Рішення

від 06.10.2023 по справі 814/467/17

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2023 р. № 814/467/17 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Приватного підприємства "Євродор", вул. Мельнична, 22,корп."А", Доманівка,Доманівський район, Миколаївська область,56401,

до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6,м. Миколаїв,54001,

про:визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.02.2017 № 0000951401, № 0000961401,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Євродор» звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.02.17 №0000942201 про зменшення від`ємного значення податку на додану вартість на суму 321507 гривень та №0000961401 про зменшення суми податкового кредиту на суму 104226 гривень та суму податкових зобов`язань на суму 114082,14 гривень.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, він має належним чином оформлений повний пакет первинних документів з приводу взаємовідносин з ТОВ «Екоенерджи» та ПП «Демаркет», які підтверджують податковий кредит та сплачений на користь цих постачальників. Але, відповідачем за надуманими підставами не визнається право товариства на врахування у податковому обліку коштів, сплачених за договорами з ТОВ «Екоенерджи» та ПП «Демаркет».

Відповідач позов не визнав, надав письмові заперечення. Свою позицію обґрунтував тим, що ТОВ «Екоенерджи» та ПП «Демаркет» мали правовідносини з сумнівними підприємствами з ознаками фіктивності, самі підприємства подавали податкову звітність не постійно, не мали фактичної можливості виконати свої зобов`язання за договорами з позивачем, у них були відсутні відповідні трудові та матеріальні ресурси, підприємства не знаходяться за своїм місцезнаходженням, мають у ланцюгу сумнівних постачальників, та аналіз бази даних «Єдиний реєстр податкових накладних» не підтверджує отримання підприємствами тих послуг, які були продані позивачу від інших постачальників.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.08.2017, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017, позов задоволено.

Приймаючи такі рішення, суди 1 та 2 інстанцій виходили з того, що висновки акту перевірки спростовуються наявними у матеріалах справи первинними документами. Крім того суди дійшли висновку, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, а тому такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

15 січня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суд розглянув касаційну скаргу, та дійшов висновку про необхідність скасування Постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.08.2017, та ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017, а справу повернув на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підстави для скасування було зазначено такі: «…предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції (поставки товару, надання послуг), а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивача.

У даному ж випадку суди не перевірили, чи складені за результатом взаємовідносин позивача із Приватним підприємством «Демаркет» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Екоенерджи» документи підтверджують їх справжність та свідчать про участь саме працівників контрагентів чи залучених ними осіб при виконанні зобов`язань, чи відповідають такі документи вимогам законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності, не встановили обставин використання позивачем результатів виконання укладених договорів у власній господарській діяльності тощо. Судами не досліджено конкретних умов передачі товарно-матеріальних цінностей, обставини їх переміщення і доставки, умови переходу права власності, передачі, за яких додані до матеріалів справи документи свідчать про фактичне виконання зобов`язань (справжність операцій) щодо поставки товарів та надання транспортних послуг. Не встановили суди коли і ким поставлявся товар і яким чином, а також здійснювалося перевезення сипучих матеріалів. …залишились недослідженими і нез`ясованими обставини щодо наявності у Приватного підприємства «Демаркет» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Екоенерджи» управлінського та/або технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних та інших засобів, які зазвичай необхідні для виконання таких спірних операцій, враховуючи їх характер та обумовлені обсяги постачання. В матеріалах справи такі відомості відсутні. Перевірка та встановлення таких обставин має значення для правильного вирішення спору, оскільки безпосередньо впливають на встановлення чи спростування факту здійснення господарських операцій та формування на їх підставі правомірної податкової вигоди.»

Суд прийняв справу до провадження, роз`яснив сторонам необхідність обґрунтування правової позиції з посиланням на належні і допустимі докази, стороною позивача було надано пояснення по справі з додатками, стороною відповідача відзив та додаткові пояснення по справі з додатками.

Згідно додаткових пояснень Позивача, його представником було з`ясовано, що автомобілі, які перевозили товари належать СФГ «АРТУР» (код ЄДРПОУ 23084212), було направлено відповідний запит щодо надання в оренду автомобілів чи надання послуг перевезення ТОВ «ЕКОЕНЕРДЖИ» в вересні 2015 року та послуг перевезення ПП «ЄВРОДОР» в серпні 2016 року товарів отриманих від ПП «ДЕМАРКЕТ», а також запрошено копії свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів. З`ясовано, що між ТОВ «ЕКОЕНЕРДЖИ» та СФГ «АРТУР» було укладено в вересні 2015 року договір, щодо організації перевезення щебеневої продукції з ж/д ст. Південна м. Чернівці в Дунаєвському р-н с. Шатава. Крім цього було також укладено договір в серпні 2016 року з ПП «ЄВРОДОР» щодо перевезення бітумної емульсії, домішки та мінерального порошку. За вказаними договорами на перевезення у весь вантаж направлявся на адресу ТОВ «КОМПАНІЯ «ЄВРОДОР» (код ЄДРПОУ 38972680). Також Позивач послався на судові рішення щодо попередніх перевірок щодо взаємовідносин ТОВ «КОМПАНІЯ «ЄВРОДОР» з ПП «ЄВРОДОР», та взаємовідносин с ТОВ «ЕКОЕНЕРДЖИ» та ПП «ДЕМАРКЕТ».

Відповідачем подано відзив, згідно якого, позов не підлягає задоволенню, а податкові повідомлення - рішення від 15.02.2017р. №0000951401 та №0000961401 прийняті в рамках чинного законодавства. Вважає, що Позивач протиправно задекларував податковий кредит по взаємовідносинах з контрагентами «ТОВ «Екоенерджи» та ПП «Демаркет». ТОВ «Екоенерджи», в силу відсутності транспортних засобів та кваліфікованого персоналу, не обґрунтовано можливість контрагентів надати автотранспортні послуги ПП «Євродор» в вересні 2015р. Підписання акта виконаних робіт в 2015р. пов`язано з виконанням грошових зобов`язань замовника, а не з реальним виконанням робіт. ТОВ "ЕКОЕНЕРДЖИ" здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам, тому є фігурантом у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено в ЄРДР № 320171000400000028 від 13.05.17 року.

У підприємства ПП "ДЕМАРКЕТ" відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, в розумінні п. п. 14.1.36 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ., товар, а саме домішка адгезійна Ветфікс в кількості 0,40 т; бітумна емульсія в кількості 26,90 т; мінеральний порошок в кількості 368,90 т, який був поставлений Позивачеві не придбавався за даними в ЄРПН ПП "ДЕМАРКЕТ". ПП "ДЕМАРКЕТ" є фігурантом у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено в ЄРДР № №32017100060000101" від 30.10.2017 року.

Також Відповідач послався на судову практику Верховного Суду, а саме на постанову від 28.05.2020 у справі №826/21456/15, постанову Верховного Суду від 24 січня 2018 року, у справі № 2а- 4259/12/1070 , постанову від 28.05.2020 у справі № 826/15364/17 та інші.

Суд оцінив доводи сторін, дослідив наявні в матеріалах справи докази, надав їм оцінку та встановив наступне.

Приватне підприємство «Євродор» зареєстровано в якості юридичної особи Доманівською райдержадміністрацією 29.02.08. Основним видом діяльності підприємства є будівництво доріг, аеродромів та улаштування поверхні спортивних споруд.

30.07.15 ПП «Євродор» уклало договір №30-07-2015 на надання транспортних послуг з ТОВ «Екоенерджи».

Відповідно до цього договору у вересні 2015 року, ТОВ «Екоенерджи» надало позивачу послуги з перевезення сипучих матеріалів на суму 1929042,07 гривень, в т.ч. ПДВ 321507,01 гривень.

На підтвердження зазначеної операції ТОВ «Екоенерджи» виписало податкову накладну №84 від 30.09.15.

ПП «Євродор» розрахувався з ТОВ «Екоенерджи» у повному обсязі у безготівковій формі.

Сплачені кошти у сумі 321507,01 гривень були відображені позивачем у власній податковій звітності в якості податкового кредиту.

29.07.16 ПП «Євродор» уклало договір поставки продукції №29/07-2016 з ПП «Демаркет».

Відповідно до цього договору у серпні 2016 року, ПП «Демаркет» поставив на адресу ПП «Євродор» товар: домішку адгезійну Ветфікс, бітумну емульсію, мінеральний порошок на загальну суму 625356, в т.ч. ПДВ 104226 гривень.

На підтвердження зазначеної операції ПП «Демаркет» виписало податкову накладну №45 від 31.08.16.

ПП «Євродор» розрахувався з ПП «Демаркет» у повному обсязі у безготівковій формі.

Сплачені кошти у сумі 104226 гривень були відображені позивачем у власній податковій звітності в якості податкового кредиту.

18.01.17 року за результатами позапланової перевірки за період з 27.12.16 по 12.01.17 ГУ ДФС України у Миколаївській області щодо ПП «Євродор» з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за вересень 2015 року та за серпень 2016 року по взаємовідносинам з ТОВ «Екоенерджи» та ПП «Демаркет», складено Акт №2/14-0914/35685424.

Згідно висновків перевірки, ПП «Євродор» порушило вимоги ст.198, 200 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за серпень 2016 на суму 104226 гривень ПДВ та за вересень 2015 року завищено від`ємне значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового кредиту) у сумі ПДВ 321507,01 гривень.

Зазначені висновки обґрунтовані тим, що контрагенти Позивача у ТОВ «Екоенерджи» та ПП «Демаркет» відсутній кваліфікований персонал: незначний штат працюючих при тому, що статутна діяльність потребує участі більшої кількості людей, в т.ч. за спеціальною освітою; наявність в штаті тільки керівних посад; відсутній кваліфікований персонал; відсутні основні фонди в достатній кількості: транспортні засоби, які необхідні для переміщення товару; приміщення для зберігання товарів, виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності; фактичне місце ведення діяльності чи розташування офіс, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку не встановлено; відсутність зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку: придбання послуг, використання яких не може мати позитивного впливу на результати господарської діяльності платника податку; відсутній рух активів, зобов`язань чи власного капіталу у процесу здійснення господарських операцій; відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій.

15.02.17 на підставі Акту перевірки №2/14-0914/35685424 від 18.01.17, уповноваженою особою ГУ ДФС України в Миколаївській області прийняті податкове повідомлення №0000951401 про зменшення від`ємного значення податку на додану вартість на суму 321507 гривень та №0000961401 про зменшення суми податкового кредиту на суму 104226 гривень та суму податкових зобов`язань на суму 114082,14 гривень.

У відповідності до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно суд має перевірити на відповідність, встановленим законодавцем критеріям податкові повідомлення-рішення №0000951401 та №0000961401 та встановити чи мав місце факт порушення Позивачем вимог ст.198, 200 ПК України при здійсненні ним господарських правовідносин з контрагентами ТОВ «Екоенерджи» та ПП «Демаркет» в період вересень 2015 року та за серпень 2016 року, з врахуванням позиції Верховного суду по даній конкретній справі, а саме необхідно перевірити:

- чи складені за результатом взаємовідносин позивача із Приватним підприємством «Демаркет» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Екоенерджи» документи підтверджують їх справжність та свідчать про участь саме працівників контрагентів чи залучених ними осіб при виконанні зобов`язань,

- чи відповідають такі документи вимогам законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності, встановити обставини використання позивачем результатів виконання укладених договорів у власній господарській діяльності тощо,

- умови передачі товарно-матеріальних цінностей, обставини їх переміщення і доставки, умови переходу права власності, передачі, за яких додані до матеріалів справи документи свідчать про фактичне виконання зобов`язань (справжність операцій) щодо поставки товарів та надання транспортних послуг,

- обставини щодо наявності у Приватного підприємства «Демаркет» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Екоенерджи» управлінського та/або технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних та інших засобів, які зазвичай необхідні для виконання таких спірних операцій, враховуючи їх характер та обумовлені обсяги постачання.

Суд зазначає, що правові відносини щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), ведення бухгалтерського обліку по податкових операціях встановлено Законом України від 16.07.1999р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами і доповненнями) (далі - Закон про бухгалтерський облік).

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, на підставі даних, не підтверджених документами.

Статтею 1 Закону Про бухгалтерський облік визначено загальне поняття та характеристика документу на підставі якого виникає право та обов`язок в платника податків на формування показників податкової, бухгалтерської та фінансової звітності. Таким документом є первинний документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Вимоги до первинного документу встановлені ст. 9 цього ж Закону та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону Про бухгалтерський облік, на даних бухгалтерського обліку базуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.

Відповідно ст.185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є господарська операція з постачання товарів, постачання послуг, ввезення товарів (послуг) на митну територію України, вивезення товарів (послуг) у митному режимі експорту.

Відповідно до ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, з огляду на зазначені норми у підприємства добросовісного платника податків є право на включення до податкового кредиту сплачених сум іншому платнику податку за умови проведення реальної господарської операції та наявності первинних документів, які підтверджують її проведення.

Як вбачається з матеріалів справи контрагенти Позивача ТОВ «Екоенерджи» та ПП «Демаркет» станом на 2015-2016 роки були зареєстровані в якості платника податку на додану вартість мали індивідуальні податкові номери, податкові накладні зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних. ТОВ «Екоенерджи» та ПП «Демаркет» мали необхідний обсяг цивільної та податкової правоздатності, оскільки перебували на обліку у органах податкової служби та був зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Позивачем було надано на підтвердження фактичного проведення господарських операцій з контрагентами ТОВ «Екоенерджи» та ПП «Демаркет» в період вересень 2015 року та за серпень 2016 року первинні документи.

Так, на підтвердження господарських правовідносин між Позивачем та ПП «Демаркет» надано копію договору №29/07-2016 від 29.07.2016 року та додаток (специфікацію) до договору, яка є невід`ємною його частиною, згідно чого ПП «Демаркет» зобов`язалось в строк до 01.08.2016 року поставити Позивачу у м.Чернівці-домішку Ветфікс Ве (Wetfix BE), 0.4 тони, на суму 45480,00 грн., бітумну емульсію 26,9 тон на суму 292134, 00 грн., мінеральний порошок на суму 287742, 00 грн, всього на суму 625356,00 грн. Згідно видаткової накладної №45 від 31.08.2016 року директор Сук П.Г. отримав визначену в договору №29/07-2016 продукцію на основний склад Зазначені первинні документи відповідають вимогам законодавства України щодо необхідних повноважень сторін, печаток, та підписів керівників контрагентів ПП «Демаркет» та ПП «Євродор».

Факт здійснення поставки підтверджено товаро-транспортними накладними N91 від 01.08.2016року; №1/08 від 01.08.2016року; №2/08 від 01.08.2016року; N93/08 від 02.08.2016року; №4/08 від 03.08.2016року; №5/08 від 03.08.201броку; №6/08 від 05.08.2016року; №7/08 від 05.08.201броку; №8/08 від 7.08.2016року; №9/08 від 07.08.2016року; №10/08 від 13.08.2016року; №11/08 від 03.08.201броку, зазначені ТТН оформлені в повній відповідності до діючого законодавства, мають необхідні відомості з метою перевірки податковим органом дійсності і реальності перевезення товарів а саме зазначено вид товару а саме це були: бітумна емульсія, домішка Wetfix BE, мінеральний порошок, зазначені перевізник (ПП «Євродор», тобто Позивач), замовник та вантажовідправник ПП «Демаркет», вантажоодержувач ПП «Євродор», пункти навантаження та розвантаження, автомобілі та водії цих вантажних авто, підписи директорів контрагентів щодо здачі прийняття товарів і т.і.

На підтвердження факту оплати за поставку товарів бітумної емульсії, домішки Wetfix BE, мінерального порошку надано платіжні доручення №499 від 15.09.2016, №507 від 29.09.2016 р., від ПП «Євродор» на користь ПП «Демаркет».

Щодо використання поставлених ПП «Демаркет» товарів, а саме домішки Ветфікс Ве (Wetfix BE), 0.4 тони, на суму 45480,00 грн., бітумної емульсії 26,9 тон на суму 292134, 00 грн., мінерального порошку на суму 287742, 00 грн, всього на суму 625356,00 грн., в господарській діяльності ПП «Євродор» суд встановив таке.

Як вбачається з матеріалів справи ПП «Євродор» в подальшому на підставі договору купівлі-продажу реалізувало ТОВ «Компанія Євродор», яка придбала та використала даний товар при поточному та капітальному ремонті доріг державного значення, про що свідчать такі докази, як рахунок на оплату №18 від 31.08.2016 року видаткова накладна №23 від 31.08.2016 р.

Щодо взаємовідносин Позивача та ТОВ «ЕКОЕНЕРДЖИ» судом встановлено наступні фактичні обставини

Позивач протягом 2015-2016 рр. здійснював діяльність з придбання, накопичення та логістики будівельних матеріалів, що використовувалися при поточному та капітальному ремонті доріг державного значення, що здійснює пов`язана фірма ТОВ «Компанія «Євродор». Придбані послуги у Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОЕНЕРДЖИ» (код ЄРДПОУ 36692296) згідно договору на надання транспортних послуг № 30-07-2015 від 30.07.2015 р. були використані у господарській діяльності позивача, а саме: відповідно до акту здачі-прийняття наданих послуг від 30.09.2015 до договору на надання транспортних послуг № 30-07-2015 від 30.07.2015 замовником - ПП «ЄВРОДОР» прийняті послуги по перевезенню щебеневої продукції загальною вартістю 1 929 042,07 грн. в т.ч. ПДВ 20 % - 321 507,01 грн., податкові накладні: від 30.09.2015 року на суму 1 929 042.07 грн. в т.ч. ПДВ 20 % - 321 507,01 грн.

Матеріали, що перевозило ТОВ «ЕКОЕНЕРДЖИ» (код ЄРДПОУ 36692296), були придбані позивачем у наступних постачальників: ТОВ «Славресурс», згідно договору № 39 від 17.08.2015, ПАТ «Гайворонський спеціалізований кар`єр», згідно договору поставки № 69 від 10.08.2015. Поставка будівельних матеріалів здійснювалась згідно договорів залізничним транспортом, на підтвердження надано залізничні накладні 40870370 від 26.08.2015 ПАТ «Гайворонський спецкар`єр» щебінь 343,9 т, № 40892077 від 27.08.2015 ПАТ «Гайворонський спецкар`єр» щебінь 346,1 т, №33209230 від 03.09.2015 ТОВ «Єлавресурс» щебінь 347,2 т, №33197484 від 03.09.2015 ТОВ «Єлавресурс» відсів 417,8 т, № 33268467 від 07.09.2015 ТОВ «Єлавресурс» щебінь 346,2 т, № 33302662 від 09.09.2015 ТОВ «Єлавресурс» відсів 346,0 т, № 33356536 від 13.09.2015 ТОВ «Єлавресурс» щебінь 346,0 т, № 33378209 від 15.09.2015 ТОВ «Єлавресурс» відсів 345,0 т, №33382623 від 15.09.2015 ТОВ «Єлавресурс» відсів 349,0 т, № 33397340 від 16.09.2015 ТОВ «Єлавресурс» відсів 346,9 т, №41368721 від 17.09.2015 ПАТ «Гайворонський спецкар`єр» щебінь 343,9 т, №41324195 від 15.09.2015 ПАТ «Гайворонський спецкар`єр» щебінь 350,4 т, № 33426024 від 18.09.2015 ТОВ «Єлавресурс» відсів 344,9 т, №33410861 від 17.09.2015 ТОВ «Єлавресурс» відсів 344,8 т, №33487950 від 23.09.2015 ТОВ «Єлавресурс» відсів 349,8 т, №41506874 від 23.09.2015 ПАТ «Гайворонський спецкар`єр» щебінь 351,0 т, №41551706 25.09.2015 ПАТ «Гайворонський спецкар`єр» щебінь 343,9 т.

ТОВ «Екоенерджі» здійснювало перевезення сипучих будівельних матеріалів від з/д станції (Чернівці) до місця зберігання (склад сипучих матеріалів - Дунаєвецкий р-н с. Шатава), з місця зберігання на переробку (асфальтний завод в м. Чернівці), а також у зв`язку з недостатніми поставками переміщення сипучих матеріалів зі складу м. Южноукраїнськ на переробку (асфальтний завод в м. Чернівці).

Склад сипучих матеріалів в Дунаєвецькому районі с. Шатава позивач орендує у фермерського господарства ОСОБА_1 відповідно до договору оренди від 30.03.2015.

Перевезення щебеневої продукції з м. Южноукраїнськ у м. Чернівці здійснював перевізник ТОВ «Екоенерджи», Замовником виступав позивач, Вантажоодержувач - ТОВ «Компанія «Євродор», перевезення щебеневої продукції з з/д ст. Південна м. Чернівці в Дунаєвецький р-н с. Шатава здійснював перевізник ТОВ «Екоенерджи», де Замовник та Вантажоодержувач - позивач що підтверджується товарно-транспортними накладними: № 265 авто SCANIA НОМЕР_1 (причіп НОМЕР_2 ) від 01.09.2015, № 266 SCANIA НОМЕР_3 (причіп НОМЕР_4 ) від 01.09.2015, № 267 SCANIA ВЕ 8142 ВІ ( причіп НОМЕР_5 ) від 01.09.2015, № 268 SCANIA ВЕ 8140 ВІ (причіп НОМЕР_6 ) від 01.09.2015, № 269 SCANIA ВЕ 2901 ВІ (причіп НОМЕР_2 ) від 03.09.2015, № 270 SCANIA ВЕ 2902 ВІ (причіп АІ 1754 ХМ) від 3.09.2015, № 271 SCANIA ВЕ 8142 ВІ (причіп ВЕ 9715 ХТ), від 03.09.2015, № 272 авто SCANIA НОМЕР_7 ( причіп НОМЕР_6 ) від 03.09.2015, № 273 SCANIA ВЕ 2901 ВІ (причіп НОМЕР_2 ) від 05.09.2015, № 274 SCANIA № ВЕ 8142 ВІ ( причіп НОМЕР_5 ) від 05.09.2015, № 275 SCANIA ВЕ 8140 ВІ (причіп НОМЕР_6 ) 05.09.2015, № 278 SCANIA ВЕ 2902 ВІ ( причіп НОМЕР_4 ) від 06.09.2015, № 284 SCANIA ВЕ 8140 ВІ ( причіп ВЕ 0676 ХР), від 07.09.2015, № 281 SCANIA ВЕ 2901 ВІ (причіп НОМЕР_2 ) від 07.09.2015, № 286 SCANIA ВЕ 2902 ВІ (причіп АІ 1754 ХМ) від 08.09.2015, №288 SCANIA ВЕ 2901 ВІ (причіп ВЕ 1242 ХТ), від 09.09.2015, № 293 SCANIA ВЕ 2902 ВІ (причіп АІ 1754 ХМ) від 10.09.2015.

У зв`язку з тим, що потреба у щебені була вищою за можливості постачальників, ТОВ «Екоенерджі» здійснював перевезення щебеню зі складу м. Южноукраїнськ на переробку (асфальтний завод в м. Чернівці). Щебінь фр. 10*20 в кількості 641,8 т, перевезення якого здійснювалось ТОВ «Екоенерджи» з м. Южноукраїнськ до м. Чернівці, обліковувався на залишках матеріалів ПП «Євродор» станом на 01.01.2015 та зберігався на складі СФГ «Артур» в м. Южноукраїнськ, проммайданчик 8 згідно з договором відповідального зберігання, укладеним між ПП «Євродор» та ЄФГ «Артур» від 01.10.2014 № 10/1.

Перевезення щебеневої продукції з Дунаєвецького р-ну с. Шатава в м. Чернівці здійснював перевізник ТОВ «Екоенерджи», Замовник -ПП «Євродор», Вантажоодержувач ТОВ «Компанія «Євродор», що підтверджено товаро-транспортними накладними: №279 SСАNІА ВЕ 8142 ВІ (причіп ВЕ 9715 ХТ) від 06.09.2015; №280 SСАNІА ВЕ 8140 ВІ (ВЕ 0676 ХР) 06.09.2015; №283 SСАNІА ВЕ 8142 ВІ (ВЕ 9715 ХТ) 07.09.2015; №285 SСАNІА ВЕ 8142 ВІ (ВЕ 9715 ХТ) 08.09.2015; 290 SСАNІА ВЕ 8140 ВІ (ВЕ 0676 ХР) 08.09.2015; №291 SСАNІА ВЕ 8142 ВІ (ВЕ 9715 ХТ) 09.09.2015; № 292 SСАNІА ВЕ 8140 ВІ (ВЕ 0676ХР) 09.09.2015; № 295 SСАNІА ВЕ 2901 ВІ (ВЕ 1242 ХТ) від 11.09.2015; № 296 SСАNІА ВЕ 2902 ВІ (АІ 1754 ХМ) 11.09.2015; № 297 SСАNІА ВЕ 8142 ВІ (ВЕ 9715 ХТ) 11.09.2015; №298 SСАNІА ВЕ 8140 ВІ (ВЕ 0676 ХР) 11.09.2015; №303 SСАNІА № ВЕ 2901 ВІ (ВЕ 1242 ХТ) 12.09.2015; № 304 SCANIA № ВЕ 8142 ВІ (ВЕ 9715 ХТ) 12.09.2015; № 308 SCANIA № ВЕ 8140 ВІ (ВЕ 0676 ХР) 12.09.2015; № 309 SCANIA № ВЕ 2902 ВІ (АІ 1754 ХМ) 12.09.2015; № 311 SCANIA № ВЕ 2901 ВІ (ВЕ 1242 ХТ) 13.09.2015; № 312 SСАNІА № ВЕ 8142 ВІ (ВЕ 9715 ХТ) 13.09.2015; № 316 SCANIA № ВЕ 2902 ВІ (АІ 1754 ХМ) 13.09.2015; № 318 SСАNІА № ВЕ 8140 ВІ (ВЕ 0676 ХР) 13.09.2015; № 319 SCANIA Х° ВЕ 8140 ВІ (ВЕ 0676 ХР) 14.09.2015; № 320 SСАNІА № ВЕ 2902 ВІ (АІ 1754 ХМ) 14.09.2015; № 321 SCANIA Х9 ВЕ 2901 ВІ (ВЕ 1242 ХТ) 14.09.2015; № 337 SCANIA № ВЕ 8140 ВІ (ВЕ 0676 ХР) 17.09.2015; № 338 SCANIA № ВЕ 2902 ВІ (АІ 1754 ХМ) 17.09.2015; № 339 SCANIA № ВЕ 2901 ВІ (ВЕ 1242 ХТ) 17.09.2015; № 340 SCANIA № ВЕ 8142 ВІ (ВЕ 9715 ХТ) 17.09.2015; № 341 SCANIA ВЕ 8140 ВІ (ВЕ 0676 ХР) 18.09.2015; № 342 SCANIA ВЕ 2902 ВІ (АІ 1754 ХМ) 18.09.2015; № 343 SCANIA ВЕ 2901 ВІ (ВЕ 1242 ХТ) 18.09.2015; № 344 SCANIA ВЕ 8142 ВІ (ВЕ 9715 ХТ) 18.09.2015; № 349 SCANIA ВЕ 8140 ВІ (ВЕ 0676 ХР) 19.09.2015; № 350 SCANIA ВЕ 2902 ВІ (АІ 1754 ХМ) 19.09.2015; № 351 SCANIA ВЕ 2901 ВІ (ВЕ 1242 ХТ) 19.09.2015; № 352 SCANIA ВЕ 8142 ВІ (ВЕ 9715 ХТ) 19.09.2015; № 357 SCANIA ВЕ 8142 ВІ (ВЕ 9715 ХТ) 20.09.2015; № 359 SCANIA ВЕ 2901 ВІ (ВЕ 1242 ХТ) 20.09.2015; № 360 SCANIA ВЕ 2902 ВІ (АІ 1754 ХМ) 20.09.2015; № 363 SCANIA ВЕ 8140 ВІ (ВЕ 0676 ХР) 20.09.2015; № 365 SCANIA ВЕ 2901 ВІ (ВЕ 1242 ХТ) 22.09.2015; № 366 SCANIA ВЕ 2902 ВІ (АІ 1754 ХМ) 22.09.2015; № 367 SCANIA ВЕ 8142 ВІ (ВЕ 9715 ХТ) 22.09.2015; № 368 SCANIA ВЕ 8140 ВІ (ВЕ 0676 ХР) 22.09.2015; № 370 SCANIA № ВЕ 2901 ВІ (ВЕ 1242 ХТ) 23.09.2015; № 371 SCANIA № ВЕ 2902 ВІ (АІ 1754 ХМ) 23.09.2015; № 372 SCANIA № ВЕ 8142 ВІ (ВЕ 9715 ХТ) 23.09.2015; № 373 SCANIA № ВЕ 8140 ВІ (ВЕ 0676 ХР) 23.09.2015; № 378 SCANIA № ВЕ 2901 ВІ (ВЕ 1242 ХТ) 24.09.2015; № 379 SCANIA № ВЕ 2902 ВІ (АІ 1754 ХМ) 24.09.2015; № 380 SCANIA № ВЕ 8142 ВІ (ВЕ 9715 ХТ) 24.09.2015; № 381 SCANIA № ВЕ 8140 ВІ (ВЕ 0676 ХР) 24.09.2015; № 383 SCANIA № ВЕ 2901 ВІ (ВЕ 1242 ХТ) 25.09.2015; № 387 SCANIA № ВЕ 2902 ВІ (АІ 1754 ХМ) 25.09.2015; № 388 SCANIA № ВЕ 8142 ВІ (ВЕ 9715 ХТ) 25.09.2015; № 389 SCANIA № ВЕ 8140 ВІ (ВЕ 0676 ХР) 25.09.2015; №390 SCANIA X» ВЕ 2901 ВІ (ВЕ 1242 ХТ) 26.09.2015; № 391 SCANIA ВЕ 2902 ВІ (АІ 1754 ХМ) 26.09.2015; № 392 SCANIA № ВЕ 8142 ВІ (ВЕ 9715 ХТ) 26.09.2015; № 393 SCANIA № ВЕ 8140 ВІ (ВЕ 0676 ХР) 26.09.2015; № 402 SCANIA № ВЕ 2902 ВІ (АІ 1754 ХМ) 27.09.2015; № 403 SCANIA № ВЕ 8140 ВІ (ВЕ 0676 ХР) 27.09.2015; № 404 SCANIA № ВЕ 8142 ВІ (ВЕ 9715 ХТ) 27.09.2015; № 405 SCANIA № ВЕ 2901 ВІ (ВЕ 1242 ХТ) 27.09.2015; № 410 SCANIA № ВЕ 2902 ВІ (АІ 1754 ХМ) 28.09.2015; № 411 SCANIA № ВЕ 8142 ВІ (ВЕ 9715 ХТ) 28.09.2015; № 412 SCANIA № НОМЕР_7 (ВЕ 0676 ХР) 28.09.2015; № 413 SCANIA № НОМЕР_1 (ВЕ 1242 ХТ) 28.09.2015; № 414 SCANIA № НОМЕР_7 (ВЕ 0676 ХР) 29.09.2015;

Крім того, Позивачем надано докази того, що автомобілі, які перевозили товари належать СФГ «АРТУР» (код ЄДРПОУ 23084212), які на підставі договорів оренди виконували перевезення в інтересах ТОВ «ЕКОЕНЕРДЖИ» в вересні 2015 року та послуг перевезення ПП «ЄВРОДОР» в серпні 2016 року товарів отриманих від ПП «ДЕМАРКЕТ», а також надано копії технічних паспортів на авто та причепи до них.

Так, між ТОВ «ЕКОЕНЕРДЖИ» та СФГ «АРТУР» було укладено в вересні 2015 року договір, щодо організації перевезення щебеневої продукції з ж/д ст. Південна м. Чернівці в Дунаєвському р-н с. Шатава. Крім цього було також укладено договір в серпні 2016 року з ПП «ЄВРОДОР» щодо перевезення бітумної емульсії, домішки та мінерального порошку. За вказаними договорами на перевезення у весь вантаж направлявся на адресу ТОВ «КОМПАНІЯ «ЄВРОДОР» (код ЄДРПОУ 38972680).

Зазначені факти спростовують доводи Відповідача щодо неможливості ТОВ «Екоенерджи» надати автотранспортні послуги ПП «Євродор» в зв`язку з відсутністю транспортних засобів та кваліфікованого персоналу.

Також Відповідачем була проведена податкова перевірка ТОВ «КОМПАНІЯ «ЄВРОДОР» за період діяльності з 01.01.2015р. по 30.09.2018р., в тому числі з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2015р. по 30.09.2018р., валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, за період з 01.01.2015р. по 30.09.2018р., правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 12.11.2013р. по 30.09.2018р.

За результатами перевірки ТОВ «КОМПАНІЯ «ЄВРОДОР» було поставлено під сумнів взаємовідносини з ПП «ЄВРОДОР», про те в результаті оскарження, Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2020 року взаємовідносини між ПП «ЄВРОДОР» та ТОВ «КОМПАНІЯ «ЄВРОДОР» було визнані судом реальними.

Ті обставини, що у постачальників позивача недостатньо власних трудових чи матеріальних ресурсів, або в ланцюгах постачальників є сумнівні підприємства чи навіть підприємства, які визнанні фіктивними, є лише приводом (сигналом) для більш ретельної перевірки (дослідження) їх діяльності. Самі по собі ці обставини не можуть бути підставами для позбавлення покупців цих підприємств права на віднесення сплачених на їх користь коштів до податкового кредиту та валових витрат.

Відповідач невиправдано спрощує процес доведення факту відсутності реальних господарських операцій, наводить докази пов`язаності суб`єктів господарювання, однак це є лише підставою для зустрічних перевірок, та відповідно у випадку виявлення порушень відповідного реагування з боку правоохоронних органів, що має завершитись винесенням вироку.

Однак, Відповідачем не надано до суду вироків у кримінальних справах, що свідчать про ухилення від сплати подактів, чи дій щодо мінімізації подактових зобов`язань, щодо підприємств-контрагентів ТОВ «Екоенерджи» та ПП «Демаркет» відсутні вироки суду щодо засудження їх керівників чи засновників за діяльність, пов`язану з ухиленням від сплати податків, створенням фіктивного підприємства та ін.

Всі претензії до зазначених контрагентів носять загальний та неконкретний характер.

З наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового обліку покупцем та його зобов`язань зі сплати податків. Чинним законодавством України не встановлено обов`язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару.

Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність з негативними наслідками саме щодо цієї особи.

Щодо доводів Відповідача стосовно наявності у контрагентів Позивача необхідного персоналу, виробничих активів, складських приміщень суд зазначає наступне.

Суд не може погодитися з твердженням відповідача про нереальність господарських операцій позивача із зазначеними контрагентами з підстав неналежного відображення таких операцій у податковому обліку контрагентом позивача та суб`єктами господарювання, з якими контрагент позивача мав господарські взаємовідносини, оскільки платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагента або суб`єктів господарювання, з якими контрагент позивача мав господарські взаємовідносини. Якщо контрагент позивача або суб`єкти господарювання, з якими контрагент позивача мав господарські взаємовідносини, в подальшому не дотримувався у своїй діяльності законодавчих норм, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо них.

Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування витрат та податкового кредиту у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови та має необхідні документальні на підтвердження розміру понесених витрат та свого податкового кредиту.

По-друге, щодо відсутності у контрагентів платника податків (згідно відомостей з інформаційних баз даних ДПС) власних або орендованих основних засобів, матеріальних та трудових ресурсів, необхідних для виконання господарських операцій з поставки товарів/послуг чи для виробництва останніх.

Показовою у даному питанні є позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19 з подібними правовідносинами, в якій Суд, визнаючи правильною позицію суду апеляційної інстанції щодо визнання помилковими доводів контролюючого органу, зазначив таке «доводи відповідача щодо відсутності в зазначених контрагентів позивача трудових та матеріальних ресурсів для здійснення господарської діяльності, які помилково прийняв до уваги суд першої інстанції, не виключають можливість виконання господарської операції, не спростовують обставин поставки товару, адже така діяльність може здійснюватися не лише за рахунок власних ресурсів, але й за рахунок ресурсів, що належать іншим особам (найманих ресурсів). Разом із цим відповідач не обґрунтував, який обсяг трудових та матеріальних ресурсів необхідно мати підприємству для здійснення такої господарської діяльності та чим це підтверджується (п.112).

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом в нижченаведених постановах у подібних справах: від 19.06.2023 року у справі № 810/1577/17 «норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкової вигоди»; від 27.04.2023 року у справі № 814/1696/17 «відсутність достатньої кількості трудових ресурсів у контрагента, так само як матеріально-технічних, а тим паче взаємовідносини контрагента з іншими суб`єктами господарювання, не свідчить про нереальність господарської операції за умови підтвердження її належними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку»; від 10.06.2019 року у справі № 804/4686/16 «відсутність у контрагентів платника податків основних засобів та трудових ресурсів не може бути підставою для висновку про нереальність господарських операцій»; від 25.05.2023 року у справі № 540/2139/19, від 19.06.2018 року у справі № 826/7704/16, від 30.01.2018 року у справі № 2а/1770/3360/12 - «сама по собі наявність або відсутність у контрагентів основних фондів, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником. При цьому залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу)»; від 04.09.2018 року у справі № 818/1249/17 «Суд визнає, що сумніви або припущення у будь-якому випадку не можуть бути доказами податкового правопорушення, прийнятним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що припущення відповідача про відсутність у контрагентів позивача необхідних кадрів та основних фондів, а також розсуд можливості виконання ними певних видів діяльності не є доказами в межах податкових правовідносин. Податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати ними (контрагентами) податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту та формування податкового зобов`язання поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб».

Відповідно до ч.2 ст.160, 244-2 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних відносин, суд зобов`язаний враховувати висновки Верховного Суду України.

За наявності всіх необхідних відповідно до Податкового кодексу України первинних документів (договори, акти приймання, товарні та податкові накладні, платіжні документи), що підтверджують право на податковий кредит, витрати і за відсутності доказів, які заперечують реальність господарських операцій, платник податків не може бути позбавлений права на цей податковий кредит та витрати.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю, а спірні податкові повідомлення-рішення визнати протиправними та скасувати.

Судові витрати, а саме сплачений позивачем судовий збір в сумі 6386,00 грн., відповідно до ст. 139 КАС України підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 15.02.2017 № 0000961401 та № 0000951401.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6,м. Миколаїв,54001 ЄДРПОУ 39394277) на користь Приватного підприємства "Євродор" (вул. Мельнична, 22,корп."А",Доманівка,Доманівський район, Миколаївська область,56401 ЄДРПОУ 35685424) судові витрати в розмірі 6386,00 гривень (шість тисяч триста вісімдесят шість грн.). грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.М. Мельник