Рішення

від 03.10.2023 по справі 926/3678/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Чернівці

03 жовтня 2023 року Справа № 926/3678/21

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гушилик С.М., за участю секретаря судового засідання Петровської В.С. розглянувши справу №926/3678/21

За позовом Державної екологічної інспекції Карпатського округу (76014, м.Івано - Франківськ, вул. Академіка Сахарова, буд. 23 - А)

до відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (01601, м.Київ, вул. Шота Руставелі, 9-А) в особі філії "Путильське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (59101, Чернівецька область, смт.Путила, вул.Шевченка, 3-Б)

про відшкодування шкоди в сумі 3270002,50 грн, заподіяної внаслідок незаконної рубки дерев на території об`єкту природно - заповідного фонду

За участю представників:

Від позивача: Книговський В.О. (витяг з ЄДР)

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Державна екологічна інспекція Карпатського округу звернулася до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Державного підприємства "Путильське лісове господарство" про відшкодування шкоди в сумі 3270002,50 грн, заподіяної внаслідок незаконної рубки дерев на території об`єкту природно - заповідного фонду.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що у ході проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природніх ресурсів ДП "Путильське лісове господарство", його представниками встановлено факт незаконної рубки 827 сироростучих та сухостійних дерев породи ялина, бук, проведеної протягом 2020 року у кварталі 29 виділ 1 Сергіївського лісництва, який згідно рішення ХХХІІ сесії Чернівецької обласної ради V скликання від 07.10.2009 року №252-32/09 відноситься до зоологічного заказника місцевого значення "Зубровиця", чим здійснено шкоду навколишньому природньому середовищу у розмірі 3270002,50 грн. Позивач у своїй претензії №03.5-07/2645 від 29.06.2021 року запропонував у місячний строк з дня одержання претензії заплатити суму шкоди. Однак, станом на момент звернення до суду сума шкоди сплачена не була, що стало підставою для звернення до суду.

08.09.2021 року відділом документального та інформаційного забезпечення суду зареєстровано матеріали позовної заяви за вх.№3678.

Витягом з протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 08.09.2021 року позовну заяву передано судді Гушилик С.М.

Ухвалою суду від 10.09.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання, яке призначене на 05.10.2021 року.

28.09.2021 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№3955), в якому останній заперечує проти позовних вимог посилаючись на наступне: - охоронне зобов`язання, яке було надано відповідачу належним чином не посвідчене; - позивачем не надано до суду докази, які б підтверджували, що рубка лісодеревини в кількості 827 дерев породи ялина, ялиця, бук у кварталі 29 виділ 1 Сергіївського лісництва здійснена в межах зоологічного заказника місцевого значення "Зубровиця", оскільки території зоологічного заказника не встановлені; - позивач при розрахунку розміру шкоди не врахував, що ДП "Путильський лісгосп" сплатив до бюджету податки та збори від реалізації вказаної лісодеревини на загальну суму 69247,00 грн; - підставою проведення рубки на даній території слугували лісорубні квитки №116 від 03.08.2020 року та №76 від 01.06.2020 року, а відтак відповідач належним чином здійснив рубку дерев.

04.10.2021 року позивачем через відділ документального та інформаційного забезпечення подано відповідь на відзив (вх.№4037), з якої вбачається, що позивач не погоджується з запереченнями відповідача, посилаючись на те, що Інструкція щодо оформлення охоронних зобов`язань на території та об`єкти природно-заповідного фонду, затверджена Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 25.02.2023 року №65, в той час, як охоронне зобов`язання видане 04.05.2011 року. При цьому, згідно п.2 зазначеного наказу - охоронні зобов`язання, оформлені та видані до набрання чинності цим наказом, є чинними та не підлягають переоформленню. Відповідно до рішення Чернівецької обласної ради ХХХІІ сесії V скликання №252-32/09 від 07.10.2009 року "Про коригування території зоологічного заказника місцевого значення "Зубровиця" та проекту організацій і розвитку лісового господарства ДП "Путильський лісгосп", відноситься до території зоологічного заказника місцевого значення "Зубровиця", отже межі чітко визначені та встановлені.

Що стосується сплати податків відповідачем, позивач зазначає, що сплата до бюджету податків та зборів від реалізації вказаної лісодеревини, не може звільняти відповідача від обов`язку відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Відтак, позовну заяву позивач вважає обґрунтованою, а доводи викладенні у відзиві безпідставними.

21.10.2021 року відповідачем долучено додаткові документи до матеріалів справи (вх.№1941).

Ухвалою суду від 04.11.2021 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалами суду підготовче засідання неодноразово було відкладено.

01.11.2021 року представником позивача подано клопотання про долучення доказів по справі за вх.№4415.

29.11.2021 року представником відповідача подано клопотання про зупинення провадження у справі за вх.№4850, відповідно до якого, останній просив зупинити провадження до вирішення Путильським районним судом справи №721/852/21 по притягненню до кримінальної відповідальності колишнього головного лісничого ОСОБА_2. ДП "Путильське лісове господарство".

06.12.2021 року представником позивача подано заперечення за вх.№4966 на клопотання ДП "Путильське лісове господарство" про зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 06.12.2021 року зупинено провадження у справі №926/3678/21 до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальній справі №721/852/21 (провадження 1-КП/721/1-05/2021).

17.05.2023 року представник відповідача надіслав суду лист-відповідь за вх.№880.

08.08.2023 року Державною екологічною інспекцією Карпатського округу, подано клопотання про поновлення провадження у справі (вх.№3449) та про заміну відповідача його правонаступником (вх.3450).

У зв`язку з усуненням обставин, що викликали зупинення провадження у справі ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 09.08.2023 року поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 17.08.2023 року. Цією ж ухвалою суд задовольнив клопотання позивача про заміну відповідача його правонаступником та замінив відповідача Державне підприємство "Путильське лісове господарство" його правонаступником ДСГП "Ліси України" в особі філії "Путильське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України".

11.08.2023 року позивачем надано докази направлення позовної заяви з додатками правонаступнику відповідача (вх.№1400).

17.08.2023 року представником ДСГП "Ліси України" подано клопотання за вх.№3551 про відкладення судового розгляду у зв`язку із потребою ознайомитися із матеріалами справи.

Ухвалою суду від 17.08.2023 року за клопотанням представника ДСГП "Ліси України" (вх.№3557) відкладено підготовче засідання на 29.08.2023 року.

25.08.2023 року представник ДСГП "Ліси України" через систему "Електронний суд" подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із відпусткою останнього.

У судовому засіданні 29.08.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.09.2023 року, про що представників сторін повідомлено належним чином.

У зв`язку з нез`явленням представника відповідача, ухвалою суду від 20.09.2023 року відкладено розгляд справи по суті на 03.10.2023 року.

Представник відповідача у судове засідання 03.10.2023 року в черговий раз не з`явився, причини нез`явлення суду не повідомив.

Частинами 2, 3 ст.120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п.4 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за місцезнаходженням.

За приписами ч.1 ст.9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення та підписання.

Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Слід відмітити, що відповідач ДСГП "Ліси України" був повідомлений шляхом надіслання ухвал суду на його юридичну адресу (м.Київ, вул.Руставелі Шота, 9-А) та на юридичну адресу філії (Чернівецька область, смт.Путила, вул.Шевченка, 3-Б), а також суд з метою повідомлення відповідача про дату і час судового розгляду надіслано ухвалу на електронну адресу представника ДСГП "Ліси України" - Талалай А.С. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), яка зазначена у його клопотанні. Окрім того, представника відповідача Талалай А.С. було повідомлено у телефонному режимі, про що складено телефонограму, яка міститься в матеріалах справи, а також здійснено оголошення на офіційному сайті Господарського суду Чернівецької області.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду.

В той же час, відповідач не був позбавлений можливості скористатися вільним доступом до електронного реєстру судових рішень в Україні, в силу статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", ознайомитися з ухвалами суду та забезпечити представництво його інтересів в судових засіданнях.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що судом було здійснено всі заходи, щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про те, що неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи.

У відповідності до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку. Строки, що встановлюються судом (наприклад, строк для усунення недоліків позовної заяви чи апеляційної скарги), повинні відповідати принципу розумності. Визначаючи (на власний розсуд) тривалість строку розгляду справи, суд враховує принципи диспозитивності та змагальності, граничні строки, встановлені законом, для розгляду справи при визначенні строків здійснення конкретних процесуальних дій, складність справи, кількість учасників процесу, можливі труднощі у витребуванні та дослідженні доказів тощо. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

З метою розумності строку розгляду справи та за умови достатності наявних у справі матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд здійснює розгляд справи за відсутності представника відповідача та за наявними матеріалами.

Заслухавши в судовому засіданні, 03.10.2023 року представника позивача, з`ясувавши обставини, на які посилаються сторони, суд перейшов до дослідження доказів в порядку статей 209-210 ГПК України. Представник позивача підтримав в повному обсязі заявлені позовні вимоги.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноваженого представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд-

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до положення "Про Державну екологічну інспекцію Карпатського округу", затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України №251 від 01.06.2021 року, Державна екологічна інспекція Карпатського округу є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується. Повноваження Державної екологічної інспекції Карпатського округу поширюються на територію Івано-Франківської та Чернівецької областей.

До компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища відповідно до пункту "а" частини першої ст. 20-2 Закону України "Про охорону природного навколишнього середовища" належить зокрема, організація і здійснення державного контролю за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: про охорону, захист, використання та відтворення лісів; про використання, охорону і відтворення рослинного світу; про природно-заповідний фонд; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов. Згідно пункту "й" частини першої ст. 20-2 Закону до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Державна екологічна інспекцію Карпатського округу здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про використання, охорону і відтворення об`єктів рослинного світу; про охорону, захист, використання та відтворення лісів, про охорону і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Пунктами 9,10 розділу II Положення визначено, що Інспекція пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами. Вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.

На підставі наказу №303 від 25.05.2021 року працівниками Державної екологічної інспекції Карпатського округу у період з 31.05.2021 року по 11.06.2021 року проведено плановий захід державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Державного підприємства "Путильське лісове господарство" (том 1, а.с. 12-13).

Актом Державної екологічної інспекції Карпатського округу від 11.06.2021 року №109/03, складеним за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, встановлено факт незаконної рубки 827 сироростучих та сухостійних дерев у кварталі 29 виділ 1 Сергіївського лісництва, який згідно рішення ХХХІІ сесії Чернівецької обласної ради V скликання від 07.10.2009 року №252-32/09 про корегування території зоологічного заказника місцевого значення "Зубровиця" та проєкту організації та розвитку лісового господарства Державного підприємства "Путильське лісове господарство" відноситься до зоологічного заказника місцевого значення "Зубровиця", що є порушенням вимог ст.ст. 19, 63, 64, 86 Лісового кодексу України, ст.ст. 7, 8, 26 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" (том 1, а.с. 14-73).

В даному акті встановлено, що у кварталі 29 виділ 1 Сергіївського лісництва проведена лісовідновна рубка - поступовий кінцевий прийом 2020 року на підставі лісорубних квитків від 03.08.2020 року №116 та від 01.06.2020 року №76. На час проведення перевірки насадження рубкою пройдене, деревина з лісосіки вивезена. На даній ділянці проведено перелік пнів зрубаних дерев призначених у рубку в кількості 492 і 335 штук (відповідно до лісорубних квитків) сироростучих та сухостійних дерев породи ялина, ялиця, бук, яка проведена в період 2020 року лісозаготівельною бригадою. Діаметри пнів замірявся працівниками відповідача повіреною рулеткою у корі біля шийки кореня та зазначались як середнє арифметичне значення між найбільшим та найменшим замірами діаметрів.

Акт №190/03 від 11.06.2021 року підписаний уповноваженими особами позивача та відповідача без зауважень чи заперечень (том 1, а.с.73-а).

Акт перевірки - це документ, який фіксує проведення планових, позапланових перевірок і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

У матеріалах справи містяться копії лісорубних квитків від 01.06.2020 року №76 і від 03.08.2020 року №116 на здійснення лісовідновної рубки у кварталі 29 виділ 1 Сергіївського лісництва ДП "Путильске лісове господарство" об`ємом відповідно 347 і 287 м. куб деревини.

Факт рубки дерев також зафіксований у польових перелікових відомостях №1 і №2 кварталу 29 виділ 1 Сергіївського лісництва площею 0,9 га, в яких зазначено загальну кількість зрубаних дерев, їх породу, середній діаметр пнів, ступінь пошкодження.

У зв`язку із виявленням факту незаконної рубки дерев відповідачу на підставі означених польових перелікових відомостей здійснений розрахунок розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 року №541 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд", який складає 3270002,50 грн.

29.06.2021 року Державною екологічною інспекцією Карпатського округу, з метою досудового врегулювання спору та на підставі ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" ст. 222 ГК України надіслано на адресу ДП "Путильске лісове господарство" письмову претензію № 03.5-07/2645 з пропозицією у місячний строк з дня одержання претензії внести суму шкоди в розмірі 3270002,50 грн на рахунок з обліку доходів по Чернівецькій області "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності". Однак, шкода в розмірі 3270002,50 грн відповідачем у визначений у претензії термін не була сплачена.

Враховуючи, що ДП "Путильське лісове господарство" добровільно не сплатило суму шкоди, позивач вимушений звернутися до суду про стягнення коштів в сумі 3270002,50 грн в судовому порядку.

ДП "Путильський лісгосп" заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що він діяв в межах повноважень, охоронне зобов`язання не зареєстроване у встановленому законодавством порядку; позивачем не надано доказів того, що рубка дерев здійснена у межах зоологічного заказника "Зубровиця", лісорубні квитки є підставою для проведення рубок; при розрахунку розміру шкоди позивач мав би врахувати суми сплачених відповідачем до бюджету податків і зборів від реалізації зрубаної деревини.

У ході розгляду справи №926/3678/21 судом встановлено, що 26.10.2022 року створено ДП "Ліси України", частиною 8 наказу Державного агентства лісових ресурсів України №905 від 28.10.2022 року припинено Державне підприємство "Путильське лісове господарство" (код ЄДРПОУ 21448070) шляхом реорганізації, а саме: приєднання до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (код ЄДРПОУ 44768034) та визначено, що ДП "Ліси України" є правонаступником прав і обов`язків ДП "Путильський лісгосп".

Наказом Державного агентства лісових ресурсів №131 від 16.01.2023 року затверджено статут Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України".

Наказом Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" №107 від 16.12.2022 року затверджено Положення про філію "Путильське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України".

Згідно витягу з ЄДР ДП "Путильський лісгосп" припинило свою державну реєстрацію 28.07.2023 року, що і стало підставою для винесення судом ухвали від 08.08.2023 року про заміну відповідача ДП "Путильське лісове господарство" на Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Путильське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України".

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Враховуючи те, що спір виник з приводу відшкодування шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу та поданий державним органом управління в галузі охорони навколишнього природного середовища зазначений спір вирішується в порядку господарського судочинства.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, природні ресурси, що знаходяться у межах території України, є об`єктами права власності Українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.

Статтею 66 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Згідно ст.2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

За змістом ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" ліс, як природний ресурс загальнодержавного значення, підлягає державній охороні і регулюванню на всій території України. Особливій державній охороні підлягають території та об`єкти природно- заповідного фонду України й інші території та об`єкти, визначені відповідно до законодавства України.

Статтею 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог.

Статтею 1 Лісового кодексу України (далі - ЛК України) передбачено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Лісові відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", цим кодексом, іншими законодавчими актами України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (ст.3 ЛК України).

Відповідно до ст.16 та ч.1 ст.17 ЛК України, право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

За приписами п.1 ч.2 ст.19, ч.ч.1, 5 ст.86 та ст.90 ЛК України постійні лісокористувачі зобов`язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень. Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього кодексу.

Положеннями ст.63 ЛК України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Згідно з п.5 ст.64 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Частиною 5 ст. 86 ЛК України передбачено, що організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

Статтею 93 ЛК України передбачені завдання контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів. Зокрема, такими завданнями є запобігання порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.

За приписами ст.100 ЛК України порядок охорони, захисту, використання та відтворення лісів на землях природно-заповідного фонду визначається відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України", цього Кодексу та інших актів законодавства.

Згідно з ст. 19 Земельного Кодексу (далі - ЗК України) України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.

Частиною 2 ст. 45 ЗК України визначено, що порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом.

Відповідно до Преамбули Закону України "Про природно-заповідний фонд України" - природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об`єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища. У зв`язку з цим законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об`єктів, що перебувають під особливою охороною.

За змістом ч. 1 ст. 3, ст. 25 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" заказники належать до природно-заповідного фонду України.

Залежно від походження, інших особливостей природних комплексів та об`єктів, що оголошуються заказниками чи пам`ятками природи, мети і необхідного режиму охорони заказники поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загальногеологічні, палеонтологічні та карстово-спелеологічні.

Заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів та можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" рішення про організацію чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об`єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.

Території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

Статтею 26 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" передбачено, що на територіях заказників забороняються рубки головного користування, суцільні, прохідні, лісовідновні та поступові рубки, видалення захаращеності, а також полювання та інша діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник.

Господарська, наукова та інша діяльність, що не суперечить цілям і завданням заказника, проводиться з додержанням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища.

Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених заказником, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач як постійний лісокористувач, який здійснює свою діяльність на території заказника, зобов`язаний був забезпечити охорону лісових насаджень на території об`єкта природно-заповідного фонду-заказника Зубровиця в межах визначених рішенням XXXII сесії 5 скликання Чернівецької обласної ради № 252-32/09 від 07.10.2009 року та виданого на його підставі охоронного зобов`язання (том 1, а.с.91).

В матеріалах справи наявна копія рішення XXXII сесії 5 скликання Чернівецької обласної ради № 252-32/09 від 07.10.2009 року Про коригування території зоологічного заказника місцевого значення Зубровиця, яким затверджено Перелік територій природно-заповідного фонду місцевого значення. Так, згідно з вказаним рішенням ДП "Путильське лісове господарство" є відповідальним за збереження площі заказника в межах 1536 га, в тому числі Сергіївського лісництва - площею 683,9 га (в тому числі квартал 29 виділ 1).

На підставі рішення сесії Чернівецької обласної ради від 07.10.2009 року № 252-32/09, ДП "Путильське лісове господарство" 31.05.2011 року взяло на себе охоронне зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження зоологічного заказника місцевого значення "Зубровиця", в тому числі і території 1 виділу 29 кварталу Сергіївського лісництва. Зобов`язанням передбачено суворо дотримуватись Законів України "Про природно-заповідний фонд України", "Про охорону навколишнього природнього середовища", "Про тваринний світ", "Про мисливське господарство та полювання", Лісового кодексу України (том 1, а.с.144-150).

Доказів скасування чи внесення змін до вказаного рішення Чернівецької обласної ради № 252-32/09 від 07.10.2009 року на момент вирішення справи сторонами не надано.

У згаданому охоронному зобов`язанні міститься, серед іншого, заборона на рубку, пошкодження, зміну видового складу і знищення рослинності, крім рубок, запланованих лісовпорядкуванням та санітарно-оздоровчих заходів, а також рубок для поліпшення якісного стану лісів.

Охоронне зобов`язання видано у примірниках, один з яких зберігається у землекористувача (відповідача), а другий переданий на зберігання Держуправлінню ОНПС у Чернівецькій області.

У матеріалах справи наявні копії зазначеного охоронного зобов`язання, що засвідчена Управлінням екології та природних ресурсів Чернівецької обласної державної адміністрації, оригінал такого документа, що зберігався у вказаного органу був знищений внаслідок пожежі, яка відбулась у 2012 році у приміщенні Державного управління охорони навколишнього природного середовища Мінприроди України, що підтверджується наданою копією акта про пожежу від 16.07.2012 року (том 1, а.с.91).

Натомість примірник, що зберігався у відповідача, вилучений слідчим п`ятого слідчого відділу (з дислокацією у м.Чернівцях) ТУ ДБР у м. Хмельницькому на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22.07.2021 року по справі №727/6703/21 у рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №62021240050000066 від 04.06.2021 року, що підтверджується копією опису речей і документів від 28.07.2021 року. Проте, в матеріалах справи міститься копія зазначеного проєкту, засвідчена слідчим п`ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Чернівцях) ТУ ДБР у м.Хмельницькому, так як його оригінал визнано речовим доказом у кримінальному провадженні за №62021240050000066 від 04.06.2021 року, що підтверджується листом від 09.11.2021 року №9254/14-01-05-21.

Отже, у суду відсутні сумніви у відповідності копій охоронного зобов`язання та проєкту організації та розвитку лісового господарства їх оригіналам, так як вони були предметом дослідженні та покладені в основу обвинувальних вироків Путильського районного суду Чернівецької області від 30.03.2023 року по справі №721/852/21 та від 17.01.2022 року по справі №721/868/21, не містять розбіжностей у відомостях, що мають значення для вирішення цієї справи.

Вироком Путильського районного суду Чернівецької області від 17.01.2022 року по справі №727/868/21 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 Кримінального кодексу України (том 2, а.с.31).

Зокрема, вказаним вироком встановлено, що провідний інженер відділу лісового господарства ДП "Путильське лісове господарство" Фокшек В.Г., будучи службовою особою державної лісової охорони та відповідно, працівником правоохоронного органу, будучи зобов`язаним діяти у відповідності до вимог чинного законодавства, належним чином виконувати свої службові обов`язки, в тому числі, під час відведення лісосік, здійснювати перевірку таксаційних характеристик ділянок, що відводиться в рубку, маючи реальну можливість здійснити таку перевірку в матеріалах лісовпорядкування, які перебували у користуванні службових осіб ДП "Путильське лісове господарство", неналежно виконав свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, та у травні, червні 2020 року, у 1 виділі 29 кварталу Сергіївського лісництва ДП "Путильське лісове господарство", який відноситься до зоологічного заказника місцевого значення "Зубровиця", відвів у лісовідновну поступову рубку дві ділянки лісового фонду, площею 0,9 га кожна, вказавши в первинних матеріалах відведення, недостовірні відомості про те, що даний виділ та квартал відноситься до Регіональних ландшафтних парків (господарська зона), де подібні рубки не заборонені. Ним було заповнено та підписано лісорубні квитки № 76 та № 116, які надано на підпис головному лісничому ДП "Путильське лісове господарство" Юрбашу М.Ю., який на той час на підставі Статуту підприємства виконував обов`язки керівника, що також були підписані останнім.

На підставі зазначених лісорубних квитків, виданих із порушенням лісового та природоохоронного законодавства здійснено дві лісовідновні поступові рубки площею 0.9 га кожна у 1 виділі 29 кварталу Сергіївського лісництва ДП "Путильське лісове господарство".

Внаслідок неналежного виконання провідним інженером ДП "Путильське лісове господарство" ОСОБА_1 своїх службових обов`язків, через несумлінне ставлення до них, невжитті своєчасних та належних заходів для виявлення та усунення допущених порушень, здійснено лісовідновну поступову рубку 827 дерев різних порід, чим спричинено шкоду довкіллю у формі порушення встановленого порядку раціонального використання природних ресурсів, їх охорони та відтворення в межах лісового фонду України, що призвело до матеріальних збитків в сумі 3270002,50 грн.

Даний вирок Путильського районного суду Чернівецької області згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень набрав законної сили 16.02.2022 року.

Окрім того, вироком Путильського районного суду Чернівецької області від 30.03.2023 року у справі №721/85/21, який залишений в силі ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 27.06.2023 року, ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 Кримінальний кодекс України та встановлено, що ОСОБА_2 відповідно до наказу ДП "Путильське лісове господарство" № 25-к від 24.06.2015 року, призначений на посаду головного лісничого ДП "Путильське лісове господарство", яка відноситься до складу служби державної лісової охорони та має статус правоохоронного органу.

Внаслідок неналежного виконання головним лісничим ДП "Путильське лісове господарство" Юрбашем М.Ю. своїх службових повноважень, через несумлінне ставлення до них, а саме підписанні, скріпленні печаткою ДП "Путильське лісове господарство" та видачі лісорубних квитків №76 від 01.06.2020 та №116 від 03.08.2020, на території ділянки зоологічного заказника загальною площею 1,8 гектара упродовж червня-жовтня 2020 року здійснено незаконну лісовідновну поступову рубку 827 дерев різних порід, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам на загальну суму 3270002,50 грн.

Відповідно до ч.6 ст.75 ГПК України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З урахуванням того, що Путильським районним судом Чернівецької області у справах №721/868/21 та №721/852/21 встановлено причетність осіб ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , які безпосередньо були працівниками ДП "Путильський лісгосп" до правопорушення, яке полягало у незаконній рубці дерев на території ділянки зоологічного заказника та підтверджено вину працівників відповідача у скоєні правопорушення, дані обставини в силу приписів ч.6 ст.75 ГПК України є обов`язковими для господарського суду при розгляді справи №926/3678/21.

Як вже було зазначено, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.08.2018 року у справі №909/976/17, постановах Верховного Суду від 27.03.2018 року у справі №909/1111/16, від 20.08.2018 року у справі №920/1293/16, від 23.08.2018 року у справі №917/1261/17, від 19.09.2018 року у справі №925/382/17, від 09.12.2019 року у справі №906/133/18, від 20.02.2020 року у справі №920/1106/17, від 30.11.2021 року у справі №926/2174/20.

При цьому, не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.03.2018 року у справі №909/1111/16).

Крім того, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника, а тому саме відповідач повинен довести, що шкоду завдано не з його вини, або ж у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 12.09.2019 року у справі №908/1092/18, від 12.11.2019 року у справі №914/2436/18.

Згідно з ст. 105 Лісового кодексу України особи, винні у порушенні лісового законодавства, зокрема у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, порушенні порядку заготівлі та вивезення деревини, порушенні інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, несуть встановлену законом дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність.

Відповідно до статті 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Згідно з ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації заподіяної навколишньому природному середовищу шкоди.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто є деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди містяться у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Водночас, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування завданої шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою, вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Обов`язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому, відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України).

Таким чином, як підтверджується зазначеними вище вироками Путильського районного суду Чернівецької області, посадові особи ДП "Путильське лісове господарство" достеменно знаючи, що квартал 29 виділ Сергіївського лісництва відноситься до заказника місцевого значення "Зубровиця" згідно рішення XXXII сесії V скликання Чернівецької обласної ради №252-32/09 від 07.10.2009 року "Про корегування території зоологічного заказника місцевого значення Зубровиця" та у порушення вимог статті 26 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", Положення про зазначений заказник видали лісорубні квитки №76 від 01.06.2020 та №116 від 03.08.2020, внаслідок чого було зрублено 827 дерева різних порід, що визначені у польових перелікових відомостях.

Даний факт не спростовується та не заперечується відповідачем і є в силу вимог ч.6 ст.75 ГПК України обов`язковим.

Тобто дії відповідача щодо здійснення рубок дерев у кварталі 29 виділ 1 Сергіївського лісництва є протиправними, внаслідок чого ним було завдано шкоди у розмірі 3270002,50 грн, що розрахована на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 року №541 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд". Вказаний розрахунок перевірено судом та він є арифметично правильним.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача шкоди заподіяної внаслідок незаконної рубки дерев на території об`єкту природно - заповідного фонду є правомірними і такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача з приводу того, що не визначено межі заказника "Зубровиця" спростовуються рішенням XXXII сесії V скликання Чернівецької обласної ради №252-32/09 від 07.10.2009 року "Про корегування території зоологічного заказника місцевого значення Зубровиця", до якого включено квартал 29 виділ 1 Сергїівського лісництва, охоронним свідоцтвом від 31.05.2011 виданим відповідачу на підставі вказаного рішення, а також Проєктом організації та розвитку лісового господарства Державного підприємства "Путильське лісове господарство" у редакції 2011 року, де теж зазначено про те, що квартал 29 виділ 1 Сергіївського лісництва є частиною заказника місцевого значення "Зубровиця".

Неспроможними є також доводи відповідача про те, що законність проведення рубки доводиться виданими лісорубними квитками, про які йде мова вище, оскільки такі документи, як встановлено вироками суду, що набрали законної сили, підписані посадовими особами ДП "Путильський лісгосп", які достеменно знали та розуміли, що такі дії є протиправними і порушують норми лісового та природоохоронного законодавства, матеріали лісовпорядкування, за що понесли відповідальність за ч.2 ст.367 Кримінального кодексу України.

З приводу вирахування з розрахунку розміру шкоди сплачених відповідачем до бюджету податків і зборів від реалізації зрубаної деревини в сумі 69247 грн, то слід зазначити, що норми постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 року №541 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд" є імперативними і не передбачають врахування при визначенні розміру шкоди платежів сплачених заподіювачем шкоди до бюджету. Тим паче, що відповідач не надав суду доказів сплати таких платежів у відповідних розмірах і до відповідних бюджетів.

Посилання відповідача на відсутність на охоронному зобов`язанні відмітки про його реєстрацію спростовуються тим, що Інструкція щодо оформлення охоронних зобов`язань на території та об`єкти природно-заповідного фонду, затверджена Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 25.02.2013 року №65, в той час, як охоронні зобов`язання, оформлені та видані до набрання чинності цим наказом, є чинними та не підлягають переоформленню, крім випадків, передбачених п.3,4 розділу ІІІ Інструкції, затвердженої пунктом 1 цього наказу.

Отже, доводи відповідача спростовуються вище викладеним та не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову.

Стяттею 42 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок державного бюджету України та місцевих бюджетів.

Відповідно до статті 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Таким чином, відшкодування шкоди завданої навколишньому природному середовищу слід здійснити на користь відповідних бюджетів за місцем заподіяння екологічної шкоди.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи наведені законодавчі приписи, наявність складу цивільного правопорушення, протиправність дій відповідача як постійного лісокористувача, здійснивши відповідну юридичну оцінку всіх доказів, на які посилаються сторони, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак є такими, що підлягають задоволенню.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 42, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов Державної екологічної інспекції Карпатського округу до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Путильське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" про відшкодування шкоди в сумі 3270002,50 грн, заподіяної внаслідок незаконної рубки дерев на території об`єкту природно-заповідного фонду - задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (01601, м.Київ, вул.Шота Руставелі, 9-А, код 44768034) в особі філії "Путильське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (59101, Чернівецька область, смт.Путила, вул.Шевченка, 3-Б, код 45091894) на користь Державної екологічної інспекції Карпатського округу (76014, м.Івано-Франківськ, вул. Академіка Сахарова, буд.23-А, код 42702233) шкоду в сумі 3270002,50 грн на рахунок з обліку доходів по Чернівецькій області "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природнього середовища внаслідок господарської та іншої діяльності": р/р UA8999980333139331000024375, отримувач - Чернівецьке ГУК/ Путильська ТГ, банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат.), код отримувача (ЄДРПОУ) 37836095, код класифікації доходів бюджету - 24062100, які перерахувати одержувачам коштів:

- 50 відсотків до спеціального фонду бюджету місцевого самоврядування Путильської ТГ в сумі 1635001,25 грн.;

- 20 відсотків до спеціального фонду Чернівецького обласного бюджету в сумі 654000,50 грн.;

- 30 відсотків до Державного бюджету України в сумі 981000,75 грн.

3.Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (01601, м.Київ, вул.Шота Руставелі, 9-А, код 44768034) в особі філії "Путильське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (59101, Чернівецька область, смт.Путила, вул.Шевченка, 3-Б, код 45091894) на користь Державної екологічної інспекції Карпатського округу (76014, м.Івано-Франківськ, вул.Академіка Сахарова, буд.23-А, на рахунок Державної екологічної інспекції Карпатського округу: р/р UA308201720343140003000095363 в ДКСУ м.Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 42702233) судовий збір в сумі 49050,05 грн.

Відповідно до статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Повний текст рішення складено та підписано 06.10.2023 року

Суддя С.М. Гушилик