Постанова

від 19.12.2023 по справі 150/377/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 150/377/23

Провадження № 22-ц/801/2279/2023

Категорія: 101

Головуючий у суді 1-ї інстанції Суперсон С. П.

Доповідач:Міхасішин І. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2023 рокуСправа № 150/377/23м. Вінниця

Вінницький апеляційнийсудускладі колегіїсуддівсудовоїпалати зрозглядуцивільнихсправ: головуючого судді Міхасішина І.В.,

суддів : Сопруна В.В., Стадника І.М.

за участю секретаря: Кахно О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниця цивільну справу № 150/377/23 за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року,

за апеляційноюскаргою Управління державноїміграційної службиУкраїни уВінницькій області на рішення Чернівецького районного суду Вінницької області від 29 вересня 2023 року,-

встановив:

У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року, заінтересованою особою у якій вказав Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області.

В заяві зазначав, що він ІНФОРМАЦІЯ_1 народився у селі Володіївці Чернівецького району Вінницької області, про що свідчить відповідний актовий запис про його народження. Відповідно до виписки з погосподарських книг Володіївецької сільської ради за 1971-1976 роки він проживав в селі Володіївці разом із батьками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і братами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

У 1977 1979 роках проходив службу в армії. Після демобілізації у 1981 році вибув з постійного місця проживання до міста Одеси де проживав до 1987 року.

Орієнтовно до кінця 1990 року він ще декілька разів змінював місце свого проживання. Проте, з початку 1991 року по теперішній час він проживає без реєстрації у АДРЕСА_1 .

З 1991 року по 1996 рік він був директором Приватного підприємства «Ювасер», засновником якого була його покійна мати ОСОБА_3 .

Листом Могилів-Подільського Управління Державної міграційної служби у Вінницькі області від 03 березня 2023 року за № 0525-236/0525.1023 йому відмовлено у видачі паспорта громадянина України та рекомендовано звернутися до суду про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року.

Встановлення вказаного факту має для нього юридичне значення та відповідно стане підставою для встановлення належності до громадянства України.

Рішенням Чернівецького районного суду Вінницької області від 29 вересня 2023 року заява ОСОБА_1 задоволена (а.с. 57-62).

В апеляційній скарзі Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області просить рішення Чернівецького районного суду Вінницької області від 29 вересня 2023 року скасувати і ухвалити нове, яким відмовити у задоволені заяви, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

В судовому засіданні представник заінтересованої особи-апелянт Заїки О.В. апеляційну скаргу підтримав і дав пояснення аналогічні доводам викладеним в апеляційній скарзі.

Заявник ОСОБА_1 просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те що суд першої інстанції ухвалив законне і справедливе рішення.

Суд апеляційної інстанції переглянувши справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги дійшов висновку про її задоволення.

Відповідно доположень статті263ЦПК Українисудове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим. Законнимє рішення,ухвалене судомвідповідно донорм матеріальногоправа іздотриманням нормпроцесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте, зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду не відповідає.

Так, встановлюючи факт постійного проживання на території України заявника ОСОБА_1 станом на 24 серпня 1991 року суд першої інстанції виходив з того, що він народився в Україні і його батьки та рідні брати є українцями, і згідно з виписок з погосподарських книг за 1971-1976 та за 1977-1982 роки, проживали в селі Володіївці з 1971 року.

З такими висновками суду першої інстанції у повній мірі погодитись неможливо з огляду на наступне.

У частині першій статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

З указаного вбачається, що законом передбачено вставлення юридичних фактів щодо виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, до яких відносяться й факти, що породжують право особи на набуття громадянства України, зокрема постійного проживання на території України.

Згідно із статтею 3 Закону України "Про громадянство" громадянами України є: 1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; 2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав; 3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис "громадянин України", та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України; 4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України. Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, - з 13 листопада 1991 року, а у пункті 3, - з моменту внесення відмітки про громадянство України.

Указом Президента України № 215 від 27 березня 2001 року, в редакції Указу Президента України № 588/2006 від 27 червня 2006 року, затверджений Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень (далі - Порядок).

Пунктом 7 Порядку визначено, що встановлення належності до громадянства України стосується:

а) громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон та не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року, в тому числі: осіб, які за станом на 13 листопада 1991 року проходили строкову військову службу на території України і після її проходження залишилися проживати на території України; осіб, які за станом на 24 серпня 1991 року або за станом на 13 листопада 1991 року відбували покарання в місцях позбавлення волі на території України та перебували у громадянстві колишнього СРСР і до набрання вироком суду законної сили постійно проживали відповідно на території УРСР або проживали на території України;

б) осіб, які за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року не досягли повноліття і батьки яких належать до категорій, зазначених у підпункті "а" цього пункту;

в) осіб, які за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року не досягли повноліття та виховувалися в державних дитячих закладах України.

Оформлення належності до громадянства України стосується осіб, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис "громадянин України", та дітей таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття.

Перевірка належності до громадянства України стосується осіб, які перебувають за кордоном і в яких відсутні документи, що підтверджують громадянство України, або якщо виникла необхідність перевірки факту перебування таких осіб у громадянстві України.

Згідно з пунктом 8 Порядку для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, подає:

а) заяву про встановлення належності до громадянства України;

б) копію паспорта громадянина колишнього СРСР. У разі відсутності паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка територіального підрозділу Державної міграційної служби України про встановлення особи та про те, що за станом на 24 серпня 1991 року особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР (за наявності документів, що підтверджують зазначений факт);

в) судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року.

Пунктом 25 Порядку визначено, що для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, яка постійно проживала до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили під час постійного проживання особи до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша статті 8 Закону,) подає документи, передбачені підпунктами "а" - "в" пункту 24 цього Порядку, а також документ, що підтверджує факт постійного проживання особи на зазначених територіях.

Пунктом 44 Порядку визначено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили на момент її народження чи під час її постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

Фактичні обставини справи, встановлені апеляційним судом. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Заявник ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Володіївці Чернівецького району Вінницької області і його батьками записані: батько ОСОБА_2 ; мати ОСОБА_3 , про що у книзі записів громадянського стану про народження 30 січня 1958 року зроблено відповідний запис № 3 (а.с.6).

Згідно із виписки з погосподарських книг Володіївецької сільської ради Чернівецького району Вінницької області за 1971-1976 роки, ОСОБА_1 проживав у селі Володіївці Чернівецького району Вінницької області у господарстві головою двору якого був його батько ОСОБА_2 , з яким також проживали його мати ОСОБА_3 та брати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 10).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько заявника ОСОБА_2 (а.с. 48).

Згідно із виписки з погосподарських книг Володіївецької сільської ради Чернівецького району Вінницької області за 1977-1982 роки ОСОБА_1 у 1977 році вибув з місця проживання у зв`язку із проходження служби в армії до 1979 року. А з 1981 року вибув у місто Одеса (а.с. 9).

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 30 листопада 2023 року витребувано з Чернівецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області витяги з погосподарських книг за 190-1991 роки щодо наявності чи відсутності факту постійного проживання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , на території села Володіївці.

Як убачається із виписки з погосподарських книг Володіївецької сільської ради Чернівецького району Вінницької області за 1986-1996 роки ОСОБА_1 у вказаний період не проживав на території села Волдіївці. Згідно вказаної виписки проживаючою у селі Володіївці зазначена лише мати заявника ОСОБА_1 ОСОБА_3 , як голова двору.

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла мати заявника ОСОБА_3 (а.с. 48).

Згідно відповіді Чернівецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області від 07 лютого 2023 року за № 09 на запит Могилів-Подільського ДМС у Вінницькій області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , постійно проживає без реєстрації місця проживання в селі Володіївці Могилів-Подільського району Вінницької області з 1996 року.

Згідно довідки Чернівецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області від 21 червня 2023 року за № 4, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає в АДРЕСА_1 , у складі сім`ї: дружина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 11).

Ухвалою Чернівецького районного суду Вінницької області від 2023 року за клопотанням заявника ОСОБА_1 витребувано з Комунальної установи «Чернівецький трудовий архів» Чернівецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області накази Приватного підприємства «Ювасер» села Володіївці що стосуються трудових відносин ОСОБА_1 із вказаним підприємством.

Витребувано від Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області інформацію про громадянство батьків заявника (а.с. 29-30).

У відповіді Комунальної установи «Чернівецький трудовий архів» Чернівецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області від 19 вересня 2023 року за № 11 повідомлено суд першої інстанції, що документи Приватного підприємства «Ювасер» села Володіївці не передавалися на збереження до архіву, тому інформація щодо ОСОБА_1 відсутня (а.с. 38).

Відповідно до частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 69 ЦПК України свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці данівстановлюються такимизасобами: 1)письмовими,речовими іелектронними доказами; 2)висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Із пояснень допитаних судом першої інстанції свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не убачається, що їм відомі обставини, що стосуються справи, зокрема щодо факту постійного проживання заявника ОСОБА_1 на території України станом на 24 серпня 1991 року.

Згідно із витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб, сформованих 12 жовтня 2023 року, заявник ОСОБА_1 перебував у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_10 (прізвище після реєстрації шлюбу ОСОБА_11 ) з 28 червня 1986 року до ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Згідно із витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб, сформованого 12 жовтня 2023 року, заявник ОСОБА_1 19 квітня 2002 року за реєстрував шлюб із ОСОБА_12 (прізвище після реєстрації шлюбу ОСОБА_11 ) у виконавчому комітеті Володіївецької сільської ради Чернівецького району Вінницької області, актовий запис № 2.

У відомостях про нареченого, зазначено, що ОСОБА_1 є громадянином Росії і його місцем проживання вказано: АДРЕСА_2 . Також додано відмітку про запис акту про розірвання шлюбу № 139 від 31 січня 1995 року, складений Черемушкинським відділом ЗАГС місто Москва.

Згідно із пунктом 1.4. розділу I Правил реєстрації актів громадянського стану в Україні N 52/5 від 18.10.2000 зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 р. за N 719/4940 (в редакції, що діяла на час реєстрації шлюбу) при державній реєстрації актів громадянського стану подаються документи, які підтверджують факти, що підлягають реєстрації в органах реєстрації актів громадянського стану, а також пред`являються паспорти або паспортні документи, які посвідчують особи заявників.

Згідно із витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження сформованого 12 жовтня 2023 року, у актовому записі про народження доньки заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_8 , місцем проживання батька ОСОБА_1 вказано: АДРЕСА_2 .

Згідно із витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження сформованого 12 жовтня 2023 року, у актовому записі про народження сина заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_6 , місцем проживання батька ОСОБА_1 вказано: АДРЕСА_2 . У цьому ж актовому записі про народження сина зазначено, що ОСОБА_1 є громадянином Росії.

Повно тавсебічно дослідившиобставини справи,перевіривши їхдоказами,які оціненона предметналежності,допустимості,достовірності,достатності тавзаємного зв`язку,апеляційний суддійшов висновку про недоведеність заявником ОСОБА_1 належними та допустимими доказами факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року.

Ухвалюючи рішення про задоволення заяви, суд першої інстанції взяв до уваги докази, які не містять інформацію постійного проживання ОСОБА_1 на території України станом на 24 серпня 1991 року.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що не можливо встановити факт постійного проживання заявника на території України станом на 1991 рік на підставі доказів, які не містять інформації щодо такого проживання саме відносно особи, яка безпосередньо звернулася із заявою про встановлення такого факту.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно доположень частин1та 2статті 376ЦПК Українинеповне з`ясуванняобставин,що маютьзначення длясправи; недоведеністьобставин,що маютьзначення длясправи,які судпершої інстанціївизнав встановленими; невідповідністьвисновків,викладених урішенні судупершої інстанції,обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

За встановлених обставин, апеляційний суд дійшов висновку про скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового про відмову у задоволенні заяви.

Згідно із частиною 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 367;374;376;381;382;384 ЦПК України, апеляційний суд, -

постановив :

Апеляційну скаргу Управління державноїміграційної службиУкраїни уВінницькій області задовольнити.

Рішення Чернівецького районного суду Вінницької області від 29 вересня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління державноїміграційної службиУкраїни уВінницькій області сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 805(вісімсот п`ять) грн 20 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: І.В. Міхасішин

Судді: В.В. Сопрун

І.М. Стадник