Постанова

від 05.10.2023 по справі 460/3677/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2023 рокуЛьвівСправа № 460/3677/21 пров. № А/857/12484/23Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Шевчук С. М.суддів -Кухтея Р. В. за участю секретаря судового засідання Гуляк В.В. Вовка А. Ю.розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року з питань зміни способу і порядку виконання судового рішення (ухвала винесена у м. Рівне судом у складі головуючої судді Недашківської К.М., дата складення повного тексту ухвали 19 травня 2023 року) у справі № 460/3677/21 за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Готель "Любисток" про застосування заходів реагування, суд-

ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

08 травня 2023 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №460/3677/21 залишено без задоволення

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, змінити спосіб і порядок виконання судового рішення від 15.11.2021 у справі №460/3677/21 та виконання вказаного рішення суду покласти на ТОВ Готель «Любисток». В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що оскаржувана ухвала винесена внаслідок неповного з`ясування судом обставин справи, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

На підтвердження доводів апеляційної скарги вказує, що рішення суду про вжиття заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг установлює заборону боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, що в розумінні статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» є одним із заходів примусового виконання судового рішення. Крім того зазначає, що Положенням від 16.12.2015 №1050, не встановлено повноважень ДСНС України вживати заходів, направлених на припинення користування об`єктами, щодо яких судом застосовані заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Про розгляд апеляційної скарги позивач повідомлений шляхом надіслання ухвал про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду. Про розгляд апеляційної скарги відповідач повідомлений шляхом надіслання ухвал про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду на поштову адресу відповідача, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про причини неприбуття не повідомив. Клопотань про відкладення слухання справи не направляв.

В судовому засіданні представник позивача Стахнюк В.В. надав пояснення та підтримав доводи апеляційної скарги.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції вказав на відсутність підстав, визначених ч.3 ст. 378 КАС України та вказав, що виконання судового рішення про застосування заходів реагування покладається на орган, який звернувся з позовом, у цьому випадку на Управління ДСНС.

Також суд першої інстанції зазначив, що у цих правовідносинах Управління ДСНС діє не як орган, на який покладено виконання судового рішення у контексті норм Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII, а як суб`єкт владних повноважень, який застосовує/реалізовує санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки на підставі рішення суду.

Покладання на відповідача обов`язку виконання судового рішення, як того просить заявник, не узгоджується з нормами КАС України, Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII, та завданням адміністративного судочинства, а відтак у задоволенні заяви суд відмовив.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 15.11.2021 адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області (вулиця Гетьмана Полуботка, 37, місто Рівне, 33028; код ЄДРПОУ 38610634) до Товариства з обмеженою відповідальністю Готель «Любисток» (вулиця Незалежності, 17, смт Рокитне, Рівненська область, 34200; код ЄДРПОУ 22555543) про застосування заходів реагування задоволено повністю.

Застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю Готель «Любисток» заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи будівлі за адресою: Рівненська область, Рокитнівський район, селище міського типу Рокитне, вулиця Незалежності, 17 шляхом опечатування вхідних дверей будівлі та відключення від системи електропостачання до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Виконання рішення покладено на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області».

08 травня 2023 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області звернулося до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення, у якому просило суд змінити порядок і спосіб виконання судового рішення шляхом «Виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15.11.2021 у справі №460/3677/21 покласти на ТОВ Готель «Любисток»».

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Згідно з частиною третьою статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Тобто, передумовою для прийняття судом рішення про зміну способу або порядку виконання судового рішення, є наявність обставин, які унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення у спосіб чи порядок, які первинно визначені в рішенні суду.

Разом із тим, зміна, на підставі статті 378 КАС України, способу чи порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права. Зміна способу чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення повинна узгоджуватися з тими обґрунтуваннями судового рішення, на які спираються висновки суду, що містяться в резолютивній частині судового рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не можуть змінювати рішення по суті та поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.

Отже, висновки судового рішення щодо способу і порядку його виконання чітко визначені та не можуть бути змінені іншим судовим рішенням без відповідного обґрунтування виняткової необхідності застосування такої зміни рішення.

Винятковою необхідністю зміни способу чи порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Кодексом адміністративного судочинства України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює такі доводи та докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Дослідивши зміст рішення суду від 15.11.21 колегією суддів установлено, що резолютивна частина судового рішення є чіткою та зрозумілою, а застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту повного усунення відповідачем усіх порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Відновлення діяльності після її зупинення рішенням суду в силу частини п`ятої статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Із змісту заяви позивача від 08.05.2023 року слідує, що у якості підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення позивач зазначив:

-територіальні органи ДСНС не є органами примусового виконання судового рішення;

-покладання на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області обов`язку щодо виконання судового рішення є неефективним способом приведення його в дію.

На переконання колегії суддів приведені позивачем доводи не є тими обставинами, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до статті 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: 1) здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; 12) звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей; .

Відповідно до частин першої, другої статті 68 Закону України Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

За частиною другою статті 70 Кодексу цивільного захисту населення України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Верховний Суд в постанові від 05.06.2019 у справі №809/421/17 дійшов висновку, що виконання судового рішення про застосування заходів реагування покладається на орган, який звернувся з позовом, у цьому випадку - на Управління ДСНС. У правовідносинах, які виникають у зв`язку з реалізацією цим органом своїх владних повноважень немає підстав залучати до виконання судового рішення (щодо застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) органи державної виконавчої служби і покладати на них обов`язок виконати це судове рішення у порядку примусового виконання відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Та обставина, що заходи реагування (у визначених законом випадках) застосовуються на підставі судового рішення не змінює суб`єктного складу і правового статусу учасників цих правовідносин, зокрема, контролюючого органу, який на виконання закону звернувся з позовом і на підставі судового рішення й повинен застосувати до підконтрольного суб`єкта заходи реагування для досягнення мети, яка зумовила їх застосування. Між тим, у цих правовідносинах Управління ДСНС діє не як орган, на який покладено виконання судового рішення (за Законом України "Про виконавче провадження"), а як суб`єкт владних повноважень, який застосовує/реалізовує санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки.

На думку колегії суддів, визначене частиною другою статті 68 та частиною другою статті 70 КЦЗ України право посадових осіб позивача не обмежується лише повноваженнями на звернення до адміністративного суду з позовом про повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг, адже таке право кореспондується з функціональними повноваженнями та обов`язками позивача щодо забезпечення подальшого контролю за вжитими заходами направленими за дотриманням вимог пожежної та техногенної безпеки, а також використання протипожежної, аварійно-рятувальної або іншої спеціальної техніки або засобів протипожежного захисту не за призначенням.

За приведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що судове рішення не містить будь-яких примусових дій, які повинен здійснити державний виконавець, натомість здійснення контролю за виконанням заходів реагування є прямим обов`язком позивача, як контролюючого органу.

Також колегія зазначає, що суд першої інстанції слушно звернув увагу позивача на положення статті 175 та статті 188-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). Які в свою чергу передбачають можливість притягнення громадян та посадових осіб до відповідальності за порушення та за невиконання приписів, розпоряджень та постанов посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Натомість, позивачем не надано суду жодних доказів наявності обставин, які вказують на фактичну неможливість позивача забезпечити подальший контроль та відповідне реагування відносно громадян та посадових осіб за належним дотриманням заходів реагування, які вжиті судом з метою направленою на дотриманням вимог пожежної та техногенної безпеки, а також використання протипожежної, аварійно-рятувальної або іншої спеціальної техніки або засобів протипожежного захисту не за призначенням.

При цьому, перекладання такого обов`язку на суб`єкта господарювання, який допустив порушення вимог пожежної та техногенної безпеки не сприяє виконанню, визначених Законом, завдань у сфері пожежної та техногенної безпеки та належної реалізації повноважень позивача, як контролюючого органу.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що заява Головного Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі №460/3677/21 задоволенню не підлягає.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.

Доводи апеляційної скарги, в силу викладеного вище, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст.139 КАС України, судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області залишити без задоволення.

Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року з питань зміни способу і порядку виконання судового рішення у справі №460/3677/21 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей В. В. Гуляк Повне судове рішення складено 05 жовтня 2023 року