Ухвала
04 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 758/9577/21
провадження № 61-12295 ск23
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Одеській області на рішення Подільського районного суду міста Києва від 04 серпня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 лютого 2023 року у справі за заявою Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, заінтересовані особи: товариство з обмеженою відповідальністю «ГРІНТЕХ ТРАНС ЛТД», публічне акціонерне товариство комерційний банк «АКОРДБАНК», про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 04 серпня 2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 08 лютого 2023 року, відмовлено у задоволенні заяви про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю.
15 серпня 2023 року до Верховного Судувід імені ГУ ДПС в Одеській області Тарановський Р. В.подав касаційну скаргу на судові рішення попередніх інстанцій після закінчення строку на касаційне оскарження, у якій просив їх скасувати та ухвалити нове про задоволення заяви.
Заявник просив поновити строк на подання касаційної скарги посилаючись на те, що ухвалою Верховного Суду від 29 березня 2023 року касаційну скаргу ГУ ДПС в Одеській областіповернуто. Зазначав, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та введення на території України воєнного стану з 24 лютого 2022 року на підтвердження сплати судового збору у заявника не було можливості подати касаційну скаргу з платіжним дорученням, яке було надано лише 23 червня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 07 вересня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху, оскільки вказані причини пропуску строку на оскарження визнані неповажними та запропоновано заявнику надати докази на підтвердження поважності причин пропуску строку або навести інші підстави для поновлення строку та надати відповідні докази. Також зазначено, що відсутні докази на підтвердження повноважень представника брати участь у справі, касаційна скарга не містить обов`язкових підстав касаційного оскарження та містить невірну назву апеляційного суду щодо судового рішення яке оскаржується, тому запропоновано надати уточнену редакцію касаційної скарги.
25 вересня 2023 року до Верховного Суду від Тарановського Р. В., який діє в інтересах ГУ ДПС в Одеській області на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 07 вересня 2023 року надійшло клопотання про поновлення строку подачі касаційної скарги, уточнена редакція касаційної скарги та докази самопредставництва юридичної особи.
Вивчивши надані матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про повернення касаційної скарги у зв`язку з невиконанням вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, з огляду на таке.
Повторно заявляючи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження заявник фактично продублював аналогічні причини пропуску строку на касаційне оскарження.
Зокрема вказав, що у зв`язку із введенням в Україні військового стану у заявника були відсутні кошти для сплати судового збору, така можливість з`явилась лише 23 червня 2023 року.
Із касаційної скарги та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження слідує, що ухвалою Верховного Суду від 29 березня 2023 року касаційну скаргу ГУ ДПС в Одеській областіна рішення Подільського районного суду міста Києва від 04 серпня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 лютого 2023 року, яку було подано 08 березня 2023 року, повернуто заявнику.
Таким чином, ГУ ДПС в Одеській області було обізнано про оскаржувану постанову, оскільки первісну касаційну скаргу подало 08 березня 2023 року, тобто в строки, установлені частиною першою статті 390 ЦПК України.
Посилання на недостатність асигнувань на сплату судового збору, суд оцінює критично, оскільки станом на 23 червня 2023 року вже була надана контролюючим органом платіжна інструкція, однак заявник повторно подав касаційну скаргу лише 15 серпня 2023 року та не наводить жодних причин і не надає доказів щодо відсутності можливості подачі касаційної скарги у розумний строк.
Інших поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження, яким судом касаційної інстанції ще не надавалася правова оцінка, в клопотанні не зазначено.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, яке набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду та забезпечення принципу правової визначеності.
Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справа «Олександр Шевченко проти України» рішення від 26 квітня 2007 року, справа «Трух проти України» рішення від 14 жовтня 2003 року).
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа
Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У рішенні від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» ЄСПЛ визначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
ЄСПЛ у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що у кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип остаточності судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Вказана процесуальна поведінка Тарановського Р. В., який діє в інтересах ГУ ДПС в Одеській області, не демонструє добросовісність використання своїх процесуальних прав і готовність брати участь у справі на всіх етапах її розгляду.
Верховний Суд вважає, що заявником не наведено належних підстав для поновлення пропущеного строку звернення з касаційною скаргою та не надано належних доказів на підтвердження обставин неможливості звернення з касаційною скаргою у строк визначений статтею 390 ЦПК України, тому суд визнає наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження рішення Подільського районного суду міста Києва від 04 серпня 2022 року та постанови Київського апеляційного суду від 08 лютого 2023 року неповажними.
Також заявником не виконано вимоги ухвали щодо підстав касаційного оскарження та клопотання особи, щодо постанови, яка оскаржується.
Так, заявник в касаційній скарзі повторно виокремив підставу касаційного оскарження як пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України, однак не обгрунтовує від якого правового висновку слід відступити, в якій конкретно постанові Верховного Суду він викладений та застосований судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
При цьому,за даними Єдиного державного реєстру судових рішень Київським апеляційним судом 08 лютого 2023 року було прийнято постанову, якою залишено без змін рішення Подільського районного суду міста Києва від 04 серпня 2022 року, однак заявник зазначає про оскарження постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року, яка відсутня в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Отже, оскільки у відведений судом строк, ухвала суду не виконана у повному обсязі, що перешкоджає касаційній інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження, касаційна скарга ГУ ДПС в Одеській області підлягає поверненню заявнику.
Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Одеській області на рішення Подільського районного суду міста Києва від 04 серпня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 лютого 2023 року у цій справі вважати неподаною та повернути заявнику.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Білоконь
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 04.10.2023 |
Оприлюднено | 06.10.2023 |
Номер документу | 113967378 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи окремого провадження Справи про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Білоконь Олена Валеріївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні