Рішення

від 25.09.2023 по справі 910/10907/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.09.2023Справа № 910/10907/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., за участю секретаря судового засідання Салацької О.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кан Сіті» (вул. Болсуновська, 13-15, м. Київ, 01104; ідентифікаційний код 41978944)

до 1) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансовий будівельний холдинг» (вул. Федори Пушиної, 8А, офіс 618, м. Київ, 03115; ідентифікаційний код 39115189)

про стягнення 2 701 223, 15 грн,

Представники сторін:

від позивача: Полтавець Ігор

від відповідача-1: Буняк Валерій

від відповідача-2: не з`явився

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача.

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Кан Сіті» (далі за текстом - ТОВ «Кан Сіті», Позивач, Генпідрядник) з позовом до ОСОБА_1 (далі за текстом - ОСОБА_1 , Відповідач-1, Поручитель) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансовий будівельний холдинг» (далі за текстом - ТОВ «Фінансовий будівельний холдинг», Відповідач - 2, Підрядник), в якому Позивач просить суд солідарно стягнути з Відповідачів заборгованість за договором будівельного підряду № 9220 від 20.07.2020 (далі за текстом - Договір) в розмірі 1 800 815, 43 грн та штраф в розмірі 900 407, 72 грн.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначає, що Відповідачем-2 на виконання умов Договору виконано роботи на загальну суму 7 107 305, 28 грн, а той час як Позивачем проавансовано роботи на суму 8 908 120, 71 грн.

Так, Позивач вказує, що Відповідачем-2 не надано доказів використання за цільовим призначенням різницю вказаних сум - 1 800 815, 43 грн, що і стало підставою для звернення до суду з позовом.

З огляду на те, що Відповідачем-2 не надано підтверджуючих документів використання 1 800 815, 43 грн Позивачем здійснено нарахування штрафу на підставі пункту 7.2.44 Договору.

Крім того, Позивач звертає увагу суду на те, що виконання Відповідачем-2 зобов`язання за Договором забезпечено порукою Відповідача-1 на підставі укладеного між сторонами договору поруки від 20.07.2020.

У поданій відповіді на відзив Позивач заперечує доводи та аргументи Відповідача-1 та зазначає, що останні не спростовують факт перерахування ним коштів на більшу суму ніж Відповідачем-2 використано за цільовим призначення, що є підставою для їх повернення та нарахування штрафу згідно умов Договору, виконання за яким повністю (в тому числі і щодо відповідальності) забезпечено порукою Відповідача-1.

2. Стислий виклад позиції Відповідача-1.

Із поданого Відповідачем-1 відзиву вбачається, що останній заперечує щодо задоволення позову у зв`язку з наступним.

На переконання Відповідача-1 заявлена до стягнення сума основного боргу, яка перерахована Позивачем, не є авансом на виконання умов Договору, оскільки перерахована Позивачем без належних на те підстав та не у договірному порядку, а відтак відповідальність за неповернення суми 1 800 815, 43 грн не може покладатися на Відповідача-1.

Також Відповідач-1 стверджує, що Позивачем сплачено на користь Відповідача-2 суму меншу за ціну Договору, що може свідчити про невиконання зобов`язання саме Позивачем в частині забезпечення належного виконання робіт Відповідачем-2.

Крім того, за твердженням Відповідача-1, він поручився виключно за суму отриманих Підрядником коштів, тобто за суму авансу, однак жодних чином не поручався за відшкодування Позивачу суми штрафу за Договором, який на переконання Відповідача-1 є неспівмірним та завищеним.

У поданих заперечення на відповідь на відзив Відповідач-1 також посилається на відсутність у заявках на фінансування підпису директора Відповідача-2, що викликає сумніви щодо правомірності наданих Позивачем заявок на авансування, які надіслані його у непередбачений Договором спосіб (електронною поштою).

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 07.08.2023.

24.07.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву.

04.08.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського міста Києва від 07.08.2023 підготовче засідання відкладено на 28.08.2023.

21.08.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського міста Києва від 28.08.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 25.09.2023.

У судовому засіданні 25.09.2023 представник Позивача надав пояснення по суті поданого позову, просив суд його задовольнити.

Представник Відповідача-1 заперечував щодо задоволення позовних вимог.

Представник Відповідача-2 не з`явився, належним чином повідомлявся про місце, дату та час розгляду справи.

Відтак, заслухавши вступні слова представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, у судовому засіданні 25.09.2023 відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

20.07.2020 між Генпідрядником та Підрядником укладено Договір, відповідно до пункту 2.1 якого Генпідрядник доручає, а Підрядник зобов`язується на власний ризик, власними та/або залученими силами, засобами, матеріалами виконати та здати Генпідряднику відповідно до умов Договору та Проектної документації комплекс основних робіт по будівництву Об`єкта (надалі - Роботи) та Супутні загальнобудівельні роботи, безпосередньо пов`язані з основними Роботами, та роботи з поліпшення Об`єкту після вводу в експлуатацію в межах ліцензії Підрядника, а Генпідрядник зобов`язується надати Підряднику фронт робіт, забезпечити Підрядника проектною документацією, здійснити приймання та сплатити вартість виконаних Підрядником та прийнятих Генпідрядником Робіт та використаних ним при цьому матеріалів, комплектуючих виробів, обладнання, за винятком наданих Генпідрядником, відповідно до умов Договору.

Згідно пункту 3.1. Договору його ціна та відповідно загальна вартість Робіт являє собою суму вартості Робіт згідно з підписаними Сторонами Угодами до Договору.

Ціна кожної окремої Угоди визначається на підставі Договірної ціни з підтверджуючими її кошторисними рахунками. Договірна ціна визначається у відповідності до Правил визначення вартості будівництва (ДСТУ Б Д.1-1:2013) та Національних стандартів України з ціноутворення у будівництві, прийнятих Наказом Мінрегіону від 28.12.2012 № 667 «Про прийняття національних стандартів, розроблених методом перевидання (передруку) на зміну державних будівельних норм (ДБН), прийнятих до 2001 року» та Наказом Мінрегіону від 28.12.2012 № 668 «Про прийняття національних стандартів, розроблених методом перегляду на заміну державних будівельних норм прийнятих до 2001 року».

Остаточна вартість Робіт, яку має сплатити Генпідрядник на користь Підрядника, визначається на підставі Актів, підписаних Сторонами на виконання цього Договору (пункт 3.2. Договору).

Згідно підпункту 3.7.1 пункту 3.7. Договору авансування робіт здійснюється Генпідрядником на підставі письмових заявок на авансування, які складаються Підрядником за формою, визначеною Додатком № 1 до даного Договору (надалі - «Заявка»). Сплата авансу здійснюється протягом 7 (семи) банківських днів від дати отримання Генпідрядником належно оформленої заявки, та за умови відсутності зауважень щодо такої заявки. У випадку надання Заявки, яка не відповідає встановленій Додатком № 1 до Договору формі, Генпідрядник має право не проводити оплату такої Заявки. При цьому терміни виконання Робіт не переносяться.

У Заявці повинна міститися інформація щодо цільового використання Підрядником заявлених коштів (підпункт 3.7.3 пункт 3.7. Договору).

Згідно підпункту 3.7.3. пункту 3.7. Договору Підрядник не пізніше 5 (п`яти) банківських днів з дня перерахування йому грошових коштів, зобов`язаний надати Генпідряднику Звіт про цільове використання отриманих коштів у формі та порядку, визначених пунктом 7.2.44. Договору. Оплату виконаних та прийнятих в поточному місяці Робіт Генпідрядник здійснює згідно підписаних Сторонами щомісячних Актів, протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання Актів Сторонами. Генпідрядник сплачує вартість лише фактично виконаних Підрядником і прийнятих Робіт та використаних при виконанні Робіт матеріалів, комплектуючих виробів, обладнання відповідно до затвердженої Проектної документації.

Загальна сума оплати виконаних та прийнятих Робіт не може перевищувати суми вартості Робіт у підписаних Сторонами Угодах до цього Договору (пункту 3.8. Договору).

Відповідно до пункту 7.2.44 Договору Підрядник зобов`язаний не пізніше 5 (п`яти) банківських днів з дня перерахування Підряднику грошових коштів Генпідрядником згідно з відповідною Заявкою, надати Генпідряднику Звіт про цільове використання отриманих коштів за формою, встановленою Додатком № 2 до Договору. При цьому до звіту про цільове використання отриманих коштів додаються належно завірені копії документів щодо підтвердження цільового використання коштів.

У випадку, якщо Підрядник використав перераховані йому Генпідрядником грошові кошти не за цільовим призначенням, вказаним у відповідній Заявці, або Підрядник не надав Генпідряднику документи щодо підтвердження цільового використання коштів як це зазначено вище, підрядник зобов`язаний за вимогою Генпідрядника протягом 5 (п`яти) банківських днів з дня направлення Генпідрядником Підряднику письмової вимоги про це: повернути Генпідряднику всю суму коштів або її частину, перерахованих Підряднику на підставі відповідної Заявки та/або сплатити Генпідряднику штраф у розмірі 50 (п`ятдесяти) % від перерахованої згідно відповідної Заявки суми та / або Генпідрядник набуває право на розірвання в односторонньому порядку Договору.

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє впродовж 10 років з дня набрання чинності, а в частині проведення розрахунків - до повного їх виконання (пункт 13.1. Договору).

Крім того, судом встановлено, що в забезпечення виконання зобов`язань за Договором 20.07.2020 між Позивачем та Відповідачами укладено договір поруки (далі за текстом - Договір поруки), відповідно до умов якого Поручитель добровільно взяв на себе обов`язок нести відповідальність перед Генпідрядником за невиконання або неналежне виконання Боржником взятих на себе зобов`язань, що випливають з Договору, угод, змін додаткових угод, доповнень та додатків до нього.

Згідно пункту 1.4 Договору поруки Поручитель відповідає перед Генпідрядником за виконання зобов`язання Боржником за Договором будівельного підряду в тому ж обсязі, що і Боржник, включаючи відшкодування Генпідряднику витрат та / або збитків, завданих порушенням Боржником зобов`язань за Договором будівельного підряду, сплату неустойки (пені, штрафу), повернення Генпідряднику не використаного або використаного не за цільовим призначенням авансу. Розмір відповідальності визначається Договором будівельного підряду.

Відповідно до пункту 1.5. Договору поруки у разі порушення Боржником зобов`язання за Договором будівельного підряду, Поручитель і Боржник відповідають перед Генпідрядником як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право Генпідрядника вимагати виконання зобов`язань згідно цього Договору повністю як від Боржника та Поручителя разом, так і від кожного окремо.

Поручитель несе відповідальність як у випадку порушення Боржником будь-якої частини зобов`язання, передбаченого Договором будівельного підряду так і при невиконанні його в цілому (пункт 1.6. Договору).

Відповідно до пункту 2.1. Договору поруки Поручитель зобов`язаний виконати зобов`язання, взяті на себе по цьому Договору, не пізніше 3 банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги від Генпідрядника.

Згідно з пунктом 5.5. Договору поруки останній вступає у силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками Сторін.

Порука припиняється через 5 років з дати укладання цього Договору, якщо Генпідрядник у цей строк не було пред`явлено до Поручителя вимоги про виконання Поручителем зобов`язань, забезпечених порукою за цим Договором (пункт 5.6. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи на виконання умов Договору між сторонами укладено наступні угоди, згідно яких загальна вартість робіт за Договором становить 9 538 804, 91 грн:

- Угода № 922001 від 20.07.2020 (в редакції додаткової угоди № 1 від 06.10.2021) - 1 236 192,65 грн. з ПДВ;

- Угода № 922002 від 20.07.2020 - 1 939 158,38 грн. з ПДВ;

- Угода № 922003 - 5 121 933,14 грн. з ПДВ;

- Угода № 922004 - 1 241 520,74 грн. з ПДВ.

Згідно наданих Позивачем до матеріалів справи платіжних доручень вбачається, що ним на виконання умов Договору у якості авансування здійснено перерахування коштів на користь Відповідача в загальному розмір 8 908 120, 71 грн (з ПДВ), а саме:

- за Угодою № 922001 - 1 170 183,96 грн.;

- за Угодою № 922002 - 1 795 477,77 грн.;

- за Угодою № 922003 - 4 883 633,25 грн.;

- за Угодою №922004 - 1 058 825,73 грн.

У якості підтвердження обсягу та вартості виконаних Відповідачем-2 робіт за Договором Позивачем надано до матеріалів справи наступні Акти виконаних робіт:

- за Угодою № 922001 на суму 676 022, 68 грн.(в т.ч. ПДВ) - № 1 від 31.01.2023 на 2 523, 53 грн., № 2 від 31.01.2023 на 11 896, 52 грн., № 3 від 28.02.2023 на 54 063, 66 грн., № 4 від 28.02.2023 на 290 252, 52 грн., № 5 від 28.02.2023 на 44 687, 81 грн., № 6 від 31.03.2023 на 16, 06 грн, № 7 від 31.03.2023 на 67 599,82 грн., № 8 від 31.03.2023 на 204 982,76 грн. в т.ч. ПДВ.;

- за Угодою № 922002 на суму 1 437 233,08 грн. (в т.ч. ПДВ) - № 1 від 28.02.2023 на 885 244,79 грн., № 2 від 31.03.2023 на 598, 25 грн., № 3 від 31.03.2023 на 274 810, 30 грн., № 4 від 31.05.2023 р. на 320, 89 грн., № 5 від 31.05.2023 на 257 820, 14 грн, № 6 від 31.05.2023 р. на 18 438,71 грн.;

- за Угодою № 922003 на суму 4 089 318, 96 грн. (в т.ч. ПДВ) - № 3 від 31.05.2021 на 70 316, 65 грн., № 4 від 31.05.2021 на 12 952, 19 грн., № 2 від 31.05.2021 на 43 922, 44 грн., № 1 від 25.01.2022 на 212 057, 57 грн, № 8 від 25.01.2022 на 202 856, 82 грн., № 6 від 31.08.2022 на 48 400, 98 грн, № 7 від 31.01.2023 на 182 738, 80 грн., № 9 від 28.02.2023 на 2 781 375,08 грн, № 10 від 28.02.2023 на 96 973,43 грн., № 11 від 28.02.2023 на 70 959, 91 грн., № 12 від 28.02.2023 на 135 829,68 грн, № 13 від 28.02.2023 на 3 901,30 грн, № 14 від 28.02.2023 р. на 4 811,22 грн., № 15 від 28.02.2023 на 5 075, 26 грн., № 16 від 28.02.2023 на 573,61 грн., № 17 від 31.03.2023 на суму 26 112, 30 грн, № 18 від 31.05.2023 на суму 190 461, 72 грн;

- за Угодою № 922004 на суму 904 730,56 грн. (в т.ч. ПДВ) - № 1 від 31.01.2023 на 883 477, 38 грн., № 3 від 28.02.2023 р. на 19 334, 99 грн., № 2 від 28.02.2023 на 1 918,19 грн.

Суд вказує, що зазначені вище акти підписані Підрядником та Генпідрядником на загальну суму 7 107 305, 28 грн без зауважень та претензій, що відповідно підтверджує факт виконання Відповідачем-2 робіт та прийняття таких робіт Позивачем.

При цьому кінцевим строком закінченням робіт за угодами, встановлено: за Угодою № 922001-до 30.11.2021; за Угодою № 922002 - до 31.12.2020; за Угодою № 922003 - до 31.12.2020; за Угодою № 922004 - до 01.05.2021.

Відтак, Позивач стверджує, що сума невикористаних Відповідачем-2 коштів, які йому перераховані в межах виконання умов Договору становить 1 800 815, 43 грн., задля повернення яких Позивач звертався до Відповідача із вимогою № 08 від 29.11.2022 про повернення авансу та оплату штрафу з огляду на ненадання Підрядником достатніх підтверджуючих документів стосовно перерахованих Генпідрядником авансів за Угодами.

Дана вимога надсилалась поштовим повідомленням № 0110314479092 на реквізити Відповідача-1, які зазначені у Договорі поруки, яке в свою чергу повернуто на адресу Позивача із зазначенням причин: «адресат відмовився».

Вимога № 08 від 29.11.2022 отримана Відповідачем-2 згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0110314479068 - 10.01.2023.

З огляду на викладене вище, враховуючи те, що станом на дату звернення до суду з даним позовом Відповідачами не повернуто Позивачу кошти в розмірі 1 800 815, 43 грн останній просить суд їх стягнути в судовому порядку з Відповідачів солідарно із врахуванням укладеного Договору поруки.

Крім того, враховуючи відсутність доказів використання зазначеної суми за цільовим призначення, Позивачем на підставі підпункту 7.2.44 пункту 7.2 Договору нараховано штраф в розмірі 50 % від перерахованої суми - 900 407, 72 грн.

Суд вказує, що матеріали справи не містять доказів використання Відповідачем-2 коштів Позивача 1 800 815, 43 грн за цільовим призначенням та в межах виконання умов Договору.

Заперечення Відповідача-2 (Підрядника за спірним Договором) по суті заявлених позовних вимог відсутні, докази на спростування доводів Позивача суду не надано.

Водночас, Відповідач-1, який на підставі Договору поруки є Поручителем щодо виконання Відповідача-2 Договору, заперечує щодо задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідач-1 зазначає, що авансування за Договором здійснюється у відповідності до підпункту 3.7.1. пункту 3.7. Договору, а саме на підставі письмових заявок на авансування, які складаються Відповідачем за затвердженою формою протягом 7-ми банківських днів від дати отримання Позивачем належно оформленої Заявки та за умови відсутності зауважень.

Позивачем, з огляду на заперечення Відповідача-1, до відповіді на відзив додано копії заявок на авансування, які згідно доводів Відповідача-1 є неналежним доказом в силу відсутності підпису директора Відповідача-2 та направлення їх з електронної адреси Відповідача-2, яка не закріплена Договором.

Так, Відповідач - 1 фактично посилається на те, що заявлена до стягнення сума основного боргу сплачена Позивачем на власний розсуд, а відтак не входить в межі виконання Договору, а відтак відповідальність за її повернення з урахування штрафу не відноситься до зобов`язань Відповідача, передбачених Договором поруки.

Відповідач-1 звертає увагу суду на те, що він поручався виключно в межах суми коштів, перерахованих Позивачем, що відповідно виключає можливість стягнення з нього штрафу, а перша сторінка Договору поруки не містить підпису в силу чого її зміст не може вважатися письмовим правочином.

Судом встановлено, що Відповідачем-2 не заперечується факт надходження від Позивача коштів в розмірі 8 908 120, 71 грн та виконання робіт згідно вказаними актами на суму 7 107 305, 28 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

Частиною 7 статті 179 Господарський кодекс України (далі за текстом - ГК України) встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно частини 1 статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Положення частини 1 статті 180 ГК України кореспондуються зі статтею 628 ЦК України.

Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 4 статті 879 ЦК України закріплено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до статті 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Як встановлено судом вище, оплата за Договором здійснюється шляхом авансування, що і було здійснено Позивачем на суму 8 908 120, 71 грн.

Суд вказує, що авансування Позивачем здійснено саме на підставі Заявок на авансування Відповідача-2, які містяться в матеріалах справи та які мають посилання на угоди, на підставі яких виконувалися окремі роботи.

Підпункт 3.7.1 пункту 3.7. Договору, на який посилається Відповідач-1 не містить вимог про наявність підпису директора Підрядника, а є лише вимога про відповідність заявки встановленій формі Додатком № 1 до Договору, що відповідно свідчить про належність наданих Позивачем заявок на авансування у якості доказу.

Відтак, суд вказує, що Позивачем на підставі заявок Відповідача-2 в силу виконання умов Договору належним чином здійснено перерахування коштів згідно доданих платіжних доручень, в яких в призначенні платежу також вказано на виконання якої саме угоди кошти переховуються.

Також, судом враховано відсутність заперечень Відповідача-2 щодо сплати Позивачем більшої суми ніж це ним начебто вимагалося, а відтак фактично вчинено дії на прийняття та схвалення платежів Позивача.

При цьому докази умисного перерахування Генпідрядником коштів у більшому розмірі матеріали справи не містять.

Задля спростування заперечень Відповідача-1 суд вказує наступне: згідно пункту 3.8. Договору загальна сума оплати виконаних та прийнятих робіт не може перевищувати суми вартості робіт у підписаних сторонами угодах до Договору, що відповідно і дотримано Позивачем; згідно пункту 3.2. Договору остаточна вартість робіт, визначається на підставі підписаних сторонами Актів.

Отже, не важливо чи всю ціну Договору сплачено Генпідрядником, оскільки в силу вказаних вище положень Договору та пункту 3.3. останнього остаточна вартість закріплюється в підписаних актах та не може перевищувати погоджену між сторонами в угодах вартість робіт, що наразі дотримано сторонами.

Враховуючи те, що Акти виконаних робіт підписано сторонами на загальну суму 7 107 305, 28 грн, в той час як Позивачем сплачено 8 908 120, 71 грн, різниця вказаних сум становить 1 800 815, 43 грн та фактично є такою, що не використана Відповідачем-2 в межах виконання умов Договору.

Крім того, суд вказує, що Відповідачами не надано, а матеріали справи відповідно не місять доказів використання суми 1 800 815, 43 грн за цільовим призначенням, звіт про що Відповідач-2 зобов`язаний надавати Позивачу у відповідності до пункту 3.7.3 Договору, чим підтверджуються правомірність доводів Позивача в цій частині, які в свою чергу не спростовані Відповідачами.

Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що Позивач у відповідності до вимог пункту 7.2.44. Договору звертався до Відповідача-2 із вимогою № 08 від 29.11.2022 про повернення коштів та нарахованого штрафу, а тому враховуючи, що таку вимогу Відповідачем-2 отримано належним чином, проте кошти не сплачено виключно через суб`єктивну поведінку сторони, суд дійшов висновку щодо порушення Відповідачем-2 умов Договору, а відтак і правомірності заявлення до стягнення суми 1 800 815, 43 грн та штрафу в розмірі 50 % від вказаної суми.

Так, відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Частиною 1 статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями згідно з частиною 1 статті 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. (стаття 549 ЦК України).

Що стосується солідарної відповідальності відповідачів за Договором поруки, суд зазначає, що згідно зі статтею 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема порукою.

Порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника, та кредитором боржника.

У статті 553 ЦК України зазначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Отже, обсяг зобов`язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

Частиною 1 статті 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Враховуючи викладене вище, а також положення Договору поруки (пункти 1.4.-1.7 Договору) при тому, що вимога про повернення коштів № 08 від 29.11.2022 у відповідності до 2.1. Договору поруки надсилалась в тому числі і Відповідачу-1 проте не була ним отримана виключно через суб`єктивну поведінку сторони («адресат відмовився»), суд дійшов висновку, що Позивачем правомірно заявлено вимоги до Відповідача-1 оскільки останній несе солідарну відповідальність за порушення Відповідачем-2 умов Договору в силу вказаних вище положень Договору поруки.

Суду є незрозумілим посилання Відповідача-1 на відсутність підпису останнього на першій сторінці Договору поруки, а відтак суд вказує, що примірник останнього, наданий до матеріалів справи є належним чином підписаний сторонами, що свідчить про укладання такого договору, а відтак і виникнення у сторін такого договору обов`язку його виконання.

Докази визнання Договору поруки недійсним матеріали справи не містять.

Зазначеним вище спростовуються заперечення Відповідача-1 щодо неможливості понесення ним відповідальності за невиконання Відповідачем-2 умов Договору в частині сплати штрафу.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Підсумовуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що Відповідачем-2 допущено порушення умов Договору в частині надання доказів використання заявленої до стягнення суми основного боргу за цільовим призначенням згідно умов Договору, що відповідно свідчить про правомірність заявлених вимог, а відтак і підстав для задоволення позову та стягнення заявленої суми солідарно з боржників.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на Відповідачів.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кан Сіті» - задовольнити.

2. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансовий будівельний холдинг» (вул. Федори Пушиної, 8А, офіс 618, м. Київ, 03115; ідентифікаційний код 39115189) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кан Сіті» (вул. Болсуновська, 13-15, м. Київ, 01104; ідентифікаційний код 41978944) заборгованість в розмірі 1 800 815 (один мільйон вісімсот тисяч вісімсот п`ятнадцять) грн 43 коп, штраф в розмірі 900 407 (дев`ятсот тисяч чотириста сім) грн 72 коп.

3. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кан Сіті» (вул. Болсуновська, 13-15, м. Київ, 01104; ідентифікаційний код 41978944) судовий збір - 20 259 (двадцять тисяч двісті п`ятдесят дев`ять) грн 17 коп.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансовий будівельний холдинг» (вул. Федори Пушиної, 8А, офіс 618, м. Київ, 03115; ідентифікаційний код 39115189) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кан Сіті» (вул. Болсуновська, 13-15, м. Київ, 01104; ідентифікаційний код 41978944) судовий збір - 20 259 (двадцять тисяч двісті п`ятдесят дев`ять) грн 17 коп.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 05.10.2023

Суддя Антон ПУКАС