Рішення

від 28.09.2023 по справі 924/515/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" вересня 2023 р. Справа №924/515/23

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., при секретарі судового засідання Мізику М.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Першого заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах

Заслучненської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, с. Заслучне

до

Фермерського господарства "Яромир", м. Красилів

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фермерське господарство "Стожари", с. Глібки, Хмельницький район, Хмельницька область

про:

- скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності фермерського господарства "Яромир" (код ЄДРПОУ 34543266) на об`єкт нерухомого майна - гідротехнічну споруду, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Говори Заслучненської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, загальною площею - 1696,5 м2, реєстраційний номер 1647443968227;

- зобов`язання фермерського господарства "Яромир" (код ЄДРПОУ 34543266) усунути перешкоди в здійсненні права користування та розпоряджання майном шляхом повернення на користь територіальної громади в особі Заслучненської сільської ради Хмельницького району (код ЄДРПОУ 04407170) гідротехнічної споруди, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Говори Заслучненської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, загальною площею - 1696,5 м2

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

від прокуратури: В.М. Ленчик - згідно посвідчення

Рішення виноситься 28.09.2023р., оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.

Суть спору: Перший заступник керівника Хмельницької окружної прокуратури звернулося до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Заслучненської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області до Фермерського господарства "Яромир" про: скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності фермерського господарства "Яромир" (код ЄДРПОУ 34543266) на об`єкт нерухомого майна - гідротехнічну споруду, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Говори Заслучненської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, загальною площею - 1696,5 м2, реєстраційний номер 1647443968227; зобов`язання фермерського господарства "Яромир" (код ЄДРПОУ 34543266) усунути перешкоди в здійсненні права користування та розпоряджання майном шляхом повернення на користь територіальної громади в особі Заслучненської сільської ради Хмельницького району (код ЄДРПОУ 04407170) гідротехнічної споруди, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Говори Заслучненської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, загальною площею - 1696,5 м2.

В обґрунтування позову посилається на те, що у ході здійснення процесуального керівництва в кримінальному провадженні №42019241220000029 від 19.08.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України встановлено, що 18.12.2003 між ТОВ "Вектра" (код ЄДРПОУ 22783439) та ФГ "Стожари" (код ЄДРПОУ 32883763) підписано договір купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна - гідротехнічної споруди площею 1696 м2, що розташована за межами с. Говори Глібківської сільської ради Красилівського району, на земельній ділянці з кадастровим номером 6822782400:12:001:0001. Зауважив, що 18.12.2003 між ТОВ "Вектра" та ФГ "Стожари" підписано акт приймання-передачі об`єкта нерухомості - гідротехнічної споруди площею 1696 м2, що розташована за межами с. Говори Глібківської сільської ради Красилівського району, на земельній ділянці з кадастровим номером 6822782400:12:001:0001, відповідно до якого ТОВ "Вектра" передало, а ФГ "Стожари" прийняло майно - вищезгадану гідроспоруду. 19.09.2018 державним реєстратором Олешинської сільської ради Хмельницького району Андрієвською М.В. на підставі заяви керівника ФГ "Стожари" Різона І.М. внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та відповідно зареєстровано право власності фермерського господарства на гідротехнічну споруду площею 1696 м2, що розташована за межами с. Говори Глібківської сільської ради Красилівського району, на земельній ділянці з кадастровим номером 6822782400:12:001:0001 площею 19,1867 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1647443968227). Підставою виникнення Права власності став договір купівлі-продажу від 18.12.2003, у якому вказано сторін - ТОВ "Вектра" (код ЄДРПОУ 22783439) та ФГ "Стожари" (код ЄДРПОУ 32883763). В подальшому, 11.12.2018 між ФГ "Стожари" та ФГ "Яромир" (код ЄДРПОУ 34543266) укладено договір купівлі-продажу №978 нерухомого майна - гідротехнічної споруди площею 1696,5 м2 з переливною трубою площею 6,8 м2, що розташована за межами с. Говори Глібківської сільської ради Красилівського району, на земельній ділянці з кадастровим номером 6822782400:12:001:0001 площею 19,1867 га. Вказаний договір нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Красилівського нотаріального округу Хмельницької області Грибником A.M. Гідротехнічна споруда знаходиться на земельній ділянці площею 19,1867 га із кадастровим номером 6822782400:12:001:0001.

Як зауважив прокурор, згідно листа Заслучненської сільської ради Хмельницького району №387/02-21 від 29.08.2022 вищезгадана гідротехнічна споруда побудована на річці Бужок КСП "Перемога" з метою обслуговування земельних ділянок, що були в обробітку господарства. По даній гідротехнічній споруді проходить ґрунтова дорога, яка сполучає поля по обидва береги річки. КСП "Перемога" на баланс колишньої Глібківської сільської ради Красилівського району гідроспоруду не передало та останню розпайовано не було.

Прокурор вважає, що у ТОВ "Вектра" та ФГ "Стожари" на момент підписання 18.12.2003, між згаданими суб`єктами господарювання договору купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна - гідротехнічної споруди площею 1696 м2 не було жодних правовстановлюючих документів на вказану гідротехнічну споруду. На неможливість укладення ТОВ "Вектра" та ФҐ "Стожари" договору купівлі-продажу гідроспоруди від 18.12.2003 року також вказує та обставина, що його сторони не досягли згоди щодо найбільш істотної умови договору - не визначили відповідно до закону ідентифікуючі технічні характеристики (показники) об`єкту нерухомого майна. Зокрема, зі змісту договору купівлі-продажу від 18.12.2003 неможливо ідентифікувати, яка саме гідротехнічна споруда є його предметом. Не зазначено ні водного (поверхневого, підземного, технологічного тощо), ні іншого об`єкту до якого вона належить. Не вказано навіть вид гідроспоруди (гребля, водовипуск, свердловина, канал, водозабір, гідромеханічне обладнання тощо). Окрім того, договір не містить жодних даних, які б підтверджували наявність у продавця права власності на гідроспоруду, реєстрацію таких прав, яка вимагалась відповідно до діючого на час його укладання законодавства.

Як зауважив прокурор, правовстановлюючі документи, що підтверджують право приватної власності ТОВ "Вектра" на спірну гідроспоруду, відсутні.

У клопотанні від 13.07.2023р. представник відповідача просив суд відкласти підготовче засідання для отримання правової допомоги.

У клопотанні від 10.08.2023р. представник відповідача просив суд відкласти підготовче засідання для ознайомлення з матеріалами справи та для надання відзиву.

Суд ухвалою від 10.08.2023р. поновив відповідачу (Фермерському господарству "Яромир") строк для подання відзиву до дати наступного засідання; залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фермерське господарство "Стожари" (31051, с. Глібки, Заслучненська сільська ОТГ, Хмельницький район, Хмельницька область, код ЄДРПОУ 32883763); підготовче засідання відкладено на 18.08.2023р.

У підготовчому засіданні 18.08.2023р. представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання.

У клопотанні від 04.09.2023р. представник відповідача просив суд відкласти підготовче засідання.

Ухвалою суду від 04.09.2023р. відмовлено в задоволенні усного клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ "Вектра"; закрито підготовче провадження по справі №924/515/23 та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 14.09.2023р.

Представник позивача в судове засідання не з`явився.

Прокурор в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, у клопотанні від 28.09.2023р. представник просив відкласти розгляд справи у зв`язку з відпусткою, зазначив, що представником відповідача дата засідання 28.09.2023р. не узгоджувалась.

Третя особа свого представника в судове засідання не направила, у клопотанні від 28.09.2023р. представник просив відкласти розгляд справи у зв`язку з сімейними обставинами.

Щодо клопотань представника відповідача та представника третьої особи, судом враховується, що положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При цьому, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

У випадку нез`явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю його представника (з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому, господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.

Застосовуючи відповідно до ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

В свою чергу, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи та поведінка заявників.

Представник відповідача у своїх клопотаннях зазначав про необхідність підготовки відзиву, однак, за час слухання справи у підготовчому засіданні, не зважаючи на поновлений строк для подання відзиву, свої пояснення по суті розгляду справи не подав.

Отже, з огляду на визначені ст. 195 ГПК України строки розгляду спору, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача та представника третьої особи про відкладення розгляду справи.

Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008р. у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи розумність строків розгляду судового спору, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст.165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

18.12.2003р. між ТОВ "Вектра" (код ЄДРПОУ 22783439) та ФГ "Стожари" (код ЄДРПОУ 32883763) підписано договір купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна - гідротехнічної споруди площею 1696 м2, що розташована за межами с. Говори Глібківської сільської ради Красилівського району, на земельній ділянці з кадастровим номером 6822782400:12:001:0001.

Згідно п. 5.1. вищезгаданого Договору він набирає чинності з моменту складення акта прийому-передачі об`єкта сторонами. Перехід права власності відбувається з моменту передачі об`єкта.

18.12.2003р. між ТОВ "Вектра" та ФГ "Стожари" підписано акт приймання-передачі об`єкта нерухомості - гідротехнічної споруди площею 1696 м2, що розташована за межами с. Говори Глібківської сільської ради Красилівського району, на земельній ділянці з кадастровим номером 6822782400:12:001:0001, відповідно до якого ТОВ "Вектра" передало, а ФГ "Стожари" прийняло майно - гідроспоруду площею 1696 м2.

Розпорядженням першого заступника голови Красилівської райдержадміністрації №229/2006-р від 22.04.2006р. "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право на оренду земельної ділянки водного фонду та передачу даної водойми в оренду затверджено документацію, яка посвідчує право на оренду земельної ділянки водного фонду ФГ "Стожари" для рибогосподарських потреб та відпочинку, площею 19,1846 га, що розташована за межами с. Говори.

18.04.2006р. між Красилівською райдержадміністрацією та фермерським господарством "Стожари" на підставі розпорядження голови райдержадміністрації №184/2006-р від 18.04.2006 укладено договір оренди земельної ділянки водного фонду площею 19,187 га, що розташована за межами с. Говори Глібківської сільської ради Красилівського району, строком на 25 років.

Відповідно до п. 3 Договору на земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна.

Пунктом 15 Договору визначено, що земельна ділянка передається в оренду для риборозведення, організації відпочинку населення та любительського лову риби.

У ході досудового розслідування в кримінальному провадженні №42019241220000029 від 19.08.2019 на підставі ухвали слідчого судді Красилівського районного суду Хмельницької області від 11.02.2021 у справі №677/1552/19 отримано тимчасовий доступ до реєстраційної справи щодо здійснення 19.09.2018р. державним реєстратором Олешинської сільської ради Хмельницького району Андрієвською М.В. реєстраційних дій на нерухоме майно з реєстраційним номером 1647443968227 - гідротехнічної споруди площею 1696,5 м2, за фермерським господарством "Стожари" (код ЄДРПОУ 32883763).

Згідно листа Комунального підприємства "Красилівське районне бюро технічної інвентаризації" №89 від 13.09.2018р. на запит державного реєстратора, станом на 31.12.2012р. реєстрація права власності на гідротехнічну споруду площею 1696,5 м2 по Глібківській сільській раді Красилівського району не проводилася. З 01.01.2013р. бюро не має доступу до реєстру прав власності на нерухоме майно.

Згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №43078511 від 19.09.2018р. державним реєстратором Андрієвською М.В. проведено державну реєстрацію права приватної власності на гідротехнічну споруду площею 1696 м2, що розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 6822782400:12:001:0001, за ФГ "Стожари", додано витяг №138287757 від 19.09.2018р.

19.09.2018р. державним реєстратором Олешинської сільської ради Хмельницького району Андрієвською М.В. на підставі заяви керівника ФГ "Стожари" Різона І.М. внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та відповідно зареєстровано право власності фермерського господарства на гідротехнічну споруду площею 1696 м2, що розташована за межами с. Говори Глібківської сільської ради Красилівського району, на земельній ділянці з кадастровим номером 6822782400:12:001:0001 площею 19,1867 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1647443968227). Підставою виникнення Права власності став договір купівлі-продажу від 18.12.2003, сторони: ТОВ "Вектра" та ФГ "Стожари".

11.12.2018р. між ФГ "Стожари" та ФГ "Яромир" (код ЄДРПОУ 34543266) укладено договір №978 купівлі-продажу нерухомого майна - гідротехнічної споруди площею 1696,5 м2 із переливною трубою площею 6,8 м2, що розташована за межами с. Говори Глібківської сільської ради Красилівського району, на земельній ділянці з кадастровим номером 6822782400:12:001:0001 площею 19,1867 га. Вказаний договір нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Красилівського нотаріального округу Хмельницької області Грибником A.M.

Згідно з п. 1.1 Договору продавець зобов`язується передати у власність покупця нерухоме майно - гідротехнічну споруду - площею 1696,5 м2 із переливною трубою площею 6,8 м2, що розташована за межами с. Говори Глібківської сільської ради Красилівського району, а покупець зобов`язується прийняти зазначене майно і сплатити ціну відповідно до умов, що визначені у цьому договорі. Гідротехнічна споруда знаходиться на земельній ділянці площею 19,1867 га із кадастровим номером 6822782400:12:001:0001. Документи, що підтверджують право власності Продавця на майно: витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, виданого 19.09.2018 державним реєстратором Олешинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1647443968227.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що згідно звіту про оцінку майна, виданого станом на 02.11.2018 фізичною особою-підприємцем Аврамчук І.В., вартість гідротехнічної споруди становить - 33434 грн.

Згідно з п. 10.1 Договору, він набирає чинності з моменту його реєстрації в Державному реєстрі речових прав і діє до повного виконання сторонами своїх обов`язків.

В матеріалах справи наявний технічний паспорт на гідротехнічну споруду від 13.07.2018р.; проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 15.09.2005, який розроблений ТзОВ "Перспектива" (виконавець Котюк О.В.) для ФГ "Стожари"; технічна документація з НГО, виготовлена ТОВ "Західземлепроект плюс" за 2022 рік з кадастровим номером 6822782400:11:002:0013 у межах якої знаходиться водойма - (ставок) площею 25 га.

Відповідно до акту обстеження земельної ділянки, на якій знаходиться гідротехнічна споруда об`єкту водного фонду від 02.12.2021р., 26.11.2021 проведено обстеження земельної ділянки, розташованої за межами села Трудове, на якій знаходиться гідротехнічна споруда об`єкту водного фонду. Обстеження земельної ділянки проведено за участі інженера-землевпорядника Земельно-аграрного центру "Карат" Дзюбачука Д.А. з метою визначення на місцевості фактичних координат поворотних точок земельної ділянки, на якій знаходиться гідротехнічна споруда. Під час обстеження даної земельної ділянки інженером-землевпорядником Земельно-аграрного центру "Карат" зафіксовано фактичні координати поворотних точок земельної ділянки, на якій знаходиться гідротехнічна споруда, з подальшим виготовленням відповідної Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), згідно якої встановлено, що на вказаній земельній ділянці розташована гідротехнічна споруда ставка, а саме дамба: середня ширина 8,5 м, довжина 110 м, середня висота 1,2 м та два шлюза з водовиводом, площа земельної ділянки 0,1043 га. Дана земельна ділянка не зареєстрована в Державному земельному кадастрі. Згідно Додатку №1 до зазначеної Технічної документації, обстежувана земельна ділянка з гідроспорудою знаходиться поза межами земельної ділянки водного фонду за кадастровим номером 6822782400:12:001:0001 (північний край ділянки знаходиться на відстані 7,65 м від вищезгаданої земельної ділянки, а південний край ділянки - на відстані 5,74 м).

Також у матеріалах справи наявна технічна документація Земельно-аграрного центру "Карат" за 2021 рік.

Згідно листа Заслучненської сільської ради Хмельницького району №387/02-21 від 29.08.2022 гідротехнічна споруда побудована на річці Бужок КСП "Перемога" з метою обслуговування земельних ділянок, що були в обробітку господарства. По даній гідротехнічній споруді проходить ґрунтова дорога, яка сполучає поля по обидва береги річки. КСП "Перемога" на баланс колишньої Глібківської сільської ради Красилівського району гідроспоруду не передало та останню розпайовано не було.

В матеріалах справи наявний витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань (номер кримінального провадження: 42019241220000029) від 29.12.2019р., згідно якого невстановлена особа упродовж 2018 року підробила договір купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна - гідротехнічної споруди площею 1696 кв.м., що розташована за межами с. Говори Глібківської сільської ради Красилівського району, на земельній ділянці з кадастровим номером 6822782400:12:001:0001, укладений 18.12.2003 між ТОВ "Вектра" (код ЄДРПОУ 22783439) та ФГ "Стожари" (код ЄДРПОУ 32883763), згідно якого ФГ "Стожари" набуло право власності на вищезазначену гідротехнічної споруду площею 1696, кв.м. Таким чином, у діях невстановленої особи наявні ознаки злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.

Також наявне звернення від 15.08.2019р. Глібківської сільської ради (Глібківського сільського голови) до Старокостянтинівської місцевої прокуратури; ухвала слідчого судді Красилівського районного суду Хмельницької області від 09.09.2019 в справі №677/1552/19; листа приватного нотаріуса Грибчика A.M. №406/01-16 від 24.12.2019р.; витяг №138287757 від 19.09.2018, витяг №НВ-6807349912018 від 30.11.2018, висновок про вартість гідроспоруди; копія ухвали слідчого судді Красилівського районного суду Хмельницької-області від 11.02.2021 в справі №677/1552/19; копія протоколу тимчасового доступу до речей та документів від 15.02.2021; копія листа державного реєстратора Андрієвської М.В. №1 від 15.02.2021; витяг щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6822782400:12:001:0001; лист державного реєстратора Андрієвської М.В. від 12.09.2018, лист КП "Красилівське БТІ" №89 від 13.09.2018, технічний паспорт на гідротехнічну споруду, заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №42957044 від 12.09.2018, рішення про відновлення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №43077954, від 19.09.2018, відомості із бази даних про реєстрацію заяв та запитів Державного реєстру речових прав від 19.09.2018, інформаційні довідки №138285545 від 19.09.2018, №138286292 від 19.09.2018, №138286458 від 19.09.2018, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №43078511 від 19.09.2018, витяг №138287757 від 19.09.2018, заява про державну реєстрацію прав, та їх обтяжень із підписом директора ФГ "Стожари" Різона І.М. про отримання пакету документів 20.09.2018р; копія листа Відділу у Красйлівському районі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області №10-22-0.26-179/109-21 від 17.06:2021р.; копія технічної документації із землеустрою; витяг з ДЗК на земельну ділянку №НВ-9900919632022 від 04.07.2022 ; копія листа Заслучненської сільської ради Хмельницького району №819/02-21 від 10.12.2021р. копія акта обстеження земельної ділянки від 02.12.2021 та технічної документації; копія листа Заслучненської сільської ради Хмельницького району №241/02-21 від 10.06.2022; копії рішень сесії Заслучненської сільської ради №503-09/2021 від 25.11.2021, договору від 24.12.2021, проекту землеустрою на земельну ділянку, рішення сесії Заслучненської сільської ради №79-09/2022 від 12.05.2022р.; копія листа Заслучненської сільської ради Хмельницького району №278/02-21 від 05.07.2022р.; копія витягу із ДЗК про земельну ділянку №НВ-5900100222022 від 17.01.2022р.; запит Хмельницької окружної прокуратури-№50-5655вих-21 від 17.11.2021р.; лист РОВР №1866 від 22.11.2021р.; копія паспорта водного об`єкта - ставка; запит Хмельницької окружної прокуратури №50-4767вих-22 від 22.08.2022р.; лист Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області №1911/281-22 від 30.08.2022р. запит Хмельницької окружної прокуратури №50-5035вих-22 від 06.09.2022р.; лист Фонду держмайна України №10-15-12421 від 08.09.2022р.; лист Заслучненської сільської ради Хмельницького району від 29.08.2022р.

Перший заступник керівника Хмельницької окружної прокуратури звернувся до Заслучненської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області із повідомленням про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів №50-568Івих-21 від 18.11.2021р.

Заслучненська сільська рада Хмельницького району у листі №261/02-21 від 29.06.2022р. повідомила прокуратуру про відсутність коштів для звернення до суду та про те, що не має наміру звертатися до суду з позовом.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне:

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч.3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч.4 ст. 53 ГПК України).

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020.

Також Велика Палата Верховного Суду при розгляді вказаної справи звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

У даній справі Перший заступник керівника Хмельницької окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Заслучненської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності фермерського господарства "Яромир" (код ЄДРПОУ 34543266) на об`єкт нерухомого майна - гідротехнічну споруду, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Говори Заслучненської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, загальною площею - 1696,5 м2, реєстраційний номер 1647443968227; зобов`язання фермерського господарства "Яромир" (код ЄДРПОУ 34543266) усунути перешкоди в здійсненні права користування та розпоряджання майном шляхом повернення на користь територіальної громади в особі Заслучненської сільської ради Хмельницького району (код ЄДРПОУ 04407170) гідротехнічної споруди, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Говори Заслучненської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, загальною площею - 1696,5 м2, оскільки сільська рада не вживала заходів щодо усунення порушень чинного законодавства України.

При цьому, судом враховується, що відповідно до рішення сесії Заслучненської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області від 12.11.2020р. №07-09/2020 (за електронним посиланням https://zasluchne-rada.gov.ua/docs/482638/) "Про початок реорганізації Великозозулинецької, Глібківської, Котюржинецької та Малоклітнянської сільських рад шляхом їх приєднання до Заслучненської сільської ради розпочалася процедура реорганізації Глібківської сільської ради (код ЄДРПОУ 21311810, місцезнаходження: с. Глібки, Красилівського району, Хмельницької області) шляхом приєднання до Заслучненської сільської ради (ЄДРПОУ 04407170, місцезнаходження: пл. І. Масловського, 2, с. Заслучне, Хмельницького району, Хмельницької області).

Суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 71 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи та посадові особи місцевого самоврядування мають право звертатися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад, повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про аквакультуру" гідротехнічні споруди для цілей аквакультури - об`єкти нерухомого майна державної або комунальної власності або власник яких невідомий чи його неможливо встановити на підставі даних, документів та/або інформації з відповідних державних реєстрів (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірно-осушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод та розташовані на водних об`єктах, наданих у користування на умовах оренди для цілей аквакультури; гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми - об`єкти нерухомого майна державної власності (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірно-осушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод.

Вказана гідротехнічна споруда знаходиться на земельній ділянці, яка орендується відповідачем та належить позивачу.

Відповідно до ст. 58 ЗК України До земель водного фонду належать землі, зайняті, зокрема гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них.

З огляду на положення ч. 1 ст. 10, ст. ст. 18-1, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Заслучненська сільська рада Хмельницького району уповноважена розпоряджатись комунальним майном територіальної громади Заслучненської сільської об`єднаної територіальної громади та може звертатись до суду з метою захисту своїх прав в разі порушення майнових прав територіальної громади.

Статтею 181 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено, що орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення, виконання функцій місцевого самоврядування.

З огляду на викладене, перший заступник керівника Хмельницької окружної прокуратури звертався до Заслучненської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області із повідомленням про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів №50-568Івих-21 від 18.11.2021р.

При цьому, Заслучненська сільська рада Хмельницького району у листі №261/02-21 від 29.06.2022р. повідомила про відсутність коштів для звернення до суду та про те, що не має наміру звертатися до суду з позовом.

Отже, матеріали справи свідчать, що сільською радою протягом розумного строку не були вжиті жодні заходи для усунення порушення інтересів держави, зокрема, орган місцевого самоврядування самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави. Вказані обставини є достатнім аргументом для підтвердження бездіяльності Заслучненської сільської ради та достатньою підставою для звернення прокурора до суду із позовом в інтересах держави в особі вказаного органу.

Зважаючи на викладене та з огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, то суд дійшов висновку, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та обґрунтовано звернувся до суду в інтересах держави в особі Заслучненської сільської ради.

Спір про скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно має розглядатись як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо того ж нерухомого майна. Належним відповідачем у такому спорі є особа, речове право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності необхідним є, перш за все, встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини. При цьому, питання про належність доказів остаточно вирішується судом. (Верховний Суд в постанові від 11.07.2018 року по справі №904/8549/17).

Також належність доказів - це якість доказу, що характеризує точність, правильність відображення обставин, що входять в предмет доказування. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Належними є ті докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Якщо докази не стосуються предмета доказування - суд не бере їх до розгляду. У свою чергу, сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У матеріалах справи наявний договір від 18.12.2003р. та акт приймання-передачі від 18.12.2003р., згідно яких ТОВ "Вектра" передало ФГ "Стожари" об`єкт нерухомості - гідротехнічну споруду площею 1696 м2, що розташована за межами с. Говори Глібківської сільської ради Красилівського району, на земельній ділянці з кадастровим номером 6822782400:12:001:0001.

Водночас, суд звертає увагу на відсутність беззаперечних доказів походження права власності на спірну гідротехнічної споруди відповідно до якого відповідач в подальшому зареєстрував своє право власності на неї.

У позові прокурор вказував, що 19.09.2018 державним реєстратором Олешинської сільської ради Хмельницького району Андрієвською М.В. на підставі заяви керівника ФГ "Стожари" Різона І.М. внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та відповідно зареєстровано право власності фермерського господарства на гідротехнічну споруду площею 1696 м2, що розташована за межами с. Говори Глібківської сільської ради Красилівського району, на земельній ділянці з кадастровим номером 6822782400:12:001:0001 площею 19,1867 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1647443968227). Підставою виникнення Права власності став договір купівлі-продажу від 18.12.2003, у якому вказано сторін - ТОВ "Вектра" (код ЄДРПОУ 22783439) та ФГ "Стожари" (код ЄДРПОУ 32883763.

Як встановлено судом, підставою для державної реєстрації за відповідачем права власності на гідротехнічну споруду вказано: витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, виданого 19.09.2018 державним реєстратором Олешинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1647443968227.

В свою чергу, в матеріалах справи відсутні докази, з яких би вбачалось, що у ТОВ "Вектра" було наявне право власності на спірну споруду.

Договір купівлі-продажу, датований 18.12.2003р. без будь-яких правовстановлюючих документів, не підтверджує набуття відповідачем права власності на спірну гідроспоруду, з врахуванням відсутності доказів набуття права власності на такий об`єкт ТОВ "Вектра". Наявності жодних інших доказів, які б підтверджували набуття ТОВ "Вектра", а в подальшому - відповідачем права власності на спірне майно, судом не встановлено.

У зв`язку з цим, судом враховується, що державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин та якому притаманні характеристики, значення яких є обов`язковим для внесення до Державного реєстру прав під час проведення державної реєстрації.

Частиною першою статті 182 Цивільного кодексу України визначено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Абзацом першим частини першої ст. 181 ЦК визначено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Відповідно до ст. 186 ЦК України - Головна річ і приналежність 1. Річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. 2. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 187 ЦК України визначено, що складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення; при переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню. А тому, при визначенні споруд, права на які підлягають державній реєстрації, слід враховувати, що для таких споруд повинні бути притаманні ознаки нерухомого майна, визначені статтею 181 Кодексу, а саме, розташування на земельній ділянці, переміщення споруди неможливе без її знецінення та зміни її призначення. Державній реєстрації підлягають лише речові права на споруди, які є окремою нерухомою річчю, тобто не є приналежністю головної речі і складовою частини іншої речі.

Так, відповідно до абз. 7 ст. 1 Закону України "Про аквакультуру" гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми (гідротехнічні споруди) - об`єкти нерухомого майна (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірноосушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод.

Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 року №507, під спорудами розуміється будівельні системи, пов`язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт.

Пунктом 1.9.18 Методики обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відводів та хвостів, затвердженої наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 10.09.1996 року № 165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 23.10.1996 року за № 625/1650 встановлено, що гідротехнічні споруди - це споруди для використання водних ресурсів, а також для боротьби з шкідливим впливом вод: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи: водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тунелі, канали, труби, лотки: регуляційні споруди, накопичувані промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд.

Отже, відповідно до законодавства державній реєстрації підлягають права лише на ті споруди, які є нерухомим майном. Водночас гідротехнічна споруда є інженерною спорудою, що допомагає здійснювати певні водогосподарські заходи як щодо використання водних ресурсів, так і для захисту від шкідливої дії води.

Проаналізувавши вказані норми законодавства суд дійшов висновку, що такий об`єкт як гідротехнічна споруда ставка є інженерно спорудою та нерозривно пов`язана із землею і призначена для управління водними ресурсами, тобто її функціонування неможливе без існування водного об`єкту та її переміщення в інше місце неможливо без його знецінення та зміни призначення. Спірна гідротехнічна споруда, яка складається із земляної греблі та водоскидної споруди шлюзного типу, призначена для існування ставка на земельній ділянці водного фонду.

Спірна гідротехнічна споруда розміщена на земельній ділянці, яка за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить до комунальній власності, і розташована на території Заслучненської сільської ради.

При цьому, відповідно до пункту 24 розділу Х "Прикінцеві положення" Земельного кодексу України (на час подання позову) з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, зокрема, крім земель: що використовуються державними підприємствами на праві постійного користування. Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Судом враховується, що на час відчуження гідротехнічної споруди за договором від 18.12.2003р., укладеного між ТОВ "Вектра" (код ЄДРПОУ 22783439) та ФГ "Стожари" (код ЄДРПОУ 32883763), діяв Наказ Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001 №62, яким затверджено "Порядок розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств", відповідно до п. 14 якого, майно, що не підлягає паюванню, зокрема, яке неможливо виділити у натурі в рахунок майнових паїв та поділити його без ушкодження, а саме: дороги, капітальні вкладення на поліпшення земель (меліоративні, осушувальні, іригаційні та інші мережі), гідротехнічні споруди, ставки, багаторічні насадження, лісосмуги, а також об`єкти, які знаходяться в загальному користуванні, передаються на баланс підприємствам-правонаступникам. Якщо декілька підприємств-правонаступників користуються таким майном, то конкретні об`єкти або їх частини із складу такого майна можуть бути передані на баланс кожному із них за пропозицією комісії.

Згідно з абз. 2 п. 14 Порядку Підприємства-правонаступники (користувачі майна) ліквідованих або реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств несуть відповідальність за збереження об`єктів інженерної інфраструктури меліоративної мережі колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, їх технологічну цілісність і використання у межах своїх землекористувань (землеволодінь) до передачі цих об`єктів у комунальну власність.

В свою чергу, відповідно до ч. 8 ст. 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" об`єкти соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарські меліоративні системи підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пп. б) п. 2 Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об`єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому, числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.08.2003 № 1253, об`єктами передачі згідно з цим Порядком є, в тому числі, внутрішньогосподарські меліоративні системи - внутрішньогосподарська меліоративна мережа з об`єктами інженерної інфраструктури, що не підлягали паюванню в процесі реформування колективних сільськогосподарських підприємств.

У відповідності до п. 21 методики уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 №177 "Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки", переліки майна, що не підлягає паюванню, зокрема майна, яке неможливо виділити в натурі в рахунок майнового паю (дороги загального користування, капітальні вкладення на поліпшення земель - меліоративні, осушувальні, іригаційні та інші роботи, гідротехнічні споруди, ставки, багаторічні насадження, лісосмуги), а також об`єктів, які перебувають в загальному користуванні, повинні систематично уточнюватися.

Відповідно до п. 1.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002 (яке діяло на час укладення договору купівлі-продажу), реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації (БТІ).

Згідно з п. п. 1.4 - 1.6 Тимчасового положення, реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв`язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об`єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів, коштом особи, що звернулася до БТІ. Обов`язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном. Реєстрації підлягають права власності тільки на об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об`єкти. Не підлягають реєстрації тимчасові споруди, а також споруди, не пов`язані фундаментом із землею.

Відповідно до п. 2.2 Тимчасового положення при реєстрації прав власності на нерухоме майно, які виникли відповідно до договорів про відчуження нерухомого майна, що не посвідчені в нотаріальному порядку, подається також довідка про відсутність або наявність арештів з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, яка видається на підставі відповідного запиту БТІ (додаток 2), та витяг з Реєстру застав рухомого майна про наявність чи відсутність податкової застави на об`єкт нерухомого майна.

При прийнятті рішення реєстратор: установлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на об`єкт нерухомості, інших підстав для відмови в реєстрації прав; перевіряє угоди, які відповідно до чинного законодавства України не були нотаріально посвідчені; приймає рішення про реєстрацію прав власності чи про відмову в реєстрації прав власності; видає витяги з Реєстру прав або відмовляє у наданні таких витягів (п.3.1 Тимчасового положення).

Оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна станом на дату укладення договору здійснювався в порядку передбаченому п.2.1 "Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно" (затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5, в редакції наказу від 28.01.2003р., далі Тимчасове положення, втратив чинність 01.01.2013р.), згідно якого для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлювальні документи (додаток 1 (згідно п.1 додатку такими є: 1. договори купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання, угоди про розподіл спадкового майна, про розподіл спільного майна подружжя, посвідчені державними та приватними нотаріусами; 2. Свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, що видаються державними та приватними нотаріусами; 3. Свідоцтва про право на спадщину, видані державними нотаріусами; 4. Свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, видані державними та приватними нотаріусами; 5. Свідоцтва про придбання об`єктів нерухомого майна на аукціонах з реалізації заставленого майна, видані державними та приватними нотаріусами; 6. Свідоцтва про право власності на об`єкти нерухомого майна, видані органами місцевого самоврядування та місцевими державними адміністраціями; 7. Свідоцтва про право власності, видані органами приватизації наймачам квартир у державному житловому фонді; 8. Свідоцтва про право на спадщину та свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, оформлені консульськими установами України; 9. Договори відчуження нерухомого майна, які не підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню; 10. Рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об`єкти нерухомого майна та про встановлення факту права власності на об`єкти нерухомого майна; 11. Акти про денаціоналізацію (демуніципалізацію) будівель; 12. Витяг із нотаріально посвідченого договору, укладеного між житлово-будівельним кооперативом або членом цього кооперативу і місцевими органами виконавчої влади, про безстрокове користування відведеною земельною ділянкою і про будівництво багатоквартирного будинку з правом власності на окрему квартиру, за наявності акта про прийняття будинку в експлуатацію; 13. Рішення товариського суду про розподіл майна колишнього колгоспного двору; 14. Мирова угода, затверджена ухвалою суду; 15. Накази засновників відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), з додатком - переліком об`єктів нерухомого майна про передачу у власність цих об`єктів акціонерним товариствам та акт приймання-передавання зазначеного майна, підписаний у встановленому порядку; 16. Дублікати правовстановлювальних документів, видані державними та приватними нотаріусами, органами приватизації, копії архівних документів, видані державними архівами; 17. Свідоцтва про право власності на нерухоме майно загальносоюзних творчих спілок колишнього СРСР, які видаються Фондом державного майна; 18. Свідоцтва про право власності, видані Державним управлінням справами, на житлові та нежитлові об`єкти суб`єктам, що беруть участь разом з Державним управлінням справами в будівництві нового житла.

Судом береться до уваги, що реєстрація права власності на гідротехнічну споруду площею 1696,5 м2 по Глібківській сільській раді Красилівського району станом на 31.12.2012р. не проводилася, про що зазначається у листі КП "Красилівське районне БТІ" №89 від 13.09.2018р.

Однак, державну реєстрацію права власності за ФГ "Стожари" 12.09.2018р. здійснено на підставі договору купівлі-продажу від 18.12.2003р., підписаного між ТОВ "Вектра" та ФГ "Стожари" (об`єкт зареєстровано за реєстраційним номером: 1647443968227).

З огляду на вищезазначені положення законодавства, які діяли на дату підписання договору купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна - гідротехнічної споруди площею 1696 м2 від 18.12.2003р., у ТОВ "Вектра" та, в подальшому, у ФГ "Стожари", не було жодних правовстановлюючих документів на вказану гідротехнічну споруду.

Подальше виготовлення ФГ "Стожари" технічної документації із землеустрою не спростовують вищенаведених обставин.

Таким чином, відповідач не підтвердив належними доказами, що майно належить йому на праві власності, також не надав інших доказів, які б підтверджували право власності на спірне майно на підставі даного договору станом на дату здійсненої реєстрації.

Окремо судом враховується, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 28.09.2023р. №322792033252, фермерське господарство "Стожари" (код ЄДРПОУ 32883763), як юридична особа, зареєстроване 18.03.2004р., тобто станом на дату укладання договору від 18.12.2003р., за яким фермерське господарство "Стожари" набуло права власності на спірне майно та, в подальшому, відчужило відповідачу, самого фермерського господарства "Стожари" не існувало. Протилежного відповідачем та третьою особою не доведено.

Окремо судом враховується, що у договорі оренди земельної ділянки водного фонду від 18.04.2006р. сторони не вказували відомості про наявність гідротехнічних споруд, як відсутнє й зазначення кадастрового номеру земельної ділянки водного фонду.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами передачу спірного майна ТОВ "Вектра" та наступної передачі майна відповідачеві, правовстановлюючі документи, що підтверджують право приватної власності ТОВ "Вектра" на спірну гідроспоруду, відсутні.

Отже, з огляду на особливий правовий режим спірної гідроспоруди, відсутність доказів її належності на праві приватної власності ТОВ "Вектра", не могла бути предметом договору купівлі-продажу від 18.12.2003р. та, в подальшому, відчужуватись на користь ФГ "Стожари".

Так, сукупний правовий аналіз статей 11, 316, 328 ЦК України, частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" свідчить про те, що реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави. Сама собою державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності, але створює спростовувану презумпцію права власності такої особи. Отже, за наявності державної реєстрації права власності за певною особою державна реєстрація права власності на це ж майно за іншою особою може бути здійснена за згодою цієї особи або за судовим рішенням, що набрало законної сили, щодо права власності на нерухоме майно.

Отже, державна реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави. Сама собою державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності, але створює спростовувану презумпцію права власності такої особи.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 19.04.2023р. по справі №921/64/22.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач не мав законних підстав зареєструвати право власності на гідротехнічну споруду, яка розташована на земельній ділянки комунальної власності Заслучненської сільської ради та призначена для використання водного об`єкта, що є підставою для задоволення позовних вимог шляхом скасування державної реєстрації права власності.

Запис про скасування державної реєстрації прав вноситься до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідно до рішення суду про скасування рішення про державну реєстрацію прав або про скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав. Відповідну правову позицію викладено в постановах КГС ВС: від 11.12.2019 у справі № 922/1110/18, від 05.12.2019 у справі № 906/208/19.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності фермерського господарства "Яромир" на об`єкт нерухомого майна - гідротехнічну споруду, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Говори Заслучненської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, загальною площею - 1696,5 м2, реєстраційний номер 1647443968227.

Відповідно до приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.03.2021 у справі № 910/9525/19.

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 ЦК України, частина друга статті 52 ЗК України). Вказані способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.

Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (частина друга статті 152 ЗК України).

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду всупереч вимогам ЗК України (перехід до них права володіння цими землями) є неможливим. Розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у статті 59 цього кодексу (див. також висновки Великої Палати Верховного Суду, сформульовані у постанові від 22 травня 2018 року у справі № 469/1203/15-ц, у пункті 70 постанови від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц).

Отже, зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням ЗК України та ВК України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. Власник земельної ділянки водного фонду може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення про державну реєстрацію права власності.

Конституція України (статті 13, 14) визначає, що земля, водні ресурси є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються правовий режим власності.

Оскільки предметом спору є об`єкт нерухомого майна - гідротехнічна споруда ставка, яка розташована на землях водного фонду, що згідно з даними державного реєстру перебувають у комунальній власності, тобто нерозривно пов`язаний із земельною ділянкою, то питання права власності на цей об`єкт безпосередньо стосується інтересів територіальної громади.

У сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (статті 14, 19 Конституції України).

Отже, незаконне набуття права власності на об`єкт нерухомого майна, який розташований на земельній ділянці державної чи комунальної власності, з огляду на те, що земля є основним національним багатством і перебуває під особливою охороною держави, а цей об`єкт є невіддільним від неї, порушує інтереси держави, оскільки підриває основи правопорядку і суперечить конституційному принципу законності набуття права власності. В контексті законності набуття права власності і недопущення свавільного привласнення об`єктів нерухомості в обхід визначеної законом процедури, інтереси держави і територіальної громади повністю збігаються.

Відповідно до частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з нормами статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до частини 1 статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно до частини 3 статті 373 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (грунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні об`єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Як встановлено у цій справі, спірний об`єкт - гідротехнічна споруда, - є нерухомим майном, розташований на водному об`єкті (ставку), що розташований на земельній ділянці, яка за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить до комунальній власності та безпосередньо стосується інтересів територіальної громади.

У даному випадку, при пред`явленні позовної вимоги про скасування державної реєстрації гідротехнічної споруди позивач фактично просить відновити становище, за якого державна реєстрація, вчинена на підставі документів, які не відповідають вимогам чинного законодавства за відсутністю у відповідача права власності на спірну гідротехнічну споруду. Скасування такого запису дасть можливість позивачеві зареєструвати за територіальною громадою права власності на спірне майно. Відтак суд вважає, що позивачем обраний ефективний спосіб захисту.

Враховуючи викладене, встановлені судом обставини незаконного вибуття спірної гідротехнічної споруди із власності територіальної громади в особі Заслучненської сільської ради Хмельницького району, відсутність волі територіальної громади в особі Заслучненської сільської ради Хмельницького району на вибуття з її володіння спірної земельної ділянки, суд дійшов висновку, що вимоги прокурора про скасування державної реєстрації права приватної власності фермерського господарства "Яромир" на об`єкт нерухомого майна - гідротехнічну споруду із одночасним зобов`язанням фермерського господарства "Яромир" (код ЄДРПОУ 34543266) усунути перешкоди в здійсненні права користування та розпоряджання майном шляхом повернення на користь територіальної громади в особі Заслучненської сільської ради Хмельницького районугідротехнічної споруди, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Говори Заслучненської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, загальною площею - 1696,5 м2, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст. 129, 130 ГПК України судові витраті щодо сплати судового збору в сумі 5368,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію право приватної власності фермерського господарства "Яромир" (31000, вул. Грушевського, 21, м. Красилів, Хмельницька область, код 34543266) на об`єкт нерухомого майна - гідротехнічну споруду, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Говори Заслучненської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, загальною площею - 1696,5 м2, реєстраційний номер 1647443968227.

Зобов`язати фермерське господарство "Яромир" (31000, вул. Грушевського, 21, м. Красилів, Хмельницька область, код 34543266) усунути перешкоди в здійсненні права користування та розпоряджання майном шляхом повернення на користь територіальної громади в особі Заслучненської сільської ради Хмельницького району (31050, площа І.О. Масловського, 2, с. Заслучне, Хмельницький район, Хмельницька область, код 04407170) гідротехнічної споруди, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Говори Заслучненської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, загальною площею - 1696,5 м2.

Стягнути з Фермерського господарства "Яромир" (31000, вул. Грушевського, 21, м. Красилів, Хмельницька область, код 34543266) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3, код 02911102) 5368,00 грн. (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень 00 коп.) відшкодування судового збору.

Видати наказ.

Повний текст рішення складено 06.10.2023р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1, 2 ст. 256 ГПК України).

Суддя В.В. Димбовський

Віддрук. 6 прим.: 1 - в справу,

2 - Хмельницькій окружній прокуратурі (khm_oprok@khmel.gp.gov.ua; krasyliv@khmel.gp.gov.ua),

3 - Хмельницькій обласній прокуратурі (sekretariat@khmel.gp.gov.ua),

4 - позивачу (zaslrada_krasyliv@i.ua),

5 - відповідачу (31000, м. Красилів, Хмельницька обл., вул. Грушевського, 21) рек.,

6 - третій особі - фермерське господарство "Стожари" (31051, с. Глібки, Заслучненська сільська ОТГ, Хмельницький район, Хмельницька область) - рек.