Постанова

від 02.10.2024 по справі 580/7967/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/7967/23 Суддя (судді) першої інстанції: Лариса ТРОФІМОВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уманського міськрайонного суду Черкаської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, ухвалив рішення,

В С Т А Н О В И Л А

Позивач звернулася до суду з позовом до Уманського міськрайонного суду Черкаської області в якому просила:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови, що міститься у листі від 01.09.2023 надати копії протоколів зборів суддів Уманського міськрайонного суду Черкаської області стосовно передачі справ, які перебували в провадженні судді О.Білик за обставин перебування судді у відпустці без збереження заробітної плати для домашнього догляду за дочкою;

- зобов`язати відповідача надати ОСОБА_1 відповідь на інформаційний запит від 28.08.2023: копії протоколів зборів суддів Уманського міськрайонного суду Черкаської області стосовно передачі справ, що перебували у провадженні судді О.Білик за обставин перебування судді у відпустці без збереження заробітної плати для домашнього догляду за дочкою.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2023 року (з урахуванням ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 про виправлення описок) позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Уманського міськрайонного суду Черкаської області під час розгляду запиту ОСОБА_1 від 28.08.2023 вхід. №20542. Зобов`язано Уманський міськрайонний суд Черкаської області повторно розглянути запит ОСОБА_1 від 28.08.2023 вхід. №20542 з урахуванням оцінки наданої судом у мотивувальній частині рішення. У задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить змінити резолютивну частину рішення суду першої інстанції, задовольнивши позовні вимоги так, як вони викладені в позовній заяві. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що суд на власний розсуд змінив позовні вимоги, тобто безпідставно вийшов за межі вимог, наведених в позовній заяві ОСОБА_1 .

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подавав. В суді першої інстанції його позиція обґрунтовувалась тим, що протоколи Зборів суддів Уманського міськрайонного суду Черкаської області належать до переліку документів, які містять службову інформацію, що затверджено наказом голови суду від 02.06.2011 №13.

Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядались в порядку спрощеного провадження, введення в України воєнного стану та враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, які з`явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулась до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з інформаційним запитом від 28.08.2023 (зареєстрований 28.08.2023 вх.№20542) про отримання інформації щодо зборів суддів, якими вирішено не передавати справи, що перебували в провадженні судді Білик О.В., надати належним чином завірену копію протоколу зборів суддів з даного питання (а.с.6-7).

Листом від 01.09.2023 №01.2138/2023 Уманський міськрайонний суд Черкаської області надав відповідь позивачу, в якій зазначив про відмову у наданні належним чином завірених копії протоколів зборів суддів Уманського міськрайонного суду Черкаської області, оскільки дана категорія документів відноситься до переліку документів, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, затвердженого наказом голови суду від 02.06.2011 №13 (а.с.8-9)

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що інформація, яка міститься у протоколах зборів суддів не може вважатися службовою в контексті пункту 1 частини першої статті 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та достатнім способом захисту прав позивача є визнання протиправною бездіяльності під час розгляду запиту ОСОБА_1 про отримання публічної інформації від 28.08.2023 вхід. №20542 та зобов`язання Уманського міськрайонного суду Черкаської області повторно розглянути запит з урахуванням оцінки наданої судом у рішенні.

За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, у відповідності до вимог ст.308 КАС України в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Статтею 5 Закону України "Про інформацію" встановлено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Положеннями статті 9 Закону України "Про інформацію" обумовлено, що всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.

За змістом статей 1, 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що публічна інформація - відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Доступ до інформації забезпечується шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації в офіційних друкованих виданнях, на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет, на інформаційних стендах, будь-яким іншим способом, а також надання інформації за запитами на інформацію.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про доступ до публічної інформації" право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Такі випадки встановлені частиною першою статті 6 цього Закону, згідно з якою публічною інформацією з обмеженим доступом, є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.

Види та порядок обмеження доступу до інформації передбачено статтею 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації", в частині другій якої встановлено, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про доступ до публічної інформації" суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

Пунктом 1 частини першої статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що до розпорядників інформації належать суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання

Статтею 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Відмова в задоволенні запиту на інформацію передбачена статтею 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації", відповідно до частини першої якої розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Відповідно до статті 126 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" для захисту професійних інтересів суддів та вирішення питань внутрішньої діяльності судів в Україні діє суддівське самоврядування самостійне колективне вирішення зазначених питань суддями.

Суддівське самоврядування є однією з гарантій забезпечення незалежності суддів. Діяльність органів суддівського самоврядування має сприяти створенню належних організаційних та інших умов для забезпечення нормальної діяльності судів і суддів, утверджувати незалежність суду, забезпечувати захист суддів від втручання в їхню діяльність, а також підвищувати рівень роботи з кадрами у системі судів.

До питань внутрішньої діяльності судів належать питання організаційного забезпечення судів та діяльності суддів, соціальний захист суддів та їхніх сімей, а також інші питання, що безпосередньо не пов`язані зі здійсненням правосуддя.

До завдань суддівського самоврядування належить вирішення питань щодо:

1) забезпечення організаційної єдності функціонування органів судової влади;

2) зміцнення незалежності судів, суддів, захист професійних інтересів суддів, у тому числі захист від втручання в їхню діяльність;

3) участі у визначенні потреб кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів та контроль за додержанням установлених нормативів такого забезпечення;

4) обрання суддів на адміністративні посади в судах у порядку, встановленому цим Законом;

5) призначення суддів Конституційного Суду України;

6) обрання суддів до складу Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, встановленому законом.

Згідно зі статтею 127 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" організаційними формами суддівського самоврядування є збори суддів, Рада суддів України, з`їзд суддів України.

Суддівське самоврядування в Україні здійснюється через: 1) збори суддів місцевого суду, апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду (а у передбачених цим Законом випадках - апеляційної палати вищого спеціалізованого суду), Пленум Верховного Суду; 2) Раду суддів України; 3) з`їзд суддів України.

Порядок здійснення суддівського самоврядування визначається відповідно до Конституції України цим Законом та іншими законами, а також регламентами і положеннями, що приймаються органами суддівського самоврядування згідно з Конституцією України та цим Законом.

35. Приписами статті 128 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що збори суддів зібрання суддів відповідного суду, на якому вони обговорюють питання внутрішньої діяльності цього суду та приймають колективні рішення з обговорюваних питань.

Суддівське самоврядування є однією з гарантій забезпечення самостійності судів і незалежності суддів. Діяльність органів суддівського самоврядування має сприяти створенню належних організаційних та інших умов для забезпечення нормальної діяльності судів і суддів, утверджувати незалежність суду, забезпечу захист суддів від втручання в їхню діяльність, а також підвищувати рівень роботи з кадрами у системі судів.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновків, що визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона по своїй суті є заздалегідь готовий, зафіксований на певному матеріальному носієві продукт, отриманий або створений суб`єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов`язків.

Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник не володіє запитуваною інформацією, але зобов`язаний нею володіти.

Слід зазначити, що законодавством визначено виключний перелік підстав, за наявності яких розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту та передбачено обов`язкові реквізити такої відмови, зокрема, у відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено мотивовану підставу відмови.

Аналіз статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" свідчить, що конфіденційна, таємна та службова інформації мають обмежений доступ.

При цьому доступ до інформації може бути обмежено лише за одночасної сукупності вимог наведених у частин другій статті 6 вказаного Закону, а саме: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 травня 2018 року у справі № 800/591/17 висловлено позицію, що важливою ознакою документів, в яких може міститися службова інформація, є те, що вони передують, зокрема, прийняттю рішення з певного питання. Це означає, що після прийняття відповідного рішення відомості, що містяться в документах, які створювались або знаходяться у володінні розпорядника і стосуються підготовки, обговорення, розгляду та прийняття цього рішення, втрачають статус службової інформації. Тобто після прийняття рішення інформація, що була створена чи отримана для підготовки цього рішення, перестає бути службовою, хоча певна інформація може бути обмежена в доступі як конфіденційна.

Наведене свідчить, що запитувана позивачем інформація є публічною, створена шляхом прийняття рішень та зафіксована оформленням відповідного протоколу та рішення.

Відповідно до пункту 10 Тимчасового переліку відомостей, що становлять службову інформацію та які можуть міститися в документах з організації діяльності місцевих та апеляційних судів, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23 жовтня 2012 року № 138, до такого переліку віднесені відомості, що можуть міститися в документах суду, зокрема, щодо організації та діяльності органів суддівського самоврядування з питань внутрішньої діяльності суду (протоколи зборів суддів: протоколи оперативних нарад тощо).

Як встановлено судом першої інстанції наказом голови Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 02.06.2011 №13 затверджено Положення про забезпечення доступу до публічної інформації в Уманському міськрайонному суді Черкаської області, додатком 4 до якого є Перелік документів, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, до яких віднесено протоколи зборів суддів (а.с.32).

Таким чином, відповідач наказом застосував обмеження у доступі до такої інформації на підставі Закону України "Про доступ до публічної інформації" як до публічної інформації, до якої належить службова інформація.

Натомість, слід зауважити, що інформація, яка міститься у протоколах зборів суддів, якими зафіксовані ухвалені рішення, не може вважатися службовою в контексті пункту 1 частини першої статті 9 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Верховний Суд неодноразово досліджував питання віднесення протоколів зборів суддів до службової інформації, зокрема у постановах від 03.06.2020 у справі №826/12540/17, від 27.12.2020 у справі № 826/15472/18, від 27.08.2021 у справі № 640/9835/20 та у вказаних справах судові рішення були ухвалені на користь позивачів із визначенням способу захисту порушеного права шляхом зобов`язання відповідача надати запитувачам інформації копії протоколів зборів суддів.

В той же час, незважаючи на встановлену судом першої інстанції безпідставність відмови в наданні позивачу копії протоколів зборів суддів, суд дійшов висновку, що достатнім способом захисту прав позивача є визнання протиправною бездіяльності під час розгляду запиту ОСОБА_1 про отримання публічної інформації від 28.08.2023 вхід. №20542 та зобов`язання Уманського міськрайонного суду Черкаської області повторно розглянути запит з урахуванням оцінки наданої судом у рішенні.

Колегія суддів звертає увагу, що в силу ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст.6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, виключно з метою ефективного захисту прав позивача суд наділений повноваженнями виходу за межі позовних вимог. В іншому випадку суд зобов`язаний здійснювати розгляд справи у відповідності до вимог, що наведені в позовній заяві.

Разом з тим, встановивши, що позивачем дотримано визначені законодавством вимоги при зверненні до відповідача за отриманням інформації та зазначивши про безпідставність віднесення протоколів зборів суддів до інформації з обмеженим доступом, суд першої інстанції дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, без зазначення належних обґрунтувань, враховуючи, що застосований судом першої інстанції спосіб відновлення порушеного права не є ефективним, оскільки створює умови невизначеності щодо змісту відповіді на інформаційний запит, який буде надано відповідачем на виконання судового рішення.

При цьому, відмова у наданні позивачу запитуваної інформації є саме свідомою дією відповідача, а не бездіяльністю, як помилково визначив суд першої інстанції, а тому позивач вірно визначила позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у наданні запитуваної інформації, яка викладена в листі від 01.09.2023 №01.2138/2023.

Згідно з п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням наведених норм права, враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та наявність порушення прав позивача внаслідок безпідставного віднесення запитуваної ним інформації до інформації з обмеженим доступом, однак застосував неефективний спосіб захисту права позивача, внаслідок чого колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та зміни рішення суду першої інстанції в мотивувальній та резолютивній частинах.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2023 року змінити в мотивувальній та резолютивній частинах з урахуванням висновків даної постанови.

Викласти абзаци 1-4 резолютивної частини рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2023 року в наступній редакції:

«Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Уманського міськрайонного суду Черкаської області щодо відмови, яка міститься у листі від 01 вересня 2023 року №01.2138/2023 надати копії протоколів зборів суддів Уманського міськрайонного суду Черкаської області стосовно передачі справ, які перебували в провадженні судді О.Білик за обставин перебування судді у відпустці без збереження заробітної плати для домашнього догляду за дочкою;

Зобов`язати Уманський міськрайонний суд Черкаської області надати ОСОБА_1 відповідь на інформаційний запит від 28 серпня 2023 року (вх.№ №20542): копії протоколів зборів суддів Уманського міськрайонного суду Черкаської області стосовно передачі справ, що перебували у провадженні судді О.Білик за обставин перебування судді у відпустці без збереження заробітної плати для домашнього догляду за дочкою.».

В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Текст постанови виготовлено 02 жовтня 2024 року.

Суддя-доповідач Н.В.Безименна

Судді Л.В.Бєлова

А.Ю.Кучма