Ухвала

від 18.09.2023 по справі 298/1592/23

ВЕЛИКОБЕРЕЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 298/1592/23

Номер провадження 1-кп/298/134/23

УХВАЛА

18 вересня 2023 року смт. Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі:

судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

номер кримінальногопровадження №62023000000000661, внесеного 2серпня 2023рокудо Єдиного реєстру досудових розслідувань,

про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.365, ч.3 ст.365 КК України,-

за участю сторін кримінального провадження:

начальника Великоберезнянського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 ,

представника потерпілої сторони Костринської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області ОСОБА_5 ,

представника потерпілої сторони Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області ОСОБА_6 ,

представника потерпілої сторони Ставненської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області ОСОБА_7 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт Великий Березний клопотання обвинуваченої ОСОБА_3 та її захисника - адвоката ОСОБА_8 про повернення обвинувального акта,

ВСТАНОВИВ:

До Великоберезнянського районного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62023000000000661, внесеному 2серпня 2023рокудо Єдиного реєстру досудових розслідувань, про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.365, ч.3 ст.365 КК України.

Ухвалою судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 04.09.2023 по вказаному кримінальному провадженню було призначено підготовче судове засідання.

У підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_8 заявив усне клопотання про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні №62023000000000661від2серпня 2023рокуза обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.1ст.365,ч.3ст.365КК України,прокурору для усунення недоліків, оскільки обвинувальний акт складений з порушенням ст.291 КПК України.

Надаючи свої усні обґрунтування щодо вказаного клопотання, захисник звертає увагу суду на те, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору з огляду на наступне:

1. не виконано вимоги п. 3 ч. 2ст. 291 КПК України, оскільки в обвинувальному акті не зазначено анкетні дані представників потерпілих, не вказано їхнє місце проживання та громадянство, також додатково в справу вступив інший представник Великоберезнянської селищної ради, відомості щодо якого відсутні в обвинувальному акті;

2. не виконано вимоги п. 5 ч. 2ст. 291 КПК України, оскільки в обвинувальному акті відсутнє належне викладення фактичних обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення. При цьому, сторона захисту звертає увагу на те, що обвинувачення щодо ОСОБА_3 є надуманим та упередженим, згідно з викладеними в обвинувальному акті обставинами ОСОБА_3 вчинила службовий злочин, проте не зазначено, який саме документ, які положення порушила ОСОБА_3 , оскільки лісорубний квиток готувався не особисто ОСОБА_3 , а інженером, можливо й іншими особами, що взагалі не досліджувалось на досудовому розслідуванні і в обвинувальному акті не зазначено, також не вказано, хто саме досліджував, перевіряв, реєстрував лісорубні квитки та надавав їх для підпису ОСОБА_3 . Захисник ствердив, що в обвинувальному акті відсутні посилання на внутрішні регламентні документи, що порушує право ОСОБА_3 на захист, оскільки не зрозуміло, в чому саме полягає начебто вчинений злочин, що саме вона вчинила, які саме посадові обов"язки порушила, обвинувальний акт не містить обставин, які призвели до негативних наслідків та підтвердження настання цих наслідків, що вказує на упереджене розслідування, оскільки всі обставини не з"ясовано. Також зазначив, що прокурор з метою отримання складу злочину визначив інкримінований ОСОБА_3 злочин продовжуваним, що суперечить змісту ст.365 КК України, не зрозумілим є, по яким саме критеріям визначено ч.1, ч.3 зазначеної статті кримінального закону. Вказані обставини, як зауважив захисник, є істотними, зазначені порушення унеможливлюють якісно і в повній мірі здійснювати захист від пред`явленого обвинувачення, що, безперечно, порушує право особи на захист.

З огляду на вказане захисник вважає, що з цих підстав обвинувальний акт до судового розгляду призначений бути не може і підлягає поверненню.

Одночасно повідомив, що мотиви щодо необхідності повернення обвинувального акту прокурору ним повідомлені суду усно, письмово оформлене клопотання щодо цього суду не надає.

У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 зазначив, що обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні відповідає вимогамст. 291 КПК Українита кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду, водночас клопотання захисника про повернення обвинувального акта прокурору є необґрунтованим, безпідставним та задоволенню не підлягає.

З приводу твердження сторони захисту щодо невідповідності відомостей щодо потерпілих зазначив, що потерпілими в кримінальному провадженні є юридичні особи і щодо цих осіб чітко вказані всі необхідні відомості, а також наведені відомості щодо їхніх представників, які представляли ці юридичні особи під час досудового розслідування.

Щодо твердження сторони захисту з приводу викладу обставин кримінального провадження, то у сторони обвинувачення є своє позиція, яка буде відстоюватись в ході судового розгляду провадження, і вимоги щодо наведення в обвинувальному акті формулювання обвинувачення дотримані.

У підготовчому судовому засіданні представник потерпілої сторони Костринської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області ОСОБА_5 підтримав позицію прокурора, вказавши, що потерпілими в даному крмиінальному провадженні є сільські та селищна ради і відомості щодо них зазначені в обвинувальному акті. Наголосив, що процесуальний закон не містить вимоги щодо необхідності зазначенння відомостей щодо анкетних даних представників потерпілих, при цьому всі документи щодо повноважень представників було надано слідству, а також суду надано відповідні документи і ці дані, в тому числі анкетні дані, можливо перевірити в судовому засіданні.

У підготовчому судовому засіданні представник потерпілої сторони Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області ОСОБА_6 підтримав позицію прокурора.

У підготовчому судовому засіданні представник потерпілої сторони Ставненської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області ОСОБА_7 погодився з думкою прокурора.

Обвинувачена ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримала вимоги захисника про повернення обвинувального акта прокурору та такі просила задовольнити, з мотивів, які наведені захисником.

Оцінка та висновки суду щодо вирішення клопотання.

Дослідивши обвинувальний акт, заслухавши думку учасників судового провадження, проаналізувавши озвучені стороною захисту усно доводи про необхідність повернення обвинувального акта, заперечення на них, висловлені прокурором на представниками потерпілих сторін, суд приходить наступних висновків.

Пунктом 3 ч. 3ст. 314 КПК Українипередбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цьогоКодексу. При цьому необхідно звернути увагу, що законодавець встановлює не обов`язок суду, а саме право повернути обвинувальний акт прокурору (постанова Верховного Суду від 26.06.2018 справа № 520/8135/15-к, провадження № 51-203 км 17).

За змістом вищевказаної норми для ухвалення рішення про повернення обвинувального акта суд має встановити невідповідність відомостей, що фактично наявні у обвинувальному акті, тим відомостям, які він має містити згідно з вимогамиКПК України. При цьому повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акта вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Відповідно до ч. 4ст. 110 КПК Україниобвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим устатті 291 цього Кодексу.

Частинами першою та третьоюстатті 291 КПК Українипередбачено, що обвинувальний акт складається слідчим, дізнавачем, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

Перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт, закріплено у ч. 2ст. 291 КПК України. До них належать: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); розмір пропонованої винагороди викривачу; дату та місце його складення та затвердження.

Крім цього, за змістом ч. 4ст. 291 КПК Українидо обвинувального акта додається: реєстр матеріалів досудового розслідування; цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другоюстатті 297-1 цього Кодексу); розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.

Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.

Дослідивши поданий у даному кримінальному провадженні обвинувальний акт, суд прийшов висновку, що вищевказані вимоги до обвинувального акта стороною обвинувачення дотримані в тій мірі, яка не перешкоджає суду призначити судовий розгляд.

Як убачається зі змісту обвинувального акта, він складений і підписаний 30.08.2023 старшим слідчим в особливо важливих справах другого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 , та підписаний і затверджений 30.08.2023 прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні - прокурором другого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічого обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 ,про що свідчить підпис останнього на 1 та 31 сторінках обвинувального акта, з відбитком печатки Офісу Генерального прокурора.

До суду обвинувальний акт поданий з усіма реквізитами, як вимагаєст. 291 КПК України.

Що стосується доводів сторони захисту про те, що обвинувальний акт не містить належного викладення фактичних обставин інкримінованих ОСОБА_3 кримінальних правопорушень та формулювання обвинувачення.

Суд вважає, що доводи захисника уцій частині зводяться до незгоди з форматом викладення фактичних обставин кримінального правопорушення та форматом формулювання обвинувачення, у зв`язку з чим вважає за необхідне зазначити наступне.

Правовою кваліфікацією кримінального правопорушення є встановлення повної відповідність його ознак ознакам норми, що передбачає відповідальність за вчинення саме цього правопорушення. Тобто, кваліфікація кримінального правопорушення полягає у пошуку (визначенні) статтіКК України(статей, їх частин або пунктів), що передбачає відповідальність за скоєне суспільно небезпечне діяння. Отже, посилання в обвинувальному акті на відповідні статті (їх частини)Кримінального кодексу Україниі є правовою кваліфікацією.

Так, під формулюванням обвинувачення слід розуміти короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактично моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому. Належний виклад фактичних обставин кримінального правопорушення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків органу досудового розслідування, а й для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист.

Водночас щодо доводів захисника про невідповідність вимогам закону опису фактичних обставин і формулювання обвинувачення, то п. 5 ч. 2ст. 291 КПК Українипрямо передбачає, що фактичні обставини кримінального правопорушення викладаються так, як прокурор це вважає встановленим. Більше того, кримінальний процесуальний закон не надає суду повноважень до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо, оскільки визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора (постанова Касаційного кримінального суду Верховного суду від 03.07.2019 у справі № 273/1053/17). В обвинувальному акті зазначаються не будь-які фактичні обставини кримінального правопорушення, а ті, які прокурор (а не суд чи сторона захисту) вважає встановленими. До цього слід додати, щоКПК Українимістить положення про зміну обвинувачення в суді, висунення додаткового обвинувачення, відмову від підтримання державного обвинувачення (ч. 2 ст.337, ст.ст.338-340 КПК України), а також передбачає право суду вийти за межі зазначеного в обвинувальному акті висунутого обвинувачення в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження (ч. 3ст. 337 КПК України). В свою чергу, якщо під час розгляду обвинувального акта суд не зможе дійти висновку про те, що викладені в ньому відомості (в тому числі фактичні обставини кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення) не узгоджуються з представленими доказами або суперечать правилам кримінально-правової кваліфікації, він виносить виправдовуваний вирок.

Отже, визначення обсягу фактичних обставин кримінального правопорушення, що викладаються у обвинувальному акті, і формулювання обвинувачення належить до дискреційних повноважень прокурора, а наведені в обвинувальному акті фактичні дані мають в своїй сукупності лише давати уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, а також можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

В свою чергу, особливістю підготовчого провадження є те, що на цій стадії суд не досліджує доведеність обставин, викладених в обвинувальному акті, не оцінює повноту пред`явленого обвинувачення та правильність кваліфікації діяння, інкримінованого особі. Закріпивши можливість повернення обвинувального акта прокурору на первісному етапі судового провадження, законодавець очевидно не мав наміру створити таким чином простір для попередньої судової оцінки правильності та об`єктивності позиції сторони обвинувачення у змагальному кримінальному процесі. Дослідження обвинувального акта під час підготовчого судового засідання спрямоване виключно на встановлення відповідності його форми і змістовного наповнення вимогамст. 291 КПК України, та відсутності в ньому положень, що суперечать одне одному, усунення яких є неможливим в процесі повноцінного судового розгляду. Водночас фактичні обставини кримінального правопорушення, формулювання обвинувачення включно з часом, місцем та способом вчинення кримінального правопорушення, з`ясування питання його закінченості, а також правова кваліфікація кримінального правопорушення є предметом розгляду в судовому засіданні кримінального провадження по суті, а первісне їх зазначення в особливому процесуальному рішенні - обвинувальному акті - є прерогативою прокурора.

При цьому суд враховує, що в обвинувальному акті стосовно ОСОБА_3 на виконання вимог п.5 ч. 2 ст. 291 КПК України викладені фактичні обставини кримінального правопорушення з описом конкретних дій ОСОБА_3 в тих межах, в яких прокурор вважав встановленими, зазначена правова кваліфікація кримінальних правопорушень з посиланням на положення закону і частину статті Закону про кримінальну відповідальність та окремо наведено формулювання обвинувачення, що в сукупності в повному обсязі дозволяє стороні захисту зрозуміти суть пред`явленого обвинувачення. А з урахуванням такої стадії судового розгляду, як підготовче судове засідання, будь-яка оцінка пред`явленого обвинувачення щодо його фактичного змісту є оцінкою доказів у кримінальному провадженні, що є процесуально неприпустимим.

Як убачається зі змісту обвинувального акта та додатків до нього, реєстр матеріалів досудового розслідування, який відповідно до положень ч. 4ст. 291 КПК Україниє невід`ємним додатком до обвинувального акта, долучений до такого на 22 аркушах. При цьому останній, відповідно до вимогст.109 КПК Українимістить: номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

Не погоджується суд і з доводами сторони захисту з приводу невиконання вимог п. 3 ч. 2ст. 291 КПК України.

Відповідно до ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України"Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Таким чином, під поняттям потерпілий у кримінальному провадженні відповідно до ст. 55 КПК України розуміється, у тому числі, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Складаючи обвинувальний акт, орган досудового розслідування відповідно до п.3 ч.2 ст.291 КПК України зазначив у ньому відомості стосовно потерпілих, якими в даному кримінальному провадженні є юридичні особи, зокрема, зазначені повні найменування юридичних осіб, дані про їхні місцезнаходження (адреси), коди ЄДРПОУ.

Також в обвинувальному акті наведені відомості про представників потерпілих, які були встановлені на стадії досудового розслідування із зазначенням прізвищ, імен та по батькові осіб, а також найменування посад, які вони обіймають, з посиланням на реквізити відповідних довіреностей щодо представництва. Зауважується, що той факт, що в подальшому зазначені відомості могли змінитись, в тому числі і змінитись особа, яка уповноважена відповідною потерпілою стороною - юридичною особою на представництво її інтересів в даному кримінальному провадженні, не вказує на недотримання слідчим та прокурором вимог процесуального закону, які регламентують порядок складання обвинувального акта.

Суд звертає увагу на те, що положення п.3 ч.2 ст.291 КПК України взагалі не містять посилань, які саме відомості щодо потерпілого - юридичної особи необхідно зазначити в обвинувальному акті, поняття «представник юридичної особи» вказана стаття також не розкриває.

Водночас, відсутність повних анкетних даних стосовно представників потерпілих - юридичних осіб не порушує право обвинуваченої на захист, а повні анкетні дані вказаних осіб, в тому числі їхні повноваження, підлягають встановленню та перевірці в ході здійснення судового провадження.

Відтак обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62023000000000661від2 серпня 2023 року складений відповідно до вимогст.291 КПК України, оскільки містить всі формальні і змістовні елементи, передбачені законом. З огляду на перелік обов`язкових відомостей, які повинен містити обвинувальний акт відповідно дост.291 КПК України, перелік документів, які додаються до обвинувального акта та підставу для повернення обвинувального акта прокурору, зазначену в п. 3 ч. 3ст. 314 КПК України, вказані захисником обставини не можуть зумовлювати повернення обвинувального акта, а тому у задоволенні клопотання захисника слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 314, 369, 372, 376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання обвинуваченої ОСОБА_3 та її захисника - адвоката ОСОБА_8 про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні №62023000000000661від 2серпня 2023рокуза обвинуваченням ОСОБА_3 увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.1ст.365,ч.3ст.365КК України,прокурору - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Суддя ОСОБА_1