Постанова

від 04.10.2023 по справі 128/1822/21

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 128/1822/21

Провадження № 22-ц/801/1958/2023

Категорія: 20

Головуючий у суді 1-ї інстанції Шевчук Л. П.

Доповідач:Денишенко Т. О.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2023 рокуСправа № 128/1822/21м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

судді-доповідача Денишенко Т.О.,

суддів Копаничук С. Г., Оніщука В. В.,

за участісекретаря судовогозасідання РізникД.С.,представника особи,яка по-далаапеляційну скаргу,позивача ОСОБА_1 адвоката ВалькаЮ.В.,пред-ставницьтретьої особи,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета споруна стороніпозивачів,Стрижавської селищноїради Вінницькогорайону Він-ницькоїобласті упорядку самопредставництва ОСОБА_2 ,адвокатки ПарпальосВ.В.,представника відповідачаПриватного сільськогосподарськогопідприємства «АгрофірмаБатьківщина» адвокатаДудчика О.М.,розглянувши заправилами,встановленими длярозгляду справиу порядкуспрощеного по-зовногопровадження, у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці, в залі су-дових засідань апеляційного суду цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 -

ча, ОСОБА_9 до Приватного сільськогосподарського підри-

ємства «Агрофірма Батьківщина», ОСОБА_10 ,

ОСОБА_11 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних ви-

мог щодо предмета спору на стороні позивачів, Стрижавської селищної ради

Вінницького району Вінницької області про встановлення порядку користу-

вання земельною ділянкою,

за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на ухвалу суд-ді Вінницького районного суду Вінницької області від 23 серпня 2023 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, постановлену у примі-щенні районного суду у м. Вінниці суддею Шевчук Л. П.,

У С Т А Н О В И В:

З вересня2021року упровадженні Вінницькогорайонного судуВінниць-коїобласті перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 до Приватного сільськогосподарського підпри-ємства ( далі -ПСП ) «Агрофірма Батьківщина», ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів, Стрижавської селищної ради Вінницького району Він-ницької області про встановлення порядку користування земельною ділянкою. Позов обгрунтований наступними обставинами.

Сторони у справі володіють на праві власності будівлями та спорудами, окремими їх частинами, розташованими на земельній ділянці з кадастровим номером 0520655900:07:006:0046 площею 15,5788 га на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області за межами населеного пункту смт Стрижавка, що призначена для обслуговування господарських дво-рів, і знаходиться у власності територіальних громад. Такі факти підтверджу-ються витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-0517765442019 від 04 грудня 2019 року. Між власниками будівель і споруд до-сягнуто згоди щодо порядку користування земельною ділянкою, на якій ці бу-дівлі та споруди розташовані, тому позивачі замовили, а землевпорядною орга-нізацією виготовлено схему фактичного користування цією земельною ділян-кою. Однак відповідачі із установленим порядком користування земельною ді-лянкою не погоджуються, тому позивачі звернулися в суд із даним позовом, просять його задоволити.

21 серпня 2023 року позивачем ОСОБА_1 подана суду заява про за-безпечення позову, умотивована наступним.

У справі йдеться про встановлення порядку користування земельною ділянкою з кадастровим номером 0520655900:07:006:0046 площею 15,5788 га, розташованою на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області за межами населеного пункту смт Стрижавка, що перебуває у комунальній власності Стрижавської селищної ради. На цій земельній ділянці розташовані нежитлові будівлі, власниками яких є позивачі та відповідачі. По-зивач ОСОБА_1 вважає, що Стрижавською селищною радою вчиняються заходи, спрямовані на припинення права користування земельною ділянкою, розпорядження нею, передання в оренду третім особам та її поділ, через що він і звернувся із клопотанням про забезпечення позову, просив суд до прийняття остаточного рішення у справі застосувати заходи забезпечення позову шляхом заборони Стрижавській селищній раді вчиняти дії з розпорядження земельною ділянкою площею 15,5788 га, кадастровий номер 0520655900:07:006:0046, у тому числі, але не виключно, здійснювати поділ цієї земельної ділянки, переда-вати її в оренду чи постійне користування, змінювати цільове призначення цієї земельної ділянки та її кадастровий номер.

Крім цього про необхідність забезпечення позову свідчать такі обставини.

У провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебува-ла справа № 128/1020/22 за позовом ОСОБА_1 до Стрижавської селищної ради, за участі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Приватного підприємства «Агрофірма Батьківщина» про визнання протиправним і скасування рішення 44 сесії 8 скли-кання Стрижавської селищної ради від 27 травня 2022 року № 11 «Про припи-нення права оренди земельної ділянки комунальної власності Стрижавської се-лищної ради». У цій справі ОСОБА_1 просив суд до набрання рішенням законної сили вжити заходи забезпечення позову, заборонивши Стрижавській селищній раді вчиняти дії, спрямовані на реалізацію оскаржуваного рішення, припинення його права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0520655900:07:006:0046. Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької об-ласті від 09 червня 2022 року заява про забезпечення позову була задоволена частково, проте на даний час заходи забезпечення позову скасовані.

31 липня 2023 року відбулася 67 позачергова сесія 8 скликання селищної ради, де розглядалося питання про розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 0520655900:07:006:0046. Селищна рада вирішила вказане питання позитивно.

Позивач стверджує, що існують достатні підстави вважати, що третьою особою у справі на його стороні вчиняються заходи, спрямовані на поділ зе-мельної ділянки, яка є предметом спору у цій справі, на припинення права ко-ристування нею ОСОБА_1 . Невжиття заходів забезпечення позову призве-де до того, що у разі задоволення позову ОСОБА_1 змушений буде вживати додаткових заходів для поновлення своїх прав на користування земельною ділянкою. Перехід права користування спірною земельною ділянкою до третіх осіб може істотно ускладнити ефективний захист порушеного права позивача, що є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Ухвалою судді Вінницького районного суду Вінницької області від 23 серпня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції, керуючись норма-ми статей 149, 150, 153 ЦПК України, роз`ясненнями, викладеними у пунктах першому, четвертому постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 гру-дня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесу-ального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», беручи до уваги правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 20 травня 2020 року у справі № 640/13156/18 ( провадження № 61-7314св19 ), дійшов вис-новку, що заява позивача є недостатньо обгрунтованою, заявник не виклав об-ставин, не надав доказів того, що дії третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на його стороні в особі Стрижавської селищної ради щодо розпорядження спірною земельною ділянкою утруднять чи зроблять неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. ОСОБА_14 не наведено жодного обгрунтування з посиланням на конкретні обставини, з якими пов`язувалося б утруднення чи невиконання майбутнього судового рішення.

Не погоджуючись із постановленою 23 серпня 2023 року суддею суду пер-шої інстанції ухвалою, позивач оскаржує її в апеляційному порядку, просить дану ухвалу суду про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову ска-сувати, ухвалити нове рішення, яким вжити заходи забезпечення позову шля-хом заборони Стрижавській селищній раді Вінницького району Вінницької об-ласті до прийняття остаточного рішення у справі вчиняти дії з розпорядження ( у томі числі, але не виключно: здійснювати поділ земельної ділянки, передава-ти її в оренду чи постійне користування, змінювати цільове призначення, кадас-тровий номер ) земельною ділянкою площею 15,5788 га, кадастровий номер 0520655900:07:006:0046, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованою на території Стрижавської територіальної громади за межами смт Стрижавка Вінницького району Він-ницької області.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить визнати поважними причини неподання разом із заявою про забезпечення позову додаткових доказів, а саме: додаткових пояснень на ім`я дільничного Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області від 21 серпня 2023 року з додатками із копій рішень Виконавчого комітету Стрижавської селищної ради стосовно зміни поштової адреси нежитлових приміщень, що належать ОСОБА_1 , витягів із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 на ряд нежитлових будівель.

Визначеним цивільним процесуальним законом правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, забезпеченим ухвалою апеляційного суду від 12 вересня 2023 року, скористалася третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів, Стрижавська селищна рада. Відповідний відзив надійшов у суд 18 вересня 2023 року, у ньому зазначено наступне.

Стрижавська селищна рада в особі представниці ОСОБА_2 не пого-джується із доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 . З посиланням на нор-ми матеріального права стосовно компетенції селищної ради як органу місце-вого самоврядування з питань формування земельних ділянок, прав власності на них, прав постійного користування, оренди, у відзиві підкреслюється, що вказані права на земельну ділянку виникають з моменту їх державної реєс-трації, якщо інше не встановлено законом. Із витягу з Державних реєстрів про земельну ділянку з кадастровим номером 0520655900:07:006:0046 убачається, що право користування нею ОСОБА_1 не зареєстроване, як і будь-яких інших осіб, тому немає жодних підстав стверджувати про порушення його прав чи законних інтересів у разі невжиття судом заходів забезпечення позову. До-води апеляційної скарги грунтуються виключно на припущеннях, домислах, не підтверджуються доказами на доведеність реальності настання негативних на-слідків для заявника через незабезпечення позову у справі.

Виклавши у відзиві правові висновки Великої Палати Верховного Суду, зроблені у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 ( про-вадження № 14-729цс19 ), Верховного Суду, зазначені у постанові від 29 липня 2021 року у справі № 759/ 9585/20, представниця селищної ради наголошує на обов`язку суду брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені через застосування заходів забезпечення по-зову. На думку представниці ОСОБА_2 , суд першої інстанції дійшов за-конного, обгрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення зая-ви ОСОБА_1 щодо забезпечення позову у зв`язку із недоведеністю такої вимоги. Вимога позивача суперечить принципу розумності, співмірності мож-ливо вжитих заходів забезпечення позову інтересам, правам решти учасників справи.

Стрижавська селищна рада заперечує задоволення заяви ОСОБА_1 щодо надання додаткових доказів до апеляційної скарги, оскільки подані апеля-ційному суду документи не подавалися на розгляд суду першої інстанції, не до-сліджувалися ним на час постановлення оскаржуваної ухвали. Крім цього ОСОБА_15 не вказав причин неможливості подання цих доказів в установлено-му порядку.

Представниці селищної ради ОСОБА_2 , адвокатка Парпальос В. В., яка приєдналася до уже наданих пояснень, просять відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , оскільки оскаржувана ухвала суду законна, обгрунтована, постановлена із дотриманням норм матеріального, процесуаль-ного права, за повного, всебічного дослідження, з`ясування усіх обставин спра-ви.

Інші учасники справи свої відзиви на апеляційну скаргу суду апеляційної інстанції не подавали.

У судове засідання усі позивачі, окрім представника заявника адвоката Валька Ю. В., не з`явилися з невідомих суду причин. Також до суду не з`яви-лися з невідомих причин відповідачі ОСОБА_10 , ОСОБА_11 . Будь-яких за-яв від даних осіб суду теж не надходило. Беручи до уваги, що всі учасники справи належним чином та завчасно повідомлені судом про день, час та місце перегляду справи у межах апеляційної скарги, про що свідчать додані до її ма-теріалів рекомендовані повідомлення про вручення судових повісток, ту обста-вину, що присутні у судовому засіданні представники сторін визнали за можли-ве розглянути справу за відсутності тих її учасників, котрі не з`явилися в суд, керуючись нормами статті 372 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду ухвалила розглянути дану справу у відсутності тих її учасників, котрі не з`яви-лися у судове засідання.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення та заперечення на апеля-ційну скаргу відповідно представника позивача адвоката Валька Ю. В., який підтримав апеляційну скаргу та просить її задоволити, представників відпові-дача ПСП «Агрофірма Батьківщина» адвоката Дудчика О. М., третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Стрижавської селищної ради Форостяної О. М. та адвоката Парпальос В. В., які просять відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, проа-налізувавши наявні у ній докази у їх сукупності, перевіривши законність, об-ґрунтованість оскаржуваної судової ухвали у межах доводів та вимог апеляцій-ної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволен-ню не підлягає.

Згідно із нормами статті 263 ЦПК України судове рішення, яким відповід-но до положень статті 258 ЦПК України є також судова ухвала, повинно ґрун-туватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Закон-ним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, з до-триманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції від 23 серпня 2023 року про від-мову у задоволенні заяви ОСОБА_1 з питання забезпечення позову цілком відповідає зазначеним вимогам.

Відповідно до статті 149 чинного ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150цього Кодексу заходів за-безпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позо-ву, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, чи поновлення порушених, оспорюваних прав чи інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулися або мають намір звернутися до суду.

Згідно із пунктами другим, четвертим, десятим частини першої статті 150 ЦПК України позов дозволяється забезпечувати забороною вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору, іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морсь-кої вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами ( час-тина третя статті 150 ЦПК України ).

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодав-ства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз`яснено, що розгля-даючи заяву про забезпечення позову, суд ( суддя ) з урахуванням доказів, нада-них позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконан-ня чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповід-ність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра зверну-лася з такою заявою, позовним вимогам. Отже важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та ре-альна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду. Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднене чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову засто-совуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлене тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише у разі необ-хідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач власне сам вказує, що вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тількипозивача,а йінших осіб, права яких можуть бути порушені, тобто, не лише позивачів, але й відповідачів та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, визначеної позивачами з незрозумілих підстав на своїй стороні у той час, коли їхні інтереси не лише не співпадають, але по суті є абсолютно протилежними. У контексті зазначеного необхідно звернути увагу, що окрім ОСОБА_1 решта семеро позивачів із заявами про забезпечення позову до суду не зверталися, що свідчить про те, що вони не убачають необхідності у таких заходах. Більше того, вказані позивачі не оскаржують ухвалу суду про відмову у забезпеченні позову, що демонструє їхню згоду із такою ухвалою. Подання ОСОБА_3 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 абсолютно ідентичних пояснень із клопотанням про задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 не відображає реальної, дійсної їхньої позиції щодо пи-тання відмови у забезпеченні позову, оскільки, як уже зазначено вище, зазна-чені позивачі в установленому порядку ухвалу суду в апеляційному порядку не оскаржували та не скористалися визначеним цивільним процесуальним законом правом, відповідною пропозицією апеляційного суду, викладеною в ухвалі від 12 вересня 2023 року, надати відзиви на апеляційну скаргу. Така обставина є немаловажною з огляду на процесуальні права та обов`язки кожної із сторін у справі.

Колегія суддів апеляційного суду підкреслює, що, вирішуючи питання за-безпечення позову, суд обов`язаний гарантувати усім особам, які беруть участь у справі, реальну можливість захистити свої права. Суд повинен оцінити об-грунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття заході забезпечення позову з урахуванням їх адекватності, забезпечення збалансованості інтересів сторін, недопущення порушення прав, законних інтересів інших осіб, учасників процесу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо не-доведеності заявником необхідності забезпечення позову у визначений ним спосіб. Врешті таким способом забезпечення позову грубо порушуються права селищної ради як власниці земельної ділянки, обмежуються її відповідні передбачені Конституцією України права, що недопустимо.

Апеляційний суд вважає доцільним зауважити, що, постановляючи оскар-жувану наразі ухвалу, суд першої інстанції об`єктивно та справедливо узяв до уваги не лише законні інтереси та права одних позивачів, але й відповідачів та власника земельної ділянки Стрижавської селищної ради, право власності якої охороняється, зокрема, як уже зазначено, нормами Основного Закону держави, адже інститут забезпечення позову є однієюз гарантійзахисту прав,свобод тазаконних інтересівюридичних тафізичних осіб,він у рівній мірі захищає інтереси як позивачів, так і відповідачів, які володіють як і перші на праві влас-ності будівлями та спорудами, розташованими на земельній ділянці комуналь-ної власності, розпорядником якої є селищна рада, яка діє в інтересах громади відповідної території у цілому.

Із витягу з державних реєстрів на земельну ділянку із кадастровим номе-ром 0520655900:07:006:0046 убачається, що жодні речові права, у тому числі права користування нею, ні за ким не зареєстровані, тому немає законних під-став стверджувати про порушення чиїх-небудь прав чи законних інтересів у разі невжиття судом заходів забезпечення позову.

У постановіВерховного Судувід 03жовтня 2018року усправі №826/5233/18зазначено,що підставидля задоволеннязаяви прозабезпечення по-зовує оціночними,тому містятьнебезпеку длязастосування заходівзабезпе-ченняпозову всуперечцілям цієїстатті приформальному дотриманніїї вимог.Необґрунтоване вжиттятаких заходівможе привестидо правовихускладнень,значно більших,ніж ті,яким вдалосяб запобігти,тому судповинен укожному випадку,виходячи зконкретних доказів,встановити,чи єхоча бодна зназва-нихобставин,і оцінити,чи неможе застосуваннямзаходів забезпеченняпозову бутизавдано щебільшої шкоди,ніж та,якій можназапобігти. У зазначеній постанові закріплено, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інте-ресів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до су-ду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод чи інтересів особи, яка звер-нулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.

Керуючись правовими висновками, викладеними у постанові Великої Па-лати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 ( про-вадження № 14-729цс19 ), маючи на увазі, що між сторонами у справі має місце спір з приводу користування земельною ділянкою комунальної власності пло-щею 15,5788 га, суд першої інстанції, разом із тим, дійшов висновку щодо від-сутності необхідності вжиття заходів забезпечення позову через відсутність не-безпеки неможливості виконання майбутнього рішення у справі, неспівмірність заявленої вимоги негативним наслідкам, які можуть мати місце від вжиття захо-дів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати унаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи закон-ного інтересу, за захистом яких Бондарук І. О. звернувся до суду, майнових на-слідків заборони третій особі, власниці земельної ділянки, здійснювати певні дії у межах виключно своєї законом передбаченої компетенції. Суд пересвідчився, що реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову не існує.

Необхідно погодитися із тими доводами відповідача в особі ПСП «Агро-фірма Батьківщина» та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, що заходи забезпечення позову у даній праві, про які ОСОБА_1 клопотав перед судом першої інстанції та клопоче наразі в апеляційній скарзі, є не лише неспівмірними, але й суперечать такому принципу цивільного законодавства як розумність по відношенню до наслідків, які можуть виник-нути.

Таким чином колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для забезпечення позову на за-доволеня саме таких вимог скаржника. При цьому не можна визнати спромож-ними доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості висновків суду пер-шої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі, оскільки такі доводи цілком спростовуються змістом самої ухвали суду. Аргументи апеляційної скарги по-зивача не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм процесуального права, які призвели або могли призвести до неправиль-ного вирішення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Кон-венції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різ-ними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та від-мінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодав-ства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок стосовно подання обґрунтуван-ня, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основополож-них свобод, може бути визначене тільки у світлі конкретних обставин справи ( Проніна проти України, № 63566/00, § 23, Європейський суд з прав людини, від 18 липня 2006 року ). Оскаржувана ухвала суду відповідає критерію обґрун-тованості судового рішення.

Апеляційний суд не може узяти до уваги додані до апеляційної скарги до-кази, про які просить скаржник, оскільки така процесуальна дія суперечить нор-мам статті 367 ЦПК України, якою визначені межі розгляду справи судом апе-ляційної інстанції. Дані докази не були предметом дослідження суду першої інстанції, а, крім того, скаржник не зазначив жодних поважних причин вчас-ного неподання цих доказів.

Статтею 367 ЦПК України визначені межі розгляду справи апеляційним судом, який переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими дока-зами, перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції ( у даному випадку - ухвали ) у межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують правильність та обґрунтованість постановленої судом оскаржува-ної ухвали, колегія суддів не знаходить законних підстав для задоволення скарги, тому відповідно до норм статті 375 ЦПК України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду без змін.

Враховуючи наведене, керуючись нормами статей 374, 375, 381 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задово-лення.

Ухвалу судді Вінницького районного суду Вінницької області від 23 серп-ня 2023 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову у ци-вільнійсправі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_16 , ОСОБА_9 до Приватного сільсь-когосподарського підприємства «Агрофірма Батьківщина», ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів, Стри-жавської селищної ради Вінницького району Вінницької області про встанов-лення порядку користування земельною ділянкою - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складений 06 жовтня 2023 року.

Суддя-доповідач Т. О. Денишенко

Судді С. Г. Копаничук

В. В. Оніщук