Рішення

від 25.09.2023 по справі 916/2072/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"25" вересня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2072/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Лінник І.А.

за участю представників:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши клопотання ОСОБА_1 (вх. №31934/23 від 15.09.2023) про стягнення судових витрат по справі № 916/2072/23

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Чкаловський» (Французький бульвар, № 85, м. Одеса, 65058, код ЄДРПОУ 32224885)

про визнання недійсним рішення загальних зборів,

ВСТАНОВИВ:

17.05.2023 за вх.№2142/23 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чкаловський», в якому просив суд визнати недійсними рішення зборів учасників ТОВ «Чкаловський» від 18.04.2023, викладені в протоколі від 18.04.2023.

14.09.2023 рішенням Господарського суду Одеської області позов ОСОБА_1 задоволено повністю.

15.09.2023 від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання (31934/23) щодо стягнення та обґрунтування розміру витрат на професійну правничу допомогу, в якій заявник просить суд долучити до матеріалів справи докази на підтвердження витрат на правничу допомогу та додатковим рішенням вирішити питання про розподіл судових витрат на професійну правничу у розмірі 21000,00 грн, що були понесені позивачем у суді першої інстанції на підставі поданих доказів.

В обґрунтування поданого клопотання заявник зазначає, що у позовній заяві вказаний орієнтовний розрахунок судових витрат у розмірі 2 270,00 грн, пов`язаних зі сплатою судового збору, та 15 000 грн, пов`язаних із витратами на правову (правничу) допомогу. В той же час, сторона вправі збільшити або зменшити орієнтовний розмір судових витрат в залежності від фактично понесених витрат.

Щодо складності справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), заявник зауважує, що оскільки ухвалою від 26.05.2023 року Господарським судом Одеської області було призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження, тому судом ця справа не була розцінена як справа незначної складності та не визнана малозначною.

Окрім того, заявник вказує, що договором про надання правової допомоги №13, укладеним між адвокатом Бутом І.О. та Найдою Д.І., а також додатковою угодою №1 до нього передбачено фіксований розмір вартості послуг адвоката, вказаних у п. 4 додаткової угоди, який складає 1000 грн/год.

При цьому, матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення ними витрат в суді першої інстанції, а саме представником позивача складені та підписані всі процесуальні документи, надані до матеріалів справи, а копії документів завірені представником відповідно до положень процесуального законодавства та адвокатом здійснювалася участь у судових засіданнях, призначених судом.

Підсумовуючи, заявника наголошує, що заявлена до відшкодування сума витрат на правничу допомогу несуттєво перевищує розмір, заявлений у попередньому (орієнтовному) розрахунку. Крім цього, її розмір не міг бути остаточно передбачений заздалегідь.

Зокрема, у справі була зібрана, на його думку, достатня кількість доказів у заявах по суті справи, а отже суд міг вирішити справу за наявними доказами. Однак через неодноразову неявку відповідача та його представника судові засідання тричі відкладалися.

Відповідачем з порушення строків подання доказів 10.08.2023 були подані нові докази у справі, що зумовило необхідність ознайомлення із ними та надання пояснень щодо них, що збільшило обсяг наданих правничих послуг та призвело до несуттєвого перевищення суми, вказаної в орієнтовному розрахунку.

При цьому, заявник вважає, що поведінка відповідача під час розгляду справи призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання відповідачем явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи тощо, відтак його поведінка не сприяла якнайшвидшому вирішенню справи.

19.09.2023 ухвалою Господарського суду одеської області призначено розгляд клопотання ОСОБА_1 (вх.№ 31934/23 від 15.09.2023) про стягнення судових витрат по справі № 916/2072/23 на 25 вересня 2023 року о 12:00 год.

25.09.2023 до суду від ТОВ «Чкаловський» надійшли заперечення (вх. № 33222/23) на клопотання про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 21000,00 грн, зокрема щодо вказаної суми.

Так, у своїх запереченнях ТОВ «Чкаловський» зазначає, що такі послуги, як ознайомлення з наявними у клієнта матеріалами, робота з матеріалами справи, підготовка до підготовчого засідання, в тому числі підготовка клопотання про витребування доказів, входить в послугу складання позовної заяви.

В свою чергу, зазначення адвокатом, як окремо наданої адвокатської послуги, «складання заяви про ознайомлення з матеріалами електронної справи», яка фактично дублює всі наявні матеріали справи в суді, не відповідає критерію необхідності, а тому визначення оплати на суму 500 грн не є необхідним обсягом юридичної допомоги та має бути виключено із загальної вартості наданих відповідачу послуг правничої допомоги.

Також, на переконання відповідача, послуга «складання і подання Адвокатського запиту на підтвердження обставин справи», як самостійного виду адвокатської послуги є необґрунтованим та охоплюється діями адвоката «вироблення правової позиції у справі та складання позовної заяви», а тому визначення оплати на суму 1000 грн є неспівмірним із фактично наданим обсягом юридичної допомоги, зважаючи на сукупно витрачений адвокатом час на підготовку позовної заяви та має бути виключено із загальної вартості наданих відповідачу послуг правничої допомоги..

Окрім того, відповідач вважає, що відокремлення адвокатом послуги «ознайомлення із відзивом на позовну заяву», як самостійного виду адвокатської послуги є необґрунтованим та охоплюється діями адвоката зі складання та подання відповіді на відзив у суді оскільки не ознайомившись із відзивом неможливо надати самостійну послугу щодо складання відповіді на відзив, а тому визначення оплати на суму 2000 грн є неспівмірним із фактично наданим обсягом юридичної допомоги та має бути виключено із загальної вартості наданих відповідачу послуг правничої допомоги.

Водночас, включення послуги «ознайомлення із заявою про залучення документів до справи», як самостійного виду адвокатської послуги є необґрунтованим та охоплюється діями адвоката «участь у судовому засіданні», оскільки відповідно до п.4 договору про надання правової допомоги №13 в редакції додаткової угоди №1 від 01.05.2023 час, що визначається як безпосередня участь адвоката в судовому засіданні включає в себе підготовку адвоката до цього засідання.

Крім того, обсяг указаних представником позивача робіт і час, витрачений на вчинення процесуальних дій і підготовку документів, на думку відповідача, є явно неспівмірними зі складністю виконаних ним робіт, наприклад, таких як «складання та подання заяви про участь в режимі відеоконференції», на яку представник відповідача витратив пів години, та «складання та подання заяви про залучення доказів на підтвердження витрат на правову допомогу» одну годину, і свідчать про завищення вартості й часу, витраченого представником позивача на виконання певних процесуальних дій.

З урахуванням викладеного, відповідач вважає, що є всі підстави для зменшення розміру витрат на правову допомогу.

В судове засідання 25.09.2023 учасники справи явку уповноважених представників не забезпечили, причини неявки суду не повідомили, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином відповідно до статті 242 ГПК України, шляхом направлення ухвали суду від 19.09.2023 на адреси електронної пошти, зазначені ними у своїх заявах по суті та доставлені до їх електронних кабінетів.

Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, згідно з пунктом третім частини першої, судом не вирішено питання про судові витрати.

Керуючись частиною четвертою статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв рішення про проведення судового засідання за відсутності вказаних представників.

В даному випадку підстави для відкладення розгляду клопотання чи оголошення перерви у судовому засіданні, визначені статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Враховуючи пресічний строк, встановлений ч. 3 ст. 244 ГПК України, достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Дослідивши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, господарський суд вважає, що вказана заява підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом з тим, згідно зі ст. 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04, п. 269).

Суд зазначає, що у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, у частині 5 наведеної норми Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У постанові Верховного Суду від 25.07.2019 у справі №904/66/18 зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Як вказує Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності. Суд зазначає, що приписи частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України є аналогічними з приписами частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України.

Так, у заяві позивач просить стягнути з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу за супроводження даної справи під час розгляду позовної заяви, розмір яких складає 21000,00 грн.

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон), котра зазначає, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону).

Відповідно до ст. 19 Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до п. 1.1. договору про надання правової допомоги № 13 від 01.05.2023, укладеного між адвокатом Бут Іллею Олександровичем та Найда Данилою Івановичем, адвокат зобов`язався надавати клієнту консультації з питань цивільного, господарського, адміністративного, кримінального права; організовувати ведення претензійно-позовної роботи по матеріалам, що підготовлені клієнтом; надавати клієнту правову допомогу щодо захисту прав та інтересів останнього в судах, органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування (ведення справи); представляти інтереси клієнта та здійснювати його захист в правоохоронних та контролюючих органах на будь-якій стадії кримінального процесу та під час здійснення слідчих дій, а клієнт зобов`язався сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених договором.

Згідно із пунктом 4.1 договору про надання правової допомоги від 01.05.2023 № 13 вартість послуг адвоката визначається додатковою угодою.

01.05.2023 між адвокатом Бут Іллею Олександровичем та Найда Данилою Івановичем укладено Додаткову угоду № 1 до договору про надання правової допомоги № 13, відповідно до пункту 1 якої, керуючись пунктом 4.1. договору про надання правової допомоги № 13 сторони погодили, що дана Додаткова угода визначає вартість послуг Адвоката із захисту прав та законних інтересів Клієнта у правовідносинах, що стосуються Товариства з обмеженою відповідальністю «Чкаловський».

Згідно із пунктом 2 Додаткової угоди № 1 до договору про надання правової допомоги № 13 обсяг послуг за даною Додатковою угодою включає в себе складання, підписання та пред`явлення листів, адвокатських запитів, отримання документів, узгодження умов договору, подання позовної заяви, апеляційних, касаційних скарг, складання, подання та підписання відповіді на відзив, складання, подання та підписання письмових пояснень, інших заяв та клопотань, заяв про повну або часткову відмову від позовних вимог, зміну підстав або предмета позову; ознайомлення з матеріалами справи, участь у судових засіданнях, подання доказів, участь у дослідженні доказів, укладення мирової угоди та виконання інших процесуальних дій, необхідних для захисту інтересів Клієнта у судах різних інстанцій.

Пунктом 4 Додаткової угоди № 1 до договору про надання правової допомоги № 13 передбачено, що загальна вартість послуг адвоката, вказаних у пункті 2 даної Додаткової угоди, визначається, виходячи із розрахунку 1 000 гривень / година. Час, що визначається як безпосередня участь у судовому засіданні включає у себе підготовку Адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, час його очікування та безпосередню участь у судовому засіданні, та обчислюється періодами, кратними 0,5 години із заокругленням кількості витраченого часу у більший бік.

Відповідно до пункту 4 Додаткової угоди № 1 оплата вартості послуг адвоката за даною Додатковою угодою здійснюється не пізніше 5 днів з дня підписання Акту прийому-передачі послуг. Даний акт є детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд зауважує, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На виконання умов договору та додаткової угоди від 01.05.2023, сторони підписали акт № 1 прийому-передачі послуг від 14.09.2023, відповідно до якого адвокат надав, а клієнт прийняв результати надання послуг, виконання робіт, а саме: 1) ознайомлення із доказами, вироблення правової позиції у справі, складання позовної заяви про визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ «Чкаловський» 6 годин (6000 грн); 2) складання та подання клопотання про витребування доказів у справі № 916/2072/23 від 18.05.2023 1 година (1000 грн); 3) участь адвоката у судовому засіданні на виконання доручення клієнта 15.06.2023 у справі № 916/2072/23 0,5 годин (500 грн); 4) складання та подання заяви про ознайомлення з матеріалами справи № 916/2072/23 в електронному вигляді 0,5 годин (500 грн); 5) участь адвоката у судовому засіданні на виконання доручення клієнта 11.07.2023 у справі № 916/2072/23 0,5 годин (500 грн); 6) участь адвоката у судовому засіданні на виконання доручення клієнта 29.06.2023 у справі № 916/2072/23 0,5 годин (500 грн); 7) ознайомлення зі змістом відзиву у справі № 916/2072/23 та доданими до відзиву документами 2 години (2000 грн); 8) участь адвоката у судовому засіданні на виконання доручення клієнта 03.08.2023 у справі № 916/2072/23 0,5 годин (500 грн); 9) складання та подання заяви про проведення судового засідання у справі № 916/2072/23 в режимі відеоконференції - 0,5 годин (500 грн); 10) складання та подання відповіді на відзив у справі № 916/2072/23 3 години (3000 грн); 11) складання і подання Адвокатського запиту № 25-07/1 на підтвердження обставин у справі № 916/2072/23 1 година (1000 грн); 12) складання та подання клопотання про витребування доказів у справі № 916/2072/23 від 28.07.2023 1 година (1000 грн) 13) складання і подання заяви про зміну предмета позову у справі № 916/2072/23 від 18.05.2023 0,5 годин (500 грн); 14) ознайомлення із заявою про залучення документів до справи № 916/2072/23 та доданими доказами 0,5 годин (500 грн); 15) участь адвоката у судовому засіданні на виконання доручення клієнта 10.08.2023 у справі № 916/2072/23 0,5 годин (500 грн); 16) участь адвоката у судовому засіданні на виконання доручення клієнта 24.08.2023 у справі № 916/2072/23 0,5 годин (500 грн); 17) участь адвоката у судовому засіданні на виконання доручення клієнта 05.09.2023 у справі № 916/2072/23 0,5 годин (500 грн); 18) участь адвоката у судовому засіданні на виконання доручення клієнта 14.09.2023 у справі № 916/2072/23 0,5 годин (500 грн); 19) складання та подання заяви про долучення доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу у справі № 916/2072/23 1 година (1000 грн).

Всього 21 година загальною вартістю 21 000,00 грн.

Судом встановлено, що Найда Д.І. сплатив адвокату Буту І.О. за договором про надання правової допомоги 21 000,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру від 14.09.2023 № 14.

Проаналізувавши складність справи, обсяг наданих послуг, враховуючи заперечення відповідача щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, cуд вважає, що сума у розмірі 21000,00 грн. за надані адвокатом послуги при розгляді господарським судом даної справи є завищеною, зважаючи на наступне.

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Отже, з врахуванням викладеного, виходячи зі змісту норм ст. 3, 11, 15 ГПК України, питання про співмірність заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як установлено судом із фактичних обставин справи, у цій справі проведено вісім судових засідання, у яких представник позивача брав участь як особисто, так і в режимі відеоконференції. Крім того, представником відповідача підготовлено відповідь на відзив, клопотання про витребування доказів, заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді, заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, заява про зміну предмета позову.

Заразом суд зазначає, що такі послуги, як ознайомлення зі змістом відзиву та доданими до нього документами охоплюється поняттям складанням та поданням відповіді на відзив, у зв`язку з чим суд вважає слушними твердження відповідача, що оскільки не ознайомившись із відзивом неможливо надати самостійну послугу щодо складання відповіді на відзив.

Також, оцінивши подані позивачем докази понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, із врахуванням при цьому заперечень відповідача, господарський суд вважає, що послуги адвоката щодо складання та подання до суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді, складання та подання до суду заяви про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, ознайомлення із заявою про залучення документів до справи та долученими доказами, не є професійною правничою допомогою в розумінні норм процесуального права, оскільки такі послуги носять сугубо технічний характер та такі дії не потребують спеціальних професійних навичок, відповідно, а відтак підлягають виключенню із обсягу наданих адвокатом послуг.

Щодо витрат на складання та подання заяви про долучення доказів на підтвердження витрат на правову допомогу, господарський суд вказує, що вартість таких послуг адвоката має бути покладена на відповідача, який виявив бажання отримати компенсацію витрат на правову допомогу за рахунок процесуального опонента.

Додатково суд наголошує, що надання правової допомоги це професійний обов`язок адвоката, який знає закон та судову практику. Виокремлення адвокатом таких послуг як, наприклад, консультація, підготовча робота для складання позовної заяви, аналіз законодавства та судової практики, та, зокрема, написання та подача адвокатського запиту, як самостійних видів адвокатської послуги є необґрунтованим та охоплюється діями адвоката з «складання та подання позовної заяви», а тому визначення оплати на суму 1 000,00 грн за складання та подання адвокатського запиту № 25-07/1 є неспівмірним із фактично наданим обсягом юридичної допомоги та має бути виключено із загальної вартості наданих відповідачу послуг правничої допомоги.

Слід зазначити, що не існує єдиного арифметичного алгоритму для визначення (обчислення) витрат на професійну правничу допомогу, а тому суд повинен у кожному конкретному випадку, керуючись положеннями ст. 126, 129 ГПК України, визначати розмір таких витрат та їх розподіляти, наводячи відповідні мотиви прийнятих рішень стосовно цих витрат.

Зважаючи на складність справи, надані послуги, принципи співмірності та розумності судових витрат, господарський вважає за належне стягнути з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15500,00 грн.

Проаналізувавши встановлені обставини в їх сукупності, господарський суд приходить до висновку, що клопотання позивача ОСОБА_1 про стягнення судових витрат у справі № 916/2072/23 підлягає частковому задоволенню, так як частково обґрунтована та доведена.

При цьому, суд господарський суд зазначає, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24.01.2022 року в справі № 911/2737/17 та від 21.10.2021 року в справі № 420/4820/19).

Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з відповідача не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Підсумовуючи викладене, враховуючи, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, взявши до уваги категорію та складність справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання позивача та зменшення розміру витрат заявника на правничу допомогу до 15500,00 грн, що відповідатиме критерію пропорційності, розумності та справедливості.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 76, 86, 123, 129, 130, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Клопотання ОСОБА_1 (вх. №31934/23 від 15.09.2023) про стягнення судових витрат по справі № 916/2072/23 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чкаловський» (Французький бульвар, № 85, м. Одеса, 65058, код ЄДРПОУ 32224885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 500 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот) грн 00 коп.

3. В задоволенні решти клопотання - відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України та може бути оскаржено до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати відповідно до ст.327 ГПК України.

Повний текст додаткового рішення складено 05.10.2023.

Суддя О.В. Цісельський