Ухвала

від 02.10.2023 по справі 935/2566/22

КОРОСТИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/2566/22

Провадження № 1-кс/935/970/23

У Х В А Л А

Іменем України

02 жовтня 2023 року м.Коростишів

Слідчий суддя Коростишівського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 , зі секретарем судового засідання - ОСОБА_2 , за участю представника власника майна адвоката ОСОБА_3 , слідчого СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 , розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Горбулів-Агро» на бездіяльність слідчого СВ ВП №2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області, що здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022060420000290 від 21.10.2022, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна,-

УСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Горбулів-Агро» звернувсь до слідчого судді зі скаргою, на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні ТОВ «Горбулів-Агро», як власнику, тимчасово вилученого майна.

В обгрунтування доводів та вимог скарги зазначили, шо СВ ВП № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12022060420000290 від 21.10.2022 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.

В межах кримінального провадження, 07.08.2023 р. було проведено обшук на території підприємства ТОВ «Горбулів-Агро», ЄДРПОУ 41463766, за адресою: вул. Центральна, 122, с. Горбулів, Черняхівської ТГ, Житомирського району, під час якого було виявлено та вилучено майно, в тому числі і грошові кошти в розмірі 50200,00 грн., які не містять жодних ознак, як такі, що зазначені в ухвалі суду, а саме що ці кошти отримані від продажу насіння соняшника.

Слідчий , прокурор у даному кримінальному провадженні не звертались до суду з клопотанням про арешт вилучених коштів, та з врахуванням вимог п.2 ч.5 ст. 171 КПК України, таке майно має бути повернуто особі, в якої його було вилучено.

За вищевказанихоставин адвокат ОСОБА_3 просить: зобов`язатислідчого повернутиналежне ТОВ«Горбулів-Агро»майно-готівкові коштив розмірі50200,00грн.які буливилучені підчас проведеногообшуку натериторії підприємстваТОВ «Горбулів-Агро».

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 скаргу підтримав з мотивів та доводів, що викладені в ній та просив її задовольнити.

В судовому засіданні слідчий СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 щодо поданої скарги заперечив, в її задоволенні просив відмовити. Зазначив , що вилучені грошові кошти, є частиною коштів від продажу насідання соняшника, які отримані злочинним шляхом. Зокрема продаж здійснювався через підроблені документи та фіктивні фірми. Грошові кошти є речовим доказом, а їх повернення унеможливить проведення повного, всебічного розслідування.

Слідчий суддя, розглянувши скаргу, вислухавши сторони, дослідивши матеріали дійшов до наступного висновку.

За своїм змістом подана скарга направлена на повернення вилученого майна у ході проведеного обшуку, через призму оскарження бездіяльності прокурора/слідчого.

Слідчим суддею встановлено, що СВ ВП № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12022060420000290 від 21.10.2022 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.

02.08.2023 ухвалою слідчого судді у справі 935/2566/22 було надано дозвіл у кримінальному провадженні №12022060420000290 від 21.10.2022 на проведення обшуку на території підприємства «ТОВ «Горбулів- Агро», ЄДРПОУ 41463766,за адресою:вул.Центральна,122,с.Горбулів,Черняхівської ТГ,Житомирського району з метою відшукання та вилучення документів, в тому числі і грошових коштів, отриманих від продажу насіння соняшника.

Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

На підставі вказаної ухвали слідчого судді, 07.08.2023 року, в рамках кримінального провадження № 12022060420000290від 21.10.2022р., проведено обшук на території підприємства «ТОВ «Горбулів- Агро», ЄДРПОУ 41463766,за адресою:вул.Центральна,122,с.Горбулів,Черняхівської ТГ,Житомирського району,в ходіякого буловиявлено тавилучено документи, в тому числі і грошові кошти в розмірі 50200 грн. 00 коп.

Разом з цим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.

Слідчий суддя при вирішенні даної скарги, враховує, приписи статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Частиною 5 статті 9 КПК України, передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див., серед інших джерел, рішення у справах «Іммобіліаре Саффі проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy) [ВП], заява № 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та «Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії» () [ВП], заява № 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року).

ЄСПЛ наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece) [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» (Kushoglu v. Bulgaria), заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року).

У своєму рішенні від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (Заява № 19336/04) ЄСПЛ також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A № 98).

Згідно зі ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржено неповернення тимчасово вилученого майна, згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які слідчий, прокурор зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.

Відповідно до ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Статтею 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту.

Враховуючи вказані норми кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя дійшов до висновку, що вилучене майно, а саме: грошові кошти в розмірі 50200 грн., які не виключно, визначені ухвалою слідчого судді Коростишівського районного суду Житомирської області від 02.08.2023.

Відтак, вилучене майно, не є тимчасово вилученим майном, а тому не може застосовуватися порядок, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 169 КПК України, та процедура за ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу.

Окрім того, слідчий суддя враховує, що вказане майно є речовим доказом у даному кримінальному провадженні, може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а їх повернення на даний час може вплинути на повноту досудового розслідування.

На підставі викладеного, враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя дійшов до висновку про безпідставність вимог скарги, а відтак у задоволенні вимог скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 168-170, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 - який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Горбулів-Агро» на бездіяльність слідчого СВ ВП №2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області, що здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022060420000290 від 21.10.2022, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1 .