Рішення

від 29.09.2023 по справі 190/1061/23

П'ЯТИХАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 190/1061/23

Провадження №2/190/331/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

29 вересня 2023 року м.Пятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Фирси Ю.В..

за участю секретаря Гук С.Р.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. П`ятихатки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «СФГ Гермес» про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що ОСОБА_1 є його батьком, останній ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Після його смерті залишилось спадкове майно, до складу якого входить земельна ділянка площею 7,532 га, кадастровий номер 1224583000:01:045:0326, що розташована на території Лозуватської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області. У січні 2018 року дізнався, що в провадженні П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Лозуватської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області про визначення ОСОБА_2 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. З матеріалів цивільної справи дізнався про те, що його батько ОСОБА_1 належну йому земельну ділянку заповів ОСОБА_2 .. По даній цивільній справі його було залучено в якості третьої особи. Проте, оскільки ОСОБА_2 в судові засідання не з`являвся, ухвалою П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 18.01.2019 року позовну заяву ОСОБА_2 про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини було залишено без розгляду. З початком повномасштабної військової агресії рф проти України він перебував на службі у лавах ЗСУ, у зв`язку з чим його можливості пересуватися в межах України та області були обмежені, тому він лише в квітні 2023 року отримав ухвалу П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 18.01.2019 року про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_2 до виконавчого комітету Лозуватської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області про визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. 17 травня 2023 року звернувся до державного нотаріуса П`ятихатської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області з заявою про прийняття спадщини, проте постановою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено, з посиланням на те, що ним пропущений шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини. Вважає, що строк для подання заяви про прийняття спадщини пропустив з поважних причин, оскільки не знав про існування заповіту, яким батько належну йому земельну ділянку заповів ОСОБА_2 .. Крім того, судовий розгляд позовної заяви ОСОБА_2 про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, а також те, що він проходить службу в лавах ЗСУ вважає поважними причинами через які він не подав вчасно заяви про прийняття спадщини.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі і на підставах викладених в позовній заяві, просив позов задовольнити. Крім того, зазначив, що однією з поважних причин неподанням ним вчасно заяви про прийняття спадщини було те, що він в період з 22.02.2020 року по 05.02.201 року перебував за кордоном, що позбавило його можливості подати заяву про прийняття спадщини вчасно.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, інформація про виклик у справі відповідача розміщувалася судом на офіційній сторінці веб-порталу судової влади України, причину неявки до суду не повідомив /а.с.40/.

Третя особа ТОВ «СФГ Гермес» свого представника в судове засідання не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надіслали до суду листа з проханням справу розглядати без участі їх представника, проти задоволення позову не заперечують.

Таким чином, оскільки відповідач у судове засідання не з`явився, про місце, дату та час судового розгляду справи був сповіщений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, не скористався правом надання заперечень проти позову, у зв`язку з чим суд за згодою позивача вирішує справу в порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпро помер ОСОБА_1 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть /а.с.5/.

Факт родинних відносин між позивачем та ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та позивачем ОСОБА_1 підтверджується копією свідоцтва про народження позивача, батьком якого зазначений ОСОБА_1 /а.с.9/.

За життя ОСОБА_1 належала земельна ділянка площею 7,532 га, кадастровий номер 1224583000:01:045:0326, що розташована на території Лозуватської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, про що свідчить копія Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП № 025061/а.с.10/.

17.09.2015 року ОСОБА_1 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу, яким належну йому земельну ділянку площею 7,532 га, кадастровий номер 1224583000:01:045:0326, що розташована на території Лозуватської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, належну йому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП № 025061 заповів ОСОБА_2 /а.с.6/.

Згідно з копією спадкової справи № 26/2017 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 01.10.2018 року з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_1 звернувся ОСОБА_2 , якому постановою державного нотаріуса П`ятихатської державної нотаріальної контори від 01.10.2018 року у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено, у зв`язку з пропущенням строку для подачі заяви про прийняття спадщини/а.с.48/.

Ухвалою П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 18 січня 2019 року позов ОСОБА_2 до виконавчого комітету Лозуватської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, треті особи державний нотаріус П`ятихатської державної нотаріальної контори Новенко С.В., ОСОБА_1 про визначення додатковго строку для подання заяви про прийняття спадщини залишено без розгляду/а.с.7/.

17 травня 2023 року з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_1 до П`ятихатської державної нотаріальної контори звернувся ОСОБА_1 , якому 17 травня 2023 року постановою державного нотаріуса П`ятихатської державної нотаріальної контори у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом відмовлено, у зв`язку з пропущенням ним шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини/а.с.92/.

Згідно з частиною першою статті 15ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статей 1216, 1218ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (стаття 1223 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1268ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з частинами першою, другою статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272ЦК України запозовом спадкоємця,який пропустивстрок дляприйняття спадщиниз поважноїпричини,суд можевизначити йомудодатковий строк,достатній дляподання нимзаяви проприйняття спадщини.

За змістом зазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини; 2) у спадкоємця були перешкоди для подання заяви для прийняття спадщини; 3) ці обставини визнані судом поважними.

Отже, лише якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку для прийняття спадщини, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Водночас необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, Верховного Суду у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22.

Правозастосовна практика Верховного Суду у подібних правовідносинах є усталеною.

Відповідно до статей 12, 81ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі встановлених обставин справи та належним чином оцінених доказів, керуючись положеннями статей 1222, 1220, 1269, 1270, 1272ЦК України про порядок прийняття спадщини, суд приходить до висновку про те, що обставини, на які посилається ОСОБА_1 як на підставу для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини, не є поважними причинами пропуску вказаного строку, що унеможливили чи в інший спосіб перешкодили йому вчасно здійснити своє право на подання заяви про прийняття спадщини та не є об`єктивними перешкодами для здійснення такої дії, оскільки позивач був обізнаний про смерть спадкодавця, так як виїхав за межі України 22 лютого 2020 року, тобто вже після смерті спадкодавця, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому з дати смерті спадкодавця ОСОБА_1 з 26.10.20216 року і до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме до початку повномасштабної військової агресії РФ проти України пройшло понад 5 років, тобто позивач мав можливість, маючи достатній для цього час, звернутись із заявою про прийняття спадщини.

Крім того, розгляд судом справи за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Лозуватської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, треті особи державний нотаріус П`ятихатської державної нотаріальної контори Новенко С.В., ОСОБА_1 про визначення додатковго строку для подання заяви про прийняття спадщини не є поважною причиною пропуску встановленого законом строку для подання заяви про прийняття спадщини.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача не є законними та обґрунтованими, у зв`язку з чим задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.128, 141, 263-265,280-283 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «СФГ Гермес» про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 06 жовтня 2023 року.

Головуючий суддя Ю.В. Фирса