Рішення

від 16.01.2023 по справі 639/3887/21

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа №639/3887/21

Провадження №2/639/242/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2023 року Жовтневий районний суд м. Харкова

в складі: головуючого судді Баркової Н.В.,

за участю секретарів Монастирьової І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство нерухомості «ЕСТЕЙТ СЕРВІС» до Держави України в особі Головного управління ДПС у Харківській області, Держави Україна в особі Управління ДКСУ у Шевченківському районі м. Харкова, ОСОБА_1 , треті особи: Шевченківський ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Департамент реєстрації Харківської міської ради, Харківська регіональна філія ДП «Національні інформаційні системи» про звільнення майна з-під арештів, -

ВСТАНОВИВ:

10.06.2021 року позивач ТОВ «Агентство нерухомості «ЕСТЕЙТ СЕРВІС» звернувся до суду з позовною заявою, підписаною директором Подвезько А.В., до відповідачів Держави Україна в особі Головного управління ДПС у Харківській області, Держави Україна в особі Управління ДКСУ у Шевченківському районі м. Харкова, ОСОБА_1 , третіми особами зазначені Шевченківський ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Департамент реєстрації Харківської міської ради, Харківська регіональна філія ДП «Національні інформаційні системи», в якому просить суд звільнити майно - квартиру АДРЕСА_1 з-під наступних арештів: зареєстрованого 31 липня 2013 року о 12:49:03 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком Сергієм Павловичем за реєстровим № 14790061 - арешту нерухомого майна на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 38962176, виданий 23.07.2012, видавник: Дзержинський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції; зареєстрованого 31 липня 2013 року о 12:49:03 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком Сергієм Павловичем за реєстровим № 14790052 - арешту нерухомого майна на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 38962176, виданий 23.07.2012, видавник: Дзержинський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції; стягнути з відповідачів на користь позивача понесені та такі, що можуть бути понесені в ході розгляду справи, судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він є власником квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 07.06.2021 року за № 260253887. При цьому, згідно з актуальними відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, на об`єкт - квартиру АДРЕСА_1 , що наразі належить ТОВ «Агентство нерухомості ЕСТЕЙТ СЕРВІС», - накладені обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, відповідно до записів про обтяження № 14790052 та № 14790061. У зв`язку з цим позивач не має можливості реалізувати свої передбачені законом права власника квартири АДРЕСА_1 , оскільки Дзержинським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (після перейменування - Шевченківський ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків)) на зазначену квартиру були накладені обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, що перешкоджає і унеможливлює реалізацію власником квартири, ТОВ «Агентство нерухомості ЕСТЕЙТ-СЕРВІС», його законних прав як власника щодо володіння, користування та розпорядження вищезазначеною квартирою. Таким чином, враховуючи те, що вказані вище обтяження нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , яка належить ТОВ «Агентство нерухомості ЕСТЕЙТ СЕРВІС», грубо порушує його права як власника спірної квартири, він змушений звернутися до суду із позовною заявою про звільнення зазначеного майна з-під арештів.

В позові також зазначено, що позивачу стало відомо від попереднього власника, що 16.01.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) із заявами, в яких просив надати інформацію стосовно того, за яким виконавчим листом було відкрито виконавче провадження № 38962176, а також про стан цього виконавчого провадження. У вказаних заявах ОСОБА_1 також просив у випадку відсутності передбачених законом підстав для продовження накладеного Шевченківським ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в рамках виконавчого провадження №38962176 арешту на квартиру АДРЕСА_1 , скасувати такий арешт, та у випадку закінчення виконавчого провадження №38962176 або повернення виконавчого документа до суду, який його видав, скасувати арешт на квартиру АДРЕСА_1 , накладений Шевченківським ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків). В обґрунтування вищезазначених заяв ОСОБА_1 посилався на те, що 23.07.2012 року в рамках виконавчого провадження №38962176 державним виконавцем була винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. На виконання вказаної постанови 31.07.2013 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було проведено державну реєстрацію цього обтяження, у тому числі, за адресою квартири АДРЕСА_1 . Оскільки ОСОБА_1 не володів інформацією про стан та перебіг вказаного виконавчого провадження, в рамках якого були накладені вказані вище обтяження нерухомого майна, він просив державну виконавчу службу повідомити його про це. Однак, оскільки ані запитуваної інформації, ані жодної іншої відповіді Шевченківським ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) направлено так і не було, 04.02.2021 року ОСОБА_1 звернувся повторно із заявами про надання інформації такого ж змісту. Лише у відповідь на повторні заяви Шевченківський ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) надіслав повідомлення, з якого вбачається, що згідно перевірки даних автоматизованої системи виконавчого провадження, якою здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення та надання відомостей про виконавчі дії, на примусовому виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 38962176 з примусового виконання виконавчого листа по справі № 1/2011/216/12, виданого 08.05.2013 року Дзержинським районним судом м. Харкова про конфіскацію всього належного майна ОСОБА_1 23.07.2013 року державним виконавцем відділу в межах виконавчого провадження № 38962176 з метою повного та фактичного виконання рішення суду було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. 01.04.2015 року державним виконавцем відділу було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві, у зв`язку з відсутністю документів, що характеризують об`єкт нерухомості, що унеможливлює підготовку майна до реалізації (п. 4 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», у редакції, що діяла до на момент винесення постанови). Більш детальну інформацію надано не було, оскільки відповідно до Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом МЮУ 12.04.2012 року № 578/5, строк зберігання Журналу обліку виконавчих проваджень, переданих державному виконавцеві відділу становить 3 роки та документи після закінчення строку зберігання підлягають знищенню. Дійсно, як згодом було встановлено, 08.05.2013 року Дзержинським районним судом стягувачу був виданий виконавчий лист у справі № 1/2011/216/12 на виконання рішення районного суду від 30.01.2012 року. Разом з тим, 23.07.2013 року державним виконавцем Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції на виконання вищезазначеного виконавчого листа №1/2011/216/12 було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, в якій стягувачем вказано державу Україна. Вказана постанова була зареєстрована 23.07.2013 року о 13:31:45 Харківською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, про що було надано Витяг за № 41331436. Згідно з відомостями вказаного Витягу, термін дії вказаного обтяження встановлено до 23.07.2018 року. При цьому, ця ж сама постанова державного виконавця Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 23.07.2013 року була додатково (повторно) зареєстрована державним реєстратором Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Гарбуз Т.О. 31.07.2013 року о 12:49:03, про що було надано витяг за №7345939. Таким чином, позивач зазначає, що вказані арешти нерухомого майна були накладені на майно ОСОБА_1 , як боржника у виконавчому провадженні №38962176. Стягувачем в рамках вказаного виконавчого провадження, як вже зазначалося вище, є держава Україна. В цей же час, згідно відповіді Шевченківського ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), 01 квітня 2015 року виконавчий лист за № 1/2011/216/12, виданий 08.05.2013 року Дзержинським районним судом м. Харкова, на примусове виконання якого було відкрито виконавче провадження № 38962176, в рамках якого була винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, був повернутий на підставі постанови державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачеві. Судові рішення, на підставі та на виконання яких було видано виконавчий лист № 1/2011/216/12, постановою Верхового Суду України від 19.10.2015 року по справі № 5-163кс15 були скасовані. Даний факт підтверджується, в тому числі, постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Харківській області від 07.12.2015 року в рамках виконавчого провадження № 47429984, яке було відкрито на підставі іншого виконавчого листа, виданого 08.05.2013 року Дзержинським районним судом м. Харкова в рамках тієї ж кримінальної справи №1/2011/216/12. Тобто, виходячи з вищевикладеного, позивач вважає, що жодних підстав для подовження дії зазначених вище арештів немає, а тому вони підлягають скасуванню у судовому порядку.

З огляду на вказані обставини, позивач вимушений звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 11.06.2021 року у відкритті провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство нерухомості «ЕСТЕЙТ СЕРВІС» до Держави Україна в особі Головного управління ДПС у Харківській області, Держави Україна в особі Управління ДКСУ у Шевченківському районі м. Харкова, ОСОБА_1 , треті особи: Шевченківський ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Департамент реєстрації Харківської міської ради, Харківська регіональна філія ДП «Національні інформаційні системи» про звільнення майна з-під арештів відмовлено. Роз`яснено позивачу, що розгляд даної позовної заяви віднесено до юрисдикції господарського суду. Зобов`язано Управління Державної казначейської служби України у Новобаварському районі м. Харкова повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Агентство нерухомості «ЕСТЕЙТ СЕРВІС» (ЄДРПОУ:39586791) судовий збір, сплачений відповідно до квитанції №3ВВ4-78Н3-8790-Р2Н5-Р2Н5 від 08.06.2021 року у сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.

Постановою Харківського апеляційного суду від 20.09.2021 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство нерухомості «ЕСТЕЙТ СЕРВІС» задоволено. Ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 11.06.2021 року скасовано. Справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до супровідного листа Харківського апеляційного суду вказана справа направлена до Жовтневого районного суду м. Харкова та отримана останнім 27.09.2021 року.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.09.2021 року, справа передана судді Жовтневого районного суду м. Харкова Барковій Н.В.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 29.09.2021 року вищевказаний позов - залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.

На виконання ухвали суду від 29.09.2021 року позивачем вказані недоліки позовної заяви були усунуті та ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 01.11.2021 року прийнято позов до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство нерухомості «ЕСТЕЙТ СЕРВІС» до Держави Україна в особі Головного управління ДПС у Харківській області, Держави Україна в особі Управління ДКСУ у Шевченківському районі м. Харкова, ОСОБА_1 , треті особи: Шевченківський ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Департамент реєстрації Харківської міської ради, Харківська регіональна філія ДП «Національні інформаційні системи» про звільнення майна з-під арештів. Призначено підготовче засідання.

17.12.2021 року представником третьої особи Харківської регіональної філії ДП «Національні інформаційні системи» на адресу суду за вх. №35324 були надані письмові пояснення, в яких останній зазначив, що не є юридичною особою, між тим відповідно до п.10 Розділу 1 Положення про Харківську регіональну філію ДП «НАІС», затвердженого наказом ДП «НАІС» від 02.09.2019 №177 (зі змінами), філія має право від імені підприємства та в інтересах підприємства представляти інтереси підприємства у взаємовідносинах з органами державної влади, судової влади, правоохоронними органами, органами місцевого самоврядування, іншими державними органами, підприємствами, установами, організаціями, юридичними та фізичними особами. При цьому відповідно до п.7 ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на державне підприємство «Національні інформаційні системи», як на технічного адміністратора Державного реєстру прав, покладено виключно функції, визначені статтею 2 Закону, до яких відноситься: здійснення заходів зі створення та супроводження програмного забезпечення Державного реєстру прав, технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист даних, що містяться у Державному реєстрі прав. Крім того Державне підприємство «Національні інформаційні системи» не є реєстратором Державного реєстру прав і не уповноважене на внесення/вилучення будь-яких записів до цього реєстру, а реєстрація обтяження та його припинення здійснюється державним реєстратором, визначеним частиною першої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Тобто ДП «НАІС» не може бути зобов`язано вчинити дії, які не належать до його повноважень, та у спосіб, не передбачений законодавством. Оскільки чинним законодавством чітко визначено порядок внесення відомостей в Державні реєстри про виникнення / зміну / припинення обтяження, будь-який інший спосіб суперечить закону та не може бути виконаний. Відтак, представник третьої особи просить суд вирішити спір на розсуд суду та винести рішення відповідно до вимог чинного законодавства та розгляд справи провести без участі представника ДП «Національні інформаційні системи» за наявними у справі документами.

Також 23.12.2021 року представником відповідача Управління ДКСУ у Шевченківському районі м. Харкова на адресу суду за вх. №35925 подано відзив на позов, в якому останній зазначив, що у випадках, коли арешт майна проводився для забезпечення конфіскації чи стягнення майна на користь держави, як відповідач до участі у справі у встановленому законом порядку також залучається відповідний територіальний орган Державної фіскальної служби України. Тому Управління Державної казначейської служби України у Шевченковському районі м. Харкова помилково залучено відповідачем у даній справі, та не є тим суб`єктом, який порушив права чи інтереси позивача. Управління відповідно до законодавства є органом, який здійснює безспірне списання коштів, що обліковуються на рахунках бюджетних установ. Отже позивачем не наведено жодного факту порушення його прав чи інтересів з боку Управління, не обґрунтовані підстави визначення його відповідачем. Відтак, представник відповідача просить закрити провадження у справі, оскільки між позивачем та управлінням відсутній предмет спору, а також просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Жовтневогорайонного судум.Харкова від19.01.2022року заміненовідповідача ДержавуУкраїни вособі Головногоуправління ДПСу Харківськійобласті (кодЄДРПОУ 43143704),на йогоправонаступника - державу України в особі Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ ВП: 43983495, вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057).

02.02.2022 року представником відповідача Головного управління ДПС у Харківській області на адресу суду за вх. №2660 подано відзив на позов, в якому останній зазначив, що наведені позивачем номери обтяжень №14790061 та №14790052 жодним чином не стосуються обтяжень лише нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 . Відповідно до міркувань позивача, вказані арешти нерухомого майна були накладені на все майно ОСОБА_1 як боржника у виконавчому провадженні № 38962176. Стягувачем у рамках вказаного ВП є держава, відповідно до постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, винесеної державним виконавцем Дзержинського ВДВС ХМУЮ 23.07.2013 року у виконавчому провадженні №38962176 для забезпечення реального виконання рішення суду про конфіскацію всього майна ОСОБА_1 , яке йому належить (на підставі виконавчого листа №1/2011/216/12, виданого 08.05.2013 року Дзержинським районним судом м. Харкова). При цьому представник відповідача зазначає, що до компетенції ДПС України не відноситься організація роботи та здійснення контролю та арештом майна інших категорій правопорушників, відмінних від платників податків, що мають податковий борг. Також ГУ ДПС ВП не є боржником, особою, в інтересах якої накладено арешт на майно, а також особою, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Відтак, представник відповідача вважає неналежним відповідачем Головне управління ДПС у Харківській області у даних правовідносинах і просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Жовтневогорайонного судум.Харкова від21.09.2022року підготовчепровадження уцивільній справі за позовомТовариства зобмеженою відповідальністю «Агентствонерухомості «ЕСТЕЙТСЕРВІС» доДержави Українав особіГоловного управлінняДПС уХарківській області,Держави Українав особіУправління ДКСУу Шевченківськомурайоні м.Харкова, ОСОБА_1 ,треті особи:Шевченківський ВДВСу містіХаркові Східногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Харків),Департамент реєстраціїХарківської міськоїради,Харківська регіональнафілія ДП«Національні інформаційнісистеми» прозвільнення майназ-підарештів закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання 16.01.2023 року учасники справи не з`явилися, повідомлені про дату, час та місце судового засідання належним чином.

Представник позивача ТОВ «Агентство нерухомості «ЕСТЕЙТ СЕРВІС» надав на адресу суду письмову заяву, в якій просив провести розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача Головного управління ДПС у Харківській області надав відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представник відповідача Управління ДКСУ у Шевченківському районі м. Харкова надав відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представник третьої особи Харківської регіональної філії ДП «Національні інформаційні системи» надав письмові пояснення на позов.

Інші учасники справи в судове засідання також не з`явилися, про причини своєї неявки суду не повідомили.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові докази та заяви по суті справи, приходить до висновку про те, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що ТОВ «Агентство нерухомості «ЕСТЕЙТ СЕРВІС» на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_2 , що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 07.06.2021 року за № 260253887, сформованою пошуком через веб-сайт ОСОБА_1 . Право власності зареєстровано 31.10.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Києва Анохіною Вікторією Михайлівною (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:32284451 від 09.11.2016), підстава державної реєстрації акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер:13-31/10-16-П1, виданий 31.10.2016, видавник: ТОВ «Агентство нерухомості «ЕСТЕЙТ СЕРВІС»/Подвезько А.В. (т.1, а.с. 143-144)

Згідно з актуальною інформацією про державну реєстрацію обтяжень, вказане нерухоме має ряд обтяжень. Між тим, предметом спору є лише наступні обтяження:

1)Номер запису про обтяження 14790061 від 31.07.2013, державний реєстратор приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу м. Києва Ковальчук Сергій Павлович (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 29878890 від 02.06.2016 р.), підстава для державної реєстрації постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер 38962176, виданий 23.07.2012 обтяжувачем Дзержинським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, вид обтяження арешт нерухомого майна, особа, майно/права якої обтяжуються ОСОБА_1 , перенесено із запису 1953843, опис предмета обтяження все майно;

2)Номер запису про обтяження 14790052 від 31.07.2013, державний реєстратор приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу м. Києва Ковальчук Сергій Павлович (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 29878890 від 02.06.2016 р.) підстава для державної реєстрації постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер 38962176, виданий 23.07.2012 обтяжувачем Дзержинським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, вид обтяження арешт нерухомого майна, особа, майно/права якої обтяжуються ОСОБА_1 , перенесено із запису 1953389, опис предмета обтяження все майно;

Також позивачем до позову надано копію виконавчого листа у справі №1/2011/216/12, виданого 08.05.2013 року Дзержинським районним судом м. Харкова, який 30.01.2012 року розглянув кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1 , засудженого за ч.2 ст. 15 ч.4 ст. 190 КК України, присудив: конфіскувати з ОСОБА_1 все особисто йому належне майно. Зі змісту виконавчого листа вбачається, що вирок набрав законної сили 09.04.2013 року. Стягувачем вказано державу (т.1 а.с.152).

Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження по ВП№38962176, винесеною 23.07.2013 року державним виконавцем Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Мирною Т.В. при примусовому виконанні виконавчого листа №1/2011/216/12, виданого 08.05.2013 року Дзержинським районним судом м. Харкова про конфіскацію з ОСОБА_1 всього майна, яке йому належить (боржник - ОСОБА_1 , стягувач держава) постановлено накласти арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 і заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику (т.1 а.с.153).

Як вбачається з витягу про реєстрацію в Державному реєстрі рухомого майна №41331436 від 23.07.2013 року, до державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис про публічне обтяження арешт рухомого майна на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, 38962176, прийнятої 23.07.2013 року державним виконавцем Дзержинського ВДВС ХМУЮ Мирна Т.В., об`єкт все майно, заборонено відчужувати, боржник ОСОБА_1 (т.1 а.с.154).

Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження №7345939 від 31.07.2013 року, підтверджується, що реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції Харківської області прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 4609769 від 31.07.2013 року про арешт нерухомого майна, особа, майно/права якої обтяжуються (власник): ОСОБА_1 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, 38962176, виданої 23.07.2013 року Дзержинським ВДВС ХМУЮ, опис предмета обтяження все майно (т.1 а.с.155).

ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) із заявою (повторно) про надання інформації стосовно того, за яким виконавчим листом було відкрито виконавче провадження № 38962176, яка особа є стягувачем в рамках вказаного виконавчого провадження, а також про стан та перебіг цього виконавчого провадження. При цьому, у вказаних заявах ОСОБА_1 також просив у випадку відсутності передбачених законом підстав для продовження накладеного Шевченківським ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в рамках виконавчого провадження №38962176 арешту на квартиру АДРЕСА_1 , скасувати такий арешт; також скасувати цей арешт і у випадку закінчення виконавчого провадження №38962176 або повернення виконавчого документа до суду, який його видав (т.1, а.с. 145-149).

У відповідь на вищевказану заяву ОСОБА_1 Шевченківський ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) надіслав повідомлення, з якого вбачається, що згідно перевірки даних автоматизованої системи виконавчого провадження, якою здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення та надання відомостей про виконавчі дії, на примусовому виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 38962176 з примусового виконання виконавчого листа по справі № 1/2011/216/12, виданого 08.05.2013 року Дзержинським районним судом м. Харкова про конфіскацію всього належного майна ОСОБА_1 . 23.07.2013 року державним виконавцем відділу в межах виконавчого провадження № 38962176 з метою повного та фактичного виконання рішення суду було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. 01.04.2015 року державним виконавцем відділу було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві, у зв`язку з відсутністю документів, що характеризують об`єкт нерухомості, що унеможливлює підготовки майна до реалізації (п. 4 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», у редакції, що діяла до на момент винесення постанови). Надати більш детальну інформацію не виявилось можливим, оскільки відповідно до Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом МЮУ 12.04.2012 року № 578/5, строк зберігання Журналу обліку виконавчих проваджень, переданих державному виконавцеві відділу становить 3 роки та документи після закінчення строку зберігання підлягають знищенню. Відповідно до Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджених Наказом міністерства юстиції України 07.06.2017 року (зі змінами), а саме п.п. 1,2 Розділу ХІ строки зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву становлять 3 роки та документи після закінчення строку зберігання підлягають знищенню. Також повідомлено, що повернення виконавчого документу стягувачу як наслідок завершення виконавчого провадження, згідно ч.1 п.2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», не передбачає можливість зняття арешту з майна боржника. Отже заявнику відмовлено у знятті арешту (т.1, а.с. 151).

Між тим, копії постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23.07.2012 року, на підставі якої, в свою чергу, внесено спірні записи про обтяження нерухомого майна (номери запису про обтяження 14790061 та 14790052) позивачем суду не надано, як і не надано доказів в рамках якого виконавчого провадження винесено дану постанову, оскільки за ВП№38962176 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження саме 23.07.2013 року.

Відповідно до копії постанови про закінчення виконавчого провадження від 07.12.2015 року по ВП №47429984 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Бардіним І.С. при примусовому виконанні виконавчого листа №1/2011/216/12, виданого 08.05.2013 року Дзержинським районним судом м. Харкова про конфіскацію з ОСОБА_1 всього майна, яке належить особисто йому, боржник ОСОБА_1 , стягувач - Держава в особі ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, встановлено, що постановою Верховного Суду України про справі №5-163кс15 від 19 жовтня 2015 року вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.01.2012 року, ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 09.04.2013 року та ухвалу колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06.02.2014 року щодо ОСОБА_1 скасовано, кримінальна справа щодо нього направлена на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Враховуючи викладене, керуючись п.4 ч.1 ст. 49, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» постановлено виконавче провадження закінчити, арешт, накладений на все майно згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП№47429984 від 21.07.2015 року зняти, також зняти арешт, накладений на кошти боржника та зняти з розшуку транспортні засоби (т.1 а.с.156). Між тим в даній постанові про закінчення виконавчого провадження від 07.12.2015 року по ВП №47429984 відсутні посилання на скасування арешту, накладеного постановою від 23.07.2012 року або 23.07.2013 року, як і не вбачається зв`язок з ВП№38962176.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Положеннями ч. 1ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно достатті 12 ЦПК України та згідно з ч.ч. 1, 5 та 6ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленихцим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 2статті 78 ЦПК України зазначено, щообставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 82 ЦПК України передбачені підстави звільнення від доказування, зокрема, в ч.1 зазначеної статті визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Також, ч.ч. 4, 5 ст. 82 ЦПК передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, про те можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участь у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Частиною 4 ст. 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм, викладені в постановах верховного Суду.

В п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Захист права власності фізичних та юридичних осіб гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та Конституцією України.

Статті 15 та 16 ЦК України вказують, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статті 316, 317, 319, 321 ЦК України передбачають, що право власності є непорушним, власник речі має право користуватися, володіти та розпоряджатися своїми речовими правами на славний розсуд в незалежності від волі інших осіб.

Відповідно до статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Положення статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» передбачають, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Згідно зі ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення з-під арешту.

Як вбачається з п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 червня 2016 року №5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником майна.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів з власної ініціативи і зобов`язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів і в межах заявлених позовних вимог.

Так, в даному випадку суд вважає не доведеним належними доказами порушення права власності саме позивача ТОВ «Агентство нерухомості «ЕСТЕЙТ СЕРВІС» існуванням арештів, зареєстрованих в державному реєстрі 31 липня 2013 року, тобто до реєстрації права на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Агентство нерухомості «ЕСТЕЙТ СЕРВІС», яку позивач просить звільнити з-під арештів.

При цьому суд звертає увагу, що єдиною у справі фізичною особою є відповідач ОСОБА_1 , який між тим згідно з даними державного реєстру юридичних осіб одночасно є одним із засновників і директором ТОВ «Агентство нерухомості «ЕСТЕЙТ СЕРВІС» і підписав даний позов. При цьому право власності на спірну квартиру за позивачем ТОВ «Агентство нерухомості «ЕСТЕЙТ СЕРВІС» зареєстровано 31.10.2016 року на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер:13-31/10-16-П1, виданого 31.10.2016, видавник: ТОВ «Агентство нерухомості «ЕСТЕЙТ СЕРВІС»/ ОСОБА_1 , тобто вже під час дії оскаржуваних обтяжень. Тому суд вважає, що вказаний позов спрямований не на захист права власності ТОВ «Агентство нерухомості «ЕСТЕЙТ СЕРВІС», а фактично захищає особисті інтереси директора ОСОБА_1 , який одночасно виступає відповідачем у даній справі як фізична особа.

Крім того, суду під час розгляду справи не надано доказів, що свідчили б про наявність законних підстав для виключення спірного нерухомого майна з-під арешту, накладеного саме постановою від 23.07.2012 року (така постанова в матеріалах справи відсутня). При цьому у суду відсутні відомості щодо оскарження дій державних виконавців або реєстраторів з приводу невідповідності дати обтяження в реєстрі та у виконавчому провадженні, або з приводу не зняття арешту, як і не надано беззаперечних доказів безпідставності накладення або існування на даний час арешту квартири АДРЕСА_1 у зв`язку з розглядом кримінальної справи.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що позов задоволенню не підлягає у повному обсязі у зв`язку з його недоведеністю.

Згідно з ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, то судовий збір на користь позивача не стягується.

Керуючись ст.ст. 4, 5,11-13, 76-81, 128, 141, 142, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 16, 317, 321, 391 ЦК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство нерухомості «ЕСТЕЙТ СЕРВІС» до Держави України в особі Головного управління ДПС у Харківській області, Держави Україна в особі Управління ДКСУ у Шевченківському районі м. Харкова, ОСОБА_1 , треті особи: Шевченківський ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Департамент реєстрації Харківської міської ради, Харківська регіональна філія ДП «Національні інформаційні системи» про звільнення майна з-під арештів відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство нерухомості «ЕСТЕЙТ СЕРВІС», адреса: м. Київ, вул. Миколи Ушакова, буд. 34, кв. 56;

Відповідачі:

-Держава Українив особіГоловного управлінняДПС уХарківській області, 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 46, код ЄДРПОУ: 43983495;

-Держави Україна в особі Управління ДКСУ у Шевченківському районі м. Харкова, адреса: м. Харків, вул. Бакуліна, буд. 18;

-ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ;

Треті особи:

-Шевченківський ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), адреса: м. Харків, майдан Свободи, буд. 5;

-Департамент реєстрації Харківської міської ради, м. Харків, майдан Павлівський, буд. 4;

-Харківська регіональна філія ДП «Національні інформаційні системи», адреса: м. Харків, пр-т Гагаріна, буд. 10/1.

Повне рішення складено 06.10.2023 року.

Суддя Н.В. Баркова