Рішення

від 06.10.2023 по справі 150/377/23

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

"06" жовтня 2023 р. Єдиний унікальний номер судової справи: 150/377/23

Номер провадження: 2-о/150/45/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2023 року с. Мазурівка

Чернівецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Суперсона С.П.

за участі секретаря Дудки А.Ю.

заявника ОСОБА_1

в режимі відео конференції представника заінтересованої особи Заїка О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за завою ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року, заінтересована особа: Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся досуду ззаявою провстановлення фактупостійного проживанняна територіїУкраїни станомна 24серпня 1991року,заінтересована особа Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області. Вказана заява мотивована тим, що заявник народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Володіївці Чернівецького району Вінницької області, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

Як свідчить військовий білет серії НОМЕР_2 , виданий на ім`я заявника, він народився в с. Володіївці Чернівецького району Вінницької області, був призваний на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_2 . В подальшому 05 січня 1979 року був звільнений зі служби в запас на направлений в ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до виписки з погосподарських книг Володіївецької сільської ради за 1971-1976 роки № 35 від 20 червня 2023 року заявник проживав в с. Володіївці у вказані роки з батьком ОСОБА_2 , матір`ю ОСОБА_3 , братом ОСОБА_4 та ще одним братом ОСОБА_5 . З травня 1976 року він був тимчасово відсутній за місцем проживання у зв`язку із проходженням служби в армії.

Відповідно до виписки з погосподарських книг Володіївецької сільської ради за 1977-1982 роки № 36 від 20 червня 2023 року, я з братами та матір`ю проживав у вказані роки в с. Володіївці, 20 січня 1979 року прибув з армії, а у 1981 році вибув у м. Одеса.

Орієнтовно з кінця 1990 року чи початку 1991 року проживає без реєстрації в АДРЕСА_1 .

Також за вказаною вище адресою проживають також члени сім`ї заявника, дружина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та син - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджено довідкою, виданою виконкомом Чернівецької селищної ради 21 червня 2023 року № 230.

Втім, листом Могилів-Подільського відділу Управління Державної міграційної служби у Вінницькій області від 03 березня 2023 року № 0525-236/0525.1-23 відмовлено заявнику у видачі паспорта громадянина України та рекомендовано звернутися до суду.

В судовому засіданні заявник підтримав подану заяву та додатково пояснив, що певний час проживав в м. Одеса, де працював, але гуртожиток, де він працював було продано, документи щодо жильців не залишилися. Тому отримати жодні довідки не видалося за можливе.

Також зазначив, що наприкінці 1990 року чи на початку 1991 року його мати заснувала ПП «Ювасер» с. Володіївці, та заявник займався перевезеннями товару від вказаного ПП , часто був в рейсах. Раніше до суду не звертався, бо не знав, що є така процедура. Він постійно працював аби прокормити свою сім`ю.

Втім, зазначив, що він, його брати та батьки народжені в с. Володіївці, тобто на території держави Україна, а тому він є громадянином України за правом походження. Уся його родина отримали громадянство нашої держави. Діти заявника теж народжені на території України.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показав, що проживає в с. Володіївці. Знає заявника давно, їхні батьки жили по сусідству. Почав спілкуватися з заявником, коли йшов в армію, а той його проводжав, тобто був на проводах. Це був травень 1991 року. Свідок будучи сусідом заявника достеменно знає, що той з народження проживав зі своєю матір`ю.

Згодом, в 1993 році свідок повернувся з армії, незадовго після чого зустрівся з заявником.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показав, що проживає в с. Володіївці, з заявником з дитинства. Свідок з 1986 року працював завгоспом в селі, а заявник в 1990-их роках відкрив якусь фірму, та займався перевезеннями всередині країни. Свідок зазначив, що увесь час, що проживає в селі, а це усе його життя, він знає заявника, який народився та виріс в цьому ж селі, одружився та в нього народилися діти. Брати дали заявнику хату аби він проживав там разом з сім`єю, де ОСОБА_1 проживає до цього часу.

Представник заінтересованої особи в судовому засіданні просив відмовити в заяві посилаючись на те, що ОСОБА_1 не надано доказів проживання на території України саме станом на 24 серпня 1991 року, а покази свідків не містять чіткої вказівки на вказану приведену дату.

Суд, заслухавши пояснення заявника, доводи представника заінтересованої особи, покази допитаних судом свідків, дослідивши письмові матеріали справи та наявні при ній докази дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 за наступних підстав.

Відповідно до частини першоїстатті 293 ЦПК Україниокреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другоїстатті 293 ЦПК Українисуд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

За змістом ч. 2ст. 315 ЦПК Україниу судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 1Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 рокуроз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: - згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; - заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Питання громадянства України регулюєтьсяКонституцією України, законами України, указами Президента України, міжнародними договорами України.

Основними нормативно-правовими актами з питань громадянства України єЗакон України «Про громадянство України»та Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженийУказом Президента України №215 від 27.03.2001 року. Підстави належності чи набуття особою громадянства України визначаються індивідуально, залежно від її місця народження, походження, проживання, родинних зв`язків тощо.

Згідно п.п. 1, 2 ч.1ст. 3 Закону України «Про громадянство України»громадянами України є, зокрема усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; а також особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинностіЗаконом України «Про громадянство України»(13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав.

Відповідно до п. 7 розділу ІІ Порядку встановлення належності до громадянства України стосується: а) громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон та не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року, в тому числі: осіб, які за станом на 13 листопада 1991 року проходили строкову військову службу на території України і після її проходження залишилися проживати на території України; осіб, які за станом на 24 серпня 1991 року або за станом на 13 листопада 1991 року відбували покарання в місцях позбавлення волі на території України та перебували у громадянстві колишнього СРСР і до набрання вироком суду законної сили постійно проживали відповідно на території УРСР або проживали на території України; б) осіб, які за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року не досягли повноліття і батьки яких належать до категорій, зазначених у підпункті «а» цього пункту;

Згідно з п. 10 розділу ІІ Порядку - для встановлення відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 3 Закону належності до громадянства України особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року не досягла повноліття та проживала в Україні разом із батьками (одним із них) або іншим її законним представником, подає: а) заяву про встановлення належності до громадянства України; б) копію свідоцтва про народження; в) один із таких документів:

- довідку, що підтверджує факт постійного проживання особи в неповнолітньому віці на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факт її проживання в неповнолітньому віці в Україні за станом на 13 листопада 1991 року;

- довідку, що підтверджує факт постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року батьків (одного з них) особи або іншого її законного представника, з якими особа в неповнолітньому віці постійно проживала, або факт їх проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року;

- документ, що підтверджує факт перебування особи в неповнолітньому віці на вихованні у державному дитячому закладі України за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року;

- копії паспортів батьків (одного з них) особи або іншого її законного представника - громадян колишнього СРСР з відміткою про прописку, що підтверджує факт їх постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факт їх проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року. У разі відсутності у батьків (одного з них) особи або іншого її законного представника паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка територіального підрозділу Державної міграційної служби України про те, що за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року ця особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР і відповідно постійно проживала, проживала на території України (за наявності документів, що підтверджують зазначений факт);

- судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи в неповнолітньому віці на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факту її проживання в неповнолітньому віці в Україні за станом на 13 листопада 1991 року;

- судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року батьків (одного з них) особи або іншого законного представника, з яким особа в неповнолітньому віці постійно проживала на території України, або факту їх проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року.

Також, Верховний суд України у своєму листі від 01.01.2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення»зазначає, що встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України або набрання чинностіЗаконом від 18 січня 2001 р. № 2235-III «Про громадянство України»є підставою для оформлення належності до громадянства України відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1ст. 3 цього Закону. Юридичне значення має лише факт постійного проживання на території України дитини, батьків дитини (одного з них) або іншого її законного представника на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 р.) або набрання чинностіЗаконом «Про громадянство України»(13 листопада 1991 р.).

Заявник народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Володіївці Чернівецького району Вінницької області, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

Як слідує зі змісту свідоцтва про народження заявника, його батьки вказані як українці.

На запит суду було отримано відомості від заінтересованої особи, згідно яких мати заявника ОСОБА_3 належала до громадянства України, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про громадянство України» в редакції 08.10.1991. Батько заявника ОСОБА_2 не був задокументований ні паспортом громадянина України, ні паспортом колишнього СРСР зразка 1974 року, а зберігання обліків паспортних документів більш раннього зразка не передбачено. Разом з цим Управління ДМС України у Вінницькій області вважає, що ОСОБА_2 міг належати до громадянства колишнього СРСР.

Судом було досліджено виписки з по господарських книг по с. Володіївці, зі змісту яких встановлено, що заявник, його батьки та рідні брати були українцями та проживають з 1971 року в с. Володіївці.

Зі змісту військового квитка ОСОБА_1 слідує, що він був призваний на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_6 . В подальшому був звільнений зі служби в запас на направлений в ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Допитані в ході судового провадження свідки показали, що знають заявника ще змалку. ОСОБА_1 проживав та проживає з ними в одному селі, де також проживає сім`я ОСОБА_1 .

Також свідки підтвердили пояснення ОСОБА_1 , про те, що він займався транспортними перевезеннями працюючи в фірмі, яка належала чи-то заявнику чи-то його матері, у зв`язку із чим їздив часто їздив у різні куточки країни, доставляючи певні товари.

Щодо показів свідків суд зауважує, незважаючи на тривалий проміжок часу, який пройшов з моменту виникнення цих обставин, їхні покази узгоджуються між собою та зібраними у справі доказами, сумнівів у їх достовірності у суду немає.

Оцінюючи всі дослідженні в судовому засіданні докази в сукупності, суд не має сумнівів в тому, що заявник ОСОБА_1 , який народився в Україні та проживає до цього часу, уся сім`я якого народилася та проживає на території України, з народження та станом на 24 серпня 1991 року проживав та до цього часу проживає на території нашої держави.

За результатами судового розгляду суд не вбачає об`єктивних підстав стверджувати про зворотнє.

Зазначені висновки суду відповідають практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. Зокрема, у рішенні ЄСПЛ (Бендерський проти України) від 15.11.2007 р. суд застосовує стандарт «баланс ймовірностей», який визначає, що фактична обставина є доведеною за умови наявності доказів того, що обставина більш вірогідно сталася, аніж не сталася (вірогідність існування певної фактичної обставини є більшою за 50 %).

Тому, суд вважає за можливе встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який народився в с. Володіївці Чернівецького району Вніницьокї області на території України станом на 24.08.1991 .

Керуючись ст.ст. 10, 258, 259, 263,265, 273, 319, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року, заінтересована особа: Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області, - задоволити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який народився в с. Володіївці Чернівецького району Вніницьокї області на території України станом на 24.08.1991 .

Рішення може бути оскаржено на протязі тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду безпосередньо.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Повний текст судового рішення виготовлено у відповідності до ст. 259 ЦПК України 06.10.2023.

Головуючий суддя С.П. СУПЕРСОН