Постанова

від 05.10.2023 по справі 826/3707/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 826/3707/17

адміністративне провадження № К/9901/6194/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бучик А.Ю.,

суддів: Рибачука А.І., Стрелець Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.09.2018 (у складі судді Келеберди В.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2019 (у складі колегії суддів: головуючого судді Костюк Л.О, суддів: Кузьмишиної О.М., Кузьменка В.В.) у справі № 826/3707/17 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства екології та природних ресурсів України, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ", Держпродспоживслужба, Дарницька районна в м. Києві державна адміністрація, Київська міська державна адміністрація, Державна екологічна інспекція в м. Києві, про визнання незаконним та нечинним дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У березні 2017 року, ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства екології та природних ресурсів України (далі - відповідач), треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» (далі - ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ»), Держпродспоживслужба, Дарницька районна в м. Києві державна адміністрація, Київська міська державна адміністрація, Державна екологічна інспекція в м. Києві про визнання незаконним та нечинним дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 27.01.2017 № 8036600000-00202.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що оскаржуваний дозвіл видано з порушенням норм Закону України «Про екологічну експертизу», Порядку залучення громадськості до обговорення питань щодо прийняття рішень, які можуть впливати на стан довкілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.2011 № 771, без дотримання Закону України «Про відходи», та без врахування результатів громадської експертизи, проведеної мешканцями Дарницького району та КП «Плесо», результатів перевірок, здійснених Державною екологічною інспекцією та Держпродспоживслужбою.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.09.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2019, у задоволенні позову відмовлено.

3. Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

4. Ухвалою Верховного Cуду від 15.04.2019 відкрито касаційне провадження.

5. Від відповідача та третьої особи ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» надійшли відзиви на касаційну скаргу, в яких вони просять в її задоволенні відмовити, судові рішення залишити без змін.

Київська міська державна адміністрація також надіслала відзив на касаційну скаргу, в якому просить прийняти законне і обґрунтоване рішення.

6. Відповідно до розпорядження № 909 від 13.06.2023 у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 (рішення ВРП від 08.06.2023 № 622/0/15-23 "Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку"), що унеможливлює її участь у розгляді позовних заяв, призначено повторний автоматизований розподіл.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2023 призначено склад колегії суддів: Бучик А.Ю., Рибачук А.І., Стрелець Т.Г.

7. Враховуючи відсутність клопотань про участь у судовому засіданні від усіх учасників справи, справа розглядається в порядку письмового провадження.

8. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги та відзивів на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» (колишня Дарницька ТЕЦ-4) розташована в складі промислових підприємств Дніпровського промвузла на двох майданчиках (м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 20 - основний проммайданчик; м. Київ, вул. Здолбунівська - золошлаковідвал).

Теплоелектроцентраль введена в експлуатацію в 1954 році; теплова потужність ТЕЦ - 1228 Гкал/год, електрична потужність - 160 МВт; основна діяльність підприємства - постачання тепла житловим масивам Дніпровського і Дарницького районів м. Києва. До складу підприємства входять наступні об`єкти: Котлотурбінний цех; Хімічний цех; Цех теплової автоматики та вимірювання; Паливно-транспортний цех; Електроцех; Ремонтно-будівельний цех; Насосна станція водозабору (проспект Возз`єднання, 21-6); Золовідвал (вул. Здолбунівська). Золовідвал є місцем видалення відходів - (далі - МВВ) та являє собою технічну водойму, заповнену золошлаковою сумішшю. МВВ (зберігання золошлаків) є частиною промислового об`єкта ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» та слугує для зберігання золошлаків, які утворюються в процесі роботи теплоелектроцентралі.

Крім того, на балансі ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» знаходиться золошлаковідвал, який є невід`ємною ланкою технологічного циклу підприємства, загальна його площа становить близько 13,8951 га. Рік початку експлуатації 1959. На золошлаковідвалі складуються золошлакові відходи, утворені при спалюванні вугілля, та проходить природне освітлення води, якою золошлаки транспортуються на золовідвал. Транспортування золошлаків на золовідвал здійснюється трубопроводами діаметром 480 мм довжиною 4 км.

10. ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» звернулося до ДП «Центр екологічних ініціатив» щодо проведення аналітичного опрацювання матеріалів оцінки впливів на навколишнє природне середовище теплоелектроцентралі ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ», що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 20 та золошлаковідвалу, а саме: проекту місця видалення відходів (зберігання золошлаків ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ»), що розташоване в м. Києві по вул. Здолбунівській та надання еколого - експертної оцінки.

11. Міністерство екології та природних ресурсів надало ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» висновок №7-03/12-9468/10-16 від 18.05.2016 державної екологічної експертизи по матеріалам оцінки впливів на навколишнє середовище теплоелектроцентралі ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ», що розташована за адресою: м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 20, та золошлаковідвалу, а саме: проекту місця видалення відходів, що розташоване в м. Києві по вул. Здолбунівській.

12. Київською міською державною адміністрацією затверджено паспорт місця видалення відходів ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» та видано дозвіл на спеціальне водокористування ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» від 01.02.2016.

13. Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) видано дозвіл на спеціальне водокористування №УКР-815-Кіє та затверджено гранично допустимий скид речовин у Канівське водосховище.

14. Для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» подавало до Міністерства екології та природних ресурсів України: заяву; документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарним джерелами; еколого-експертну оцінку аналітичного опрацювання матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище від 18.05.2016.

15. Оголошення щодо проведення громадських слухань щодо видачі ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» оскаржуваного дозволу оприлюднено у газеті «Експрес-об`ява» № 5 від 10.02.2017, жодних зауважень громадськості до Дарницької районної в м. Києві адміністрації не надходило.

16. Міністерство екології та природних ресурсів України видало ТОВ «ЄВРО- РЕКОНСТРУКЦІЯ» дозвіл №8036600000-00202 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 27.01.2017, терміном дії до 27.01.2024.

17. ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» мало дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №8036600000-007 виданий 05.09.2012 терміном дії до 05.09.2017, до якого було включено не всі стаціонарні джерела, що використовуються (з врахуванням використання палива, а саме: вугілля П (пісне).

18. Окрім зазначеного суди встановили, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.10.2017, яка набрала законної сили, у справі №826/301/16 відмовлено у задоволенні позову Державної екологічної інспекції у м. Києві до ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ», третя особа: ОСОБА_1 про застосування заходів реагування у вигляді тимчасової заборони виконання робіт з експлуатації об`єкта золошлаковідвалу за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська.

19. За результатами перевірки ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» Державною екологічною інспекцією у м. Києві винесено Припис №05/29 від 21.08.2015 про усунення порушень природоохоронного законодавства з визначенням дати, до якої мають бути усунуті порушення, детально описані в мотивувальній частині припису.

20. Також, Державною екологічною інспекцією у м. Києві повторно проведено позапланову перевірку виконання Припису №05/29 від 21.08.2015, за результатом якої складено Акт № 05/365а та Припис №05/186П від 01.07.2016, вимоги якого виконано ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ».

21. Вважаючи дозвіл №8036600000-00202 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 27.01.2017 незаконним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

22. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що спірний дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 27.01.2017 видано правомірно, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законом.

ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

23. Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення суду першої інстанції прийнято неповноважним складом суду, оскільки в матеріалах справи та в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні будь-які рішення суду про зміну складу суду (крім задоволення клопотання про самовідвід судді Федорчука А.Б. і передання справи для визначення іншого члена складу колегії суду в порядку, встановленому ч. 3 ст. 15-1 КАС України), у судовому засіданні суддя Келеберда В.І. одноосібно продовжив розгляд справи в порушення вимог абз. 2 ч. 11, ч. 13 ст. 31 та ч. 1 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

24. На думку скаржника, оскаржуваний дозвіл не відповідає вимогам Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 09.03.2006 № 108, оскільки не містить ні обсягів викидів, ні їх переліку. Також скаржник вважає, що суди не врахували, що місце видалення відходів, на викиди з якого було отримано оскаржуваний дозвіл, є не «стаціонарним джерелом забруднення», а є «неорганізованим джерелом забруднення».

25. Позивач посилається і на те, що судами не враховано, що повноваження щодо видачі, перегляду, відкликання дозволу на викиди надані територіальним органам Міністерства екології та природних ресурсів України, яких фактично не існувало, а не самому Міністерству екології та природних ресурсів України, та не звернули уваги на те, що вказаний дозвіл Держпродспоживслужбою України не погоджено належним чином, а саме в порядку, встановленому Порядком проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, затвердженим наказом МОЗ України від 09.10.2000 № 247, та погоджено неуповноваженою Дарницькою районною державною адміністрацією, а не Київською міською державною адміністрацією як єдиною місцевою державною адміністрацією на території міста Києва.

26. У відзиві на касаційну скаргу Міністерство екології та природних ресурсів України зазначає про безпідставність касаційної скарги та про відсутність порушень процесуальних норм судом першої інстанції в частині одноособового розгляду справи, оскільки розгляд справи відбувався під час дії нової редакції КАС України. Також вказує на те, що судом першої інстанції правильно встановлені всі обставин справи та їм надана вірна оцінка.

27. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» вказує, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з дотриманням норм Кодексу адміністративного судочинства України, а дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 27.01.2017 видано на підставі чинного законодавства.

28. Київська міська державна адміністрація у відзиві на касаційну скаргу просить повно і всебічно дослідити всі обставини справи та прийняти законне і обґрунтоване рішення з урахуванням чинного законодавства.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

29. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі"; далі - Закон № 460-IX), колегія суддів виходить із такого.

30. Згідно статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

31. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

32. Правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь встановлює Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

33. Відповідно до статті 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані:

здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо;

вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів;

забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів;

здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік; заздалегідь розробляти спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і вживати заходів для ліквідації причин, наслідків забруднення атмосферного повітря;

забезпечувати здійснення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних і пересувних джерел та ефективності роботи газоочисних установок;

забезпечувати розроблення методик виконання вимірювань, що враховують специфічні умови викиду забруднюючих речовин;

використовувати метрологічно атестовані методики виконання вимірювань і повірені засоби вимірювальної техніки для визначення параметрів газопилового потоку і концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі та викидах стаціонарних і пересувних джерел;

здійснювати контроль за проектуванням, будівництвом і експлуатацією споруд, устаткування та апаратури для очищення газопилового потоку від забруднюючих речовин і зниження впливу фізичних та біологічних факторів, оснащення їх засобами вимірювальної техніки, необхідними для постійного контролю за ефективністю очищення, дотриманням нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів та інших вимог законодавства в галузі охорони атмосферного повітря;

своєчасно і в повному обсязі сплачувати екологічний податок.

Виконання заходів щодо охорони атмосферного повітря не повинно призводити до забруднення ґрунтів, вод та інших природних об`єктів.

34. Згідно з частиною 1 статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

35. Частиною 6 статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» передбачено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, суб`єкту господарювання, об`єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

36. Частиною 7 статті 11 вказаного Закону передбачено, що до першої групи належать об`єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До другої групи належать об`єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До третьої групи належать об`єкти, які не належать до першої і другої груп.

37. Місце видалення відходів ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» відповідно до Переліку виробництв та технологічного устаткування, які підлягають до впровадження найкращих доступних технологій та методів керування (пункт 7 - обробка та видалення відходів, устаткування (установки) для видалення безпечних відходів з продуктивністю, що перевищує 50 тон на добу) додатку № 3 до Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обгрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, відноситься до І (першої) групи, а відтак має отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

38. Відповідно до частини 8 статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» строк дії дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, суб`єкту господарювання, об`єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, - сім років, об`єкт якого належить до другої групи, - десять років, об`єкт якого належить до третьої групи, - необмежений.

39. Згідно з частиною 9 статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» перелік установ, організацій та закладів, яким надається право на розробку документів, що обгрунтовують обсяги викидів для підприємств, установ, організацій та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

40. Частиною 10 статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» передбачено, що дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря видаються за умови:

неперевищення протягом строку їх дії встановлених нормативів екологічної безпеки;

неперевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел;

дотримання вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин.

41. Постановою Кабінету Міністрів України № 302 від 13.03.2002 затверджено Порядок проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримати такі дозволи (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; Порядок № 302), відповідно до пункту 1 якого цей Порядок встановлює єдиний механізм проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

42. Пунктом 2 вказаного Порядку передбачено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам - підприємцям (далі - суб`єкт господарювання) експлуатувати об`єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну.

Дозвіл видається суб`єкту господарювання за формою, встановленою Мінприроди.

43. Згідно з пунктом 3 Порядку № 302 дозвіл видається безоплатно на строк не менш як п`ять років:

суб`єкту господарювання, об`єкт якого відповідно до законодавства належить до першої групи, - Мінприроди за погодженням з Держсанепідслужбою;

суб`єкту господарювання, об`єкт якого відповідно до законодавства належить до другої або третьої групи, - обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища через дозвільні центри

за погодженням з територіальними органами Держсанепідслужби.

44. Пунктом 4 Порядку № 302 визначено, що для отримання дозволу суб`єкт господарювання: оформляє заяву;

готує документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин;

проводить інвентаризацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, видів та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, пилогазоочисного обладнання;

проводить оцінку впливу викидів забруднюючих речовин на стан атмосферного повітря на межі санітарно-захисної зони;

розробляє плани заходів щодо: досягнення встановлених нормативів граничнодопустимих викидів для найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин; охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; ліквідації причин і наслідків забруднення атмосферного повітря; остаточного припинення діяльності, пов`язаної з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, та приведення місця діяльності у задовільний стан; запобігання перевищенню встановлених нормативів граничнодопустимих викидів у процесі виробництва; здійснення контролю за дотриманням встановлених нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин та умов дозволу на викиди;

обґрунтовує розміри нормативних санітарно-захисних зон, проводить оцінку витрат, пов`язаних з реалізацією заходів щодо їх створення;

проводить оцінку та аналіз витрат, пов`язаних з реалізацією запланованих заходів щодо запобігання забрудненню атмосферного повітря; готує інформацію про отримання дозволу для ознайомлення з нею громадськості відповідно до законодавства.

Суб`єкт господарювання для розроблення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, може залучати установи, організації та заклади, яким Мінприроди надає право на розроблення цих документів.

45. Згідно з пунктом 5 Порядку № 302 суб`єкт господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, для отримання дозволу подає Мінприроди, а суб`єкт господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, - дозвільному центру у письмовій та електронній формі документи, підготовлені відповідно до затвердженої Мінприроди Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються

обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, а також вміщує в місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про намір отримати дозвіл із зазначенням адреси місцевої держадміністрації, до якої можуть надсилатися зауваження громадських організацій та окремих громадян.

46. Згідно з пунктом 6 Порядку № 302 Мінприроди та дозвільні центри передають Держсанепідслужбі, її територіальним органам відповідно заяву та документи на отримання дозволу.

Держсанепідслужба, її територіальні органи протягом 15 календарних днів з дати надходження документів приймають рішення щодо можливості/неможливості видачі дозволу, яке надсилається Мінприроди та дозвільним центрам відповідно.

У разі прийняття рішення щодо неможливості видачі дозволу у ньому зазначається зміст зауважень.

47. Пунктом 7 Порядку № 302 визначено, що місцеві держадміністрації розглядають зауваження громадських організацій, у разі потреби організовують проведення їх публічного обговорення і протягом 30 календарних днів з дати опублікування інформації про намір суб`єкта господарювання отримати дозвіл повідомляють про це орган, який видав дозвіл.

Орган, який видав дозвіл, аналізує зауваження та у разі необхідності пропонує суб`єкту господарювання врахувати їх під час підготовки дозволу до видачі.

48. Відповідно до п. 8 Порядку № 302 орган, який видав дозвіл, протягом 30 календарних днів розглядає заяву та документи на отримання дозволу і у разі відсутності зауважень видає дозвіл.

У разі наявності зауважень документи повертаються суб`єкту господарювання з викладом їх змісту та зазначенням терміну повторного подання.

Рішення про видачу дозволу надсилається органом, який видав дозвіл, суб`єкту господарювання та Держсанепідслужбі або її територіальним органам.

49. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій для отримання спірного дозволу ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» подавало до Міністерства екології та природних ресурсів України: заяву; документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; еколого-експертну оцінку аналітичного опрацювання матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище від 18.05.2016.

50. Крім того, суди встановили, що Київською міською державною адміністрацією затверджено паспорт місця видалення відходів ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» та видано дозвіл на спеціальне водокористування ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» від 01.02.2016, Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) видано дозвіл на спеціальне водокористування №УКР-815-Кіє та затверджено гранично допустимий скид речовин у Канівське водосховище.

51. Отже, ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» надало відповідачу всі визначені Порядком № 302 документи для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, зауважень щодо видачі дозволу не було, тому відповідач видав спірний дозвіл ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ».

52. Що стосується посилання позивача на відсутність висновку державної екологічної експертизи, колегія суддів зазначає таке.

53. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлює порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів.

54. Відповідно до статті 34 вказаного Закону завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

55. Згідно зі статтею 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об`єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об`єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.

Порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається цим Законом та іншими законами України.

56. Відповідно до статті 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» громадяни України зобов`язані: а) берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища; б) здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів; в) не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб`єктів; г) вносити штрафи за екологічні правопорушення; д) компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище.

Громадяни України зобов`язані виконувати й інші обов`язки у галузі охорони навколишнього природного середовища відповідно до законів України.

57. Згідно зі статтею 10 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» екологічні права громадян забезпечуються:

а) проведенням широкомасштабних державних заходів щодо підтримання, відновлення і поліпшення стану навколишнього природного середовища;

б) обов`язком центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій здійснювати технічні та інші заходи для запобігання шкідливому впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, виконувати екологічні вимоги при плануванні, розміщенні продуктивних сил, будівництві та експлуатації об`єктів економіки;

в) участю громадських організацій та громадян у діяльності щодо охорони навколишнього природного середовища;

г) здійсненням державного та громадського контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

д) компенсацією в установленому порядку шкоди, заподіяної здоров`ю і майну громадян внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

е) невідворотністю відповідальності за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

є) створенням та функціонуванням мережі загальнодержавної екологічної автоматизованої інформаційно-аналітичної системи забезпечення доступу до екологічної інформації.

Діяльність, що перешкоджає здійсненню права громадян на безпечне навколишнє природне середовище та інших екологічних прав, підлягає припиненню в порядку, встановленому цим Законом та іншим законодавством України.

58. Змістом пункту 1 Переліку видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 808 від 23.08.2013 передбачено, що теплові електростанції (ТЕС, ТЕЦ) відносяться до переліку видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку.

59. Відповідно до пункту 15 Переліку видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 808 від 23.08.2013 (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт: очисних споруд, систем скидання очищених стічних вод у водні об`єкти відносяться до переліку видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку.

60. Згідно зі статтею 34 Закону України «Про екологічну експертизу» (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державна екологічна експертиза проводиться у разі:

1) наявної або можливої потенційної небезпеки об`єктів екологічної експертизи для навколишнього природного середовища;

2) прийняття відповідного рішення Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад, судом та правоохоронними органами відповідно до законодавства;

3) обумовленості загальнодержавними екологічними інтересами.

Державна екологічна експертиза видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, проводиться після оголошення замовником через засоби масової інформації Заяви про екологічні наслідки діяльності і подання еколого-експертним органам комплекту документів з обгрунтуванням оцінки впливу на навколишнє природне середовище.

Порядок передачі документації на державну екологічну експертизу визначається Кабінетом Міністрів України.

61. Статтею 35 Закону України «Про екологічну експертизу» передбачено, що заява про екологічні наслідки діяльності повинна містити відомості про:

а) заплановану діяльність, мету і шляхи її здійснення;

б) суттєві фактори, що впливають чи можуть впливати на стан навколишнього природного середовища з урахуванням можливості виникнення надзвичайних екологічних ситуацій;

в) кількісні та якісні показники оцінки рівнів екологічного ризику запланованої діяльності, а також заходи, що гарантують впровадження діяльності відповідно до екологічних стандартів і нормативів;

г) інформування громадськості щодо запланованої діяльності, її мету і шляхи її здійснення.

62. Відповідно до статті 39 Закону України «Про екологічну експертизу» висновки державної екологічної експертизи повинні містити оцінку екологічної допустимості і можливості прийняття рішень щодо об`єкта екологічної експертизи та враховувати соціально-економічні наслідки.

Позитивні висновки державної екологічної експертизи після затвердження їх центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища є підставою для відкриття фінансування проектів і програм чи діяльності.

Реалізація проектів і програм чи діяльності без позитивних висновків державної екологічної експертизи забороняється.

В разі негативної оцінки об`єктів державної екологічної експертизи замовник зобов`язаний забезпечити їх доопрацювання відповідно до вимог еколого-експертного висновку і своєчасну передачу матеріалів на додаткову державну екологічну експертизу.

63. Як встановлено судами, ТОВ «ЄВРО- РЕКОНСТРУКЦІЯ» зверталось до ДП «Центр екологічних ініціатив» щодо проведення аналітичного опрацювання матеріалів оцінки впливів на навколишнє природне середовище теплоелектроцентралі ТОВ «ЄВРО- РЕКОНСТРУКЦІЯ», що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 20 та золошлаковідвалу, а саме проекту місця видалення відходів (зберігання золошлаків ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ»), що розташоване в м. Києві по вул. Здолбунівській та отримало еколого - експертну оцінку.

64. Міністерство екології та природних ресурсів надано ТОВ «ЄВРО- РЕКОНСТРУКЦІЯ» висновок №7-03/12-9468/10-16 від 18.05.2016 державної екологічної експертизи по матеріалам оцінки впливів на навколишнє середовище теплоелектроцентралі ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ», що розташована за адресою: м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 20, та золошлаковідвалу, а саме проекту місця видалення відходів, що розташоване в м. Києві по вул. Здолбунівській.

65. За таких обставин, суди вірно встановили, що ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» мало висновок державної екологічної експертизи за матеріалами оцінки впливів на навколишнє середовище теплоелектроцентралі ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ», який передує зверненню за отриманням дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, а відтак безпідставними є доводи позивача щодо відсутності такого висновку.

66. Правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності, порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів визначає Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

67. Статтею 3 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» встановлено, що основними принципами державної політики з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності є:

захист прав, законних інтересів суспільства, територіальних громад та громадян, життя громадян, охорона навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

розвиток конкуренції;

прозорість процедури видачі документів дозвільного характеру;

додержання рівності прав суб`єктів господарювання під час видачі документів дозвільного характеру;

відповідальність посадових осіб дозвільних органів, адміністраторів та суб`єктів господарювання за порушення вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру;

зменшення рівня державного регулювання господарської діяльності;

установлення єдиних вимог до порядку видачі документів дозвільного характеру.

68. Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» виключно законами, які регулюють відносини, пов`язані з

одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються: необхідність одержання документів дозвільного характеру та їх види; дозвільний орган, уповноважений видавати документ дозвільного характеру; платність або безоплатність видачі (переоформлення, анулювання) документа дозвільного характеру; строк видачі документа дозвільного характеру або відмови у його видачі; вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформлення, анулювання документа дозвільного характеру; строк дії документа дозвільного характеру або необмеженість строку дії такого документа; перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності; перелік та вимоги до документів, які суб`єкту господарювання необхідно подати для одержання документа дозвільного характеру.

69. Частиною 5 статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» передбачено, що підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є:

подання суб`єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком;

виявлення в документах, поданих суб`єктом господарювання, недостовірних відомостей;

негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру.

Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.

У разі усунення суб`єктом господарювання причин, що стали підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру, повторний розгляд документів здійснюється дозвільним органом у строк, що не перевищує п`яти робочих днів з дня отримання відповідної заяви суб`єкта господарювання, документів, необхідних для видачі документа дозвільного характеру, і документів, які засвідчують усунення причин, що стали підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру, якщо інше не встановлено законом.

При повторному розгляді документів не допускається відмова у видачі документа дозвільного характеру з причин, раніше не зазначених у письмовому повідомленні заявнику (за винятком неусунення чи усунення не в повному обсязі заявником причин, що стали підставою для попередньої відмови).

70. Судами не встановлено і позивачем не наведено наявність обставин визначених ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» для відмови у видачі ТОВ "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" оскаржуваного дозволу.

71. Отже, відсутність вичерпних підстав для відмови у видачі документа дозвільного характеру, а саме: дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 27.01.2017 № 8036600000-00202 є підставою для видачі такого дозволу.

72. Щодо посилань скаржника на невідповідність оскаржуваного дозволу вимогам Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 09.03.2006 № 108, в частині того, що дозвіл не містить ні обсягів викидів, ні їх переліку, колегія суддів зазначає таке.

73. Згідно з пунктом 1.1. Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 09.03.2006 № 108 (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; Інструкція № 108), ця Інструкція розроблена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 302 "Про затвердження Порядку проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи" (із змінами).

74. Пунктом 1.2. Інструкції № 108 передбачено, що Інструкція встановлює загальні вимоги в частині побудови, оформлення та змісту документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди існуючими та новоствореними об`єктами.

75. Пунктом 1.3. Інструкції № 108 передбачено, що документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців (далі - Документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів), є невід`ємною частиною заяви на отримання дозволу на викиди.

Розроблення Документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, здійснюють установи, організації та заклади, яким надано право на розробку таких документів та які занесені до відповідного переліку Мінприроди України.

76. Пунктом 1.5. Інструкції № 108 передбачено, що документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, готуються та надаються на розгляд в письмовій та електронній формах, які затверджуються Мінприроди України.

77. Згідно з пунктом 1.6. Інструкції № 108 склад Документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, залежить від ступеня впливу об`єкта на забруднення атмосферного

повітря. Об`єкти, для яких розробляються Документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, розподіляються на три групи. Для кожної групи об`єктів склад документів повинен бути таким:

а) перша група - об`єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися найкращі доступні технології та методи керування, - документи, передбачені розділом 2 цієї Інструкції;

б) друга група - об`єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися найкращі доступні технології та методи керування, - документи, передбачені розділом 2, за винятком пунктів 2.11, 2.15 цієї Інструкції;

в) третя група - об`єкти, які не входять до першої і другої груп, - документи, передбачені розділом 2, за винятком підпунктів 2.3.1 - 2.3.5, 2.7.2, пунктів 2.8, 2.10, 2.11, 2.14 - 2.16 цієї Інструкції.

78. Пунктом 1.7. Інструкції № 108 передбачено, що Документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, виконуються з урахуванням вимог Державних санітарних правил охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними і біологічними речовинами), затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09.07.97 № 201, та Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19.06.96 № 173 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.07.96 за N 379/1404.

79. Отже, за такого правового регулювання, Інструкції № 108 мають відповідати документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які є невід`ємною частиною заяви на отримання дозволу на викиди, а не дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, який лише констатує згоду органу із зазначеними у цих документах обгрунтуваннями обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

80. Відповідно до статті 41 Закону України «Про екологічну експертизу» з метою інформування населення та погодження дій з іншими об`єднаннями громадян суб`єкти громадської екологічної експертизи оголошують через засоби масової інформації Заяву про проведення громадської екологічної експертизи, в якій зазначаються відомості про склад громадського еколого-експертного формування, перелік спеціалістів, залучених до участі в експертизі, об`єкт екологічної експертизи, строки її проведення.

Заява про проведення громадської екологічної експертизи подається до відповідних місцевих рад, органів виконавчої влади та державної екологічної експертизи.

81. Пунктом 2.18. Інструкції № 108 передбачено, що інформація про отримання дозволу для ознайомлення з нею громадськості повинна включати таке:

Опис промислового об`єкта відповідно до пункту 2.3 цієї Інструкції для об`єктів, які віднесені до першої та другої груп. Об`єкти, які віднесені до третьої групи, надають загальний опис виробництв та технологічного устаткування;

відомості щодо виду та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами відповідно до пункту 2.9 цієї Інструкції;

заходи щодо впровадження найкращих існуючих технологій виробництва відповідно до пункту 2.11 для об`єктів, які віднесені до першої групи;

перелік заходів щодо скорочення викидів забруднюючих речовин відповідно до пункту 2.14 цієї Інструкції для об`єктів, які віднесені до першої та другої груп;

пропозиції щодо дозволених обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами відповідно до пункту 2.13 цієї Інструкції;

популярне резюме вищевикладеного для подачі в засоби масової інформації для ознайомлення з громадськістю.

82. Відповідно до пункту 8 Порядку залучення громадськості до обговорення питань щодо прийняття рішень, які можуть впливати на стан довкілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.2011 №771 (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) під час підготовки до проведення громадського обговорення його організатор інформує громадськість про: зміст заяви про намір провадити певний вид діяльності; замовника проекту рішення; зміст проекту рішення; процедуру прийняття рішення, зокрема час і місце проведення громадських слухань, уповноважену особу, якій можуть надсилатися пропозиції (зауваження), строки їх подання.

83. Як встановлено судами оголошення про проведення громадських слухань щодо видачі ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» оскаржуваного дозволу оприлюднено у газеті «Експрес-об`ява» №5 від 10.02.2017, жодних зауважень від громадськості до Дарницької районної в м. Києві адміністрації не надходило.

84. Щодо посилань скаржника на те, що повноваження щодо видачі, перегляду, відкликання дозволу на викиди надані територіальним органам Міністерства екології та природних ресурсів України, яких фактично не існувало, а не самому Міністерству екології та природних ресурсів України, колегія суддів зазначає таке.

85. Порядком проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримати такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 302 від 13.03.2002, в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 748 від 07.08.2013, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єкту господарювання, об`єкт якого відповідно до законодавства належить до першої групи, видається - Мінприроди за погодженням з Держсанепідслужбою (пункт 3 Порядку № 302).

86. Згідно з пунктом 1 Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2015 № 32 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), Міністерство екології та природних ресурсів України (Мінприроди) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мінприроди є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки.

87. За таких обставин доводи позивача є безпідставними, оскільки повністю спростовуються чинною на час виникнення спірних правовідносин редакцією Порядку № 302 та Положенням про Мінприроди.

88. Доводи скаржника про погодження Держпродспоживслужбою України оскаржуваного дозволу всупереч Тимчасовому Порядку проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, затвердженим наказом МОЗ України від 09.10.2000 № 247, також є неспроможними, оскільки за змістом пункту 6 Порядку № 302 Мінприроди та дозвільні центри передають Держсанепідслужбі, її територіальним органам відповідну заяву та документи на отримання дозволу. Держсанепідслужба, її територіальні органи протягом 15 календарних днів з дати надходження документів приймають рішення щодо можливості/неможливості видачі дозволу, яке надсилається Мінприроди та дозвільним центрам відповідно.

89. Проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами Порядком № 302 не передбачено.

90. Що стосується доводів позивача про погодження оскаржуваного дозволу неуповноваженою Дарницькою районною державною адміністрацією, а не Київською міською державною адміністрацією як єдиною місцевою державною адміністрацією на території міста Києва, колегія суддів зазначає таке.

91. Відповідно до статті 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.

Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Особливості здійснення виконавчої влади у містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.

92. Згідно з статтею 6 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) місцеве самоврядування у місті Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті ради (у разі їх утворення) та їх виконавчі органи.

Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні відповідним радам у частині повноважень, делегованих їм відповідними радами.

93. Частиною 2 статті 11 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» у районах міста Києва діють районні в місті Києві державні адміністрації, які підпорядковуються Київській міській державній адміністрації, а в разі утворення районних у місті Києві рад також є підзвітними і підконтрольними відповідним радам як виконавчі органи таких рад.

94. Отже, Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація, погоджуючи ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» намір отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, діяла в межах наданих їй повноважень.

95. Також безпідставними є доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині ухвалення рішення неповноважним складом суду, з огляду на таке.

96. Відповідно до пункту 10 частини 1 Перехідних положень КАС України (у редакції від 15.12.2017, що набула чинності на момент розгляду справи та винесення рішення судом першої інстанції), справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

97. Згідно з статтею 32 КАС України усі адміністративні справи в суді першої інстанції, крім випадків, встановлених цим Кодексом, розглядаються і вирішуються суддею одноособово.

98. Згідно з частиною 1 статті 33 КАС України адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, Національного банку України, окружної виборчої комісії (окружної комісії з референдуму), розглядаються і вирішуються в адміністративному суді першої інстанції колегією у складі трьох суддів.

99. Частиною 2 статті 33 КАС України будь-яку справу, що відноситься до юрисдикції суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження. Питання про призначення колегіального розгляду вирішується до закінчення підготовчого засідання у справі (до початку розгляду справи, якщо підготовче засідання не проводиться) суддею, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється відповідна ухвала.

100. Як видно з матеріалів справи 18.04.2017 суддею Окружного адміністративного суду міста Києва Келебердою В.І. відкрито провадження у вказаній справі.

101. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.12.2017 у складі колегії суддів: головуючого судді Келеберди В.І., суддів Федорчука А.Б., Качура І.А. задоволено заяву судді Федорчука А.Б. про самовідвід у справі №826/3707/17, відведено суддю Федорчука А.Б. від розгляду даної справи. Передано адміністративну справу №826/3707/17 для визначення іншого члена складу колегії суду в порядку, встановленому частиною 3 статті 15-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

102. В подальшому на підставі пункту 10 частини 1 Перехідних положень КАС України (у редакції від 15.12.2017) суддя Келеберда В.І. розглянув вказану справу в спрощеному провадженні одноособово.

103. Отже, враховуючи положення пункту 10 частини 1 Перехідних положень КАС України (у редакції від 15.12.2017) та норми статтей 32, 33 КАС України, зазначена справа правомірно розглянута суддею суду першої інстанції одноособово.

104. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами виданий ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» видано правомірно, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законом.

105. Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Верховний Суд виходить з такого, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами попередніх інстанцій, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

106. Як зазначено у частині четвертій статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

107. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судами першої та апеляційної інстанції оскаржуваних рішень і погоджується з їх висновками у справі, якими доводи скаржника відхилено.

108. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

109. Зважаючи, що судові рішення залишені без змін, перерозподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.09.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2019 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий А. Ю. Бучик

Судді: А. І. Рибачук

Т. Г. Стрелець