Рішення

від 05.10.2023 по справі 580/7967/23

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2023 року справа № 580/7967/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу № 580/7967/23 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Уманського міськрайонного суду Черкаської області (вул. А. Кизила 18, м. Умань, Черкаська область, 20300 код ЄДРПОУ 33954206) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, ухвалив рішення.

І. ПРОЦЕДУРА

04.09.2023 вх. № 37121/23 позивач ОСОБА_1 звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Уманського міськрайонного суду Черкаської області, просить:

- визнати протиправними дії Уманського міськрайонного суду Черкаської області щодо відмови, що міститься у листі від 01.09.2023 надати копії протоколів зборів суддів Уманського міськрайонного суду Черкаської області стосовно передачі справ, які перебували в провадженні судді О.Білик за обставин перебування судді у відпусці без збереження заробітної плати для домашнього догляду за дочкою;

- зобов`язати Уманський міськрайонний суд Черкаської області надати ОСОБА_1 відповідь на інформаційний запит від 28.08.2023: копії протоколів зборів суддів Уманського міськрайонного суду Черкаської області стосовно передачі справ, що перебували у провадженні судді О.Білик за обставин перебування судді у відпусці без збереження заробітної плати для домашнього догляду за дочкою.

06.09.2023 ЄДРСР 113273436 відкрите спрощене провадження у справі. Згідно з частиною 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі під час розгляду справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

Позовні вимоги мотивовані тим, що 28.08.2023 ОСОБА_1 звернулася до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з інформаційним запитом, де просила: надати повну інформацію щодо зборів суддів Уманського міськрайонного суду Черкаської області (за наявності), якими вирішено не передавати справи, що перебували в провадженні судді О.Білик за обставин перебування судді у відпусці без збереження заробітної плати для домашнього догляду за дочкою для авторозподілу суддями Уманського міськрайонного суду Черкаської області та надати належним чином завірену копію протоколу суддів з даного питання. Позивач вважає, що відповідач у листі від 01.09.2023 (відповідь на інформаційний запит) протиправно відмовив у частині інформаційного запиту ОСОБА_1 від 28.08.2023 щодо змісту: «щодо надання належним чином завірених копії протоколів зборів суддів Уманського міськрайонного суду Черкаської області, Уманський міськрайонний суд Черкаської області відмовляє Вам у цій частині інформаційного запиту, оскільки дана категорія документів відноситься до переліку документів, що містять інформацію, що становить службову інформацію, затвердженої наказом голови суду» від 02.06.2011 №13.

19.09.2023 вх. 39744/23 позивач надала до суду відповідь на відзив, де зазначає, що віднесення інформація до категорії службової можливо у разі: якщо застосування «трискладового тесту» засвідчило наявність підстав для обмеження доступу до неї.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач позов не визнав 15.09.2023 вх. №39393/23 надав до суду відзив на позовну заяву, де зазначає, що 28.08.2023 до Уманського міськрайонного суду Черкаської області надійшов інформаційний запит ОСОБА_1 про надання інформації щодо зборів суддів Уманського міськрайонного суду Черкаської області, якими вирішено не передавати справи, які перебували в провадженні судді Білик О.В. за обставин перебування судді у відпусці без збереження заробітної для домашнього догляду за дочкою для авторозподілу суддям Уманського міськрайонного суду Черкаської області та надати належним чином завірену копію протоколу зборів суддів з даного питання. У відзиві зазначається, у частиині інформаційного запиту ОСОБА_1 від 28.08.2023: «щодо надання належним чином завірених копій протоколів Зборів суддів Уманського міськрайонного суду Черкаської області» відмовлено, позаяк дана категорія документів відноситься до переліку документів, що містять інформацію, що становить службову інформацію, затвердженої наказом голови суду від 02.06.2011 №13.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Суд встановив, що ОСОБА_1 на електронну пошту Уманського міськрайонного суду Черкаської області направлений інформаційний запит від 28.08.2023 (зареєстрований 28.08.2023 вхід. №20542) про отримання інформації щодо зборів суддів, якими вирішено не передавати справи, що перебували в провадженні судді Білик О.В., надати належним чином завірену копію протоколу зборів суддів з даного питання.

01.09.2023 Уманський міськрайонний суд Черкаської області надав відповідь №01.2138/2023 на інформаційний запит ОСОБА_1 від 28.08.2023, де зазначив: щодо надання належним чином завірених копії протоколів зборів суддів Уманського міськрайонного суду Черкаської області, Уманський міськрайонний суд Черкаської області відмовляє Вам у цій частині інформаційного запиту, оскільки дана категорія документів відноситься до переліку документів, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, затвердженої наказом голови суду від 02.06.2011 №13,? що сторонами визнається (не заперечується). Відповідач до відзиву від 15.90.2023 додав Додаток 4 до положення про забезпечення доступу до публічної інформації в Уманському міськрайонному суді Черкаської області, затвердженого наказом голови Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 02.06.2011 №13, де до переліку документів, що містять інформацію, яка становить службову інформацію зокрема відноситься: протоколи зборів суддів (п.1).

Позивач вважає, що відповідачем протиправно відмовлено у наданні копій протоколів зборів суддів, позаяк покликання на службову інформацію є незаконним.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши аргументи позивача і врахувавши відсутність відзиву на позовну заяву щодо обставин справи, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково з огляду на таке.

V. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Відповідно до статті 34 Конституції України гарантовано кожному право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 40 Конституції України обумовлено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про інформацію» від 02 жовтня 1992 року №2657-XII (далі - Закон № 2657, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону № 2657 право на інформацію може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя. Основними видами інформаційної діяльності є створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорона та захист інформації (стаття 9 Закону №2657).

Відповідно до статті 20 Закону № 2657, за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом (стаття).

Згідно із частинами першою, третьою статті 21 Закону № 2657 інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.

Порядок віднесення інформації до таємної або службової, а також порядок доступу до неї регулюються законами.

Інформація з обмеженим доступом може бути поширена, якщо вона є суспільно необхідною, тобто є предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення. Предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов`язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо (стаття 29 Закону № 2657).

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939.

За загальним правилом публічна інформація є відкритою (частина друга статті 1 Закону № 2939). Виняток становить інформація з обмеженим доступом, яка поділяється на конфіденційну, таємну та службову інформацію (частина перша статті 6 Закону № 2939).

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 2939 право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію (стаття 5 Закону № 2939).

Відповідно до частин другої, сьомої статті 6 Закону № 2939 обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону № 2939, відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону до службової може належати така інформація: 1) що міститься в документах суб`єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов`язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень; 2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.

Документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф «для службового користування». Доступ до таких документів надається відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.

Відповідно до статті 12 Закону № 2939, суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Відповіно до пункту 1 частини першої статті 13 Закону № 2939, розпорядниками інформації для цілей Закону №2939 визнаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 14 Закону №2939 розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію. Відповідно до частин першої - п`ятою статті 19 Закону № 2939 запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Згідно із частинами першою, четвертою статті 22 Закону № 2939, розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту, зокрема, у випадку якщо інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону. У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.

Згідно із частинами першою - третьою статті 126 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон №1402, у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) для захисту професійних інтересів суддів та вирішення питань внутрішньої діяльності судів в Україні діє суддівське самоврядування - самостійне колективне вирішення зазначених питань суддями.

Суддівське самоврядування є однією з гарантій забезпечення незалежності суддів. Діяльність органів суддівського самоврядування має сприяти створенню належних організаційних та інших умов для забезпечення нормальної діяльності судів і суддів, утверджувати незалежність суду, забезпечувати захист суддів від втручання в їхню діяльність, а також підвищувати рівень роботи з кадрами у системі судів.

До питань внутрішньої діяльності судів належать питання організаційного забезпечення судів та діяльності суддів, соціальний захист суддів та їхніх сімей, а також інші питання, що безпосередньо не пов`язані зі здійсненням правосуддя.

Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 126 Закону №1402 до завдань суддівського самоврядування належить вирішення питань, зокрема, щодо обрання суддів на адміністративні посади в судах у порядку, встановленому Законом №1402.

Згідно статті 127 Закону №1402 організаційними формами суддівського самоврядування є збори суддів, Рада суддів України, з`їзд суддів України.

Суддівське самоврядування в Україні здійснюється, зокрема, через збори суддів місцевого суду, апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду (а у передбачених цим Законом випадках - апеляційної палати вищого спеціалізованого суду), Пленум Верховного Суду.

Порядок здійснення суддівського самоврядування визначається відповідно до Конституції України цим Законом та іншими законами, а також регламентами і положеннями, що приймаються органами суддівського самоврядування згідно з Конституцією України та цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 128 Закону №1402, збори суддів - зібрання суддів відповідного суду, на якому вони обговорюють питання внутрішньої діяльності цього суду та приймають колективні рішення з обговорюваних питань. Виконання рішень зборів суддів за дорученням зборів покладається на голову відповідного суду або його заступника (частина дванадцята статті 128 Закону №1402).

Згідно пункту 10 Тимчасового переліку відомостей, що становлять службову інформацію та які можуть міститися в документах з організації діяльності місцевих та апеляційних судів, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23 жовтня 2012 року № 138 (чинного станом на час виникнення спірних правовідносин) до такого переліку віднесені відомості, що можуть міститися в документах суду, зокрема, щодо організації та діяльності органів суддівського самоврядування з питань внутрішньої діяльності суду (протоколи зборів суддів: протоколи оперативних нарад тощо).

VІ. ОЦІНКА СУДУ

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Відповідно до висновку Верховного Суду в ухвалі від 23.01.2019 у справі № 9901/35/19 особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Верховний Суд у справі № 9901/598/19 висновує: відмова в наданні інформації з підстав, що не встановлені законом, так само як і відмова без обґрунтування наявності таких підстав шляхом застосування «трискладового тесту» є неправомірною. Визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона по своїй суті є заздалегідь готовим зафіксованим на певному носії продуктом, отриманим або створеним виключно суб`єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов`язків та володіти яким у подальшому може будь-який розпорядник публічної інформації, навіть якщо він не є суб`єктом владних повноважень.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, оцінивши докази, зазначає таке.

У прохальній частині запиту від 28.08.2023 ОСОБА_1 зокрема просила надати: належним чином завірену копію протоколу зборів суддів з даного питання.

Уманський міськрайонний суд Черкаської області надав відповідь №01-2138/2023 на інформаційний запит ОСОБА_1 від 28.08.2023, де зокрема зазначив, що відмовляє у частині інформвційного запиту щодо надання належних чином завіреної копії протоколу Зборів суддів Уманського міськрайонного суду Черкаської області, позаяк дана категорія документів відноситься до переліку документів, що містять інформацію, яка становить службову, затвердженої наказом голови суду від 02.06.2011 №13.

Спірним у цій справі є питання чи є правомірною відмова відповідача у наданні копії протоколу зборів суддів, щодо передачі справ, які перебували в провадженні судді Білик О.В. за обставин перебування судді у відпусці без збереження заробітної плати для домашнього догляду за дочкою.

Верховний суд у постанові від 27.08.2021 у справі №640/9835/20 (п. 58-59, 61) висновує: що публічною інформацією слід уважати інформацію, отриману або створену в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або таку, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень. При цьому, визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях і знаходилась у володінні суб`єктів владних повноважень як розпорядників публічної інформації. У цій справі суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що за своєю правовою природою збори суддів є способом вираження суддівським колективом певного суду єдиної думки з питань внутрішньої діяльності суду у вигляді рішення зборів. При цьому, визначені Законом № 1402-VIII повноваження зборів суддів не мають ознак владних повноважень та функцій суб`єктів, передбачених частиною першою статті 13 Закону №2939-VI. У свою чергу, Печерський районний суд міста Києва є суб`єктом відносин у сфері доступу до публічної інформації, а саме розпорядником інформації, який при вирішенні питань щодо доступу до інформації повинен керуватися Законом №2939-VI.

Відповідно до статті 6 Закону № 2939 обмежений доступ мають конфіденційна, таємна та службова інформації. Разом з тим, доступ до такої інформації може бути обмежено лише за одночасної сукупності вимог наведених у часті другій цієї статті, а саме: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений (частина сьома статті 6 Закону № 2939).

Відповідно до статті 9 Закону № 2939 визначено характер інформації, яка відноситься до службової, та сукупність ознак, які дозволяють кваліфікувати таку інформацію як службову.

Така інформація, зокрема: 1) має міститися в документах суб`єктів владних повноважень, якщо вони пов`язані з: а) розробкою напряму діяльності установи; б) здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади; в) процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень; 2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.

Питання віднесення інформації до категорії службової неодноразово досліджувалися Великою Палатою Верховного Суду. Так, у постанові від 22 травня 2018 року у страві №800/592/17 Велика Палата Верховного Суду сформувала правову позицію, відповідно до якої, відмовляючи в доступі до інформації з підстави того, що вона є службовою, розпорядник повинен вказати, до якої з визначених частиною першою статті 9 Закону №2939 категорій належить ця інформація. Якщо інформація не належить до жодної з визначених цією нормою категорій, доступ до неї не може обмежуватись на підставі того, що вона є службовою. Обмеження доступу до конкретної інформації допускається, якщо в розумінні пункту 1 частини першої статті 9 Закону № 2939-VI вона належить до службової та за умови застосування сукупності вимог пунктів 1-3 частини другої статті 6 Закону №2939.

Питання застосування обмежень у доступі до інформації, що міститься у протоколах зборів суддів на підставі положень Закону № 2939, досліджувалося Верховним Судом у постанові від 03 червня 2020 року у справі № 826/12540/17, спір у якій виник у зв`язку з відмовою Окружного адміністративного суду міста Києва надати позивачу на його запит про отримання публічної інформації копію протоколу зборів суддів Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2017 року з підписами суддів, які взяли участь у таких зборах. У постанові від 03 червня 2020 року у справі № 826/12540/17, правовідносини у якій є подібними до цієї справи, Верховний Суд дійшов висновку, що інформація, яка міститься у протоколах зборів суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, не може вважатися службовою в контексті пункту 1 частини першої статті 9 Закону № 2939. Аналогічна правова позиція щодо застосування пункту 1 частини першої статті 9 Закону № 2939 у подібних правовідносинах викладена Верховним Судом у постанові від 23 грудня 2020 року у справі № 826/15472/18.

Згідно із ч. 5 статті 242 КАС України, суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, що є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб - визнати протиправними дії Уманського міськрайонного суду Черкаської області щодо відмови надати копії протоколів зборів, на інформаційний запит ОСОБА_1 від 28.08.2023 неможливо ефективно захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним, позаяк не йдеться про наслідок реагування з метою захисту, що передбачений у п.3 ч.1 ст.5 КАС України: визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.

Верховний Суд у справі № 640/16224/19 (провадження № К/9901/22967/20) зауважує, що як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Критеріями, що впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти під час прийняття рішення на власний розсуд. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22.12.2018 у справі № 804/1469/17 та від 10.04.2019 у справі № 826/11251/18.

Суд не виявив сприяння особі під час розгляду запиту позивача від 28.08.2023 в реалізації права на отримання інформації, зокрема надання копії протоколу зборів суддів, позаяк відмовляючи позивачу відповідач обмежився лише повідомленням, що ця інформація є службовою інформацією, та не зазначив про наявність визначених частиною другою статті 6 Закону № 2939 передумов для можливості обмеження доступу до запитуваної інформації, з огляду на те, що Тимчасовий перелік відомостей, що становлять службову інформацію у межах спірних правовідносин фактично є своєрідним орієнтиром для судів як розпорядників публічної інформації щодо визначення інформації, доступ до якої може бути обмежено, у разі, якщо застосування "трискладового тесту" в конкретному випадку надасть підстави для її обмеження.

Суд враховує, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду запиту/звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення або вчинити певні дії.

Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або під час прийняття такого рішення суб`єкт має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.

Згідно з вимогами ст.245 КАС України під час вирішення справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Верховний Суд України у справі №826/14553/13-а ЄДРСР 58928590 щодо запиту про отримання публічної інформації - завірених копій декларацій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру зазначив: ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

Суд бере до уваги, що обмеженому доступу належить певна інформація, а не офіційний документ.

Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, що відповідає характеру встановленого порушення. Враховуючи повноваження суду під час вирішення справи у співставленні з позовними вимогами та змістом сформованої прохальної частини запиту позивача від 16.08.2023, достатнім способом захисту прав позивача є визнання протиправною бездіяльності під час розгляду запиту ОСОБА_1 про отримання публічної інформації від 28.08.2023 вхід. №20542 та зобов`язання Уманського міськрайонного суду Черкаської області повторно розглянути запит з урахуванням оцінки наданої судом у рішенні, тому суд дійшов висновку про наявні підстави для задоволення позову частково.

VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати стягненню не належать (копія довідки до акта МСЕК серії 12ААВ №636184 - ОСОБА_1 має ІІ групу інвалідності безтерміново).

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Черкаського апеляційного суду під час розгляду запиту ОСОБА_1 від 28.08.2023 вхід. №20542.

Зобов`язати Черкаський апеляційний суд повторно розглянути запит ОСОБА_1 від 28.08.2023 вхід. №20542 з урахуванням оцінки наданої судом у мотивувальній частині рішення.

У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Судові витрати не розподіляються.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням рішення ВРП від 17.08.2021 № 1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».

Копію рішення направити учасникам справи.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ];

відповідач: Уманський міськрайонний суд Черкаської області [вул. А. Кизила 18, м. Умань, Черкаська область, 20300 код ЄДРПОУ 33954206].

Судове рішення складене 05.10.2023.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА