ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/841/24 Справа № 190/1061/23 Суддя у 1-й інстанції - Фирса Ю. В. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.
Категорія 39
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2024 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Петешенкової М.Ю.,
суддів Городничої В.С., Лопатіної М.Ю.,
при секретарі - Панасенко С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на заочне рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 29 вересня 2023 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «СФГ Гермес» про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-
В С Т А Н О В И Л А:
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_1 , після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому за життя майно, а саме: земельна ділянка площею 7,532 га, кадастровий номер 1224583000:01:045:0326, що розташована на території Лозуватської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області.
У січні 2018 року він дізнався про те, що в провадженні П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, в якій будучи залученим в якості третьої особи дізнався про смерть батька ОСОБА_1 , та наявність складеного заповіту на користь відповідача. За наслідками розгляду справи, ухвалою П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 18 січня 2019 року позов ОСОБА_2 було залишено без розгляду, проте копію вказаної ухвали суду отримав у квітні 2023 року, та 17 травня 2023 року звернувся до П`ятихатської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, проте постановою нотаріуса від 17 травня 2023 року у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом йому було відмовлено, з посиланням на пропущений шестимісячний строк для прийняття спадщини.
Посилаючись на викладене та вважаючи те, що вказаний строк пропущений ним з поважних причин, просив суд визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщинитерміном шість місяців.
Заочним рішенням П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 29 вересня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду мотивовано відсутністю правових підстав для задоволення позову, оскільки позивачем під час розгляду справи не було доведено ту обставину, що він не знав про існування заповіту, складеного його батьком й не надано належних, допустимих та достовірних доказів наявності у нього об`єктивних, непереборних та істотних труднощів, які у розумінні положень частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути визнані поважними для визначення додаткового строку для прийняття спадщини, а тому підстави для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
Не погодившись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування судом норм матеріального права, просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції неповно та неправильно встановив обставини справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору, а зроблені висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Вказує, що суд не взяв до уваги, що з початком повномасштабної військової агресії РФ проти України він перебував на службі у лавах ЗСУ, у зв`язку з чим його можливості пересуватися в межах України та області були обмежені, та лише у квітні 2023 року отримав копію ухвали П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 18 січня 2019 року про залишення позову ОСОБА_2 без розгляду, після чого мав можливість звернутися до нотаріальної контори із відповідною заявою про прийняття спадщини. Разом з цим, у період з 22 лютого 2020 року по 05 лютого 201 року перебував за кордоном, що також позбавило його можливості звернутися з відповідною заявою про прийняття спадщини вчасно.
Відзив на апеляційна скаргу до суду не надходив.
Вивчивши матеріалисправи,перевіривши доводиапеляційної скарги,колегія суддівдійшла висновку,що апеляційнаскарга підлягаєчастковому задоволенню,з оглядуна таке.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Дніпро помер батько позивача ОСОБА_1 , після смерті якого відкрилась спадщина, до складу якої увійшла земельна ділянка,площею 7,532 га, кадастровий номер 1224583000:01:045:0326, що розташована на території Лозуватської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області.
17 вересня 2015 року ОСОБА_1 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу, згідно з яким на випадок його смерті належну йому земельну ділянку площею 7,532 га, кадастровий номер 1224583000:01:045:0326, що розташована на території Лозуватської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП № 025061 заповів ОСОБА_2 .
Згідно з копією спадкової справи № 26/2017 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , 01 жовтня 2018 року з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_1 звернувся ОСОБА_2 , якому постановою державного нотаріуса П`ятихатської державної нотаріальної контори від 01 жовтня 2018 року у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено, у зв`язку з пропущенням строку для прийняття спадщини.
Ухвалою П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 18 січня 2019 року позов ОСОБА_2 до виконавчого комітету Лозуватської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, з участю третіх осіб державного нотаріуса П`ятихатської державної нотаріальної контори Новенко С.В., ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, залишено без розгляду.
17 травня 2023 року з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_1 до П`ятихатської державної нотаріальної контори звернувся ОСОБА_1 , якому 17 травня 2023 року постановою державного нотаріуса П`ятихатської державної нотаріальної контори у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказану више земельну ділянку було відмовлено, у зв`язку з пропущенням шестимісячного строку для прийняття спадщини.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що обставини, на які посилався позивач, як на підставу для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини, не є поважними причинами пропуску вказаного строку, що унеможливили чи в інший спосіб перешкодили йому вчасно здійснити своє право на подання відповідної заяви про прийняття спадщини та не є об`єктивними перешкодами для здійснення такої дії, оскільки позивач був обізнаний про смерть спадкодавця, та мав можливість та достатній для цього час, звернутись із заявою до нотаріальної конотори про прийняття спадщини.
Однак колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду та вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити з інших підстав.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 12611265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частини перша та третя статті 13 ЦПК України).
Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункти 2, 4, 5 частини третьої статті 175 ЦПК України).
Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача.
Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за пред`явленим позовом. Встановлення цієї умови є підставою для ухвалення судового рішення про відмову в позові.
Для визнання відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу, яка має виконати вимогу позивача, - належного відповідача.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При розгляді цих справ необхідно перевіряти наявність або відсутність спадкової справи щодо спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 619/2796/19 (провадження № 61-16575св20).
Виходячи з аналізу статті 1251 ЦК України, територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування є відповідачами у справах про визначення додаткового строку для прийняття спадщини у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття.
При зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості щодо факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна, а при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково, крім зазначеного, перевіряє наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.
Встановлення зазначених обставин має істотне значення для формування належного суб`єктного складу учасників справи.
Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Зазначені висновки узгоджуються з постановою Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, де зроблено висновок, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».
Предметом спору у цій справі є визначення додаткового строку для прийняття спадщини, а тому відповідачами у справі мають бути спадкоємці, які прийняли спадщину, а при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Належним відповідачем у цій справі є територіальна громада в особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
З огляду на викладене вище, та з урахуванням пред`явленого позову до неналежного відповідача, зокрема ОСОБА_2 , який хоч і є спадкоємцем за заповітом, але пропустив строк для прийняття спадщини, тобто не прийняв спадщину, висновки суду першої інстанції є помилковими.
Таким чином, позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини не порушує права інших спадкоємців, оскільки спадщину ні хто не прийняв, а тому належними відповідачем у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 30 квітня 2020 року у справі № 352/382/18 (провадження № 61-40424св18), від 23 березня 2020 року у справі № 394/8/19 (провадження № 61-1404св20).
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції постановлене без встановлення всіх обставин справи та недотриманням матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Заочне рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 29 вересня 2023 року скасувати та ухвали нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: М.Ю. Петешенкова
Судді: В.С. Городнича
М.Ю. Лопатіна
Суд | Дніпровський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 31.01.2024 |
Оприлюднено | 13.02.2024 |
Номер документу | 116900533 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за законом. |
Цивільне
Дніпровський апеляційний суд
Петешенкова М. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні