Ухвала

від 04.10.2023 по справі 580/9242/23

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

04 жовтня 2023 року справа № 580/9242/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи №580/9242/23

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Анвісан» (бульвар Шевченка 250 корп.2 оф.2, м.Черкаси, 18002, код в ЄДРПОУ 40832650)

до державного реєстратора виконавчого комітету Будищенської сільської ради Мацепи Олександра Сергійовича (вул. 30 років Перемоги 42, Черкаський район, Черкаська область, ЄДРПОУ 04407750)

про визнання зобов`язання вчинити дії, постановив ухвалу.

04.10.2023 вх. №42419/23 позивач, звернувшись до суду з позовом до державного реєстратора виконавчого комітету Будищенської сільської ради Мацепи Олександра Сергійовича, просить: зобов`язати державного реєстратора виконавчого комітету Будищенської сільської ради Мацепи Олександра Сергійовича вилучити запис. Додатково просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати, у тому числі на правничу допомогу (попередній розрахунок у сумі 4000 грн не наданий до матеріалів позову).

Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Відповідно до п. 4 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Згідно з п.9 частини 5 статті 160 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача. Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, на звернення до адміністративного суду, якщо особа вважає, що суб`єктом владних повноважень порушені права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Позивач у порушення п.4, 5, 9 частини 5 статті 160 КАС України не зазначив про захист якого саме права чи охоронюваного законом інтересу просить, не обирає спосіб захисту порушеного права відповідно до вимог статті 5 КАС України.

Державний реєстратор виконавчого комітету Будищенської сільської ради не є розпорядником бюджетних коштів у контексті клопотання про розподіл судових витрат.

Усупереч вимог п.2 ч.5 ст.160 КАС України позивач з помилками визначає найменування виконавчого комітету; усупереч п.5 ч.5 ст.160 КАС України не надає доказу - власного звернення до відповідача з метою врегулювання спору та не надає відмови відповідача щодо реєстраційних дій на звернення позивача.

Позивач стверджує про отриману інформацію від іншої особи, проте учасником справи не визначає осіб на права і обов`язки яких може вплинути рішення у цій справі.

Правове становище третіх осіб у процесі посідають особи, які мають юридичний інтерес до справи, але інтерес, який не є рівноцінним інтересам сторін (позивача чи відповідача).

Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Верховний Суд 24.09.2019 у справі № 420/6389/18 зазначив: поважними причинами визнаються лише такі обставини, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Отримання листа з інформацією у межах здійснення податкового контролю не є поважною причиною для поновлення строку звернення до суду щодо відомої/оприлюдненої публічної інформації, позаяк керівник відповідає за формування облікової політики, податкової і фінансової звітності на підприємстві.

Згідно ч. 1 ст. 134 ГК України суб`єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб`єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб`єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів. Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно з дотриманням вимог цього Закону обирає форми його організації. Керівник підприємства зобов`язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

Позивач формує вимогу зобов`язального характеру, проте не зазначає про які протиправні рішення, дії чи бездіяльність йдеться.

Верховний Суд висновує у справі №6-951цс16: вимога вчинити дії у майбутньому не може бути задоволена, оскільки захисту належить тільки порушене право.

Відповідно до висновку Верховного Суду в ухвалі від 23.01.2019 у справі №9901/35/19 під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права. Особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Усупереч вимог ч.1 ст.5 КАС України позивач сформував вимоги без урахування висновків Верховного Суду у справах (№824/399/17-а - суд зв`язаний предметом і обсягом заявлених вимог; №9901/35/19 - визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу має сформулюватися максимально чітко і зрозуміло) та рекомендацій: «Як формулювати позовні вимоги та будувати доводи в адміністративних справах» / https://zib.com.ua/ua/157531-yak_formulyuvati_pozovni_vimogi_ta_buduvati_dovodi_v_adminsp.html.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.2, 5, 123, 160, 161, 169, 241, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ТОВ «Анвісан» (ЄДРПОУ 40832650) залишити без руху.

Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дати отримання копії даної ухвали.

Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено обраним відповідачем; надання доказів на підтвердження витрат правничої допомоги; обрання належного формалізованого способу захисту відповідно до ст.5 КАС України; доказів звернення до відповідача і відповіді на звернення; обгрунтованого клопотання про поновлення порушення строку звернення до суду.

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА