Ухвала

від 12.03.2024 по справі 580/9242/23

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

12 березня 2024 року Справа № 580/9242/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи №580/9242/23

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Анвісан» (бульвар Шевченка 250 корп.2 оф.2, м.Черкаси, 18002, код в ЄДРПОУ 40832650)

до державного реєстратора виконавчого комітету Будищенської сільської ради Мацепи Олександра Сергійовича (вул. 30 років Перемоги 42, Черкаський район, Черкаська область, ЄДРПОУ 04407750)

про зобов`язання вчинити дії, постановив ухвалу.

04.10.2023 вх. №42419/23 позивач, звернувшись до суду з позовом до державного реєстратора виконавчого комітету Будищенської сільської ради Мацепи Олександра Сергійовича, просить: зобов`язати державного реєстратора виконавчого комітету Будищенської сільської ради Мацепи Олександра Сергійовича вилучити запис про приміщення на підставі рішення від 18.07.2017. Додатково просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати, у тому числі на правничу допомогу (попередній розрахунок у сумі 4000 грн не наданий до матеріалів позову).

05.02.2024 суд позовну заяву ТОВ «Анвісан» (ЄДРПОУ 40832650) продовжив строк для усунення недоліків. 08.03.2024 позивач надав до суду клопотання, де просить визнати поважними причини пропуску строку для усунення недоліків за адміністративним позовом на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У клопотанні зазначає, що державний реєстратор реєструючи нові об`єкти нерухомості, що утворились унаслідок поділу первинного об`єкта нерухомості в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно допустив задвоєння реєстрації права власності унаслідок не вилучення державним реєстратором реєстратором запису про приміщення творчої майстерні площею 144,2 кв. м, яке в 2019 році було поділено на два приміщення площею 62,22 та 82 кв.м відповідно.

Доказів звернення до відповідача щодо спірного питання позивач до суду не додає, про зміст і характер порушеного права не зазначає та не обирає спосіб захисту відповідно до ст.5 КАС України у публічно-правовому спорі.

Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23).

Відповідно до Закону України 1 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п.1 ч.1 ст.2 Закону № 1952-IV).

Верховний Суд у справі №160/6762/21 ЄДРСР 103127835 зазначив: прийняттю рішення державного реєстратора про обтяження нерухомого майна передує перевірка відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень.

Верховний Суд у справі № 164/1772/19 висновував: суд всупереч частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» постановив рішення про скасування та вилучення відомостей про речові права з відповідного реєстру, а також без належних правових підстав скасував законну дію обтяження; суд допустив порушення процесуального права, задовольнивши позов до неналежного відповідача.

Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого поданий позов.

Позивач не зазначає та необгрунтовує яке право чи інтерес порушено обраним відповідачем, позаяк рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень в контексті порушених прав, свобод, інтересів позивача, матеріали справи не містять. Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України передбачений обов`язок позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Аналогічний висновок, сформований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 802/2474/17-а.

Відсутність у заявника прав чи обов`язків у зв`язку із вчиненням оскаржуваних дій не породжує для останнього і права на захист, тобто права на звернення із цим адміністративним позовом.

Позивач, не обирає відповідний формалізований спосіб захисту передбачений ч.1 ст.5 КАС України в контексті формулювання вимоги «зобов`язати» вилучити запис не обгрунтовує спосіб захисту відповідно до ст.5 КАС України щодо протиправності дії, бездіяльності, рішення суб`єкта публічної адміністрації.

Державна реєстрація права на майно як факт, що впливає на обрання ефективного способу захисту права власності: віндикаційного чи негаторного позову (постанова Верховного Суду від 17.08.2022 у справі № 725/2609/20). Верховний Суд зауважив, що з 16.01.2020 законодавець виключив такий спосіб захисту порушених речових прав, як скасування запису про державну реєстрацію права, а отже, спосіб судового захисту шляхом вимоги про скасування запису про державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку не ґрунтується на вимогах закону. Державний реєстратор/нотаріус як неналежний відповідач за вимогою про скасування державної реєстрації права (постанови Верховного Суду від 03.08.2022 у справі № 461/8641/19, від 09.08.2022 у справі № 266/2666/19, від 10.08.2022 у справі № 565/315/21, від 10.08.2022 у справі № 725/873/20).

Верховний Суд у постанові від 13.03.2019 у справі №814/218/14 зазначив, що під зловживанням процесуальними правами варто розуміти форму умисних, несумлінних дій учасників процесу. Верховний Суд у справі №440/7433/21 зазначив, що у частині другій статті 45 КАС України наведений перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, який, однак, не є вичерпним, оскільки суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер.

02 березня 2022 року Рада суддів України оприлюднила рекомендації роботи судів в умовах воєнного стану, відповідно до п.6 яких рекомендовано виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.

Суворе застосування адміністративними судами під час воєнного стану процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 ЄКПЛ (висновки Верховного Суду у справі №500/1912/22 від 29.09.2022).

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.

Керуючись статтями 2, 44, 45, 121, 139, 160, 161, 169, 241-243, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Продовжити строк для усунення надоліків за адміністративним позовом ТОВ «Анвісан» до державного реєстратора виконавчого комітету Будищенської сільської ради Мацепи Олександра Сергійовича (ЄДРПОУ 04407750) про зобов`язання вчинити дії.

Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дати отримання копії ухвали.

Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: редакції позову з оформленням вимог відповідно до ст.5 КАС України; надання доказів на підтвердження порушених прав позивача обраним відповідачем з обгрунтуваанням способу захисту у межах висновків Верховного Суду; доказів звернення до відповідача про виявлені недоліки та відповіді-відмови на звернення.

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА