Рішення

від 03.10.2023 по справі 904/4697/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2023м. ДніпроСправа № 904/4697/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Брагінець В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Українського державного університету науки і технологій, м. Дніпро, в особі Відокремленого структурного підрозділу "Львівський фаховий коледж транспортної інфраструктури Українського державного університету науки і технологій", м.Львів

про стягнення заборгованості за типовим договором постачання природного газу постачальником "останньої надії" у розмірі 517 485, 84 грн.

Представники:

Від позивача: не з`явились

Від відповідача: Воропая Д.В., довіреність № 21 від 16.05.2023, представник

РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Українського державного університету науки і технологій в особі Відокремленого структурного підрозділу "Львівський фаховий коледж транспортної інфраструктури Українського державного університету науки і технологій" про стягнення заборгованості за типовим договором постачання природного газу постачальником "останньої надії" у розмірі 517 485, 84 грн., з яких:

- 389 175, 04 грн. - основний борг;

- 57 469, 96 грн. - пеня;

- 5 789, 64 грн. - 3 % річних;

- 65 051, 20 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою від 19.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 17.01.2023

Ухвалою від 17.01.2023 клопотання Українського державного університету науки і технологій про заміну відповідача задоволено.

Замінено відповідача у справі №904/4697/22 Український державний університет науки і технологій на правонаступника - Національний університет "Львівська політехніка".

Матеріали справи № 904/4697/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до Національного університету "Львівська політехніка" про стягнення заборгованості за типовим договором постачання природного газу постачальником "останньої надії" у розмірі 517 485, 84 грн. вирішено передати за підсудністю до Господарського суду Львівської області.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.02.2023 прийнято справу №904/4697/22 до розгляду. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 10.05.2023 зупинено провадження у справі № 904/4697/22 до розгляду Центральним апеляційним господарським судом апеляційної скарги Національного університету "Львівська політехніка" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2023.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.08.2023 апеляційну скаргу Національного університету "Львівська політехніка" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2023 у справі №904/4697/22 задоволено.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2023 у справі №904/4697/22 скасовано.

Справу №904/4697/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до Українського державного університету науки і технологій, м. Дніпро в особі Відокремленого структурного підрозділу "Львівський фаховий коледж транспортної інфраструктури Українського державного університету науки і технологій", м. Львів про стягнення 517 485,84 грн. вирішено надіслати для продовження розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області.

14.08.2023 справа № 904/4697/22 надійшла до Господарського суду Дніпропетровської області.

Згідно протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 14.08.2023, справу № 904/4697/22 передано судді Назаренко Н.Г. для продовження розгляду.

Ухвалою від 21.08.2023 прийнято справу №904/4697/22 до свого провадження. Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження. Призначено підготовче засідання на 05.09.2023.

31.08.2023 від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 01.09.2023 виправлено описку в ухвалі від 21.08.2023.

Ухвалою від 04.09.2023 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" відмовлено, у зв`язку з технічною неможливістю проведення підготовчого засідання в режимі відеоконференції.

05.09.2023 позивач в підготовче засідання не з`явився.

Представник Українського державного університету науки і технологій в підготовчому засіданні зазначив, що відзив подавати він не буде, проти наявності боргу не заперечив, проти закриття підготовчого засідання і призначення справи до розгляду по суті не заперечив.

Ухвалою від 05.09.2023 закрито підготовче провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 03.10.2023.

11.09.2023 від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 12.09.2023 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відмовлено у зв`язку з технічною неможливістю проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

03.10.2023 сторони в судове засідання не з`явилися.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

03.10.2023 в судовому засіданні, в порядку ст. 240 ГК України, прийнято вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати поставленого природного газу за типовим договором про постачання природного газу постачальником останньої надії.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач 05.09.2023 в підготовчому засіданні зазначив, що відзив подавати він не буде, позовні вимоги визнав.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є такі: Обставини укладення договору. Природа договору. Наявність факту постачання природного газу. Правомірність нарахування штрафних санкцій.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (далі - Постачальник, Постачальник "останньої надії") відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 04.07.2017 № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р ТОВ "ГК "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.

26.10.2021 набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 № 1102 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. № 809 і від 9 грудня 2020 р. № 1236" (далі - Постанова КМ України № 1102).

Пунктом 2 Постанови КМ України № 1102 визначено зобов`язання акціонерного товариства "Магістральні газопроводи України", товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника "останньої надії" обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 р. бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

Відповідач є бюджетною установою (відповідно до Бюджетного кодексу України).

Позивач зазначає, що у зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого відповідачем з 01.11.2021 по 31.12.2021 автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - ТОВ "ГК "Нафтогаз України", і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

На підтвердження факту включення відповідача до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення газу спожитого відповідачем газу до портфеля постачальника "останньої надії" з наведених вище підстав позивач надає лист оператора ГТС з інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом; інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ (Форма № 10); відомості з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом (надано у вигляді принтскрину з особистого кабінету позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС та файлу на оптичному носії.

Відповідно до п. 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015 (далі - Правила), договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання.

Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (далі - Договір) затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501.

Згідно з п. 2.1 Договору, Постачальник зобов`язується постачати природний газ Споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а Споживач зобов`язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором.

За п. 3.1, 3.3 Договору, постачання природного газу Споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Період безперервного постачання природного газу Постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу Споживачу Постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору.

Відповідно до п. 4.2 - 4.5 Договору, об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора ГТС та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Постачальник зобов`язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено).

Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий Постачальником відповідно до п. 4.3 цього Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

У разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

У разі порушення побутовим Споживачем строків оплати за цим Договором, він сплачує пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Згідно з пп. 1 п. 5.1 та пп. 1 п. 5.2 Договору, Споживач має право отримувати природний газ на умовах, зазначених у цьому Договорі та зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього Договору.

Пунктами 8.1, 8.2 Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством.

Постачальник має право вимагати від Споживача відшкодування збитків, а Споживач відшкодовує збитки, понесені Постачальником, виключно у разі: порушення Споживачем строків розрахунків з Постачальником - в розмірі, погодженому Сторонами в цьому Договорі; відмови Споживача надати представнику Постачальника доступ до свого об`єкта, що завдало Постачальнику збитків, - в розмірі фактичних збитків постачальника.

За п. 11.1 Договору, він набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу Споживачу в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу Постачальником. Розірвання (припинення дії) цього Договору не звільняє Споживача від обов`язку сплатити заборгованість Постачальнику за цим Договором.

Відповідно до п. 2 глави 7 розділу ХІІ Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП № 2493 від 30.09.2015 (далі - Кодекс ГТС) у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

Отже, об`єм (обсяг) спожитого Споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується Постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

Як стверджує позивач, він проводить нарахування вартості спожитого Споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого Споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС. Вартість природного газу визначається шляхом множення об`ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.

З 01.10.2021 ціна природного газу, що постачається постачальником "останньої надії" щоденно розраховується за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого постановою КМ України від 30 вересня 2015 р. № 809 в редакції Постанови КМ України № 1102.

Цією ж Постановою КМ України № 1102 на період постачання з 1 жовтня по 30 листопада 2021 р. встановлено граничний розмір ціни природного газу для Бюджетних організацій, яка не може перевищувати 16,8 гривні за 1 куб. метр з урахуванням податку на додану вартість.

За твердженням позивача, протягом жовтня-листопада 2021 року розрахована за формулою ціна природного газу перевищувала 16,8 грн за 1 куб.метр, отже у цей період застосовується гранична ціна в 16,8 грн за 1 куб.метр.

Позивач зазначає, що з 01.12.2021 ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов Договору опублікована/оприлюднена на сайті Позивача та на підтвердження надає роздруківку з сайту та довідку.

Як стверджує позивач, ним було виконано в повному обсязі взяті на себе зобов`язання, відповідно до Договору, у строк та порядок передбачений Договором, належним чином та в повному обсязі. З 01.11.2021 по 30.11.2021, з 01.12.2021 по 31.12.2021 Позивач поставив Відповідачу природний газ в об`ємі 3 669,56, 7 156,71 куб. м. відповідно на загальну суму 450 823,65 грн, в той час як Відповідачем за цей же період, було здійснено оплату вартості в розмірі 61 648,61 грн. спожитого газу.

Таким чином, у відповідача перед позивачем сформувалась заборгованість за спожитий природний газ на загальну суму 389 175,04 грн.

У зв`язку із несплатою такого боргу позивач нараховує додатково 3% річних за період прострочення з 01.02.2022 по 31.07.2022 в розмірі 5 789,64 грн., пеню за період прострочення з 01.02.2022 по 31.07.2022 в розмірі 57 469,96 грн., інфляційні втрати за період прострочення з 01.02.2022 по 31.07.2022 в розмірі 65 051,20 грн.

Дослідивши матеріали справи, оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з визначенням, наведеним в ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В ч. 1 ст. 628 ЦК України вказано, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 5 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.

Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 193 ГК України та статей 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Господарський суд встановив, що позивачем у період з 01.11.2021 по 30.11.2021, з 01.12.2021 по 31.12.2021 Позивач поставив Відповідачу природний газ в об`ємі 3 669,56, 7 156,71 куб. м. відповідно на загальну суму 450 823,65 грн. (з урахуванням вартості транспортування).

Згідно з листом ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", щодо споживача з ЕІС-кодом 56ХS00013181U00С, який належить відповідачу зазначено, що у період з 29.10.2021 по 30.11.2021 обсяги природного газу, використані споживачем внесені в алокацію постачальника "останньої надії" ТОВ "ГК "Нафтогаз України" становлять:

з 01.11.2021 по 30.11.2021 3 669,56 м3;

з 01.12.2021 по 31.12.2021 7 156,71 м3.

Позивач виставив відповідачеві, на виконання умов Договору рахунки на оплату (природний газ):

№ 34056 за 3,66956 тис. куб. м. на загальну суму (враховуючи послугу транспортування природного газу) 60 648,61 грн.,

№ 2125 за 7,15671 тис. куб. м. на загальну суму (враховуючи послугу транспортування природного газу) 389 175,04 грн.,

Відповідач вартість поставленого газу сплатив частково, в розмірі 60 648,61 грн., внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 389 175,04 грн.

Доказів оплати заборгованості матеріали справи не містять.

Відповідач проти наявності боргу в розмірі 389 175,04 грн. не заперечив.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 389 175,04 грн. підлягають задоволенню.

Щодо нарахування пені.

Відповідно до частини першої статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У підпункті 4.5. Типового договору встановлено, що у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

У разі порушення побутовим Споживачем строків оплати за цим Договором, він сплачує пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Заявлена позивачем до стягнення пеня у сумі 57 469,96 грн., розрахована за період прострочення з 01.02.2022 по 31.07.2022.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку, судом помилок не виявлено, тому позовна вимога є такою, що підлягає задоволенню у розмірі 57 469,96 грн.

Щодо нарахування 3% річних.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем до стягнення 5 789,64 грн 3% річних нараховані за період з 01.02.2022 по 31.07.2022.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку 3% річних судом помилок не виявлено, тому позовна вимога є такою, що підлягає задоволенню у розмірі 5 789,64 грн.

Щодо інфляційних втрат суд зазначає таке.

Пунктом. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" встановлено, що згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Заявлені позивачем до стягнення 65 051,20 грн. інфляційні втрати нараховані за період з 01.02.2022 по 31.07.2022.

Перевіривши розрахунки інфляційних втрат, судом помилок не виявлено, тому позовна вимога є такою, що підлягає задоволенню у розмірі 65 051,20 грн.

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача основного боргу в розмірі 389 175,04 грн., 3% річних у розмірі 5 789,64 грн., пені в розмірі 57 469,96 грн., інфляційних втрат у розмірі 65 051,20 грн.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 130 ГПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічна норма закріплена в частині 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір".

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне в порядку, визначеному частиною 1 статті 130 ГПК України та частиною 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір", повернути позивачу 50% сплаченого ним при поданні позову судового збору у розмірі 3 881,14 грн, оскільки до початку розгляду справи по суті відповідачем було визнано заборгованість.

В іншій частині витрати зі сплаті судового збору у розмірі 3 881,15грн. судом покладаються на відповідача.

Крім того, Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.08.2023 апеляційну скаргу Національного університету "Львівська політехніка" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2023 у справі №904/4697/22 задоволено.

Господарському суду Дніпропетровської області розподіл судових витрат по сплаті судового збору за розгляд цієї апеляційної скарги здійснити за наслідками розгляду спору по суті.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за розгляд апеляційної скарги Національного університету "Львівська політехніка" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2023 покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 250 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до Українського державного університету науки і технологій, м. Дніпро, в особі Відокремленого структурного підрозділу "Львівський фаховий коледж транспортної інфраструктури Українського державного університету науки і технологій", м.Львів про стягнення заборгованості за типовим договором постачання природного газу постачальником "останньої надії" у розмірі 517 485, 84 грн. задовольнити.

Стягнути з Українського державного університету науки і технологій (49010, м. Дніпро, вул. Лазаряна, буд. 2, ідентифікаційний код: 44165850) в особі Відокремленого структурного підрозділу "Львівський фаховий коледж транспортної інфраструктури Українського державного університету науки і технологій" (79011, Львівська область, м. Львів, вул. Снопківська, буд. 47; ідентифікаційний код 44427872) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, місто Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, ідентифікаційний код: 40121452) основний борг в розмірі 389 175,04 грн., інфляційні втрати в розмірі 65 051,20 грн., 3% річних у розмірі 5 789,64 грн., пеню у розмірі 57 469,96 грн., судовий збір у розмірі 3881,15 грн., про що видати наказ.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, місто Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, ідентифікаційний код: 40121452) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3881,14 грн, сплачений за платіжним дорученням № 7808 від 28.11.2022 на суму 7762,29 грн, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

Стягнути з Українського державного університету науки і технологій (49010, м. Дніпро, вул. Лазаряна, буд. 2, ідентифікаційний код: 44165850) в особі Відокремленого структурного підрозділу "Львівський фаховий коледж транспортної інфраструктури Українського державного університету науки і технологій" (79011, Львівська область, м. Львів, вул. Снопківська, буд. 47; ідентифікаційний код 44427872) на користь Національного університету "Львівська політехніка" (79013, Львівська область, м. Львів, вул. Степана Бандери, буд. 12, код ЄДРПОУ 02071010) судовий збір за подання апеляційної скарги розмірі 2684,00 грн., про що видати наказ.

Накази та ухвалу про повернення судового збору видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 06.10.2023.

Суддя Н.Г. Назаренко