Постанова

від 27.09.2023 по справі 337/310/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 27.09.2023 Справа № 337/310/22

Запорізький Апеляційний суд

ЄУН 337/310/22 Пр. № 22-ц/807/781/23 Головуючий у 1-й інстанції Кучерук І.Г. Повний текст рішення складено 28.12.2022 року. Суддя-доповідач Гончар М.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2023 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.

суддів Кочеткової І.В., Подліянової Г.С.

за участі секретаря Камалової В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРСИББАНК» на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20 грудня 2022 року у справі за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРСИББАНК» (надалі Банк) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Приватного підприємства «КОМПАНІЯ ЕПІЗОД» (надалі ПП «КОМПАНІЯ ЕПІЗОД») про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

У січні2022року Банкзвернувся досуду ізвищезазначеним позовом(т.с.1а.с.1-58),в якомупросив стягнути заборгованість за договором про надання споживчого кредиту 11340393000 від 29.04.2008 року (в системі обліку банку договір № 11444646000) станом на11.01.2022року у розмірі 648462,02грн.: з ОСОБА_1 у солідарному порядку з ОСОБА_2 , та з ПП «КОМПАНІЯ«ЕПІЗОД» у солідарному порядку з ОСОБА_1 . Також стягнути з відповідачів судовий збір у розмірі 9726,93 грн., а саме по 3242,31 грн. з кожного та фактично понесені судові витрати.

В обґрунтування свого позову позивач зазначав, що АКІБ «УкрСиббанк» (поточне найменування з 24.11.2018 року АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 уклали договір про надання споживчого кредиту 11340393000 від 29.04.2008 року з додатковими угодами від 02.11.2011, №1 від 12.01.2009, №2 від 30.03.2010, №4 від 24.11.2011 року (в системі обліку банку договір № 11444646000 від 24.11.2011 року). Відповідно до умов кредитного договору позивач надав відповідачу кредит у загальній сумі 142000 доларів США,а відповідачзобов`язався щомісячноповертати кредиту повномуобсязі тасплачувати платуза кредитв розмірі13%річних тав терміни,встановлені кредитнимдоговором,але убудь -якому випадкуповернути кредиту повномуобсязі непізніше 29.04.2025року.Згідно іздодатковою угодою№4від 24.11.2011року докредитного договорувнесені змінищодо збільшеннясуми кредитута видачунових траншівв гривні.На умовахвказаної угодипозичальник отримавтранш (кредитнікошти)у розмірі1011758,21грн.,та зобов`язавсяпогаситиуповному обсязізаборгованістьзакредитним договоромзатраншемв іноземній валюті у доларах США та повертати транш в національній валюті та сплачувати проценти з користування грошовими коштами шляхом сплати 25 числа кожного місяця ануїтетних платежів - з 24.11.2011 по 25.11.2012 року у розмірі 13285,00 грн., а з 25.11.2012 по 29.04.2025 року у розмірі 14895,00 грн., але у будь - якому випадку повернути кредит у повному обсязі не пізніше 29.04.2025 року.

За користування кредитними коштами позичальник зобов`язався сплатити проценти у розмірі 13 % річних, а з 24.11.2012 року у розмірі 15,5% річних (п.6 додаткової угоди №4). За користування кредитними коштами понад встановлений договором термін встановлюється процентна ставка у подвійному розмірі від ставки, що діє для строкової суми основного боргу на дату виникнення такого прострочення. Такий розмір процентної ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу, а нарахування процентної ставки починається з дати виникнення прострочення до моменту погашення такої заборгованості, (п. 1.3.1 кредитного договору).

Також сторони домовилися, що для ідентифікації договору можуть застосовуватися як номер договору, зазначений при його укладенні, а саме №11340393000, так і реєстраційний номер договору в системі обліку банку, а саме №11340393001 та №11444646000.

В забезпечення виконання кредитних зобов`язань позичальника по вказаному кредитному договору прийняті: порука ОСОБА_2 згідно із договором поруки №11340393000/П від 29.04.2008 року з додатковою угодою №1 від 24.11.2011 року, та порука ПП «КОМПАНІЯ«ЕПІЗОД» згідно із договором поруки № 11340393000/П-2 від 29.04.2008 року з додатковою угодою №1 від 24.11.2011 року.

Всупереч умов кредитного договору відповідач тривалий час не здійснює своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та процентів протягом тривалого часу, чим суттєво порушує взяті на себе договірні зобов`язання.

Позивач направив відповідачам вимоги від 01.10.2020 року про усунення порушення кредитного договору та у разі не погашення простроченої заборгованості - про дострокове повернення кредиту. Однак, відповідачі вимоги не виконали, заборгованість не погасили.

Станом на 11.01.2022року заборгованість позичальника по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом становить 648462,02 грн., з яких: 631417,85 грн. - за кредитом, 12301,69 грн. - за процентами за користування кредитом (ст. 1048 ЦК України), 4742,48 грн. - заборгованість за процентами за користування грошовими коштами понад, встановлений договором термін (за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідно до ст. 625 ЦК України).

В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції Кучерук І.Г. (т.с. 1 а.с. 59).

Ухвалою суду першої інстанції (т.с. 1 а.с. 63) провадження у цій справі відкрито в порядку загального позовного провадження.

Рішенням Хортицькогорайонного судум.Запоріжжя від20грудня 2022року (т.с. 1 а.с. 157-160) позов Банку задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Банку (ЄДРПОУ 09807750) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту 11340393000 від 29.04.2008 року (в системі обліку банку №11444646000) у розмірі 498756,08 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом 494013,60грн.; заборгованість за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений договором термін (за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідно до ст. 625 ЦК України) 4742,48 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП. НОМЕР_1 ) на користь Банку (ЄДРПОУ 09807750) судовий збір в розмірі 7480,98 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Відповідачі із вищезазначеним рішенням суду першої інстанції погодились, останнє в апеляційному порядку не оскаржували.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції в частині,посилаючись нанеправильне застосуваннянорм матеріальногоправа тапорушення нормпроцесуального правасудом першоїінстанції прийого ухваленні, Банк у своїй апеляційній скарзі (т.с. 1 а.с. 162-178) просив рішення суду першої інстанції у цій справі скасувати в частинівідмови устягненні нарахованихз 15.11.2020року відсотківта вчастині визнанняпоруки припиненою таухвалити новерішення,яким позовнівимоги Банку про стягнення заборгованості за кредитним договором, процентів, нарахованих за користування кредитом та пені з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ПП «КОМПАНІЯ ЕПІЗОД» задовольнити в повному обсязі, здійснити перерахунок судових витрат, стягнути з відповідачів судові витрати за подання апеляційної скарги в сумі 14590,40 грн.

В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Маловічко С.В. та Подліянову Г.С. (т.с. 1 а.с. 179).

Ухвалою апеляційного суду клопотання Банку про поновленнястроку на апеляційне оскарження рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20 грудня 2022 року у цій справі задоволено,поновлено Банку строк на апеляційне оскарження рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20 грудня 2022 року у цій справі, апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито 05квітня 2023року (т.с.1а.с.193),зупинено діюоскаржуваного рішенняу ційсправі, провадження у даній справі зупинено (т.с. 1 а.с. 194) до перегляду судового рішення у подібних відносинах (у іншій справі ЄУН 910/4518/16, суддя-доповідач Ткач І.В.) у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду.

Ухвалою апеляційного суду від 18 квітня 2023 року (т.с. 1 а.с. 200) апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою у справі поновлено та призначено до розгляду з урахуванням навантаження судді-доповідача та колегії суддів (в Запорізькому апеляційному суді працює фактично 16 суддів, з яких 12 суддів складають судді судової палати з розгляду цивільних справ, які за рішенням загальних зборів суддів Запорізького апеляційного суду з липня 2021 року також приймають участь у розгляді кримінальних проваджень), а також відпустки судді-доповідача у період з 19.06.2023 року по 19.07.2023 року включно (а.с. 241).

Відповідачі не скористались своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу Банку у цій справі.

Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.

Розгляд цієї справи, призначений апеляційним судом на 02 серпня 2023 року, не відбувся та був відкладений (т.с. 1 а.с. 244) через першу неявку учасників цієї справі, у томучислі тих,відносно якихв апеляційногосуду відсутнівідомості провручення їмсудових повісток(т.с.1а.с.242-243).

В автоматизованому порядку суддею Кочетковою І.В. у цій справі замінено суддю Маловічко С.В. у зв`язку із тривалою відпусткою останньої (т.с. 2 а.с.14-15).

У дане судове засідання повідомлені апеляційним судом належним чином про дату, час і місце розгляду цієї справи (Банк, як позивач, - поштове повідомлення про вручення судової повістки -15.08.2023 року -т.с. 2 а.с. 4), відповідач ПП «КОМПАНІЯ «ЕПІЗОД» в порядку ст. 128 ч. 8 ЦПК України (конверт із судовою повісткою, що надсилалась на адресу відповідача, повернулась на адресу апеляційного суду без вручення з відміткою «адресат відсутній» (т.с. 2 а,с. 1-3), інші відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у тому числі через свого представника (а.с.118), що узгоджується із вимогами ст. 130 ч.5 ЦПК України, всі учасникицієї справине з`явилась,окрім представникавідповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвоката Литвиненка Я.А. (т.с. 2 а.с. 16-22), про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістила, клопотань про відкладення розгляду цієї справи не подавали.

В силувимог ст.104ч.5ЦК Україниюридична особає такою,що припинилася,з днявнесення доєдиного державногореєстру записупро їїприпинення.Матеріали цієїсправи немістять належнихдопустимих доказівтого,що станомна часперегляду цієїсправи апеляційнимсудом,відповідач юридична особаПП «КОМПАНІЯ«ЕПІЗОД» єтакою,що припинилася.

При вищевикладених обставинах, на підставі ст. 371-372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив розглядати дану справу апеляційним судом у даному судовому засіданні за відсутністю всіх учасників цієї справи, що не з`явились, за присутностіпредставника відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвоката Литвиненка Я.А. (т.с. 2 а.с. 16-22).

Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвоката Литвиненка Я.А., який у тому числі на запитання апеляційного суду зазначав, що державна реєстрація припинення ПП «КОМПАНІЯ «ЕПІЗОД» ще не здійснювалось в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, але фактичне підприємство вже не працює, раніше інші відповідачі входили до його керівництва, на сьогодні вже ні, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скаргаБанку у цій справі підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

В силувимог ст.367ч.1ЦПК Українисуд апеляційноїінстанції переглядаєсправу занаявними вній ідодатково поданимидоказами таперевіряє законністьі обґрунтованістьрішення судупершої інстанції вмежах доводівта вимогапеляційної скарги.

Встановлено, що всі відповідачі із вищезазначеним рішенням суду першої інстанції погодились, останнє в апеляційному порядку, у тому числі в частині задоволення позовних вимог Банку, не оскаржували.

Банк, як позивач, оскаржує рішення суду першої інстанції у цій справі лише в частині відмови у задоволенні його позовних вимог.

Таким чином, апеляційний суд переглядає законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у цій справі лише в межах доводів та вимог апеляційної скарги Банку, як позивача, і лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог Банку, а саме: позовні вимоги Банку про стягнення заборгованості за кредитним договором, процентів, нарахованих за користування кредитом та пені з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ПП «КОМПАНІЯ ЕПІЗОД» задовольнити в повному обсязі, здійснити перерахунок судових витрат, стягнути з відповідачів судові витрати за подання апеляційної скарги в сумі 14590,40 грн.

У разі, якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскаржуваної частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується (постанова Верховного Суду від 03.10.2018 року у справі № 186/1743/15-ц).

В силу вимог ст. 374 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення … частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення…(п.2).

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судовогорішення…частково таухвалення новогорішення увідповідній частині …є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судовими рішеннями є: …ухвали, постанови… (ст. 258 ч.1 ЦПК України).

За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.

Встановлено, що відмовляючи Банку в оскаржуваній частині рішення, суд першої інстанції керувався ст. ст. 82, 89, 141, 229, 247, 263, 264, 354 ЦПК України та виходив із такого.

Щодо нарахування позивачем процентів за користування кредитом

01.10.2020 року Банк направив відповідачеві (позичальнику) ОСОБА_1 вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту …. з 41 календарного дня з дати відправлення позичальнику повідомлення про дострокове повернення кредиту (а.с. 44).

Повідомлення було направлено Банком 05.10.2020 року, докази отримання повідомлення відсутні (а.с.44).

Таким чином, на 41 календарний день, а саме 15.11.2020 року, припинилося право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти.

Відповідна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), згідно з яким право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси заявника забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно ізрозрахунком,наданим суду(а.с.49-57),Банк нарахував, після спливу строку кредитування, проценти за користування кредитом в сумі 89808,26 грн.

Сума вирахувана судом першої інстанції, виходячи з даних розрахунку Банку, відповідно до яких 25.10.2020 року по 24.11.2020 року нараховано процентів в 7439,01 грн. (за 30 днів), і відповідно з 15.11.2020 року по 24.11.2020 року (за 9 днів) нараховано процентів в розмірі 2231,7 грн., та в подальшому відповідно до даних розрахунку позивача за період по 28.12.2021 року.

Оскільки, у Банку, як кредитора, припинилось право нараховувати проценти за користування кредитом з 15.11.2020 року, то вимоги про стягнення нарахованих процентів після цього дня, суд першої інстанції вважав такими, що не підлягають задоволенню у цій справі.

Також, згідно із розрахунком Банку (а.с.49-57), наданим суду, відповідачем (позичальником) ОСОБА_1 сплачено, після спливу строку кредитування, проценти за користування кредитом в сумі 137404,25 грн.

Враховуючи те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, то суд першої інстанції сплачену відповідачем ОСОБА_1 після 15.11.2020 року, суму 137404,25 грн. в якості процентів за користування кредитом, відніс на погашення заборгованості за самим тілом кредиту.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що розмір заборгованості за договором про надання споживчого кредиту 11340393000 від 29.04.2008 року(в системі обліку банку №11444646000) становить 498756,08 грн., і складається з 494013,6 грн. за кредитом; 4742,48 грн. заборгованість за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений договором термін (за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідно до ст. 625 ЦК України).

Щодо вимог, заявлених до поручителів

Згідно з ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Отже, порука - це строкове зобов`язання, і не залежно від того, встановлено договором чи законом строк її дії, його сплив припиняє суб`єктивне право кредитора.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строкомє певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Разом з тим з настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов`язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. ст. 251, 252 ЦК України).

Умови договору про дію поруки до повного виконання зобов`язань боржника не свідчать, що цим договором установлено строк припинення поруки в розумінні ст. 251, ч. 4 ст. 559 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 цього Кодексу про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

З аналізу ч. 4 ст. 559 ЦК України можна зробити висновок, що строк поруки відноситься до преклюзивних, це строк існування самого зобов`язання поруки, а застосоване в цій нормі поняття «строк чинності поруки» повинне розглядатися як строк, протягом якого кредитор може реалізувати свої права за порукою, як видом забезпечення зобов`язання.

Тому і право кредитора, і обов`язок поручителя після його закінчення припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може.

В разі реалізації кредитором свого права вимоги на дострокове повернення кредиту відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України строк звернення кредитора до суду з вимогами до поручителя необхідно обраховуватиз моменту настання строку дострокового повернення кредиту.

Як видно із матеріалів справи, 01.10.2020 року Банк направив позичальнику ОСОБА_1 та поручителям ОСОБА_2 та ПП «КОМПАНІЯ «ЕПІЗОД» (а.с. 45-46) вимоги про дострокове повернення всієї суми кредиту з 41 календарного дня з дати відправлення позичальнику повідомлення про дострокове повернення кредиту.

Повідомлення були направлені Банком 05.10.2020 року, докази отримання повідомлення відсутні (а.с. 47). Таким чином, на 41 календарний день, а саме 15.11.2020 року, суд першої інстанції вважав настанням строку дострокового повернення кредиту.

Оскільки у справі строк дострокового повернення кредиту настав 15.11.2020 року, а Банк звернувся до суду 17.01.2022 року, то суд першої інстанції дійшов висновку, що порука ОСОБА_2 та ПП«КОМПАНІЯ «ЕПІЗОД»за договорамипоруки єприпиненою,а отже,немає правовихпідстав длязадоволення позовнихвимог,пред`явлених Банкомдо поручителів.

Проте із такими висновками суду першої інстанції в оскаржуванійчастині погодитись можна лише частково з таких підстав. Рішення суду першої інстанції вимогам в оскаржуванійчастині вимогам законності та обґрунтованості відповідає лише частково.

Так, апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції у цій справі в оскаржуваній частині рішення в частині відмови Банку у стягненні з відповідачів у цій справі будь-яких нарахувань (відсотків) після прийняття рішення про дострокове стягненнявсієї заборгованостіза договором про надання споживчого кредиту 11340393000 від 29.04.2008 року (в системі обліку банку №11444646000), укладеним між Банком та позичальником (відповідачем ОСОБА_1 , що у тому числі узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від __ у справі ЄУН 910/4518/16 (а.с.186-192, 198-199, 218-229), який є обов`язковим для врахування загальними судами в силу вимог ст. 263 ч. 4 ЦПК України, та до розгляду якої апеляційним судом зупинялось провадження у цій справі (ухвала апеляційного суду від 05.04.2023 року а.с. 194) в порядкузадоволення клопотанняБанку проце вйого апеляційнійскарзі (а.с. 172).

Проте, апеляційний суд не може погодитись із висновком суду першої інстанції в оскаржуванійчастині рішення щодо відмови у солідарному стягненні цієї розрахованої ним суми заборгованості за вищезазначеним кредитним договором з поручителів ОСОБА_2 та ПП «КОМПАНІЯ «ЕПІЗОД».

Оскільки, суд першої інстанції суд першої інстанції при вирішенні позовних вимог Банку помилково користувався редакцією ст. 559 ЦК України (Припинення поруки) в не чинній на час розгляду ним цієї справи (20 грудня 2022 року) редакції.

Так, згідно із чинною на час ухвалення рішення суду судом першої інстанції у цій справі в оскаржуваній частині: «Стаття 559.Припинення поруки: 1. Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. У разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання. (Частина перша статті 559 в редакції Закону № 2478-VIIIвід 03.07.2018 ) 2.Порука припиняється,якщо післянастання строкувиконання зобов`язаннякредитор відмовивсяприйняти належневиконання,запропоноване боржникомабо поручителем. 3. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не погодився забезпечувати виконання зобов`язання іншим боржником у договорі поруки чи при переведенні боргу. (Частина третя статті 559 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2478-VIIIвід 03.07.2018 ) 4. Порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьохроків з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання. (Частина четверта статті 559 в редакції Законів № 1414-VIIIвід 14.06.2016 , № 2478-VIIIвід 03.07.2018 )…».

Крім того, в силу вимог п. п. 1, 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» N 2478-VIII, 03.07.2018, Закон, Верховна Рада України: цей Закон набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та введений в дію через три місяці з дня набрання чинності цим Законом (Голос України 2018, N208 від 03.11.2018, Урядовий кур`єр 2018, N216 від 16.11.2018, Офіційний Вісник України 2018, 87 від 13.11.2018, ст. 2880); цей Закон застосовується до відносин,що виниклипісля введенняйого вдію,а також до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію, крім ч. 4 ст.36 Закону України "Про іпотеку", що застосовується виключно до договорів і угод, укладених після введення в дію цього Закону.

Апеляційним судом встановлено, що хоча вищезазначений кредитний договір між Банком та ОСОБА_1 хоча і був укладений 29.04.2008 року (а.с. 16-39), але станом на час набрання вищезазначених змін ч. 4 ст. 559 ЦК України в редакції Законів № 1414-VIIIвід 14.06.2016 , № 2478-VIII від 03.07.2018, відносини між Банком та ОСОБА_1 , що виникли до введення його в дію, продовжили існувати після введення його в дію.

Лише 01.10.2020року Банк надіслав позичальнику ОСОБА_1 та поручителям ОСОБА_2 та ПП «КОМПАНІЯ ЕПІЗОД» (з поручителями укладено окремі договори (копії а.с. 40-41), тому ці поручителі не є солідарними боржниками між собою,а лишез позичальником), досудову вимогу про стягнення всієї заборгованості за вищезазначеним кредитним договором (а.с. 44-47).

Таким чином, апеляційним судом встановлено, що Банк звернувся до суду із вищезазначеним позовом поштою 14.01.2022 року (конверт з відміткою поштового відділення від 14.01.2022року (а.с. 58), який фактично надійшов до суду першої інстанції 17.01.2022 року - відмітка суду на позові а.с.1) про стягнення заборгованості за кредитним договором, у тому числі до поручителів ОСОБА_2 та ПП «КОМПАНІЯ ЕПІЗОД», з дотриманням строку, передбаченого ст. 559 ч. 4 ЦК України, тобто протягом трьохроків з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя 3 (трьох) років з 15.11.2020року (згідно із правильним розрахунком суду першої інстанції у цій справі з урахуванням вищезазначених досудових вимог Банку про дострокове стягнення всієї заборгованості від 01.10.2020року (а.с. 44-47).

Сума та складові заборгованості за вищезазначеним кредитним договором, яка саме буластягнута судом першої інстанції на користь Банку лише з позичальника ОСОБА_1 , є частиною рішення, яка в апеляційному порядку учасниками цієї справи не оскаржувалась і тому апеляційним судом не переглядається (що узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 03.10.2018 року у справі № 186/1743/15-ц, який є обов`язковим для врахування загальними судами в силу вимог ст. 2643 ч. 4 ЦПК України ).

При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги Банку лише частково ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи.

За таких обставин, апеляційну скаргу Банку слід задовольнити частково, рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20 грудня 2022 року у цій справі в оскаржуванійчастині в частині відмови у солідарному стягненні з поручителів ОСОБА_2 , ПП «КОМПАНІЯ ЕПІЗОД» заборгованості за договором про надання споживчого кредиту 11340393000 від 29.04.2008 року (в системі обліку банку №11444646000) у розмірі 498756,08 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом 494013,60 грн.; заборгованості за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений договором термін (за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідно до ст. 625 ЦК України) 4742,48 грн. та судового збору 7480,98 грн. скасувати, ухвалити у цій частині нове судове рішення (прийняти постанову), стягнути з ОСОБА_1 солідарно із кожним із поручителів окремо - ОСОБА_2 та ПП «КОМПАНІЯ ЕПІЗОД», на користь Банку заборгованість за договором про надання споживчого кредиту 11340393000 від 29.04.2008 року (в системі обліку банку №11444646000) у розмірі 498756,08 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом 494013,60 грн.; заборгованість за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений договором термін (за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідно до ст. 625 ЦК України) 4742,48 грн.; стягнути з з ОСОБА_1 , , ОСОБА_2 , ПП «КОМПАНІЯ ЕПІЗОД» судовий збір 18702,45грн. (розрахунок: пропорційно до суми задоволених позовних вимог у розмірі 7480,98грн. за подачу позову у першій інстанції (платіжне доручення на суму 9726,93грн. -а.с.4)+11221,47грн.за апеляційнускаргу (платіжнаінструкція насуму 14590,40грн.) по 6234,15 грн. (розрахунок: 18702,545 грн. /3) з кожного із відповідачів окремо, в іншій оскаржуванійчастині рішення суду першої інстанції залишити без змін. В іншій частині рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалось та апеляційним судом не переглядалось.

Керуючись ст. ст. 7, 12, 141, 367-369, 371-372, 374-376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРСИББАНК» задовольнити частково.

Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20 грудня 2022 року у цій справі в оскаржуванійчастині в частині відмови у солідарному стягненні з поручителів ОСОБА_2 , Приватного підприємства «КОМПАНІЯ ЕПІЗОД» заборгованості за договором про надання споживчого кредиту 11340393000 від 29.04.2008 року (в системі обліку банку №11444646000) у розмірі 498756,08 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом 494013,60 грн.; заборгованості за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений договором термін (за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідно до ст. 625 ЦК України) 4742,48 грн. та судового збору 7480,98 грн. скасувати.

Ухвалити у цій частині нове судове рішення (прийняти постанову).

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) солідарно із кожним із поручителів окремо - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та Приватним підприємством «КОМПАНІЯ ЕПІЗОД» (ЄДРПОУ 33921249), на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРСИББАНК» (ЄДРПОУ 09807750) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту 11340393000 від 29.04.2008 року (в системі обліку банку №11444646000) у розмірі 498756,08 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом 494013,60 грн.; заборгованість за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений договором термін (за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідно до ст. 625 ЦК України) 4742,48 грн.

Стягнути з з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), Приватного підприємства «КОМПАНІЯ ЕПІЗОД» (ЄДРПОУ33921249) судовий збір 18702,45 грн. по 6234,15 грн. з кожного із відповідачів окремо.

В іншій оскаржуванійчастині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В іншій частині рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалось та апеляційним судом не переглядалось.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте, може бути оскаржена в частині, яка була предметом апеляційного перегляду, в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови.

Повний текст постанови апеляційним судом складений 06.10.2023 року.

Головуючий суддяСуддяСуддяГончар М.С. Кочеткова І.В.Подліянова Г.С.