювати роботу з завершення обробки документів з надходження та видачі матеріальних цінностей, здійснення відповідних записів записи в регістрах бухгалтерського обліку та визначення залишків матеріальних цінностей на день інвентаризації.

7. Директору організувати й проконтролювати складання звіряльних відомостей активів і зобов`язань, у яких мають бути відображені розбіжності між даними бухгалтерського обліку і даними інвентаризаційних описів (актів інвентаризації). Строк виконання - до 08.12.2022 (включно).

8. Постійно діючій інвентаризаційній комісії після закінчення інвентаризації скласти загальний протокол за результатами річної інвентаризації та передати його разом з іншими матеріалами інвентаризації на затвердження директору. Строк виконання - до 10.12.2022 (включно).

9. Директору організувати й проконтролювати відображення результатів інвентаризації у бухгалтерському обліку та фінансової звітності на підставі затвердженого директором протоколу інвентаризаційної комісії - до 31.12.2022 (включно).

Згідно з наявних в матеріалах справи Актів контрольної перевірки інвентаризації цінностей та Інвентаризаційних описів комісією в складі: Голова директор Яценко С.О.; члени комісії Яценко С.О.; Омельчук О.А., було проведено інвентаризацію за наслідками якої встановлено, що згідно з інвентаризаційними описами в наявності перебуває в загальній кількості 311 товарів, на загальну суму 8 293 506,28 грн. (т.1, а.с.87-104)

У той же час, суд звертає увагу, що у акті зазначено, що встановити фактичну наявність залишків товарно-матеріальних цінностей в структурних підрозділах неможливо, оскільки підприємством інвентаризація товарів проведена самостійно, без залучення представників Головного управління ДПС. Також зазначено, що у разі виявлення відсутності (нестачі) товарів вони вважаються використаними платником податків в операціях, що не є його господарською діяльністю.

Відповідно до п.п.20.1.13 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи, визначені пп.41.1.1 п.41.1 ст. 41 цього Кодексу, мають право доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об`єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов`язані з іншими об`єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу.

Організація та основні правила проведення інвентаризації врегульовані Положенням про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 №879, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за №1365/26142 (надалі - Положення № 879).

Відповідно до п.1 розділу ІІ Положення №879 для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об`єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства. У разі проведення інвентаризації за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації, посадові особи відповідного органу (за їх згодою) можуть бути присутні при проведенні інвентаризації.

Зі змісту наведених норм вбачається право доступу посадових осіб контролюючого органу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності платника. Водночас така присутність посадових осіб не є обов`язковою.

Зазначену правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 13.02.2019 у справі №820/817/17 щодо аналогічного питання.

В свою чергу податковий орган не надав будь-які належні докази на спростування правильності та обґрунтованості проведених позивачем інвентаризацій фактично наявних товарно-матеріальних цінностей, майна, основних засобів та інших активів.

Суд зауважує, що позивачем повідомлено уповноважених осіб відповідача про проведену на підставі наказу директора підприємства інвентаризацію ТМЦ, основних фондів та інших активів у відповідності до наказу про проведення інвентаризації.

Згідно із п.п.83.1.6 п.83.1 ст.83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є, серед іншого, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Отже, з встановлених вище обставин суд приходить до висновку, що відповідачем в порушення вказаної норми, а також п.1 розділу II Положення №879 у акті перевірки не було враховано результати проведеної платником інвентаризації, а також зроблений необґрунтований висновок про не підтвердження залишків товару на складі.

Оскільки у даному випадку позивачем були виконані дії щодо проведення інвентаризації та надано відповідні документи, складені за результатами інвентаризації, у контролюючого органу були відсутні підстави для висновку про неможливість підтвердження фактичних залишків придбаних товарно-матеріальних цінностей та неможливість підтвердження їх використання в господарській діяльності платника.

Із матеріалів перевірки встановлено, що фактичною підставою для висновків податкового органу про завищення позивачем розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість, а також заявленої суми бюджетного відшкодування, стала начебто встановлена і доведена податковим органом неможливість підтвердити обсяг залишків товарно-матеріальних цінностей у складських та виробничих приміщеннях позивача, оскільки платник не забезпечив проведення інвентаризації у присутності представників контролюючого органу.

Одночасно з цим, будь-яких належних доказів невідповідності фактичних результатів проведеної платником податків інвентаризації даним бухгалтерського обліку позивача податковим органом не наведено і не надано.

Крім того, суд критично ставиться до доводів податкового органу про відсутність трудових ресурсів, ТМЦ та інших активів які надають можливість проводити виробничий процес, однак, з наданих до суду матеріалів та документів можна чітко встановити про реальність здійснення позивачем господарських операцій. При цьому, з аналізу Акту перевірки вбачається, що уповноважені особи податкового органу здійснюючи перевірку господарських операцій прийшли до обґрунтованого висновку про те, що при перевірці операцій, що здійснюються при вивезенні на митну територію України товарів від нерезидентів не встановлено відхилень з даними інформаційних систем ДПС.

Також, згідно з довідкою від 30.11.2022 №42772/ж5/26-15-07-01-02/38812331 вбачається, що в ході перевірки первинної документації позивача як висновок зазначено, що перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні зачервень 2022 року у Декларації суми заявленої до відшкодування з бюджету у сумі 99 800,00 грн, за липень 2022 року у Декларації суми заявленої до відшкодування з бюджету у сумі 95 000,00 грн, порушень не встановлено.

Беручи до уваги вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість встановлених податковим органом порушень позивачем податкового законодавства, що мало наслідком прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень оскільки такі порушення не відповідають дійсності.

Таким чином, суд зазначає, що податковий орган, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, винесені на підставі висновків викладених у акті документальної позапланової виїзної перевірки діяв необґрунтовано, у зв`язку з чим у суду наявні підстави прийти до висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та наявність підстав для їх скасування.

Відповідно до приписів ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 06.09.2005; п.89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18.07.2006; п.23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10.02.2010; п.58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, п.29).

Згідно з ч.1 ст.9, ст.72, ч.1, 2, 5 ст.77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

А тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Інші доводи сторін не спростовують викладеного та не доводять протилежного.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 26 840,00 грн. Відтак, враховуючи, розмір задоволених позовних вимог позивача, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 26 840,00 грн, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст.2, 6-10, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «КУРОСІО» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення від 30.11.2022 №0345320701, яке винесено на підставі акту перевірки №35372/Ж5/26-15-07-01-02/38812331 від 07.11.2022.

Визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення від 30.11.2022 №0345330701, яке винесено підставі акту перевірки №35372/Ж5/26-15-07-01-02/38812331 від 07.11.2022.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КУРОСІО» (адреса: 01021, місто Київ, вулиця Михайла Грушевського, будинок 28/2, код ЄДРПОУ 38812331) судовий збір у розмірі 26 840,00 грн (двадцять шість тисяч вісімсот сорок гривень нуль копійок), за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Перепелиця А.М.