Постанова

від 24.01.2019 по справі 826/3707/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/3707/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Келеберда В.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Кузьмишиної О.М., Кузьменка В.В.;

за участю секретаря: Горяінової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2018 року (розглянута у спрощеному провадженні справу, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства екології та природних ресурсів України, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРО - РЕКОНСТРУКЦІЯ , Держпродспоживслужба , Дарницька районна в м. Києві державна адміністрація, Київська міська державна адміністрація, Державна екологічна інспекція м. Києві про визнання незаконним та нечинним дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2017 року, ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2.) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства екології та природних ресурсів України (далі - відповідач), треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРО - РЕКОНСТРУКЦІЯ , Держпродспоживслужба , Дарницька районна в м. Києві державна адміністрація, Київська міська державна адміністрація, Державна екологічна інспекція м. Києві про визнання незаконним та не чинним дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 27.01.2017 №8036600000-00202.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що оскаржуваний дозвіл видано з порушенням норм Закону України Закону України Про екологічну експертизу , Порядку залучення громадськості до обговорення питань щодо прийняття рішень, які можуть впливати на стан довкілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.2011 №771, Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримати такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №302.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2018 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таеу, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове, яким позов задоволити.

Щодо посилання позивача на те, що справу розглянуто суддею одноособово, а не колегіально як почато розгляд справи, колегія зазначає наступне.

Так, відповідно до п.10 ч.1 Перехідних положень КАС України (у редакції, що набула чинності на момент винесення рішення 15.12.2017), визначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу;

Відповідно до ст.33 КАС України, визначено порядок здійснення адміністративного судочинства колегією суддів.

Згідно ч.1,2 ст. 33 КАС України, адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, Національного банку України, окружної виборчої комісії (окружної комісії з референдуму), розглядаються і вирішуються в адміністративному суді першої інстанції колегією у складі трьох суддів. Будь-яку справу, що відноситься до юрисдикції суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження. Питання про призначення колегіального розгляду вирішується до закінчення підготовчого засідання у справі (до початку розгляду справи, якщо підготовче засідання не проводиться) суддею, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється відповідна ухвала.

У зв'язку із зазначеним вище та переходом розгляду справи у спрощене позовне провадження справу розглянуто суддею суду першої інстанції одноособово.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що Мністерством екології та природних ресурсів України видано ТОВ ЄВРО- РЕКОНСТРУКЦІЯ Дозвіл №8036600000-00202 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 27.01.2017 терміном дії до 27.01.2024.

Позивач вказує, що оскаржуваний дозвіл видано з порушенням норм Закону України Закону України Про екологічну експертизу , Порядку залучення громадськості до обговорення питань щодо прийняття рішень, які можуть впливати на стан довкілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.2011 №771, Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримати такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №302.

Надаючи правову оцінку матеріалам та обставинам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Щодо посилання позивача на відсутність висновку державної екологічної експертизи, колегія суддів зазначає наступне.

Міністерство екології та природних ресурсів України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції і законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Закон України Про охорону навколишнього природного середовища встановлює порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів.

Відповідно до статті 34 вказаного Закону, головним завданням контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма держаними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування.

Згідно вимог Закону, державному контролю, здійснення якого покладається на Міністерство екології та природних ресурсів України, підлягають у тому числі і використання і охорона земель, надр та стан навколишнього природного середовища.

Відповідно до статті 12 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , громадяни України зобов'язані берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища та здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів а використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог статті 40 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища .

Закон України Про охорону навколишнього природного середовища гарантує екологічні права громадянам в тому числі і шляхом виконання обов'язку центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями здійснювати технічні та інші заходи для запобігання шкідливому впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, виконувати екологічні вимоги при плануванні, розміщенні продуктивних сил, будівництві та експлуатації об'єктів економіки та шляхом здійснення державного та громадського контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього середовища.

Згідно п. 1 переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженого постановою КМУ №808 від 23 серпня 2013 р. Про затвердження переліку видів, діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку теплові електростанції (ТЕС, ТЕЦ) відносяться до переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку для яких здійснення державної експертизи є обов'язковим.

Відповідно до пункту 15 переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженого постановою КМУ №808 від 23 серпня 2013 р. Про затвердження переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт: очисних споруд, систем скидання очищених стічних вод у водні об'єкти відносяться до переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку для яких здійснення державної експертизи є обов'язковим.

Згідно ст. 34 Закону України Про екологічну експертизу Державна екологічна експертиза проводиться у разі: 1) наявної або можливої потенційної небезпеки об'єктів екологічної експертизи для навколишнього природного середовища; 2) прийняття відповідного рішення Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад, судом та правоохоронними органами відповідно до законодавства; 3) обумовленості загальнодержавними екологічними інтересами. Державна екологічна експертиза видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, проводиться після оголошення замовником через засоби масової інформації Заяви про екологічні наслідки діяльності і подання еколого-експертним органам комплекту документів з обгрунтуванням оцінки впливу на навколишнє природне середовище. Порядок передачі документації на державну екологічну експертизу визначається Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до ст. 39 Закону України Про екологічну експертизу висновки державної екологічної експертизи повинні містити оцінку екологічної допустимості і можливості прийняття рішень щодо об'єкта екологічної експертизи та враховувати соціально-економічні наслідки. Позитивні висновки державної екологічної експертизи після затвердження їх центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, є підставою для відкриття фінансування проектів і програм чи діяльності. Реалізація проектів і програм чи діяльності без позитивних висновків державної екологічної експертизи забороняється. В разі негативної оцінки об'єктів державної екологічної експертизи замовник зобов'язаний забезпечити їх доопрацювання відповідно до вимог еколого-експертного висновку і своєчасну передачу матеріалів на додаткову державну екологічну експертизу.

Колегія суддів звертає увагу на те, що ТОВ ЄВРО- РЕКОНСТРУКЦІЯ звернувся до ДП Центр екологічних ініціатив щодо проведено аналітичного опрацювання матеріалів оцінки впливів на навколишнє природне середовище теплоелектроцентралі ТОВ ЄВРО- РЕКОНСТРУКЦІЯ , що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 20 та золошлаковідвалу, а саме проекту місця видалення відходів (зберігання золо шлаків ТОВ ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ ), що розташоване в м. Києві по вул. Здолбунівській та надано еколого - експертну оцінку.

Міністерством екології та природних ресурсів надано ТОВ ЄВРО- РЕКОНСТРУКЦІЯ висновок №7-03/12-9468/10-16 від 18.05.2016 р. державної екологічної експертизи по матеріалам оцінки впливів на навколишнє середовище теплоелектроцентралі ТОВ ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ , що розташована за адресою: м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 20, та золошлаковідвалу, а саме проекту місця видалення відходів, що розташоване в м. Києві по вул. Здолбунівській.

З огляду на викладене, доводи позивача, щодо відсутності висновку державної екологічної експертизи спростовано наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про охорону атмосферного повітря , підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік; заздалегідь розробляти спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і вживати заходів для ліквідації причин, наслідків забруднення атмосферного повітря; забезпечувати здійснення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних і пересувних джерел та ефективності роботи газоочисних установок; забезпечувати розроблення методик виконання вимірювань, що враховують специфічні умови викиду забруднюючих речовин; використовувати метрологічно атестовані методики виконання вимірювань і повірені засоби вимірювальної техніки для визначення параметрів газопилового потоку і концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі та викидах стаціонарних і пересувних джерел; здійснювати контроль за проектуванням, будівництвом і експлуатацією споруд, устаткування та апаратури для очищення газопилового потоку від забруднюючих речовин і зниження впливу фізичних та біологічних факторів, оснащення їх засобами вимірювальної техніки, необхідними для постійного контролю за ефективністю очищення, дотриманням нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів та інших вимог законодавства в галузі охорони атмосферного повітря; своєчасно і в повному обсязі сплачувати екологічний податок. Виконання заходів щодо охорони атмосферного повітря не повинно призводити до забруднення ґрунтів, вод та інших природних об'єктів.

Згідно зі ст. 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелам можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Постановою Кабінету Міністрів України затверджено Порядок проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримати такі дозволи від 13 березня 2002 р. № 302 (далі - Порядок), пунктом 4 якого визначено що для отримання дозволу суб'єкт господарювання: оформляє заяву; готує документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин; проводить інвентаризацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, видів та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, пилогазоочисного обладнання; проводить оцінку впливу викидів забруднюючих речовин на стан атмосферного повітря на межі санітарно-захисної зони; розробляє плани заходів щодо: досягнення встановлених нормативів граничнодопустимих викидів для найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин; охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; ліквідації причин і наслідків забруднення атмосферного повітря; остаточного припинення діяльності, пов'язаної з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, та приведення місця діяльності у задовільний стан; запобігання перевищенню встановлених нормативів граничнодопустимих викидів у процесі виробництва; здійснення контролю за дотриманням встановлених нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин та умов дозволу на викиди; обґрунтовує розміри нормативних санітарно-захисних зон, проводить оцінку витрат, пов'язаних з реалізацією заходів щодо їх створення; проводить оцінку та аналіз витрат, пов'язаних з реалізацією запланованих заходів щодо запобігання забрудненню атмосферного повітря; готує інформацію про отримання дозволу для ознайомлення з нею громадськості відповідно до законодавства.

Суб'єкт господарювання для розроблення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, може залучати установи, організації та заклади, яким Мінприроди надає право на розроблення цих документів.

Відповідно до п. 5 Порядку суб'єкт господарювання для отримання дозволу подає до територіального органу Мінприроди та установи державної санітарно-епідеміологічної служби у письмовій та в електронній формі документи, підготовлені відповідно до затвердженої Мінприроди Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, а також вміщує в місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про намір отримати дозвіл із зазначенням адреси місцевої держадміністрації, до якої можуть надсилатися зауваження громадських організацій та окремих громадян.

Згідно п.6 Порядку установа державної санітарно-епідеміологічної служби розглядає заяву та документи на отримання дозволу протягом 30 календарних днів з дати надходження документів та у разі відсутності зауважень готує висновок щодо видачі дозволу, який надається суб'єкту господарювання.

У разі наявності зауважень документи повертаються суб'єкту господарювання з викладом їх змісту та зазначенням терміну повторного подання.

Пунктом 7 Порядку визначено, що місцеві держадміністрації розглядають зауваження громадських організацій, у разі потреби організовують проведення їх публічного обговорення і протягом 30 календарних днів з дати опублікування інформації про намір суб'єкта господарювання отримати дозвіл повідомляють про це територіальний орган Мінприроди.

Територіальний орган Мінприроди аналізує зауваження та у разі необхідності пропонує суб'єкту господарювання врахувати їх під час підготовки дозволу до видачі.

Відповідно до п. 8 Порядку територіальний орган Мінприроди протягом 30 календарних днів розглядає заяву та документи на отримання дозволу і у разі відсутності зауважень видає дозвіл.

У разі наявності зауважень документи повертаються суб'єкту господарювання з викладом їх змісту та зазначенням терміну повторного подання.

Рішення про видачу дозволу надсилається територіальним органом Мінприроди суб'єкту господарювання та установі державної санітарно-епідеміологічної служби.

З матеріалів справи вбачається, що для отримання спірного дозволу ТОВ ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ було надано відповідачу заяву; документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарним джерелами; еколого-експертну оцінку аналітичного опрацювання матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище від 18.05.2016.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що Київською міською державною адміністрацією затверджено паспорт місця видалення відходів ТОВ ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ та видано дозвіл на спеціальне водокористування ТОВ ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ від 01.02.2016, Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) видано дозвіл на спеціальне водокористування №УКР-815-Кіє та затверджено гранично допустимий скид речовин у Канівське водосховище.

З огляду на викладене вбачається, що ТОВ ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ надано відповідачу всі визначені Порядком документи для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 27.01.2017 №8036600000-00202.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності виключно законами, які регулюють відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються, зокрема: вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформлення, анулювання документа дозвільного характеру.

Згідно ч. 5 ст 4-1 названого Закону підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є: подання суб'єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком; виявлення в документах, поданих суб'єктом господарювання, недостовірних відомостей; негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру.

Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.

Окрім зазначеного, колегія суддів вказує на те, що не встановлено та позивачем не наведено наявність обставин визначених ст. 4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності для відмови у видачі ТОВ Євро-Реконструкція оскаржуваного дозволу.

Щодо доводів позивача, що в порушення п. 8 ст 35, п. 9 ст 41 Закону України Про екологічну експертизу щодо інформування громадськості про зміст заяви про намір провадити певний вид діяльності, замовника проекту рішення, зміст проекту рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно норм п. 8 ст 35, п. 9 ст 41 Закону України Про екологічну експертизу , яким фактично консолідує п. 2.18 Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців , затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 09.03.2006 N 108 інформація про отримання дозволу для ознайомлення з нею громадськості повинна включати таке: опис промислового об'єкта відповідно до пункту 2.3 цієї Інструкції для об'єктів, які віднесені до першої та другої груп. Об'єкти, які віднесені до третьої групи, надають загальний опис виробництв та технологічного устаткування; відомості щодо виду та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами відповідно до пункту 2.9 цієї Інструкції; заходи щодо впровадження найкращих існуючих технологій виробництва відповідно до пункту 2.11 для об'єктів, які віднесені до першої групи; перелік заходів щодо скорочення викидів забруднюючих речовин відповідно до пункту 2.14 цієї Інструкції для об'єктів, які віднесені до першої та другої груп; пропозиції щодо дозволених обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами відповідно до пункту 2.13 цієї Інструкції; популярне резюме вищевикладеного для подачі в засоби масової інформації для ознайомлення з громадськістю.

Відповідно до п. 8 Порядку залучення громадськості до обговорення питань щодо прийняття рішень, які можуть впливати на стан довкілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.2011 №771 під час підготовки до проведення громадського обговорення його організатор інформує громадськість про: зміст заяви про намір провадити певний вид діяльності; замовника проекту рішення; зміст проекту рішення; процедуру прийняття рішення, зокрема час і місце проведення громадських слухань, уповноважену особу, якій можуть надсилатися пропозиції (зауваження), строки їх подання.

З матеріалів справи вбачається та позивачем не заперечується, що оголошення щодо проведення громадських слухань щодо видачі ТОВ Євро-Реконструкція оскаржуваного дозволу оприлюднено у газеті Експрес-обява №5 від 10.02.2017, жодних зауважень громадськості до Дарницької районної в м. Києві адміністрації не надходило.

Окрім зазначеного вище становлено, що теплоелектроцентраль введена в експлуатацію в 1954 році; теплова потужність ТЕЦ - 1228 Гкал/год, електрична потужність - 160 МВт; основна діяльність підприємства - постачання тепла житловим масивам Дніпровського і Дарницького районів м. Києва. До складу підприємства входять наступні об'єкти: Котлотурбінний цех; Хімічний цех; Цех теплової автоматики та вимірювання; Паливно-транспортний цех; Електроцех; Ремонтно-будівельний цех; Насосна станція водозабору (проспект Возз'єднання, 21-6); Золовідвал (вул. Здолбунівська). Золовідвал є місцем видалення відходів - МВВ та являє собою технічну водойму, заповнену золошлаковою сумішшю. МВВ (зберігання золошлаків) є частиною промислового об'єкта ТОВ Євро-реконструкція та слугує для зберігання золошлаків, які утворюються в процесі роботи теплоелектроцентралі.

Крім того, на балансі ТОВ ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ знаходиться золошлаковідвал, який є невід'ємною ланкою технологічного циклу підприємства, загальна його площа становить близько 13,8951 га. Рік початку експлуатації 1959. На золошлаковідвалі складуються золошлакові відходи, утворені при спалюванні вугілля, та проходить природне освітлення води, якою золошлаки транспортуються на золовідвал. Транспортування золошлаків на золовідвал здійснюється трубопроводами діаметром 480 мм довжиною 4 км.

ТОВ ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ мало Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №8036600000-007 виданий 05.09.2012 терміном дії до 05.09.2017, до якого було включено не всі стаціонарні джерела, що використовуються (з врахуванням використання паливо, а саме вугілля П (пісне).

Таким чином, в даному випадку не має місце намір провадити ТОВ ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ певний вид діяльності та, в даному випадку, прийняття рішення щодо розміщення теплоелектроцентралі та золошлаковідвалу, і надання відповідного дозволу у зв'язку з таким розміщенням.

Як зазначено вище, і теплоелектроцентраль і золошлаковідвал експлуатуються з 1954 року, що є загальновідомим фактом, а відтак не оприлюднення всієї інформації визначеної Законом України Про екологічну експертизу , Інструкцією про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців , затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 09.03.2006 N 108, Порядком залучення громадськості до обговорення питань щодо прийняття рішень, які можуть впливати на стан довкілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.2011 №771 в даному випадку не є порушенням процедури в видачі дозволу визначеної Порядком.

Наявність дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря надає змогу Держспоживслужбі м. Києва, Державній екологічній інспекції м. Києва здійснювати державний контроль за порушенням умов видачі такого дозволу.

Щодо доводів позивача про порушення відповідачем п. а ст. 23 Закону України Про відходи колегія суддів зазначає, що в редакції згадуваного закону, чинній станом на час видачі оскаржуваного дозволу відсутній п. а .

Щодо доводів позивача про порушення відповідачем ст. 17 Закону України Про відходи , якою визначено обов'язки суб'єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами, колегія суддів зазначає наступне.

Так, оскаржуваний дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря не стосується обов'язку ТОВ ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ поводитись з відходами відповідно до норм названого Закону.

Крім того відповідно до додатку до дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря зазначено серед іншого наступні умови які встановлюються на викиди з неорганізованих джерел, а саме: при проведенні робіт з вивозу сухої частини золошлаку використовувати туманоутворюючі пристрої в зоні проведення робіт (п. 2.4.11), використовувати природний матеріал бішофіт та інші полімерні синтетичні стабілізатори для зв'язування пилової поверхні золовідвалу з виключення її пиління (п.2.4.10), з метою виключення пиління технологічних проїздів шляхом відсипки їх щебенем, шлаком та періодичним зволоженням (п. 2.4.12).

Щодо доводів позивача про порушення ст. 42 Закону України Про відходи при вирішенні питання щодо видачі ТОВ Євро-Реконструкція оскаржуваного дозволу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п д ст 42 Закону України Про відходи особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність за: приховування, перекручення або відмову від надання повної та достовірної інформації за запитами посадових осіб і громадян та їх об'єднань стосовно безпеки утворення відходів та поводження з ними, в тому числі про їх аварійні скиди та відповідні наслідки.

В матеріалах справи відсутні докази надання ТОВ ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ недостовірної інформації за запитами.

Відповідно до ч. 8 ст. 4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації;

2) здійснення суб'єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

Законом можуть передбачатися інші підстави для анулювання документа дозвільного характеру.

Окрім зазначеного встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.10.2017 по справі №826/301/16 відмовлено у задоволенні позову Державної екологічної інспекції у м. Києві до ТОВ ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ , третя особа: ОСОБА_2 про застосування заходів реагування у вигляді тимчасової заборони виконання робіт з експлуатації об'єкта золошлаковідвалу за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська. Постанова, станом на час вирішення даної справи, набрала законної сили.

Щодо доводів позивача, що при вирішенні питання щодо видачі ТОВ ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ не враховано наявність порушень товариством вимог природоохоронного законодавства, колегія суддів зазначає наступне.

Так встановлено, що за результатами перевірки ТОВ ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ Державною екологічною інспекцією у м. Києві винесено Припис №05/29 від 21.08.2015 року про усунення порушень природоохоронного законодавства з визначення дати до якої мають бути усунуті порушення, детально описані в мотивувальній частині припису.

Також, Державною екологічною інспекцією у м. Києві повторно проведено позапланову перевірку виконання Припису №05/29, за результатом якої складено Акт № 05/365а та Припис №05/186П від 01.07.2016, вимоги якого виконано ТОВ ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ .

На підставі вище зазначеного, колегія суддів приходит до висновку, що доводи позивача, про наявність порушень виявлених під час перевірок ТОВ ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ є необґрунтованими, оскільки порушення усунуто.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 72, ч. 2 ст. 73, ст. 76, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мір досліджено обставини справи на підставі яких суд прийшов до правильного висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 25 січня 2019 року).

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: О.М. Кузьмишина,

В.В. Кузьменко