Рішення

від 14.09.2023 по справі 910/5597/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.09.2023Справа № 910/5597/23

Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., за участю секретаря судового засідання Демидової А.А., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінтросервіс"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 4 288 779,76 грн.

Представники учасників справи:

від позивача: Пасенко В.П.;

від відповідача: Бухеник І.Б.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрінтросервіс" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 4 288 779,76 грн., у тому числі 2 742 000,00 грн. основного боргу, 246 841,58 грн. 3 % річних, 1 299 938,18 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором поставки №Л/НХ-171426/НЮ в частині здійснення оплати поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2023 відкрито провадження у справі № 910/5597/23, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.05.2023.

09.05.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог та застосувати строки спливу позовної давності.

17.05.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі ОСОБА_1 у якості третьої особи та клопотання про витребування доказів.

У судовому засіданні 18.05.2023 судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі ОСОБА_1 у якості третьої та про витребування доказів у зв`язку з їх необґрунтованістю, розгляд справи відкладено на 08.06.2023.

30.05.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно до якої позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

06.06.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

У судовому засіданні 08.06.2023 судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі у зв`язку з його необґрунтованістю, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, розгляд справи відкладено на 06.07.2023.

19.06.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення по справі.

05.07.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про призначення експертизи та витребування доказів.

У судовому засіданні 06.07.2023 судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про призначення експертизи та витребування доказів у зв`язку з його необґрунтованістю, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 10.08.2023.

Розгляд справи у судовому засіданні 10.08.2023 відкладено на 14.09.2023.

У судовому засіданні 14.09.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

27.11.2017 згідно рішення Тендерного Комітету від 14.11.2017 протокол № 17 Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (іменоване - покупець) в особі начальника підрозділу Служби матеріально-технічного забезпечення регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрінтросервіс" (іменоване - постачальник) було укладено договір поставки № Л/НХ-171426/НЮ за умовами якого постачальник зобов`язується у 2017 році поставити покупцеві товар, зазначений у специфікації № 1 (додаток № 1 до даного договору), а покупець - прийняти і оплатити такий товар.

Згідно з п. 1.2. договору, найменування (номенклатура, асортимент) товару: (Екскаватор, код УКТЗЕД 8429590000) Код ДК 021:2015 - 43260000-3, (Механічні лопати, екскаватори та ковшові навантажувачі, гірнича техніка).

Кількість товару: 1 шт. (визначається в Специфікації № 1 (додаток № 1)) (п. 1.3. договору).

Пунктом 1.5. договору передбачено, що обсяги закупівлі товару можуть бути змінені залежно від реального фінансування видатків.

Відповідно до п. 2.1. та 2.2. договору, постачальник повинен поставити покупцеві товар, якість якого відповідає наступним нормативним документам умовам: ТУ 00240112.023-94 (15.09.1994, Зм. № 1 08.07.1996, Зм. № 14.03.2004). Підтвердженням якості товару з боку постачальника є наступні документи: декларація про відповідність, сертифікат якості.

Вхідний контроль товару проводиться кінцевим одержувачем - виробничим підрозділом залізниці, згідно із вимогами ГОСТ 24297-87 (п. 2.6. договору).

Умовами п. 3.1. договору передбачено, що ціна товару визначається даним договором і приймається сторонами в національній валюті України - гривні. Постачання здійснюється за цінами, передбаченими у Специфікації № 1 (додаток № 1).

Сума цього договору на момент його підписання становить 2 742 000,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 457 000,00 грн. (п. 3.2. договору).

Пунктом 4.1. договору передбачено, що розрахунки проводяться у безготівковій формі шляхом: оплати покупцем після пред`явлення постачальником рахунка-фактури на оплату товару протягом 30 (тридцяти) банківських днів з дати поставки товару, (за наявності реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних).

Згідно з п. 5.1. договору постачальник здійснює поставку товару на умовах DAP за правилами "Інкотермс-2010", за реквізитами, зазначеними в заявці покупця (реквізити виробничого структурного підрозділу Регіональна філія "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця").

Поставка товару проводиться протягом не більше 15 днів (після письмової заявки покупця (Структурний підрозділ "Служба матеріально-технічного забезпечення Регіональна філія "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця") (п.5.2. договору).

Відповідно до п. 5.4. договору датою поставки товару вважається дата підписання сторонами акту приймання-передачі товару.

Умовами п. 5.5 договору. передбачено, що приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до Інструкції № П-6 від 15.06.65 "О порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного портебления по количеству" та Іструкції № П-7 від 25.04.65 "О порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного портебления по качеству", затверджених Держарбітражем, з наступними змінами та доповненнями при наявності товаросупроводжувальних документів:

-видаткової накладної (з зазначенням покупця, вантажоодержувача та платника);

-рахунку-фактури постачальника;

-товарно-транспортної накладної;

-документів, що підтверджують якість товару.

Згідно з п. 7.1. договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законом та цим договором.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 29.12.2017 (п. 10.1 договору).

Згідно з специфікацією № 1 має бути поставлений товар - екскаватор АТЕК-881 у кількості 1 штука вартістю 2 742 000,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінтросервіс" задоволено, зобов`язано Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" виконати обов`язки за договором поставки №Л/НХ-171426/НЮ, укладеним 27.11.2017 року між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрінтросервіс", а саме: прийняти від Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінтросервіс" поставлений товар - екскаватор АТЕК-881 (код УКТЗЕД 8429590000, код ДК 02162015), 2017 року випуску вчинивши всі необхідні дії для забезпечення прийняття товару (в тому числі і щодо підписання акту приймання-передачі товару), зобов`язано Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" виконати обов`язки за договором поставки №Л/НХ-171426/НЮ, укладеним 27.11.2017 року між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрінтросервіс" щодо оплати вартості поставленого товару - екскаватору АТЕК-881 (код УКТЗЕД 8429590000, код ДК 02162015), 2017 року випуску, яка становить 2 742 000 (два мільйони сімсот сорок дві тисячі) грн. 00 коп., після реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінтросервіс" витрати по сплаті судового збору в розмірі 42 892 грн. 00 коп.

14.01.2019 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 у справі № 910/10784/18 видано накази.

16.01.2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрінтросервіс» зареєстровано податкову накладну № 2 від 29.12.2018 року про поставку екскаватору АТЕК-881 ПАТ «Українська залізниця».

07.05.2019 року Печерським районним відділом державної виконавчої служби м. Києва ГУЮ у м. Києві відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу № 910/10784/18, виданого 14.01.2019 року Господарським судом м. Києва про зобов`язання Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" виконати обов`язки за договором поставки № Л/НХ-171426/НЮ, укладеним 27.11.2017 року між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрінтросервіс" щодо оплати вартості поставленого товару - екскаватору АТЕК-881 (код УКТЗЕД 8429590000, код ДК 02162015), 2017 року випуску, яка становить 2 742 000 (два мільйони сімсот сорок дві тисячі) грн. 00 коп., після реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У зв`язку з тим, що ПАТ «Українська залізниця» не було виконано рішення суду у терміни, встановлені у постанові про відкриття виконавчого провадження, 20.05.2019 року державним виконавцем направлено вимогу на адресу боржника, якою було зобов`язано ПАТ «Українська залізниця» в триденний термін надати державному виконавцю документи, підтверджуючи виконання рішення суду або повідомити причини невиконання рішення суду.

03.06.2019 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на АТ «Українська залізниця» в розмірі 5 100,00 грн., у зв`язку з невиконання боржником рішення суду.

19.06.2019 року державним виконавцем складено акт державного виконавця, відповідно до якого на дату складання даного акту будь-яка інформація про виконання рішення суду від боржника не надходила.

01.07.2019 року державним виконавцем направлено подання про притянення посадових осіб боржника до кримінальної відповідальності щодо притягнення посадових осіб АТ «Українська залізниця» до кримінальної відповідальності за невиконання рішенням Господарського суду м. Києва від 28.11.2018 року по справі № 910/10784/18.

03.07.2019 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 910/10784/18, виданого 14.01.2019 року Господарським судом м. Києва про зобов`язання Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" виконати обов`язки за Договором поставки № Л/НХ-171426/НЮ, укладеним 27.11.2017 року між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрінтросервіс" щодо оплати вартості поставленого товару - екскаватору АТЕК-881 (код УКТЗЕД 8429590000, код ДК 02162015), 2017 року випуску, яка становить 2 742 000 (два мільйони сімсот сорок дві тисячі) грн. 00 коп., після реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У зв`язку з тим, що рішення Господарського суду м. Києва від 28.11.2018 року по справі № 910/10784/18 не було виконано в примусовому порядку, а виконавчий документ повернутий до суду, який його видав, позивач 26.07.2019 року звернувся до Господарського суду м. Києва із заявою про зміну способу виконання рішення суду, в порядку ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, шляхом зміни способу і порядку виконання рішення Господарського суду м. Києва від 28.11.2018 року по справі № 910/10784/18, а саме: стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінтросервіс» 2 742 000 (два мільйони сімсот сорок дві тисячі) грн. 00 коп. заборгованості за договором поставки № Л/НХ-171426/НЮ від 27.11.2017 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.06.2020 року по справі № 910/10784/18 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінтросервіс про зміну способу виконання рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 у справі № 910/10784/18 відмовлено.

Позивач зазначає, що у зв`язку з відмовою в задоволенні заяви позивача про зміну способу і порядку виконання рішення Господарського суду м. Києва від 28.11.2018 року по справі № 910/10784/18, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар не була погашена, обов`язки відповідача щодо оплати за поставлений товар, передбачені умовами Договору не були виконані.

Станом на дату винесення Господарським судом м. Києва ухвали від 05.06.2020 року по справі № 910/10784/18 позивач виконав всі передбачені Договором умови для проведення оплати за поставлений товар, а саме: передав товар, про що було складено акт приймання- передачі товару, зареєстрував податкову накладну у Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що не отримав оплату за поставлений товар ні в добровільному порядку, ні шляхом виконання рішення суду про зобов`язання відповідача здійснити оплату за поставлений товар, внаслідок чого у позивача виникло право на звернення до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача боргу за поставлений товар.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно з статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, рішенням Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінтросервіс" задоволено, зобов`язано Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" виконати обов`язки за договором поставки №Л/НХ-171426/НЮ, укладеним 27.11.2017 року між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрінтросервіс", а саме: прийняти від Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінтросервіс" поставлений товар - екскаватор АТЕК-881 (код УКТЗЕД 8429590000, код ДК 02162015), 2017 року випуску вчинивши всі необхідні дії для забезпечення прийняття товару (в тому числі і щодо підписання акту приймання-передачі товару), зобов`язано Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" виконати обов`язки за договором поставки №Л/НХ-171426/НЮ, укладеним 27.11.2017 року між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрінтросервіс" щодо оплати вартості поставленого товару - екскаватору АТЕК-881 (код УКТЗЕД 8429590000, код ДК 02162015), 2017 року випуску, яка становить 2 742 000 (два мільйони сімсот сорок дві тисячі) грн. 00 коп., після реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

16.01.2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрінтросервіс» зареєстровано податкову накладну № 2 від 29.12.2018 року про поставку екскаватору АТЕК-881 ПАТ «Українська залізниця».

Враховуючи викладене, строк виконання грошового зобов`язання відповідача перед позивачем щодо оплати поставленого товару на суму 2 742 000,00 грн. є таким що настав.

Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем поставленого товару на суму 2 742 000,00 грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 2 742 000,00 грн. основного боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 246 841,58 грн. 3 % річних, 1 299 938,18 грн. інфляційних втрат.

Частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у розмірі 246 841,58 грн. 3 % річних та 1 299 938,18 грн. інфляційних втрат за розрахунком позивача.

Щодо клопотання відповідача про застосування строків позовної давності, суд зазначає таке.

В обґрунтування пропуску позивачем трирічного строку позовної давності позивач посилається на Акт приймання-передачі товару № 1 від 29.12.2018, момент підписання якого згідно з п. 4.1. Договору є початком перебігу 30-денного строку виконання зобов`язання з оплати вартості товару.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 Цивільного кодексу України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалість у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12 такого змісту: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19.12.2020 до 30.06.2023 на території України установлено карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20.05.2020 №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22.07.2020 №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

З матеріалів справи вбачається, позивач звернувся з даним позовом до суду 11.04.2023, тобто строк позовної давності пропущений не був в силу наведених положень закону та своєчасності заявлення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Відповідно до п. 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Підсумовуючи наведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінтросервіс" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 4 288 779,76 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінтросервіс" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 4 288 779,76 грн. - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінтросервіс" (04073, місто Київ, вулиця Сирецька, будинок 38, ідентифікаційний код 38390976) 2 742 000 (два мільйони сімсот сорок дві тисячі) грн. 00 коп. основного боргу, 246 841 (двісті сорок шість тисяч вісімсот сорок одну) грн. 58 коп. 3 % річних, 1 299 938 (один мільйон двісті дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот тридцять вісім) грн. 18 коп. інфляційних втрат, 64 331 (шістдесят чотири тисячі триста тридцять одну) грн. 70 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 05.10.2023.

Суддя С. В. Стасюк