Рішення

від 06.10.2023 по справі 712/4859/23

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Справа № 712/4859/23

Провадження № 2/712/1936/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2023 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Романенко В.А.,

при секретарі Скринник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Черкаси, в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради про відшкодування моральноїшкоди, -

В С Т А Н О В И В:

16.05.2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Черкаської міської ради, фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , про відшкодування моральноїшкоди, посилаючись на те, що 18.09.2022 року поблизу буд. АДРЕСА_1 на позивача впало дерево. Факт падіння дерева, завдання тілесних ушкоджень позивачу, завдання матеріальної шкоди та вина відповідачів встановлена Соснівським районним судом (рішення від 23.01.2023) та Черкаським апеляційним судом (постанова від 26.04.2022 року) під час розгляду цивільної справи № 712/9260/22. Позивач вважає, що внаслідок бездіяльності відповідачів йому завдано моральну шкоду.

Позивач вважає, що грошовий еквівалент завданої йому моральної шкоди становить 180922 гривень.

Моральна шкода позивача через душевні переживання та моральні страждання полягає в наступному:

18 вересня 2022 року був звичайним вихідним днем. Для позивача додатково це був і день народження. Незважаючи на пропозиції батьків та друзів, позивач вирішив відсвяткувати саме в цей день із своєю дружиною та дітьми засобами відеозв`язку, адже вони внаслідок російської агресії тимчасово перебувають не на території України. Тим паче, що дружина по секрету розказала, що діти хочуть проспівати пісеньку про день народження, тримаючи в руках власноруч зроблений тортик із свічками. Позивач очікував вечора. Перед зв`язком позивачу слід було вигуляти собаку. Потреба вигулу собаки не залежить від бажання хазяїна чи примх погоди.

Позивач направився гуляти звичною дорогою з думками про привітання від дітей. 18.09.2022 о 18:40:18, повертаючись додому, позивач почув тряскіт дерева, зупинився і обернувся. Вказана зупинка в подальшому врятувала життя позивачу, адже 18.09.2022 року о 18:40:19 на нього впало дерево, а сам позивач опинився між гілок в сантиметрах від надважкого стовбура дерева. Позивач втратив свідомість.

З цього часу у позивача почалися душевні хвилювання та моральні переживання через, як виявиться пізніше, повну бездіяльність відповідачів.

Ще перебуваючи в автомобілі швидкої допомоги під час надання першої медичної допомоги, позивач переживав не за себе, не за зупинку крові на голові, а про песика, який залишився вперше наодинці сам на вулиці. Позивач телефонував своєму заступнику по ОСББ та просив знайти собаку і тимчасово забрати до себе. Позивач про це не пам`ятає. Заступник голови правління ОСББ розкаже позивачу пізніше про подібне прохання позивача.

Внаслідок завдання тілесних ушкоджень позивача доставлено до третьої черкаської міської лікарні, де протягом двох днів у реанімації лікарі не давали жодних прогнозів на виживання. Через дві доби на третю добу позивач прийшов до тями і не розумів, що відбувається, просив відпустити додому, адже позивач є адвокатом та надає правову допомогу клієнтам і військовослужбовцям, у нього є обов`язки. Лікар повідомив, що позивачу перебувати в лікарні слід не менше 10 днів, а може й більше.

Таким чином, в час святкування свого дня народження, дня народження кума ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та святкування дня народження батька (21 вересня) позивачу довелося перебувати на лікарняному ліжку.

На четвертий день перебування в лікарні позивач нарешті зміг піднятися із ліжка. На п`ятий день позивач зміг прогулятися лікарнею. На шостий день позивач зміг вийти з палати на вулицю. На сьомий день позивач вмовив лікаря здійснити виписку.

Прохання позивача пов`язані із бажанням продовжувати адвокатську діяльність та потребою в лікарняних ліжках не цивільним, а захисникам Батьківщини, яких в лікарні було багато. Внаслідок перебування значної кількості військових на лікуванні позивачу довелося отримувати медичне лікування в коридорі лікарні.

Під час перебування в лікарні через свій фізичний стан, позивач переживав за свої посадові обов`язки голови правління ОСББ «Ярославська, 30» та обов`язки, пов`язані з адвокатською діяльністю, перенесеннями судових засідань у цивільних та кримінальних справах через відсутність адвоката Яцюка М. В. на них, а найголовніше кримінальних справ № 712/1970/21, № 707/2125/22, № 711/4396/19, де клієнти чекали засідання, перебуваючи в СІЗО. Не відбулися засідання і в цивільних справах.

Позивач хвилювався, що подумають клієнти про нього. Репутація адвоката є одним із головних чинників діяльності адвоката.

В день виписки з лікарні позивачу довелося прибути до зали Придніпровського районного суду 26.09.2022 о 12-00 год. в спортивному костюмі, фактично порушивши правила адвокатської етики, для участі в судовому засіданні. Неможливість подальшого відкладення судових справ та порушення етики негативно впливали на думки позивача, на його душевний стан. Морально страждав і через неможливість продовження допомоги військовим та їх родичам в рамках волонтерського руху «Адвокати ЗСУ».

В той же час, була потреба у відновленні нормального формату життя.

Зважаючи на незадовільний стан здоров`я позивачу довелося продовжити лікування у приватній клініці «Славутич», що негативно вплинуло на час, який використовувався для відвідування клініки щодо медичних процедур, так і на фінансовий стан позивача через незаплановані витрати на лікування. Внаслідок тілесних ушкоджень позивачу довелося не тільки просити відкладати засідання, просити заступника голови правління ОСББ вирішувати питання діяльності ОСББ та окремо щодо підготовки будинку до опалювального сезону, а й банально довелося просити подругу старшої доньки вигулювати собаку позивача. Душевний стан позивача був не у нормі.

Зважаючи на ситуацію із падінням дерева, позивач вирішив дізнатися про тяжкість тілесних ушкоджень та про стан дерева. Висновками судово-медичної експертизи встановлено наявність тяжких тілесних ушкоджень внаслідок падіння дерева. В той же час, висновками спеціаліста було встановлено, що впале дерево до падіння перебувало у вкрай негативному аварійному стані та потребувало негайного видалення. Розуміння факту того, що дерево б не впало на позивача з наслідками тяжких тілесних ушкоджень і боротьбою організму за життя, якщо б відповідачі просто виконали свої прямі обов`язки щодо видалення аварійного дерева, яке загрожувало якийсь час здоров`ю та життю мешканців району. 18.09.2022 Позивач гуляв із собакою, а не з везінням.

І це спричиняло погіршення душевного стану з розумінням ситуації та імовірної безкарності винних осіб.

Через скарги на здоров`я позивачу довелося звертатися ще до одного спеціаліста, якого рекомендували, як одного з кращих невропатологів м. Черкаси. Головна проблема поява тремору голови, який посилювався і був особливо видимий під час нервування. В роботі адвоката нервування нормальне явище. Близькі позивача знали, що причиною тремору є порушення нервової системи та проблеми із першим, четвертим та п`ятим відділом хребців шиї. В той же час, позивач переживав, що сторонні люди, а особливо імовірні нові клієнти подумають про нього. На думку позивача вказане може вплинути на його ділову репутацію, як адвоката, волонтера та посадову особу ОСББ. Загальновідомий факт, що тремор голови є однією із ознак алкоголізму. Небагатьом відома інформація, що тремор виникає під час пошкодження нервової системи організму. І знову ж загальнодоступний факт, що повністю вилікувати тремор голови неможливо, можливо зменшити його видимість та тривалість. Через бездіяльність відповідачів позивачу доведеться жити та працювати з пошкодженнями організму.

З вищевикладеного вбачається, що моральна шкода позивача проявляється за всіма підпунктами пункту 2 статті 23 ЦК України, а саме, як імовірний висновок:

- внаслідок бездіяльності відповідачів та халатності до обов`язків впало дерево на позивача чим спричинило черепно-мозкову травму, ушкодження нервової системи, що є тяжкими тілесними ушкодженнями та відповідає критеріям підпункту 1) фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

- саме бездіяльність відповідачів, яка підтверджена судовими рішеннями, а не баченням позивача тобто встановлена протиправна поведінка призвела до порушення прав позивача, що відповідає критерію підпункту 2) душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

- незапланована витрата часу та значних коштів є аналогією пошкодження майна позивача, адже гроші є майном, що відповідає критеріям підпункту 3) душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна;

- неможливість виконання адвокатської практики, обов`язків посадової особи голови правління ОСББ «Ярославська, 30», неможливості допомагати військовим під час війни вплинула на погіршення ділової репутації позивача, а хвороба-тремор голови може впливати на підозри алкоголізму, а не на підозри шкоди здоров`ю особи, що відповідає критеріям підпункту 4) приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідність не одному, а відразу чотирьом критеріям вираження моральної шкоди впливає не тільки на встановлення факту заподіяння моральної шкоди, а й на розмір такої шкоди, яку повинні відшкодувати відповідачі.

Позивач думав, що відновлення виконання обов`язків, часткове покращення стану здоров`я, хоча проблеми з лівою рукою та плечем є і на момент написання позову, зупинять або мінімізують його моральні страждання через протиправну поведінку відповідачів. Але згодом позивач вирішив захистити свої порушені права в суді та хоча б частково відшкодувати завдану матеріальну шкоду. Подано позов.

Подальша поведінка представників Черкаської міської ради відновила та посилила моральні переживання.

І навіть не тому, що жодна особа із ЧМР не цікавилася станом постраждалої особи від падіння дерева, хоча Голова Облдержадміністрації цікавився про стан потерпілого.

Натяки представників Ради щодо впливу позивача на інформацію від державних установ про погоду та на висновок спеціаліста щодо стану дерева, що є важливими чинниками підтвердження не нещасного випадку, а саме протиправної поведінки, визивало обурення позивача.

23.01.2023 року судові засідання закінчилися і було винесено рішення. Позов частково задоволено.

Кожен би подумав, що нарешті моральні страждання повинні йти по низхідній. Але сталося не так, як гадалося. Справжній стрес відчув позивач, ознайомлюючись із текстом апеляційної скарги на рішення Соснівського районного суду. Твердження за підписом міського голови м. Черкаси змусили позивача писати відзив на апеляційну скаргу без зазначення хоча б однієї правової норми, просто емоції. Моральні переживання збільшилися. Міський голова в засобах інтернет-новин 18.09.2022 та 19.09.2022 повідомляв, що по м. Черкаси 18.09.2022 впали дерева і всі у нормальному стані, повідомив про падіння дерева на одну людину в м. Черкаси. В тексті апеляційної скарги поставлено під сумнів, що дерево впало саме на позивача. Така інформація, після встановленого факту падіння дерева на позивача, виведе із нормального психічного стану будь-яку людину. Позивач вважає, що подібні твердження є неповагою не тільки до нього, як мешканця м. Черкаси, а й до Законів України, в цілому.

Просить стягнути солідарно з Черкаської міської ради та ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду в розмірі 180922 гривень.

Стягнути солідарно з Черкаської міської ради та ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати позивача.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 травня 2023 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради, фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , про відшкодування моральної шкоди за правилами позовного провадження в спрощеному порядку без викликусторін.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 липня 2023 року закрито провадження в частині позовних вимог ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , про відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 липня 2023 року здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження, без виклику сторін, цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Черкаської міської ради про відшкодування моральної шкоди на розгляд справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін та призначено до судового засідання.

08.06.2023 року ОСОБА_1 скерував до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з Черкаської міської ради на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду в розмірі 111111 грн. та судові витрати.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідачі в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив суд в їх задоволенні відмовити, з підстав зазначених у відзиві.

Представником відповідача надано відзив, який приєднаний до матеріалів справи.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали цивільної справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Згідно зі статтею 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18 грудня 2009 року передбачено, що рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв`язку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі (частина перша статті 263 ЦПК).

Відповідно до положень ч. 1, п.п. 1, 3, 7, 10 ч. 2ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; припинення дії, яка порушує право; припинення правовідношення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно дост. 15 ЦК Україникожна особа має права на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною третьоюстатті 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що 18 вересня 2022 року приблизно о 18 год. 40 хв. по вул. Віталія Вергая в м. Черкаси, біля буд. 34 впало дерево на пішохідну зону. У момент падіння на пішохідній зоні знаходився позивач ОСОБА_1 , який вигулював собаку. Внаслідок падіння дерева позивачу були завдані численні тілесні ушкодження.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 23.01.2023 року позов ОСОБА_1 до Черкаської міської ради, фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої майну фізичної особи задоволено частково.

Стягнуто солідарно з Черкаської міської ради, фізичної особи - приватного підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у сумі 12236 (дванадцять тисяч двісті тридцять шість) грн. 11 коп.

Стягнуто з Черкаської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 491 (чотириста дев`яносто одна) грн. 24 коп.

Стягнуто з фізичної особи - приватного підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 491 (чотириста дев`яносто одна) грн. 24 коп.

У решті позовних вимог ОСОБА_1 до Черкаської міської ради, фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої майну фізичної особи відмовлено.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 26 квітня 2023 року рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 січня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради, фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої майну фізичної особи залишено без змін.

Таким чином, факт падіння дерева, завдання тілесних ушкоджень та матеріальної шкоди позивачу та вина Черкаської міської ради встановлена рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 23.01.2023 року за позовом ОСОБА_1 доЧеркаської міськоїради,фізичної особи підприємця ОСОБА_2 провідшкодування шкоди,завданої майнуфізичної особи, та постановою Черкаського апеляційного суду від 26.04.2023 року, під час розгляду цивільної справи № 712/9260/22.

Відповідно доч.4ст.82ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Позивач вважає, що внаслідок бездіяльності відповідачів йому завдано моральну шкоду.

Відповідно до ст. ст.15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також, ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Пунктом 3 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Пунктами 4, 5 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами підтверджується. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суди, зокрема, повинні з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно з пунктом 9 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка моральної шкоди за своїм характером є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, § 62, ЄСПЛ від 12 липня 2007).

При визначенні розміру моральної шкоди суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Зміст понять «розумність» та «справедливість» при визначенні розміру моральної шкоди розкривається і в рішеннях Європейського Суду, який при цьому виходить з принципу справедливої сатисфакції, передбаченої статтею 41 Конвенції. Зокрема, рішеннях «Тома проти Люксембургу», «Калок проти Франції» (2000) та «Недбала проти Польщі», Європейський Суд дійшов висновку, що сам факт визнання порушеного права є адекватним засобом для згладжування душевних страждань і справедливої сатисфакції.

Згідно абзацу 2 п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Крім того, згідно роз`яснень, які містяться в пункті 9 вищезазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Позивач ОСОБА_1 зазначає, що діями відповідача йому нанесено моральну шкоду, яку він оцінює у розмірі 111111 грн..

Позивач зазначаєте,що внаслідок бездіяльності відповідача та халатності до обов`язків впало дерево на позивача чим спричинило черепно-мозкову травму, ушкодження нервової системи, що є тяжкими тілесними ушкодженнями та відповідає критеріям підпункту 1) фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

- саме бездіяльність відповідачів, яка підтверджена судовими рішеннями, а не баченням позивача тобто встановлена протиправна поведінка призвела до порушення прав позивача, що відповідає критерію підпункту 2) душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

- незапланована витрата часу та значних коштів є аналогією пошкодження майна позивача, адже гроші є майном, що відповідає критеріям підпункту 3) душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна;

- неможливість виконання адвокатської практики, обов`язків посадової особи голови правління ОСББ «Ярославська, 30», неможливості допомагати військовим під час війни вплинула на погіршення ділової репутації позивача, а хвороба-тремор голови може впливати на підозри алкоголізму, а не на підозри шкоди здоров`ю особи, що відповідає критеріям підпункту 4) приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

ОСОБА_1 у зв`язку з отриманням тілесних ушкоджень зазнав значної моральної шкоди. Від отриманих тілесних ушкоджень позивач зазнав значного фізичного болю. Протягом тривалого часу ОСОБА_1 був вимушений лікуватися в умовах стаціонару, що також завдавало додаткового болю позивачеві.

Зважаючи на вищевикладене, враховуючи характер та обсяг завданих психологічних та фізичних страждань ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне позовні вимоги позивача задовольнити частково та стягнути з відповідача на його користь 60000 грн.,у якості відшкодування моральної шкоди.

Суд не бере до уваги посилання представника позивача на той факт, що ФОП ОСОБА_2 повинна була здійснювати належний догляд за прилеглою територією, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки як зазначив позивач в судовому засіданні рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, яким визнано за ОСОБА_2 право власності на: нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , та припинено право власності на вказане нерухоме майно. Вказане рішення доступно в Реєстрі судових рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).

Згідно з ч. 1ст. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ч. 1 ст. 77, ст.79 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно з ч. 1ст. 80 ЦПК Українидостатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

КеруючисьКонституцією України, ст.ст.15, 16, 23, 1167 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 5, 12, 13, 19, 76-80, 81, 141,258,263-265,354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Черкаської міської ради про відшкодування моральноїшкоди задоволити частково.

Стягнути з Черкаської міської ради на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду у розмірі 60000 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Головуючий: В.А. Романенко

Повний текст рішення виготовлений 06 жовтня 2023 року.