Постанова

від 05.10.2023 по справі 520/13028/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 520/13028/19

адміністративне провадження № К/990/24370/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів - Єресько Л. О., Соколова В. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Адміністрації Державної прикордонної служби України на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року (суддя Супрун Ю. О.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2023 року (колегія суддів у складі: Макаренко Я. М., Мінаєвої О. М., Калиновського В. А.,),

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог заяви та історія справи

1. 13 жовтня 2021 року представником ОСОБА_1 подано заяву про заміну боржника та видачу виконавчого листа у справі за позовом ОСОБА_1 до Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, в якій заявник просив суд: замінити у цій справі (боржника) - Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України, його правонаступником - Адміністрацією Державної прикордонної служби України; видати виконавчий лист у справі.

2. Заява обґрунтована тим, що в указаній справі № 520/13028/19 ухвалено судове рішення на користь позивача, а боржником у цій справі було ІНФОРМАЦІЯ_1. Посилаючись на те, що останнє згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було ліквідовано на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 05 лютого 2020 року № 43 «Про ліквідацію територіальних органів Адміністрації Державної прикордонної служби», заявник просив замінити його іншим боржником - Адміністрацією Державної прикордонної служби.

Встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини щодо заяви про заміну боржника та видачу виконавчого листа

3. Судами установлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року у справі № 520/13028/19 позовну заяву ОСОБА_1 до Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України в частині затримки виплати грошового забезпечення та невиплати при звільненні грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій ОСОБА_1 .

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки виплати грошового забезпечення, тобто за період з 01 серпня 2019 року по 12 серпня 2019 року.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 невиплачену при звільненні грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій, виходячи з грошового забезпечення, за період проходження військової служби з 01 серпня 2019 року по 31 липня 2019 року включно та середній заробіток за весь час затримки виплат даної грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку по день фактичного розрахунку.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

4. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року апеляційну скаргу Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України задоволено частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року у справі № 520/13028/19 в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки виплати грошового забезпечення, тобто за період з 01 серпня 2019 року по 12 серпня 2019 року скасовано.

У цій частині прийнято нове рішення, яким позовні вимоги в частині зобов`язання Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки виплати грошового забезпечення, тобто за період з 01 серпня 2019 року по 12 серпня 2019 року залишено без розгляду.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року у справі № 520/13028/19 залишено без змін.

5. Остаточне судове рішення у справі № 520/13028/19 набрало законної сили 26 листопада 2020 року.

6. Згодом, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21 січня 2021 року заяву представника позивача від 18 січня 2021 року за вх.№01/3870/21 про внесення виправлень у рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року у справі № 520/13028/19 задоволено.

Виправлено описки, допущені у 4 абзаці описової та 4 абзаці резолютивної частинах рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року у справі № 520/13028/19 шляхом вірного зазначення дати "01 серпня 2018 року", замість невірно вказаної "01 серпня 2019 року".

У 4 абзаці описової та 4 абзаці резолютивної частинах у справі № 520/13028/19 з урахування виправленої описки ухвалено читати «Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 невиплачену при звільненні грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій, виходячи з грошового забезпечення, за період проходження військової служби з 01.08.2018 року по 31.07.2019 року, включно та середній заробіток за весь час затримки виплат даної грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку по день фактичного розрахунку».

7. 08 жовтня 2021 року судом видано виконавчий лист № 520/13028/19 щодо зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 невиплачену при звільненні грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій, згідно з грошовим забезпеченням, за період проходження військової служби з 01 серпня 2018 року по 31 липня 2019 року включно та середній заробіток за весь час затримки виплат даної грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку по день фактичного розрахунку.

8. Боржником у такому виконавчому листі зазначено ІНФОРМАЦІЯ_1 (вул. Олекси Тихого, буд. 10, м. Краматорськ, Донецька область, 84313).

9. Згідно з інформацією Єдиного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2) є припиненим з 30 вересня 2020 року.

10. Підставою припинення є постанова Кабінету Міністрів України від 05 лютого 2020 року № 43 «Про ліквідацію територіальних органів Адміністрації Державної прикордонної служби».

Короткий зміст оскаржених судових рішень

11. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2023 року, заяву представника ОСОБА_1 про заміну боржника та видачу виконавчого листа у справі № 520/13028/19 за позовом ОСОБА_1 до Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Замінено у виконавчому листі № 520/13028/19 відповідача (боржника), а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1 (вул. Олекси Тихого, буд. 10, м. Краматорськ, Донецька область, 84307, код ЄДРПОУ НОМЕР_2) на Адміністрацію Державної прикордонної служби України (м. Київ, вул. Володимирська, 26, 01034, код ЄДРПОУ 00034039).

12. Оскаржені судові рішення мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 як територіальний орган Адміністрації Державної прикордонної служби є ліквідованим і відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05 лютого 2020 року № 43 «Про ліквідацію територіальних органів Адміністрації Державної прикордонної служби» на Адміністрацію Державної прикордонної служби покладено обов`язок здійснювати функції та повноваження вказаного ліквідованого органу.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

13. 11 липня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2023 року і ухвалити у справі нове судове рішення, яким залишити заяву ОСОБА_1 без розгляду.

14. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків при вирішенні заяви ОСОБА_1 , оскільки Адміністрація Державної прикордонної служби України не є правонаступником Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України. Постановою Кабінету Міністрів України від 05 лютого 2020 року № 43 «Про ліквідацію територіальних органів Адміністрації Державної прикордонної служби» на скаржника покладено обов`язок виключно забезпечити здійснення функцій і повноважень територіальних органів, що ліквідувалися, а не покладено на нього безпосередньо обов`язки ліквідованих територіальних органів. Зазначено, що суди попередніх інстанцій не встановили належним чином якому органу передано права та обов`язки боржника за виконавчим листом у цій справі. Указано також на те, що заява про заміну сторони виконавчого провадження всупереч вимогам частини першої статті 167 КАС України на адресу Адміністрація Державної прикордонної служби України (м. Київ, вул. Володимирська 26) заявником не направлялася, що було перешкодою для розгляду заяви ОСОБА_1 по суті.

Позиція інших учасників справи

15. Відповідно до частини 4 статті 328 КАС України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.

Рух касаційної скарги

16. 11 липня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2023 року у цій адміністративній справі.

17. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 липня 2023 року для розгляду справи № 520/13028/19 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Шевцова Н. В., судді: Мацедонська В. Е., ОСОБА_2.

18. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 19 липня 2023 року № 1157 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 520/13028/19 у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Шевцової Н. В. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 18 липня 2023 року № 13).

19. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 липня 2023 року для розгляду судової справи № 520/13028/19 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя ОСОБА_2., судді: Смокович М. І., Мацедонська В. Е.

20. Ухвалою Верховного Суду від 27 липня 2023 року касаційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України залишено без руху, надано десятиденний строк з дня вручення копії вказаної ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до суду документа про сплату судового збору.

21. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року № 1346 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 520/13028/19 у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 10 серпня 2023 року № 815/0/15-23 «Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку», згідно з наказом Голови Верховного Суду від 10 серпня 2023 року № 2512-к «Про відрахування судді ОСОБА_2 зі штату Верховного Суду».

22. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 серпня 2023 року для розгляду судової справи № 520/13028/19 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Мельник-Томенко Ж. М., судді: Єресько Л. О., Соколов В. М.

23. Ухвалою Верховного Суду від 24 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Адміністрації Державної прикордонної служби України на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2023 року у справі № 520/13028/19. Витребувано з Харківського окружного адміністративного суду матеріали справи № 520/13028/19.

24. Ухвалою Верховного Суду від 04.10.2023 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

Позиція Верховного Суду

Оцінка висновків судів, судове рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

25. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

26. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

27. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

28. Зазначеним вимогам процесуального закону оскаржені судові рішення відповідають не повністю, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є частково прийнятними.

29. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, виходить із такого.

30. Касаційне провадження у цій справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанції норм процесуального права, що є підставою касаційного оскарження згідно із частиною другою статті 328 КАС України.

31. Відповідно до частини першої статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

32. За правилами частини першої статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

33. Частиною 4 статті 379 КАС України передбачено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

34. За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

35. Відповідно до частини другої статті 15 Закону № 1404-VIII стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

36. Положеннями абзацу 1 частини п`ятої статті 15 Закону № 1404-VIII встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

37. З аналізу наведених вище правових норм слідує, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження є припинення її, зокрема як юридичної особи, та перехід її прав і обов`язків до іншої юридичної особи.

38. У цій справі судами попередніх інстанцій встановлено, що боржником за виконавчим листом № 520/13028/19, виданим Харківським окружним адміністративним судом, щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 невиплаченої при звільненні грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій, та середнього заробітку за весь час затримки виплат цієї грошової компенсації по день фактичного розрахунку було ІНФОРМАЦІЯ_1.

39. 05 лютого 2020 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 43 «Про ліквідацію територіальних органів Адміністрації Державної прикордонної служби».

40. Згідно пункту 1 указаної постанови вирішено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Адміністрації Державної прикордонної служби за переліком згідно з додатком, зокрема ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ).

41. Згідно пункту 2 указаної постанови вирішено наступне: «Адміністрації Державної прикордонної служби забезпечити здійснення функцій і повноважень територіальних органів, що ліквідуються».

42. Згідно з інформацією Єдиного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2) є припиненим з 30 вересня 2020 року.

43. Змінюючи сторону у виконавчому листі, суди попередніх інстанцій виходили з того, що у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 05 лютого 2020 року № 43 «Про ліквідацію територіальних органів Адміністрації Державної прикордонної служби» саме на Адміністрацію Державної прикордонної служби покладено обов`язок здійснювати функції та повноваження вказаного ліквідованого органу, а отже боржника за виконавчим листом у цій справі щодо відновленню порушених прав ОСОБА_1 слід замінити на Адміністрацію Державної прикордонної служби України, що відповідає фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

44. Водночас Верховний Суд вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасним.

45. Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

46. У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

47. Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

48. Вирішуючи питання публічного правонаступництва, Верховний Суд у постанові від 11 лютого 2021 року у справі № 826/9815/18 виходив із специфіки публічно-правових відносин, а саме: тієї обставини, що повноваження відповідних державних органів не є статичними і можуть передаватись від одного органу до іншого у випадку зміни законодавства. При цьому, такий перехід може не збігатися у часі з юридичним припиненням суб`єкта владних повноважень унаслідок реорганізації чи ліквідації.

49. У цій постанові Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого, якщо спір виник з приводу реалізації суб`єктом владних повноважень, що припиняється, його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту його вибуття з правовідносин, щодо яких виник спір, унаслідок, зокрема, передачі відповідним розпорядчим актом його адміністративної компетенції іншому (іншим) суб`єктам владних повноважень.

50. Якщо спір виник у відносинах, що не пов`язані з реалізацією суб`єктом владних повноважень його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту припинення сторони - суб`єкта владних повноважень (повне правонаступництво).

51. У випадку повного правонаступництва до правонаступника переходять права та обов`язки юридичної особи, які стосуються не лише майнових правовідносин, але і правовідносин з приводу проходження публічної служби, зокрема, в частині нарахування та виплати належних сум грошових виплат.

52. Такий підхід ґрунтується на конституційних принципах безперервності процесу державного управління та відповідальності держави перед людиною за свою діяльність.

53. Такий висновок узгоджується із позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 01 грудня 2021 року у справі № 815/5514/16.

54. Згідно встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи спір у ній виник у відносинах публічної служби у зв`язку з проходженням та припиненням позивачем служби в територіальному органі Державної прикордонної служби України.

55. Таким чином, обов`язок боржника, що випливає з постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року, не стосується публічно-владних функцій у сфері відання Державної прикордонної служби України.

56. У такому випадку заміна ліквідованого Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України як боржника за вказаним рішенням може мати місце виключно у випадку фактичного її вибуття унаслідок припинення та переходу його прав та обов`язків, у частині, що стосується спору в цій справі, до правонаступника (повного правонаступництва).

57. Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому листі № 520/13028/19 відповідача (боржника), суди попередніх інстанцій виходили виключно з положень пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 05 лютого 2020 року № 43 «Про ліквідацію територіальних органів Адміністрації Державної прикордонної служби».

58. Водночас судами попередніх інстанцій не здійснено аналіз та не досліджено правових актів, які б підтверджували факт публічного правонаступництва у цьому випадку, зокрема процедури ліквідації (реорганізації) Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України.

59. В цьому контексті підлягають належній перевірці доводи Адміністрації Державної прикордонної служби України про те, що останньою в межах повноважень видано наказ № 105 від 11 грудня 2019 року, яким, за посиланням скаржника, забезпечено здійснення функцій і повноважень територіальних органів, що ліквідуються, та визначено органи Державної прикордонної служби України, яким передано права та обов`язки ліквідованих територіальних органів. Адміністрації Державної прикордонної служби України указувала, що цим наказом визначено органи Державної прикордонної служби України, яким передано права та обов`язків територіальних органів, які ліквідуються. Таким органом щодо зобов`язань Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України скаржник зазначає Краматорський прикордонний загін Державної прикордонної служби України.

60. Судами попередніх інстанцій також залишилося нез`ясованими обставини чи передавалися до Адміністрації Державної прикордонної служби України (Краматорського прикордонного загону Державної прикордонної служби України чи іншого суб`єкта) службова документація Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України, зокрема щодо спору в цій справі по суті, матеріали виконавчого провадження чи інші документи, які підтверджують перехід відповідних обов`язків Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України.

61. Вказані обставини мають першочергове значення для правильного вирішення заяви ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні у цій справі, а саме встановлення наявності чи відсутності безпосередньо у Адміністрації Державної прикордонної служби України (Краматорського прикордонного загону Державної прикордонної служби України чи іншого суб`єкта) з огляду на її правовий статус і обсяг повноважень факту правонаступництва після ліквідованого Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України.

62. При цьому Верховний Суд зазначає, що діє в межах повноважень визначених статтею 341 КАС України, частиною другою якої встановлено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, що позбавляє колегію суддів можливості самостійно усунути порушення, допущені судами попередніх інстанцій.

63. Згідно з частиною першою статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

64. У частині четвертій статті 353 КАС України передбачено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

65. На підставі викладеного касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Висновки щодо розподілу судових витрат

66. З огляду на результат касаційного розгляду витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України задовольнити частково.

2. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2023 року у справі № 520/13028/19 скасувати, справу направити для продовження розгляду до Харківського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЖ.М. Мельник-Томенко Л.О. Єресько В.М. Соколов