Рішення

від 06.10.2023 по справі 340/9384/21

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2023 року справа № 340/9384/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брегея Р.І., розглянувши у м.Кропивницький в порядку загального позовного провадження (у порядку письмового провадження) адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КІРОВОГРАДПОСТАЧ» (далі Товариство) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (далі Управління) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду зі заявою до Управління про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 02 вересня 2021 року, яким зменшено від`ємне значення суми податку на додану вартість за березень і травень 2019 року на загальну суму 1264274 грн.

25 листопада 2021 року судом відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін (Том 4 а.с.69-70).

15 лютого 2022 року суд прийняв рішення про розгляд справи у порядку загального позовного провадження і провів підготовче засідання (Том 4 а.с.206-207).

У судовому засіданні представник Товариства підтримала вимоги позову.

Зазначила, що платник податків уклав правочини з контрагентами стосовно придбання товарів, які використані у виробничій господарській діяльності.

Реальність господарських операцій доводиться первинними бухгалтерськими документами, рухом активів, виробництвом і реалізацією продукції.

На її думку, Товариство правомірно сформувало в деклараціях з податку на додану вартість суми податкового кредиту за правочинами.

Відповідач заперечив стосовно задоволення позову, подавши відзив на нього (Том 4 а.с.78-88).

У судовому засіданні представник пояснив, що договори, які уклали Товариство і контрагенти, не спрямовувалися на реальне настання наслідків, котрі обумовлювались ними.

Доказом того, як вважає, є узагальнена податкова інформація щодо контрагентів.

Стверджує, що податкова інформація доводить, що позивач не вступав у господарські правовідносини з контрагентами.

05 вересня 2023 року сторони до суду не з`явилися, хоча належним чином повідомлені про розгляд справи (Том 5 а.с.123-124, 178).

Представники сторін подали клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження (Том 5 а.с.176-177).

Суд, керуючись приписами частини 9 статті 205 КАС України, зробив висновок про завершення розгляду справи у порядку письмового провадження.

Суд, вислухавши пояснення сторін і дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.

Встановлені судом факти і обставини, що стали підставами звернення до суду.

Так, основним видом діяльності позивача є виробництво інших основних органічних хімічних речовин (Том 5 а.с.179).

У період з 27 липня по 02 серпня 2021 року Управління провело документальну позапланову виїзну перевірку діяльності Товариства за лютий-березень, травень 2019 року (Том 1 а.с.24-69).

Ревізори зробили висновок, що Товариство уклало з 3 контрагентами правочини стосовно придбання кукурудзи, кукурудзи подрібненої, зернових відходів кукурудзи, пелетів паливних з відходів соняшника, технічної сировини для ВТП граб і тріски технологічної, які не спрямовувалися на реальне настання наслідків, котрі обумовлювались ними.

Підставою такого висновку стала податкова інформація стосовно контрагентів.

Податкова інформація стосовно кожного контрагента проаналізована у акті перевірки.

Управління не використовувало акти перевірок контрагентів.

Ревізори зазначають, що аналіз податкової інформації щодо контрагентів доводить відсутність основних засобів, земельних ділянок, найманих працівників, інформації про транспортування, інформації щодо власних або орендованих складських приміщень, послуг зберігання товарів і інше.

Ревізори визнають, що придбаний товар оприбутковано і використано у господарській діяльності, однак заперечують походження від задекларованих контрагентів.

Ревізори визнають повноту складання первинних документів бухгалтерського і податкового обліку.

Зазначають, що товарно-транспортні накладні не відповідають вимогам Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні і не підтверджують факти здійснення транспортування товарів.

Товариство надало до суду усі документи бухгалтерського обліку стосовно придбання товарів і використання у господарській діяльності.

Позивач надав аналітичні довідки по кожному контрагенту, відомості в яких відповідають документам бухгалтерського обліку (Том 4 а.с.140-142, 153-155, 159-163).

Керівник Управління погодився з висновками ревізорів і прийняв податкове повідомлення-рішення від 02 вересня 2021 року, яким Товариству зменшено від`ємне значення суми податку на додану вартість за березень і травень 2019 року на загальну суму 1264274 грн (Том 1 а.с.21).

Товариство мало взаємовідносини з ФГ «ЛЕВКО» (далі Господарство), ТОВ «АГРОКОМПАНІЯ ДОБРОБУТ» (далі Товариство 2) і ТОВ «ПРІОРС» (далі Товариство 3) (Том 4 а.с.140-142, 153-155, 159-163).

У лютому, березні, травні 2019 року у Господарства придбано зернових відходів кукурудзи на загальну суму 5662976,73 грн (з урахуванням податку на додану вартість у сумі 943829,45 грн); пелет паливних з відходів соняшника на загальну суму 37284 грн (з урахуванням податку на додану вартість у сумі 6214 грн).

Товар доставляв перевізник, а розрахунки проведено у безготівковій формі.

У березні 2019 року у Товариства 2 придбано кукурудзу, кукурудзу подрібнену і відходи кукурудзи на загальну суму 1110586 грн (з урахуванням податку на додану вартість у сумі 185097,67 грн).

Товар доставляв перевізник, а розрахунки проведено у безготівковій формі.

У лютому 2019 року у Товариства 3 придбано технічну сировину для ВТП граб і тріску технологічну на загальну суму 774800,16 грн (з урахуванням податку на додану вартість у сумі 129133,36 грн).

Товар доставляв перевізник, а розрахунки проведено у безготівковій формі.

Суд надсилав запити до перевізників стосовно підтвердження факту перевезення товару (Том 5 а.с.125-159).

Жоден з них не спростував (не надав відповідь).

Юридична оцінка, встановлених судом, фактів і обставин справи.

Перш за все, податковий орган стверджує, що Товариство безкоштовно придбало товар у невідомих осіб, а кошти безпідставно сплатило 3 контрагентам.

Податкова інформація документ, в якому ревізор фіксує обставини, котрі встановив, керуючись виключно власним сприйняттям і розумінням.

Надалі таку інформацію вивчає керівник податкового органу, який і вирішує питання про погодження з її висновками.

У разі погодження з висновками, які мають негативні наслідки стосовно платника податків, посадова особа зобов`язана прийняти відповідне рішення (у письмовій формі), оскільки це єдиний спосіб реалізації компетенції суб`єкта владних повноважень.

Така правова позиція суду узгоджується з системним аналізом приписів пунктів 56.1-56.4 статті 56 Податкового кодексу України.

Зокрема, цією нормою права передбачено, що податковий орган може прийняти, окрім податкового повідомлення-рішення, і інше рішення, яке платник податків має право оскаржити до контролюючого органу вищого рівня або суду.

Судом встановлено, що за результатами опрацювання податкової інформації щодо діяльності контрагентів податкові органи не прийняли жодних рішень і не звернулися до суду з позовами про визнання недійсними договорів, котрі уклали платники податків, в тому числі і з Товариством, нехтуючи наданими повноваженнями, передбаченими підпунктом 20.1.30 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, та положеннями статті 228 Цивільного кодексу України.

Отже, податковими органами враховані податкові зобов`язання контрагентів з податку на додану вартість за договорами, котрі укладено з Товариством.

Проводячи перевірку діяльності позивача, ревізори посилались на податкову інформацію щодо діяльності контрагентів, як незаперечний доказ недійсності правочинів.

Однак ревізори допустили помилку, оскільки податкова інформація щодо контрагента є підставою для висновків відповідно до приписів підпункту 83.1.2 пункту 83.1 статті 83 Податкового кодексу України, які робляться за наслідками аналізу усієї сукупності матеріалів перевірки платника податків.

Під час перевірки Товариство надало усі необхідні первинні документи бухгалтерського обліку, які підтверджують отримання товару, оприбуткування, перевезення, сплату коштів і використання в господарській діяльності, від якої отримано дохід.

Зокрема, таким документами є: видаткові накладні, платіжні доручення, товарно-транспортні накладні, тощо.

Підсумовуючи, суд зробив висновок, що Товариство надало належним чином оформленні первинні документи, які відповідно до приписів статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є підставою для ведення бухгалтерського і податкового обліку, оскільки фіксують факти здійснення господарських операцій.

Доказами недійсності правочинів можуть бути рішення суду про недійсність договорів, рішення податкового органу щодо застосування негативних наслідків стосовно контрагента, яке останнім визнається як законне, вирок (ухвала) суду, показання свідків, тощо.

Тому суд зробив висновок, що відповідач не надав належних доказів недійсності правочинів, які уклало Товариство з контрагентами.

Окрім того, суд зазначає, що, коли державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретним платником податків, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживань з їх боку.

Таким чином позивач включив до податкового кредиту з податку на додану вартість суму коштів за договорами, укладеними з контрагентами, відповідно до приписів статті 198 Податкового кодексу України (датою виникнення права на податковий кредит є дата отримання платником податку товарів, що підтверджено податковою накладною).

Підсумовуючи, суд зробив висновок про протиправність і скасування податкового повідомлення-рішення.

Отже, позов належить задовільнити.

Судові витрати складаються зі сплати судового збору в сумі 18964,12 грн (Том 1 а.с.19).

Суд розподіляє їх відповідно до приписів статті 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Задовільнити позов.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Кіровоградській області від 02 вересня 2021 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «КІРОВОГРАДПОСТАЧ» зменшено від`ємне значення суми податку на додану вартість за березень і травень 2019 року на загальну суму 1264274 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Кіровоградській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КІРОВОГРАДПОСТАЧ» судові витрати в сумі 18964,12 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ