Постанова

від 04.10.2023 по справі 580/423/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/423/23 Суддя (судді) першої інстанції: Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю.

при секретарі Дудин А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції) апеляційні скарги Державної інспекції архітектури та містобудування України та Управління містобудування, землевпорядкування, комунального майна та будівельного контролю Уманської міської ради на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління містобудування, землевпорядкування, комунального майна та будівельного контролю Уманської міської ради та Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправними та скасування наказів, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Управління містобудування, землевпорядкування, комунального майна та будівельного контролю Уманської міської ради та Державної інспекції архітектури та містобудування України в якому просив:

- визнати незаконним та скасувати наказ відділу архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради від 19 грудня 2017 року № 129 «Про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки», яким наказано: «Скасувати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 8 квітня 2016 року № 291 «Будівництво житлового будинку готельного типу м. Умань, вул. Пушкіна 56»;

- визнати незаконним та скасувати наказ відділу державного архітектурно - будівельного контролю від 12 лютого 2018 року № 92 «Про скасування реєстрації декларації про початок будівельних робіт» яким наказано: «Вважати скасованою реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 8 червня 2016 року реєстраційний № ЧК083161590708 на об`єкт «Будівництво житлового будинку готельного типу» АДРЕСА_1 ;

- визнати незаконним та скасувати рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за бездіяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної інспекції архітекури та містобудування у Черкаській області від 12 грудня 2017 року № 1907 «Про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 8 квітня 2016 року № 291».

Черкаський окружний адміністративний суд ухвалою від 11 квітня 2023 року відмовив у задоволенні клопотання відповідачів про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску позивачем строку на звернення до суду.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 02 червня 2023 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати його та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Державна інспекція архітектури та містобудування України в обгрунтування апеляційної скарги вказала, що позивачем пропущено строк звернення до суду. Наявні у матеріалах справи листи, що повернулися з відмітною «за закінченням терміну зберігання» є доказами належного вручення. Також на переконання апелянта позивач достовірно знаючи, що дозвільні документи на проведення будівельних робіт скасовані, у 2019 році повторно звернувся до відділу та отримав нові містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва та зареєстрував повідомлення про початок будівельних робіт.

Також апелянт зазначив, що не погоджується з висновками суду першої інстанції наведеними у оскаржуваному рішення.

Управління містобудування, землевпорядкування, комунального майна та будівельного контролю Уманської міської ради у апеляційній скарзі зазначив, що суд першої інстанції не повно з`ясував обставини справи, а саме обставини, за яких позов позивача підлягає залишенню без розгляду. На переконання апелянта позивачу стало відомо про факт скасування дозвільних документів на проведення будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 , що були видані в 2016 році, не пізніше 2019 року, оскільки останній у 2019 році повторно звертався до відділу за їх отриманням. На переконання апелянта твердження позивача про те, що йому стало відомо про скасування дозвільних документів виданих у 2016 році, лише 13.01.2023 в ході ознайомлення адвокатом з матеріалами справи №580/1747/22 є такими, що не відповідають дійсності.

Також апелянт зазначив, що проведення позивачем будівельних робіт за зведення багатоквартирного будинку на земельній ділянці не відповідає цільовому призначенню даної земельної ділянки та вимогам містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки.

У відзиві на апеляційні скарги представник позивача зазначив, що про оскаржувані накази позивач дізнався лише 13 січня 2023 року при ознайомленні із судовою справою №580/1747/22. За доводами адвоката ОСОБА_2 не було та не могло бути відомо про оскаржувані рішення через їх невручення забудовнику, через не перебування позивача в Україні в період їх винесення, через не направлення оскаржуваних документів ні на адресу об`єкту ні на адресу місця проживання позивача. Адвокат погоджується з висновками суду першої інстанції та просить залишити рішення суду без змін.

Учасники справи у судовому засіданні підтримали доводи наведені у апеляційних скаргах та відзиві на апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що 12.12.2017 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Шинкарук С.М. було прийнято рішення №1907 про скасування дії містобудівних умов і обмежень земельної ділянки від 08.04.2016 №291 стосовно об`єкту «Будівництво житлового будинку готельного типу; АДРЕСА_1 , замовник - ОСОБА_2».

19.12.2017 на підставі рішення №1907 про скасування дії містобудівних умов і обмежень земельної ділянки від 08.04.2016 №291 відділом архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради було прийнято наказ № 129 «Про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки».

В подальшому, а саме 12.02.2018 відділом ДАБК було прийнято наказ «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт» № 92.

Підставою для прийняття вказаного наказу зазначено наступне: у зв`язку з наказом відділу архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради «Про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки» від 19.12.2017 № 129 та на підставі листа Управління Державної інспекції архітектури та містобудування у Черкаській області від 02.01.2018 № 1023-4-1.14/11 (отриманий відділом ДАБК УМР 30.01.2018), яким повідомлено про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки та доручено прийняти відповідні рішення.

Не погоджуюсь із зазначеними рішенням та наказами, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Так, одним із доводів апеляційних скарг є пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом.

Колегія суддів звертає увагу, що перевірка дотримання позивачем строку звернення до суду передує розгляду питання щодо правомірності рішення та наказів відповідача, що оскаржуються (розгляду справи по суті). Встановлення обставин, що свідчать про порушення строку звернення до суду є перешкодою для розгляду справи по суті.

Статтею 122 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, положення процесуального закону пов`язують початок перебігу строку звернення до суду або з дня, коли особа дізналася про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, або з дня, коли особа могла дізнатися їх порушення.

При визначенні початку перебігу строку звернення до адміністративного строку звернення до суду та, відповідно, вирішення питання про дотримання чи порушення позивачем цього строку, суд, насамперед повинен з`ясувати коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Слід зазначити, що оскаржувані у даній справі накази та рішення за своєю правовою природою є індивідуальними актами (актами індивідуальної дії) та оскарження таких актів індивідуальної дії повинне бути здійснене в межах встановленого процесуальним законом шестимісячного строку звернення до суду.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Разом тим, питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»),

Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25.01.2000 року, пункт 33).

Разом з цим, колегія суддів зауважує, що Конституційний Суд України у рішенні від 13 грудня 2011 року № 17-рп/201 зазначив, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Як вбачається з матеріалів справи оскаржувані накази та рішення були прийняті у грудні 2017 року та у лютому 2018 року.

При цьому, до суду позивач звернувся з вимогами щодо оскарження вказаних наказів та рішення відповідача більше ніж через чотири роки після їх прийняття, а саме у січні 2023 року, тобто зі значним пропуском строку на звернення до адміністративного суду.

В обґрунтування пропуску строку позивач зазначив, що про оскаржувані рішення дізнався в ході апеляційного розгляду адміністративної справи №580/1747/22 в Шостому апеляційному адміністративному суді. Позивач зазначив, що оскаржувані рішення не були йому вручені вчасно відповідачем.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні клопотання відповідачів про залишення адміністративного позову без розгляду зазначив про відсутність у матеріалах справи доказів вручення оскаржуваних рішень позивачу та доказі ознайомлення з останніми.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції х огляду на наступне.

У матеріалах справи наявна засвідчена належним чином копія конверта з відміткою « за закінченням терміну зберігання» та копія рекомендованого повідомлення.

Колегія суддів враховує факт того, що наведені вище докази свідчать про те, що позивачем не було отримано копії оскаржуваних наказів та рішення, водночас вказані докази також свідчать про виконання відповідачем обов`язку з надсилання поштовим повідомленням про вручення копій оскаржуваних рішень.

Перевіряючи доводи апелянтів про те, що позивач був обізнаним про наявність оскаржуваних рішень ще у 2019, колегія суддів встановила наступне.

Згідно ст. 29 Закону № 3038-VI містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника.

Надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу.

Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.

Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника або за рішенням суду.

Видання нових містобудівних умов та обмежень за умови наявності діючих містобудівних умов та обмежень чинним законодавством не передбачено.

Судом встановлено, що рішенням головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області від 13.12.2019 №610 було скасовано дію містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 08.07.2019 №93/15-14 щодо спірного об`єкта у зв`язку із невідповідністю намірів забудови вимогам містобудівної документації, оскільки згідно детального плану територій передбачено будівництво п`ятиповерхового житлового будинку готельного типу, а не будівництво триповерхового житлового будинку 15.01.2020 у зв`язку із скасуванням містобудівних умов та обмежень в.о. начальника відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради прийнято наказ №12 про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 25.07.2019 за №ЧК061192061298 щодо об`єкта: «Будівництво житлового будинку» за адресою: АДРЕСА_1 , замовник - ОСОБА_2 .

Вказані обставини встановлені судом в рамках адміністративної справи № 580/1747/22 та відповідно до ст.78 КАС України не підлягають доведенню в рамках даної справи.

У постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року ( справа № 580/1747/22) колегія суддів зазначила, що ОСОБА_2 здійснив будівництво без документів, що дають право на це та не виконав вимоги зобов`язального припису, яким вимагалось усунути виявлені порушення.

В результаті розгляду вказаної адміністративної справи колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зобов`язання ОСОБА_1 знести за власний рахунок самочинно збудований восьмиповерховий будинок по АДРЕСА_1 .

Рішення у справі №580/1747/22 набрало законної сили та перебуває на примусовому виконанні у державній виконавчій службі.

В даному випадку позивач стверджує, що не був обізнаний про оскаржувані рішення відповідача, зокрема щодо скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 8 квітня 2016 року № 291 «Будівництво житлового будинку готельного типу АДРЕСА_1 ». Позивач зазначив, що вважав вказані містобудівні умови діючими.

Проте вказані доводи позивача спростовуються наведеними вище обставинами, а саме отриманням ним у 2019 році нових містобудівних вимог та обмежень від 08.07.2019 №93/15-14.

На переконання колегії суддів отримуючи у 2019 році нові містобудівні умови та обмеження позивач не міг бути необізнаним про скасування старих містобудівних умов та обмежень від 2016 року, оскільки згідно норм законодавства нові містобудівні умови та обмеження можуть бути видані відповідним органом за умови визнання недійсними чи скасування попередньо виданих містобудівних умов та обмежень.

Фактично, отримавши рішення про зобов`язання знести за власний рахунок самочинно збудований восьмиповерховий будинок по АДРЕСА_1 , яке набрало законної сили, позивач не бажаючи виконувати рішення суду у справі №580/1747/22, звернувся до суду з даним позовом.

Зважаючи на встановлені фактичні обставини справи, зокрема непропорційно великий період пропуску установленого процесуальним законом строку звернення до суду та недоведеність обставин, які б безумовно свідчили про об`єктивну неможливість вчасного оскарження наказів та рішення, які були прийняті у грудні 2017 року та у лютому 2018 року, колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими доводи позивача про те, що строк звернення до суду з відповідним позовом ним не порушено.

Позивачем не обґрунтовано та не надано жодного належного доказу, що унеможливило останнього подати позовну заяву у встановлений адміністративним судочинством шестимісячний термін.

Частиною 1 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Також пунктом 8 ч. 1 ст. 240 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції помилково не надав оцінку даним обставинам, зокрема, пропуску позивачем звернення до суду з даним позовом, адже у даному випадку, наявні правові підстави для залишення без розгляду адміністративного позову, у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до суду без поважних на те причин.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

На підставі викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що даний позов підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст. ст. 315, 317, 319, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Державної інспекції архітектури та містобудування України та Управління містобудування, землевпорядкування, комунального майна та будівельного контролю Уманської міської ради - задовольнити частково.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 червня 2023 року- скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Управління містобудування, землевпорядкування, комунального майна та будівельного контролю Уманської міської ради та Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправними та скасування наказів - залишити без розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 04.10.2023.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: Н.М. Єгорова

А.Ю. Коротких