Постанова

від 21.02.2024 по справі 916/2072/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2024 року м. ОдесаСправа № 916/2072/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В.,

при секретарі судового засідання: Колцун В.В.,

за участю представників:

від ОСОБА_1 - участі не брали,

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Чкаловський" - участі не брали,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чкаловський"

на рішення Господарського суду Одеської області від 14.09.2023, прийняте суддею Цісельським О.В., м. Одеса, повний текст складено 25.09.2023,

у справі №916/2072/23

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Чкаловський"

про визнання недійсним рішення загальних зборів

ВСТАНОВИВ:

У травні 2023 р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чкаловський", в якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову б/н від 28.07.2023 (вх.№26360/23 від 02.08.2023) просив визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Чкаловський" від 18.04.2023, викладене в протоколі №04/23 від 18.04.2023 (питання 1-4 порядку денного), а саме: щодо припинення повноважень директора товариства - ОСОБА_2 ; щодо припинення повноважень представника, який може вчиняти дії від імені товариства - ОСОБА_2 ; про призначення на посаду директора товариства - ОСОБА_3 ; про уповноваження ОСОБА_4 на проведення державної реєстрації змін до відомостей про товариство в ЄДРПОУ.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням права ОСОБА_1 на участь в управлінні товариством відповідача у зв`язку з неповідомленням позивача про проведення 18.04.2023 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Чкаловський", а також порушенням порядку їх скликання та проведення, внаслідок чого позивач був безпідставно позбавлений можливості підготуватися до розгляду питань порядку денного, у тому числі внести альтернативну кандидатуру на посаду директора або запропонувати власну кандидатуру.

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 26.05.2023 відкрито провадження у справі №916/2072/23.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.09.2023 у справі №916/2072/23 (суддя Цісельський О.В.) позов задоволено повністю; визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Чкаловський" від 18.04.2023, оформлене протоколом №04/23 від 18.04.2023 (питання 1-4 порядку денного): щодо припинення повноважень директора товариства - ОСОБА_2 ; щодо припинення повноважень представника, який може вчиняти дії від імені товариства - ОСОБА_2 ; про призначення на посаду директора товариства - ОСОБА_3 ; про уповноваження ОСОБА_4 на проведення державної реєстрації змін до відомостей про товариство у ЄДРПОУ; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чкаловський" на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2684 грн.

Судове рішення мотивоване доведеністю ОСОБА_1 факту недотримання визначеного законом порядку скликання і проведення загальних зборів товариства відповідача, які відбулися 18.04.2023, у зв`язку з не наданням позивачу, як учаснику вказаного товариства, можливості ознайомитись з документами, пов`язаними з прийняттям рішень з питань порядку денного, та не повідомленням про проведення цих зборів, що протиправно позбавило його можливості підготуватися до зазначених зборів, надати свої пропозиції і вплинути на прийняте зборами рішення.

Не погодившись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Чкаловський" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 14.09.2023 у справі №916/2072/23 та відмовити у задоволенні позову.

Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник наголошує на тому, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень, між тим місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення не було враховано, що відсутність позивача на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Чкаловський", які відбулися 18.04.2023, беручи до уваги розмір його частки у статутному капіталі товариства (20%), не могла істотно вплинути на прийняття оскаржуваного рішення. Крім того, апелянт посилається на те, що, з огляду на прийняття оскаржуваного рішення загальних зборів без урахування голосу позивача, з метою надання йому можливості взяти участь у визначенні персонального складу виконавчого органу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чкаловський" з дотриманням всіх вимог, передбачених Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", були скликані та проведені нові загальні збори, які відбулися 12.06.2023 та до порядку денного яких були включені фактично ті ж самі питання, що розглядалися на зборах 18.04.2023, проте ОСОБА_1 на вищенаведені загальні збори, призначені на 12.06.2023, не з`явився, хоча був належним чином про них повідомлений, та наданою йому можливістю подати свою кандидатуру на посаду директора або висловити свою думку щодо доцільності зміни директора не скористався.

У відзиві на апеляційну скаргу б/н від 01.12.2023 (вх.№3282/23/Д3 від 04.12.2023) ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чкаловський" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 14.09.2023 у справі №916/2072/23 - без змін. В обґрунтування зазначеного відзиву позивач посилається на те, що неповідомлення останнього про проведення загальних зборів в установленому законом та статутом порядку порушує його права, зокрема, право на участь у загальних зборах товариства та, відповідно, на участь в управлінні товариством, що є належною підставою для визнання рішення загальних зборів товариства недійсним. Позивач також зауважує на тому, що він не зміг ні належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, адже вплив учасника на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням, ні переконати інших учасників щодо визначення персонального складу виконавчого органу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чкаловський", при цьому учаснику товариства не може бути відмовлено у задоволенні вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів лише з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятого загальними зборами учасників рішення.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Поліщук Л.В., Богатиря К.В. від 20.11.2023 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 05.12.2023.

В подальшому ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 вирішено розглянути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чкаловський" на рішення Господарського суду Одеської області від 14.09.2023 у справі №916/2072/23 поза межами строку, встановленого частиною першою статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, достатній для забезпечення можливості реалізації учасниками процесу відповідних процесуальних прав з урахуванням запровадженого в Україні воєнного стану, та призначено дану справу до розгляду на 31.01.2024 о 12:00.

Між тим, з огляду на оголошення повітряної тривоги, судове засідання у справі №916/2072/23, призначене на 31.01.2024 о 12:00, не відбулося, про що складено відповідну довідку.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.01.2024 призначено справу №916/2072/23 до розгляду на 21.02.2024 об 11:30.

У судовому засіданні 21.02.2024 представники сторін участі не брали, хоча були належним чином сповіщені про дату, час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи (т.ІІ а.с.51-53).

За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Одеської області норм права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

12.11.2002 проведено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Чкаловський", про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 05.10.2005 внесено запис №15561200000012429.

Відповідно до наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Чкаловський" є ОСОБА_1 (з часткою у статутному капіталі товариства, розмір якої становить 20%), ОСОБА_3 (з часткою у статутному капіталі товариства, розмір якої складає 40%) та ОСОБА_5 (з часткою у статутному капіталі товариства, розмір якої становить 40%).

Згідно з пунктом 2 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Чкаловський", затвердженого рішенням загальних зборів учасників товариства, оформленим протоколом №01-04/20 від 11.06.2020 (далі - статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Чкаловський"), органами товариства є загальні збори учасників; одноособовий виконавчий орган - директор; за рішення загальних зборів може створюватись наглядова рада.

Відповідно до пункту 3.1 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Чкаловський" загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів. Кожен учасник товариства на загальних зборах має кількість голосів пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства. Загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства, внесеного до порядку денного загальних зборів, згідно з цим статутом та законодавством.

До виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства (підпункт 3.2.6 пункту 3.2 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Чкаловський").

За умовами пунктів 3.3-3.6 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Чкаловський" законодавством та цим статутом передбачено наступні види загальних зборів: чергові загальні збори; позачергові загальні збори; річні загальні збори. Загальні збори скликаються у випадках, передбачених законодавством та цим статутом. Чергові загальні збори скликаються не рідше ніж один раз на рік. Позачергові загальні збори скликаються: з ініціативи виконавчого органу товариства; на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.

Положеннями пункту 3.9 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Чкаловський" вимога про скликання загальних органів подається виконавчому органу товариства в письмовій формі із зазначенням запропонованого порядку денного. У разі скликання загальних зборів з ініціативи учасників товариства така вимога повинна містити інформацію про розмір часток у статутному капіталі товариства, що належить таким учасникам.

В силу пунктів 3.12-3.14 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Чкаловський" виконавчий орган товариства зобов`язаний вчинити всі необхідні дії для скликання таких загальних зборів у строк не пізніше 20 днів з дня отримання вимоги про проведення таких зборів. У разі якщо протягом 20 днів з дня, коли товариство отримало чи мало отримати вимогу про скликання загальних зборів, учасники не отримали повідомлення про скликання загальних зборів, особи, які ініціювали їх проведення, можуть скликати загальні збори самостійно. У разі скликання загальних зборів в порядку, визначеному пунктом 3.13 статуту, обов`язок щодо скликання та підготовки проведення загальних зборів покладається на учасників товариства, які ініціювали скликання таких загальних зборів. Загальні збори можуть прийняти рішення з будь-якого питання без дотримання вимог, встановлених законодавством та статутом товариства щодо порядку скликання загальних зборів та щодо повідомлень, якщо в таких загальних зборах взяли участь всі учасники товариства та всі вони надали згоду на розгляд таких питань.

Загальні збори скликаються виконавчим органом товариства. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори шляхом надсилання повідомлення або персонально про це кожного учасника товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів. У разі якщо учасника товариства повідомляють письмово, то повідомлення про скликання загальних зборів надсилається поштовим відправленням з описом вкладення на адресу учасника товариства, яка на момент надсилання була відома виконавчому органу. У повідомленні про скликання загальних зборів зазначаються час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін (підпункти 3.15.1, 3.15.2, 3.15.3, 3.15.5 пункту 3.15 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Чкаловський").

У пунктах 4.1, 4.4 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Чкаловський" вказано, що виконавчим органом товариства, який здійснює управління його поточною діяльністю, є директор (одноособовий орган). Директор обирається загальними зборами учасників товариства. Загальні збори учасників мають право у будь-який час припинити повноваження директора. У разі утворення наглядової ради, повноваження щодо обрання та припинення повноважень директора за рішенням загальних зборів можуть бути передані наглядовій раді товариства.

Рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Чкаловський", оформленим протоколом №04/23 від 18.04.2023, одноголосно вирішено:

-з 18.04.2023 припинити повноваження директора товариства - ОСОБА_2;

-з 18.04.2023 припинити повноваження представника, який може вчиняти дії від імені товариства - ОСОБА_2 ;

-призначити ОСОБА_3 на посаду директора товариства з 19.04.2023 з окладом відповідно до штатного розкладу на підставі його заяви від 17.04.2023;

-уповноважити цим рішенням ОСОБА_4 для проведення державної реєстрації змін до відомостей про товариство, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо зміни директора товариства.

Відповідно до вищенаведеного протоколу №04/23 від 18.04.2023 у загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Чкаловський" брали участь ОСОБА_3 (володіє 40% статутного капіталу товариства) та ОСОБА_5 в особі представника ОСОБА_4 (володіє 40% статутного капіталу товариства). Справжність підписів зазначених осіб у цьому протоколі засвідчена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Носенко О.В.

Предметом спору у даній справі з урахуванням заяви про зміну предмету позову б/н від 28.07.2023 (вх.№26360/23 від 02.08.2023) є вимога позивача про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Чкаловський", оформленого протоколом №04/23 від 18.04.2023.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд послався на недотримання відповідачем процедури скликання та проведення загальних зборів, на яких було прийнято оскаржуване рішення, оформлене протоколом №04/23 від 18.04.2023, у зв`язку з не наданням позивачу, як учаснику Товариства з обмеженою відповідальністю "Чкаловський", можливості ознайомитись з документами, пов`язаними з прийняттям рішень з питань порядку денного, та не повідомленням про проведення цих зборів, що протиправно позбавило його можливості підготуватися до зазначених зборів, надати свої пропозиції і вплинути на прийняте зборами рішення.

Колегія суддів погоджується з висновком Господарського суду Одеської області про наявність правових підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Чинне законодавство визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захист цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

За умовами частини першої статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до статті 113 Цивільного кодексу України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.

Статтею 116 Цивільного кодексу України визначено, що учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: 1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; 2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); 3) вийти у встановленому порядку з товариства; 4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом; 5) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом (частина друга статті 116 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин першої, другої статті 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (в редакції, чинній станом на день прийняття оспорюваного рішення загальних зборів товариства відповідача; далі - Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю") загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників.

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Порядок скликання та проведення загальних зборів учасників юридичної особи визначений законодавством України за положеннями якого учасники (акціонери, члени) юридичної особи мають бути до початку загальних зборів повідомлені про дату, місце, час проведення та порядок денний таких зборів. Такий порядок скликання загальних зборів вищого органу управління юридичної особи не залежить від її організаційно-правової форми, є загальноприйнятим та таким, що гарантує забезпечення права учасника (акціонера, члена) юридичної особи на участь в управлінні нею.

Права учасника юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. При цьому позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників рішень, оскільки вплив члена на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 06.08.2020 у справі №918/636/19.

Таким чином, враховуючи норми статті 167 Господарського кодексу України, правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах є однією зі складових корпоративних прав, відтак зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг взяти участь у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах. Зокрема, рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання.

Саме такий правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладено в постанові від 28.01.2020 у справі №924/641/17.

Порядок скликання загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю визначений статтею 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", відповідно до частин першої-п`ятої якої загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.

Вищенаведені приписи законодавства вказують на те, що обов`язковою умовою повідомлення про скликання загальних зборів юридичної особи є одночасна наявність у такому повідомленні інформації про час, місце проведення зборів та інформації про питання, що будуть винесені на розгляд зборів (порядок денний).

Відсутність у повідомленні про проведення загальних зборів будь-якої з названих складових, як і відсутність самого повідомлення, може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів (пункт 2.25 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 25.02.2016 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин").

Колегія суддів враховує, що особа, яка скликає загальні збори учасників товариства, повинна вжити всіх розумних заходів для повідомлення учасників про проведення цих зборів. Обраний особою, що скликає загальні збори учасників товариства, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направлення такого повідомлення.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 10.05.2018 у справі №906/592/17.

Таким чином, у справах з позовною вимогою про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників юридичної особи, заявленою з підстав неповідомлення позивача як учасника юридичної особи про проведення зборів, на яких прийняте спірне рішення, судам при вирішенні питання щодо порушення прав позивача спірним рішенням необхідно з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема, щодо належного повідомлення позивача про такі збори, яке є складовою скликання зборів, а також щодо відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту, оскільки своєчасне і належне повідомлення учасника про скликання загальних зборів, що містить вичерпну інформацію щодо проведення зборів, є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні.

У частині третій статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони у процесі зобов`язані в процесуальній формі довести свою правоту, за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.

Отже, даний принцип забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладення тягаря доказування на сторони.

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, в господарському процесі є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

Судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях та містити неточності у встановленні обставин, які мають вирішальне значення для правильного вирішення спору, натомість висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки мають бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами.

Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною в постанові від 05.06.2020 у справі №920/528/19.

У випадку заперечення учасником факту повідомлення його про проведення загальних зборів, обов`язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється.

Аналогічний правовий висновок Верховного Суду викладено в постанові від 05.05.2020 у справі №916/1996/19.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що у матеріалах справи відсутні та відповідачем до місцевого господарського суду не подано жодного належного у розумінні приписів статті 76 Господарського процесуального кодексу України доказу на підтвердження повідомлення позивача про дату, час і місце проведення, а також порядок денний загальних зборів членів Товариства з обмеженою відповідальністю "Чкаловський", на яких було прийняте оскаржуване ОСОБА_1 рішення, оформлене протоколом №04/23 від 18.04.2023. Не подано відповідачем і самого повідомлення, яке відображало б відомості про дату, час, місце проведення загальних зборів, зміст їх порядку денного тощо.

При цьому апеляційним господарським судом враховується, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень. Безумовними підставами є порушення прямих вказівок закону. Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

У пункті 2.14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 №4 зазначено, що рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання. Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Голосуванню передує обговорення усіма присутніми учасниками питань поряду денного, внесення певних пропозицій та виступи учасників, що за певних обставин може істотно вплинути на загальний хід голосування та змінити його результати в порівнянні з тими, які мали місце. З огляду на це, права учасника товариства можуть бути порушені внаслідок безпідставного позбавлення останнього можливості взяти участь у зборах (зокрема, у зв`язку з не повідомленням про них) та належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного.

За таких обставин, беручи до уваги те, що рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Чкаловський", оформлене протоколом №04/23 від 18.04.2023, передбачає зміну директора вказаного товариства, тобто останнє безпосередньо стосується гарантованого законом права позивача на участь в управлінні юридичною особою (зокрема, шляхом обрання керівника, який забезпечує здійснення управління поточною діяльністю цього товариства, від ефективності якої залежить прибутковість підприємства), Південно-західний апеляційний господарський суд, з огляду на прийняття зазначеного рішення за відсутності ОСОБА_1 , неповідомленого про проведення таких зборів та, як наслідок, безпідставно позбавленого можливості підготуватися до розгляду питань порядку денного, надати свої пропозиції і вплинути на прийняте рішення, у тому числі внести альтернативну кандидатуру на посаду директора або запропонувати власну кандидатуру, дійшов висновку про доведеність позивачем факту порушення його прав рішенням, оскаржуваним в межах даної справи.

Отже, апеляційний господарський суд погоджується з висновком Господарського суду Одеської області щодо наявності правових підстав для задоволення позову у даній справі.

Посилання апелянта на обставини проведення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Чкаловський", які відбулися 12.06.2023, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки останні не входять до предмету доказування у даній справі, в межах якої позивачем оскаржується рішення, прийняте на зборах 18.04.2023.

У викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах (правова позиція Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16).

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" унормовано, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

В силу статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Перевіривши відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об`єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції; твердження апелянта про порушення Господарським судом Одеської області норм права при ухваленні рішення від 14.09.2023 у справі №916/2072/23 не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового акту колегія суддів не вбачає.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чкаловський" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 14.09.2023 у справі №916/2072/23 - без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Чкаловський".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 26.02.2024.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя К.В. Богатир

Суддя Л.В. Поліщук