Постанова

від 06.10.2023 по справі 922/3993/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2023 року м. Харків Справа №922/3993/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Попков Д.О., суддя Радіонова О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Комунального підприємства "Житлова управляюча компанія" Лозівської міської ради Харківської області (вх.№1518Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 07.07.2023 у справі №922/3993/21 (суддя Калантай М.В., повний текст рішення підписано 17.07.2023)

за позовом Комунального підприємства "Житлова управляюча компанія" Лозівської міської ради Харківської області, м.Лозова Харківської області

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Привокзальна-30", м.Лозова Харківської області

про стягнення 33.999,84 грн.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Житлова управляюча компанія" Лозівської міської ради Харківської області (надалі - позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Привокзальна-30" (надалі - відповідач) про стягнення 33.999,84 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо сплати платежів за договором №54 від 04.08.2017 про відшкодування витрат КП "Житлова управляюча компанія" Лозівської міської ради Харківської області на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 07.07.2023 у справі №922/3993/21 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач з вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт посилається на те, що місцевий господарський суд не надав належної оцінки доказам, які були надані позивачем. Обгрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач зазначає, що судом не взяті до уваги звіти про обсяги спожитої за листопад 2019 року - травень 2021 року електричної енергії КП «Житлова управляюча компанія» (населення) Лозівської міської ради Харківської області; акти звірки взаєморозрахунків по стану на 01.06.2021 між КП «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області і ОСББ «Привокзальна30» за договором №564 від 04.08.2017; Лист начальника Лозівського РРЕ від 07.02.2022; акти про обсяги розподіленої електричної енергії КП «Житлова управляюча компанія» (населення) Лозівської міської ради Харківської області за договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2023 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., судді Попков Д.О., Радіонова О.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 31.07.2023 апеляційну скаргу КП "Житлова управляюча компанія" Лозівської міської ради Харківської області залишено без руху, в з`вязку з відсутністю доказів сплати судового збору у відповідному розмірі.

16.08.2023 на адресу Східного апеляційного господарського суду апелянт направив клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги разом, а саме докази направлення копії апеляційної скарги іншій стороні по справі разом з описом вкладення у цінний лист.

Після усунення недоліків апеляційної скарги ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.08.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою КП "Житлова управляюча компанія" Лозівської міської ради Харківської області; встановлено строк по 11.09.2023 (включно) для учасників справи для подання відзиву на апеляційну скаргу до канцелярії суду разом з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи в порядку ч.2 ст.263 Господарського процесуального кодексу України; запропоновано учасникам справи в строк по 11.09.2023 (включно) надати до суду заяви, клопотання та заперечення (у разі наявності), з доказами надсилання їх копій та доданих до них документів іншим учасникам справи в порядку ч.4 ст.262 Господарського процесуального кодексу України; запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми "Електронний суд" (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати документи з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду inbox@eag.court.gov.ua. Ухвалено розглядати справу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За приписами частини 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Клопотань від учасників справи про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням не надійшло.

За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду апеляційної скарги в даній справі у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги в порядку спрощеного письмового провадження, в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку, без проведення судового засідання.

Станом на момент розгляду справи позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав.

В ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до приписів пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого частиною 1 статті 273 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

04.08.2017 між КП "Житлова управляюча компанія" Лозівської міської ради Харківської області, та ОСББ "Привокзальна-30", укладено договір № 564 про відшкодування витрат КП "Житлова управляюча компанія" на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг (надалі - Договір), умовами якого передбачено, що позивач сплачує послуги з надання електричної енергії у будівлі (приміщенні), що знаходиться за адресою - м.Лозова, вул.Привокзальна, 30 (надалі - будівля), а відповідач відшкодовує витрати за електричну енергію позивачу.

Іншими умовами договору визначено наступне:

- відповідач зобов`язався не пізніше 25 числа місця наступного за звітним місяцем, відшкодовувати витрати на рахунок позивача на підставі рахунків, що надходять позивачу від організацій, що надають послуги з надання електричної енергії (п. 2.2.2);

- розрахунок по відшкодування витрат за послуги з надання електричної енергії відповідач здійснює позивачу згідно з показниками електричних лічильників відповідно до діючих тарифів (п. 3.1);

- відповідач має право отримувати розрахунки спожиту електричну енергію, проводити перевірку цих розрахунків (п. 4.2.3);

- позивач має право стягнути в установленому порядку прострочену заборгованість по платежах на відшкодування витрат за послуги з надання електричної енергії (п. 4.1.1);

- закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору (п.5.3);

- цей договір діє з 01.04.2017 по 31.12.2017 включно. Уразі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору за місяць до його закінчення, він вважається продовженим на той самий термін та на тих же умовах (п.п. 6.1, 6.2).

Договір був пролонгований у вищевказаному порядку, у зв`язку з новацією останнім днем дії договору було 28.02.2021.

За твердженням позивача, ним належним чином виконувалися умови Договору, проте відповідач не здійснював відшкодовування витрат позивача щодо оплати послуг з надання електричної енергії, через що у нього утворилася заборгованість в розмірі 33.999,84 грн.

23.07.2021 позивач направив відповідачу претензію від 23.07.2021 №4132 щодо сплати наявної заборгованості, яка отримана 24.07.2021, проте залишена відповідачем без реагування.

24.09.2021 позивачем на адресу відповідача направлено рахунки на оплату за період з 01.10.2019 по 28.02.2021, які отримані відповідачем 25.09.2021, проте також залишено без реагування.

Наведене стало підставою для звернення позивача до господарського суду із позовом до ОСББ Пивокзальна-30, обгрунтовуючи який позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо здійснення відшкодування витрат за послуги з надання електричної енергії, а тому просить стягнути з відповідача 33.999,84 грн заборгованості.

В свою чергу відповідач проти позовних вимог заперечував, наголошуючи на тому, що факт понесення витрат позивач підтверджує лише рахунками на оплату за послуги в період з 31.10.2019 по 28.02.2021. Проте, жодних оплат за цими рахунками відповідач не проводив, Актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) на суму зазначену у позові не підписував, в той час як за період з 01.04.2017 по 30.09.2019 зобов`язання за укладеним Договором виконувалися сторонами з обов`язковим складанням та підписанням Актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), що підтверджується доданими до відзиву відповідними первинними бухгалтерськими документами за січень, лютий, та червень 2019 року. Отже, факт здійснення позивачем господарської операції (понесення витрат на оплату послуг електропостачання) на суму 33.999,84 грн є документально не підтвердженим, адже вона взагалі не містить жодного документального обґрунтування та підтвердження, відсутні розрахунки заборгованості та документи підтверджуючі надання послуг відповідачу саме на суму зазначену у позовній заяві.

Також відповідач звернув увагу й на те, що у вересні 2019 року позивачем безпідставно та без попередження ОСББ "Привокзальна-30" було демонтовано лічильник електричної енергії для визначення кількісних показників втрат електричної енергії для освітлення місць загального користування ОСББ "Привокзальна-30". Провівши демонтаж вузлу обліку електричної енергії для місць загального користування ОСББ "Привокзальна-30", не вчинивши жодних дій по його відновленню, позивач навмисно унеможливив визначення кількості та вартості послуг відповідно до Договору №564 від 04.08.2017, для безпідставного проведення необґрунтованих, завищених в сотні разів нарахувань. Так, сума вартості нібито наданих послуг, згідно рахунку наданого позивачем від 30 06.2020 складає 3803,52 грн, в той час як за аналогічний період 2019 року сума наданих послуг склала 36,96 грн, при тому, що ОСББ "Привокзальна-30" не могло фізично збільшити споживання електроенергії, це також вказує про здійснення безпідставного, необґрунтованого нарахування послуг КП "ЖУК", починаючи з жовтня 2019 року.

Господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, яким відмовив в задоволенні позовних вимог, зазначив, що в даному випадку позивачем не доведено ані факту понесення витрат щодо оплати послуг з надання електричної енергії, які підлягають відшкодуванню за умовами Договору, ані конкретного обсягу та вартості електричної енергії, які повинен оплатити відповідач, що свідчить про недоведеність позовних вимог.

Надаючи власну правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Між сторонами у справі виникло зобов`язання з приводу сплати заборгованості за надані послуги.

Стаття 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як передбачено ст.174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі договору про надання послуг з управління та утримання будинку та прибудинкової території №546 від 04.08.2017, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Статтею 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи умови укладеного між сторонами договору колегія суддів констатує, що сторони узгодили обов`язок відповідача здійснювати відшкодування позивачу витрат щодо оплати послуг з надання електричної енергії, фактичне понесення яких має підтверджуватись належним чином. При цьому, відповідач має здійснювати таке відшкодування витрат на підставі рахунків, що надходять до позивача від організацій, що надають послуги з надання електричної енергії, згідно з показниками електричних лічильників відповідно до діючих тарифів.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано до суду наступні документи:

- рахунки на оплату №4433 від 31.10.2019 на суму 598,08 грн, №4930 від 30.11.2019 на суму 6289,92 грн, №5483 від 28.12.2019 на суму 2961,84 грн, №139 від 31.01.2020 на суму 8739,36 грн, №535 від 29.02.2020 на суму 4211,76 грн, №958 від 31.03.2020 на суму 552,72 грн, №1367 від 30.04.2020 на суму 2002,56грн, №1772 від 31.05.2020 на суму 3417,12грн, №2208 від 30.06.2020 на суму 3803,52грн, №2654 від 31.07.2020 на суму 252,00грн, №3085 від 31.08.2020 на суму 126,00грн, №3589 від 30.09.2020 на суму 8,40грн, №5446 від 31.10.2020 на суму 595,08грн, №4549 від 30.11.2020 на суму 292,32грн, №5099 від 31.12.2020, №189 від 31.01.2021, №1042 від 28.02.2021 на суму 3,36 грн, складені безпосередньо КП "Житлова управляюча компанія", кожен з яких містить інформацію щодо найменування товару (роботи, послуги): "Відшкод. затрат на ел.енергію(нас)" у кількості 1 послуга із зазначенням відповідної суми.

- лист №56РРЕ/42-145 від 07.02.2022 Лозівського району з розподілу електроенергії АТ "Харківобленерго", до якого додано акти про обсяги розподіленої електричної енергії.

На ці ж самі документи, як на підтвердження факту виникнення у відповідача зобов`язання щодо здійснення відшкодування за Договором позивач посилається і в апеляційній скарзі.

Проте, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції було досліджено надані докази, їм надана правова оцінка і з цього приводу позивачу надано вичерпну відповідь, з якою погоджується апеляційний суд.

Так, вищевказані рахунки, складені позивачем всупереч вищевказаних умов Договору, оскільки не містять інформації щодо: рахунків виставлених електропостачальними організаціями; вказівок про конкретні обсяги електричної енергії використаної, зокрема, для освітлення місць загального користування ОСББ "Привокзальна-30"; зазначення показників електролічильників, а також зазначення діючих тарифів.

Акти, надані позивачем, також не містять інформації щодо кількості електричної енергії, вартості електричної енергії та вказівок на відповідні тарифи, яка була оплачена позивачем у відповідному періоді, що надавало б йому можливість вимагати відшкодування цих витрат від відповідача за умовами Договору. Також у даних актах наведено перелік споживачів та обсяги спожитої ними електроенергії за адресою м.Лозова, вул.Привокзальна, 30. Однак серед цих споживачів відповідач відсутній, а також відсутнє посилання на споживання електричної енергії саме на потреби ОСББ "Привокзальна-30".

Таким чином, ані надані рахунки, ані надані акти - не підтверджують розмір заявлених позивачем вимог, а отже не можуть бути прийняті судом як належний доказ понесення позивачем витрат по сплаті послуг електропостачання.

Стосовно звітів про обсяги спожитої за листопад 2019 року - травень 2021 року електричної енергії КП «Житлова управляюча компанія» (населення) Лозівської міської ради Харківської області та актів звірки взаєморозрахунків станом на 01.06.2021, на які посилається позивач в апеляційній скарзі, то такі докази не можуть враховуватись апеляційним судом з огляду на наступне.

Судова колегія зауважує, що апеляційний перегляд повинен здійснюватися з урахуванням тих документів, які були наявні у матеріалах справи на час постановлення оскаржуваного рішення, і які суд першої інстанції мав можливість дослідити та оцінити.

Так, як зазначалось вище, відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 296 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Проте, як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, вказуючи на обставини, які не встановлювались у суді першої інстанції та посилаючись (але не надаючи їх) на нові докази на підтвердження цих обставин апелянт не наводить обставин об`єктивної неможливості подання вказаних доказів до суду першої інстанції та, відповідно, наявності виняткового випадку для прийняття таких доказів судом апеляційної інстанції, апелянтом не доведено.

Згідно з вимогами чинного процесуального законодавства, розглядаючи спір по суті та надаючи оцінку наявним у матеріалах доказам, суд першої інстанції відмовляє у задоволенні позовних вимог у випадку їх недоведеності позивачем належними та допустимими доказами.

Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які Сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм права.

З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції відповідають в повній мірі приписам законодавства, фактичним обставинам справи, рішення відповідає вимогам статті 236 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення рішення Господарського суду Харківської області від 07.07.2023 у справі №922/3993/21 без змін.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянта.

Керуючись статтями 254, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статті 276, статті 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Житлова управляюча компанія" Лозівської міської ради Харківської області залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 07.07.2023 у справі №922/3993/21 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок і строки оскарження передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 06.10.2023

Головуючий суддя О.А. Істоміна

Суддя Д.О. Попков

Суддя О.О. Радіонова