Ухвала

від 06.10.2023 по справі 490/3948/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

490/3948/22

н\п 1-кс/490/6568/2023

06.10.2023

Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/3948/22

У Х В А Л А

про скасування арешту майна

06 жовтня 2023 року слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання представника ФОП ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту на майно, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту на майно. Зазначає, що ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 16.06.2023 року по справі №490/3948/22 (н/п 1-кс/490/5261/2023) слідчий суддя у кримінальному провадженні № 22022150000001047 від 07.07.2022, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2 КК України, наклав арешт на вилучені 08.06.2023 р. в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , грошові кошти, а саме: грошові кошти у кількості 21 шт. номіналом 100 євро; грошові кошти у кількості 5 шт. номіналом 200 євро; грошові кошти у кількості 318 шт. номіналом 50 євро. Органом досудового розслідування вказано, що вилучені грошові кошти є доказами вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди, є доходами від кримінальної протиправної діяльності та мають суттєве значення для кримінального провадження.

Проте, вказані грошові кошти належать ОСОБА_6 , що підтверджується копією розписки.

Представник скаржника в судове засідання не з`явився, подав заяву про проведення судового засідання без його участі, клопотання підтримав.

Прокурор в судове засідання не з`явився, подав клопотання в якому просив проводити засідання без його участі. Зазначив, що ОСОБА_5 під час проведення обшуку за місцем його проживання вказував, що грошові кошти, які були вилучені, належать його сину ОСОБА_6 . На цей час в ході досудового розслідування підтвердити чи спростувати вказану інформацію не представилося за можливе.

Дослідивши матеріали клопотання та додані до нього письмові документи, вважаю, що клопотання слід задовольнити виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт на майно накладається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами згідно ч.1 ст.98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, арешт на майно, що є речовим доказом у кримінальному провадженні, за правилами ч.3 ст.170 КПК України може бути накладений незалежно від суб`єкту, що є його власником, процесуального статусу останнього, розміру шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, можливості застосування спеціальної конфіскації або конфіскації майна як виду покарання.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчим суддеювстановлено,що СВ Управління СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22022150000001047 від 07.07.2022, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Згідно з протоколу обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 від 08.06.2023, за місцем проживання ОСОБА_5 вилучено грошові кошти у кількості 21 шт. номіналом 100 євро; грошові кошти у кількості 5 шт. номіналом 200 євро; грошові кошти у кількості 318 шт. номіналом 50 євро.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 16.06.2023 накладено арешт на вказане вище вилучене майно.

Згідно відповіді прокурора у кримінальному проваджені Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_7 від 21.09.2023 слідує, що менеджер ТОВ «ДМТПРОДАКШИН» ОСОБА_5 під час проведення обшуку за місцем його проживання вказував, що грошові кошти, які були вилучені, належать його сину ОСОБА_6 . Зазначив, що в ході досудового розслідування підтвердити чи спростувати вказану інформацію не представилося за можливе.

При цьому, доказів про те, що вилучені грошові кошти є доказами вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди, є доходами від кримінальної протиправної діяльності та мають суттєве значення для кримінального провадження, прокурором не надано.

Разом з тим, представником скаржника надана розписка від 01.12.2021, про те що син підозрюваного - ОСОБА_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , взяв у борг у ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 20000 Євро та зобов`язується повернути до 01.12.2024.

Про вказані обставини було повідомлено орган досудового розслідування під час проведення обшуку, що свідчить про підставність вказівки представника скаржника про належність грошових коштів саме ОСОБА_6 .

При цьому, як вбачається з матеріалів провадження, директору ТОВ «ДМТ ПРОДАКШИН» ОСОБА_3 y кримінальному провадженні №22022150000001047 від 07.07.2022 про підозру не повідомлялось та даних про його причетність до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 111-1. ч. 1ст. 111-2 КК України, не здобуто.

Згідно зі ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що із клопотанням про скасування арешту майна, окрім сторони кримінального провадження, а саме підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, може звернутися інший власник або володілець такого майна.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основополож них свобод, будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (рішення ЄСПЛ у справі «Суханов та Ільченко проти України»).

Так, у справах "Бакланов проти Росії" (рішення від 9 червня 2005 р.), "Фрізен проти Росії" (рішення від 24 березня 2005 р.), ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу "законності" і воно не було свавільним.

Згідно зі ст.7,16 КПК України загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Таким чином, оскільки органом досудового розслідування не доведено, що грошові кошти вилучені під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 ,належать ОСОБА_5 , або збереглина собісліди злочину,або єдоходами відкримінальної протиправноїдіяльності тамають суттєвезначення длякримінального провадження,доведення представникомскаржника,що вилученігрошові коштиналежать іншійособі,якійпро підозру не повідомлено, не встановлено, що зазначене майно є об`єктом вчинення кримінального правопорушення у вказаному проваджені, слідчий суддя приходить до висновку, що потреба у збереженні накладеного арешту на вказане вище майно відпала. Подальший арешт майна за відсутності передбачених для цього підстав може порушити право заявника на вільне використання своєю власністю, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, а тому клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню в цій частині.

Керуючись вимогами ст. ст.117,170-173,309,395 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт, накладений в рамках кримінального провадження, №22022150000001047 від 07.07.2022, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2 КК України, на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 16.06.2023 року у справі №490/3948/22 (н/п 1-кс/490/5261/2023), а саме: грошові кошти у кількості 21 шт. номіналом 100 євро; грошові кошти у кількості 5 шт. номіналом 200 євро; грошові кошти у кількості 318 шт. номіналом 50 євро.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1