Рішення

від 06.10.2023 по справі 140/18705/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2023 року ЛуцькСправа № 140/18705/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «ДЕНК ТПР» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «ДЕНК ТПР» (далі ПП «ДЕНК ТПР», позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі митниця, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 27.02.2023 №UA 205100/2023/000003/2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з метою митного оформлення товару декларант позивача подав до Волинської митниці МД ІМ40ДЕ №23UA205100001217U1. Однак, відповідач відмовив у митному оформленні товару №1 за заявленою вартістю і прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 27.02.2023 №UA 205100/2023/000003/2, визначивши митну вартість за резервним методом та оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205100/2023/000038.

При цьому митний орган дійшов висновку, що вартість товару, що ввозиться на митну територію України, не може бути визнана за вибраним декларантом методом з огляду на те, що подані документи, не містять усіх даних для підтвердження митної вартості та містять розбіжності.

Позивач не погоджується із таким рішенням й вважає, що для митного оформлення відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) декларант надав документи, які підтверджують заявлену митну вартість товару за першим методом. Подані документи не містять розбіжностей, що могли б вплинути на невірний розрахунок митної вартості, не містять ознак підробки та відображають усі відомості, що підтверджують ціну, яка була фактично сплачена за товар та в своїй сукупності дають можливість визначити митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості товару.

У свою чергу, щодо виявлених митних органом розбіжностей, зазначає, що до митного оформлення подавався рахунок на оплату міжнародних вантажних перевезень №62 від 17.02.2023 по маршруту 9206 AG Drachten, Нідерланди - м/п Ягодин, відповідно до якого навантаження входить у ціну доставки, страхування вантажу не проводилось. На електронне повідомлення відповідача також подавалися до митного оформлення Додаткова угода №1 до Контракту №2 від 06.06.2021, пакувальний лист №12 до рахунку-фактури №11/02/2023 від 17.02.2023, відповідно до яких сторонами Контракту погоджено умови поставки EXW Драхтен, Нідерланди. Також на підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу надавався Висновок експерта №В-267 від 24.02.2023.

Як вбачається з поданих до митного оформлення документів, жодних договорів з третіми особами, пов`язаними з договором про поставку товару ПП «ДЕНК ТПР» не укладав та платежів не здійснював, оскільки товар придбавався безпосередньо у продавця компанії «DENK PL Sp.Zo.o.o.», що підтверджується Контрактом №2 від 06.06.2021, Специфікацією №8 від 13.01.2023 та Рахунком-фактурою №11/02/2023 від 17.02.202.

Подані до митного оформлення документи є вичерпні, між ними немає жодних розбіжностей, не містять ознак підроблення та в своїй сукупності підтверджують заявлену митну вартість імпортованого товару.

З урахуванням вищенаведеного, позивач вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товарів, ознаки підробки та вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів за МД № UA205100/2023/001217 від 22.02.2023 встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, не дають можливості перевірити розрахунок числового значення митної вартості та містять розбіжності, а саме: відповідно до пункту 3.5 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 06.06.2021 №2 умови поставки зазначаються в специфікаціях, в поданій до митного оформлення специфікації від 13.01.2023 №8 відсутні умови поставки. Умови поставки не зазначені в жодному документі; в МД зазначені умови EXW NL Драхтен, які передбачають навантаження та страхування товару покупцем. Частиною десятою статті 58 МК України визначено, що витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України є однією із складових митної вартості, які додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включені до неї. Декларантом не вказана вартість навантаження.

Крім того, відповідач вказує, що під час опрацювання вказаних документів та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товару за МД № UA205100/2023/001217 від 22.02.2023 відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику АСАУР.

Декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін додаткові документи. Декларантом надані наступні документи: відомості про страхування та навантаження товару були внесені в попередню довідку за тим же номером №62 від 17.02.2022, надане доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 13.01.2022 №1, в якому підпис продавця відрізняється від підпису зазначеному в зовнішньоекономічного договору (контракту) від 06.06.2021 №2, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 24.02.2023 № В-267 носить інформаційний характер. Декларантом не надано висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями (для підтвердження ваги та інших якісних характеристик товару), не надано платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару за попередні оформлення за даним контрактом (перша частина станка оформлена за МД 205100/2023/000278 від 16.01.2023 , згідно рахунку-фактури від 13.01.2023№04/01/2023, де зазначено термін оплати 26.02.2023). Всі вище перелічені документи для перевірки розрахунку числового значення заявленої митної вартості декларантом не надано, про що повідомлено листом від 27.02.2023 №27.

Крім того, відповідач зауважує, що сума статистичної вартості в декларації країни відправлення становить 35460 польських злотих. В рахунку фактурі вказано курс польського злотого - 4,7728, а вартість товару 6530 євро, при цьому 6530 євро було заявлено позивачем при митному оформленні в декларації, яка відмовлена в оформленні. Якщо перевести суму 35460 польських злотих за курсом зазначеним в рахунку-фактурі у валюту євро, то вартість товару становитиме 7429,60 євро, що на 899,60 євро менше від заявленої декларантом митної вартості. У свою чергу, митна вартість товару, яка вказується декларантом у митній декларації при ввезенні товару на територію України, не може бути меншою за вартість товару, яка вказується в декларації країни відправлення, адже митна декларація країни відправлення - це оформлена в країні експорту товару митна декларація в митному режимі «експорт», яка містить, зокрема, показник «статистичної вартості».

Так, як позивачем не було надано всіх документів на запит митного органу, які б документально підтвердили або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митну вартість товару визначено за резервним методом згідно статті 64 МК України.

З огляду на наведене вище, відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості №UA205030/2023/00003/2 від 27.02.2023 є таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим.

З наведених підстав відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю.

У відповіді на відзив позивач вказує, що наведені у відзиві на позовну заяву доводи Волинської митниці є безпідставними, а надані суду стороною позивача докази дають підстави визначити митну вартість товару, який ввезено на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, за основним методом. Крім того, подані до митного оформлення документи є вичерпні, між ними немає жодних розбіжностей, не містять ознак підроблення та в своїй сукупності підтверджують заявлену митну вартість імпортованого товару. Більше того, у відповіді на адвокатський запит компанія «DENK PL Sp.Zo.o.o.» підтвердила продаж ПП «ДЕНК ТПР» товару - лазерний різак Rystronic ByStar 6025 (серійний №30010986) на умовах поставки EXW NL Drachten трьома партіями, а саме: згідно фактури №04/01/2023 від 13.01.2023 (вартість 34 050,00 Євро), MRN: 23PL301010Е0040440 від 13.01.2023; згідно фактури №11/02/2023 від 17 02.2023 (вартість 6 530,00 Євро), MRN: 23PL301010Е0212816 від 20.02 2023; згідно фактури №02/03/2023 від 03.03.2023 (вартість 7 420,00 Євро), MRN: 23PL301010Е0277558 від 04.03.2023. Також компанія «DENK PL Sp.Zo о о.» підтвердила отримання 10.03.2023 від ПП «ДЕНК ТПР» оплати за поставлений товар - лазерний різак Bystronic ByStar 6025 (серійний №30010986) згідно Контракту №2 від 06.06.2021 в сумі 48 000,00 євро. Оплата за придбаний товар - лазерний різак Bystronic ByStar 6025 (серійний №30010986) згідно Контракту №2 від 06.06.2021 в сумі 48 000,00 євро також підтверджується банківською випискою від 10.03.2023, яка не могла бути подана до митного оформлення 22.02.2023, оскільки ПП «ДЕНК ТПР» здійснило оплату за товар лише 10.03.2023.

У свою чергу, посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на різницю в статистичній вартості товару та його фактурної вартості, зазначеній в експортній декларації країни відправлення, на думку представника позивача є надуманими, оскільки така підстава не слугувала прийняттю оскаржуваного рішення, та не заслуговує на увагу, оскільки статистична вартість товару у валюті польський злотий не стосується зовнішньоекономічної операції за Контрактом - така вартість зазначається лише для внутрішнього статистичного використання постачальником у національній валюті (що складається з вартістю товару згідно рахунку-фактури та середньої вартості витрат на транспортування до кордону Польщі), відтак не впливає на рівень заявленої митної вартості імпортованого ПП «ДЕНК ТПР» товару. У поданих до митного оформлення товаросупровідних документах, які містять числове значення ціни товару, зокрема рахунку-фактурі специфікації ціна товару зазначено виключно у валюті євро, що передбачено контрактом та не суперечить його змісту, що спростовує суб`єктивну думку посадової особи відповідача про виключність документального підтвердження курсу валют із зазначеного нею джерел. Відтак, курс польського злотого та статистична вартість у валюті польський злотий жодним чином не впливає на рівень заявленої митної вартості оцінюваних товарів у розумінні частини четвертої статті 58 МК України.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

06.06.2021 між ПП «ДЕНК ТПР» (покупець) та компанією «DENK PL Sp.Zo.o.o.» (продавець) укладено Контракт №2 (а.с.16-21) на купівлю товарів, кількість та ціни яких вказуються у специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного контракту. Запланована загальна сума контракту становить 1000000,00 євро. Ціна товарів, що поставляються відповідно до пункту 1.1 та термін їх дії вказуються в специфікації і Доповненнях до цього Контракту. Товари поставляються в обсягах і в терміни, зазначені в специфікації і додатках. Умови поставки зазначаються в специфікаціях. Відвантажені товари оплачуються Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника. Умови оплати: 100% передоплата перед поставкою. Термін поставки: 30 днів після отримання передоплати. За погодженням сторін оплата за поставлений товар може проводитися в інший спосіб.

13.01.2023 між ПП «ДЕНК ТПР» (покупець) та компанією «DENK PL Sp.Zo.o.o.» (продавець) укладено Доповнення №1 до Контакту №2 від 06.06.2021 (а.с.22), яким пункт 3.5 Контакту викладено в наступній редакції: «Умови поставки відповідно пункту 1.1 - EXW Нідерланди м. Драхтен (INCOTERMS-2010), якщо інші умови не передбачено в Специфікаціях до цього Контракту, які є невід`ємною частиною цього контракту».

На виконання умов вказаного Контракту сторонами погоджено Специфікацію №8 від 13.01.2023 на наступний товар: лазерний різак Bystronic, модель: ByStar 6025, серійний номер: 30010986, рік виготовлення: 2008, розібраний, що був у використанні - 1 шт., загальною вартістю 48 000,00 євро (а.с.23-24).

У свою чергу, 17.02.2023 компанією «DENK PL Sp.Zo.o.o.» виписано рахунок №11/02/2023 (а.с.28-29) на товар: Лазерний різак Bystronic, модель: ByStar 6025, серійний номер: 30010986, рік виготовлення: 2008, розібраний, що був у використанні, частина друга, вага 13200,00 кг, вартістю 6530,00 євро.

22.02.2023 для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України товару: «Верстат для обробки різних матеріалів шляхом видалення матеріалу, що працюють з використанням лазерного випромінювання: верстат лазерної різки металів, призначений для обробки, розкрою і різання листового металу з ЧПУ: частина 2 (в розібраному стані), марки - Bystronic, модель - ByStar 6025, серійний номер - 30010986, б/у, рік виготовлення 2008», декларант позивача подав до Волинської митниці МД №23UA205100001217U1. Фактурна вартість імпортованого товару становить 6530,00 євро (еквівалентно 252129,83 грн), митну вартість визначено на рівні 353801,79 грн (з урахуванням транспортних витрат у сумі 101671,96 грн). До митної декларації додано: Контракт №2 від 06.06.2021 (а.с.16-21); Доповнення №1 від 13.01.2023 до контракту №2 від 06.06.2022 (а.с.22); специфікацію №8 від 13.01.2023 до контракту №2 від 06.06.2023 (а.с.23-24); рахунок-фактуру №11/02/2023 від 17.02.2023 (а.с.28-29); автотранспортну накладну (а.с.30-31); митну декларацію країни відправлення №23PL301010E0212816 (а.с.36-37); заяву від 18.02.2023 (а.с.32-33); заявку-договір №05/15-23 на транспортно-експедиційне обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 15.02.2023 (а.с.38); рахунок на оплату від 17.02.2023 №62 (а.с.39).

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту запропоновано подати такі документи: документально підтвердити умови поставки товару; якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; документально підтвердити вартість навантаження товару; висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом,- виписку з бухгалтерської документації; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару за попередні оформлення за даним контрактом.

На електронне повідомлення митниці декларант позивача листом від 27.02.2023 №28 повідомив, що згідно договору-контракту про перевезення №05/15-23 від 15.02.2023 та рахунка на перевезення товару автомобілем DAF НОМЕР_1 / НОМЕР_2 по маршруту м. Драхтен (Нідерланди) м. Нововолинськ (Україна) від 17.02.2023 №62 зазначено, що навантаження входить в ціну доставки і страхування вантажу не проводилось (а.с.45). Крім того, додатково було надано висновок експерта від 24.02.2023 №В-267 (а.с.40-44).

27.02.2023 Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205100/2023/000003/2 (а.с.13) та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205100/2023/000038 (а.с.12).

У графі 33 оскаржуваного рішення від 27.02.2023 №UA205100/2023/000003/2 зазначено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності: «відповідно до пункту 3.5 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 06.06.2021 №2 умови поставки зазначаються в специфікаціях, в поданій до митного оформлення специфікації від 13.01.2023 №8 відсутні умови поставки. Умови поставки не зазначені в жодному документі. В МД зазначені умови EXW NL Драхтен, які передбачають навантаження та страхування товару покупцем. Частиною десятою статті 58 МК України визначено, що витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України є однією із складових митної вартості, які додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включені до неї. Декларантом не вказана вартість навантаження.

Крім того, в рішенні вказано, що на вимогу митного органу декларантом надані наступні документи: відомості про страхування та навантаження товару були внесені в попередню довідку за тим же номером №62 від 17.02.2022, надане доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 13.01.2022 №1, в якому підпис продавця відрізняється від підпису зазначеному в зовнішньоекономічному договорі (контракті) від 06.06.2021 №2, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 24.02.2023 № В-267 носить інформаційний характер. Декларантом не надано висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями (для підтвердження ваги та інших якісних характеристик товару), не надано платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару за попередні оформлення за даним контрактом (перша частина станка оформлена за МД 205100/2023/000278 від 16.01.2023, згідно рахунку-фактури від 13.01.2023№04/01/2023, де зазначено термін оплати 26.02.2023). Всі вище перелічені документи для перевірки розрахунку числового значення заявленої митної вартості декларантом не надано, про що повідомлено листом від 27.02.2023 №27».

Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в митного органу, а саме: товар 1 - за МД №UA205100/2023/000278 від 16.01.2023 - на рівні 1,9436 євро/кг.

Товар було випущено у вільний обіг за МД №23UA205100001385U2 від 28.02.2023.

Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту)).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із МД документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Так, декларант позивача подав наступні документи: Контракт №2 від 06.06.2021 (а.с.16-21); Доповнення №1 від 13.01.2023 до контракту №2 від 06.06.2022 (а.с.22); специфікацію №8 від 13.01.2023 до контракту №2 від 06.06.2023 (а.с.23-24); рахунок-фактуру №11/02/2023 від 17.02.2023 (а.с.28-29); автотранспортну накладну (а.с.30-31); митну декларацію країни відправлення №23PL301010E0212816 (а.с.36-37); заяву від 18.02.2023 (а.с.32-33); заявку-договір №05/15-23 на транспортно-експедиційне обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 15.02.2023 (а.с.38); рахунок на оплату від 17.02.2023 №62 (а.с.39).

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Так, Контрактом від 06.06.2021 №2 та Доповненням №1 від 13.01.2023 до Контракту визначено предмет та умови поставки, строк дії контракту та основні зобов`язання продавця та покупця.

Сторонами було погоджено специфікацію від 13.01.2023 №8 на товар вартістю 48000,00 євро. Водночас, у зв`язку з габаритами купленого обладнання, товар поставлявся на територію України в розібраному вигляді окремими частинами.

Так, відповідно до рахунку-фактури від 17.02.2023 №11/02/2023 вартість частини другої товару становить 6530,00 євро. Цим документом визначено ідентифікаційні ознаки товару, кількість та ціну.

Ціна товару в рахунку-фактурі від 17.02.2023 №11/02/2023 (6530,00 євро) відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД №23UA205100001217U1 від 22.02.2023.

При цьому, умовами контракту №2 від 06.06.2021 визначено умови оплати: 100% передоплата перед поставкою. Термін поставки: 30 днів після отримання передоплати. За погодженням сторін оплата за поставлений товар може проводитися в інший спосіб (пункти 6.2-6.3 контракту). Так, в рахунку-фактурі від 17.02.2023 №11/02/2023 визначений термін оплати 20.03.2023. А тому, при здійсненні митного оформлення товару (22.02.2023) декларантом позивача не могли бути надані документи, які підтверджують факт оплати товару, у зв`язку з їх відсутністю. У свою чергу, оплата була проведена позивачем на користь компанії «DENK PL Sp.z.o.o.» 10.03.2023 (48000,00 євро), що підтверджується відповідним платіжним документом (а.с.46-47). Більше того, листом від 25.08.2023 компанія «DENK PL Sp.z.o.o.» підтвердила факт оплати 10.03.2023 ПП «ДЕНК ТПР» імпортованого товару лазерний різак Bystronic ByStar (серійний №30010986) у сумі 48000,00 євро.

Крім того, визначаючи митну вартість за першим методом, декларант до фактурної вартості додав також витрати з перевезення товару від місця передачі перевізнику до кордону України.

Так, згідно доповнення №1 від 13.01.2023 до контракту №2 від 06.06.2022 товар поставляється на умовах EXW Нідерланди м. Драхтен. Ці умови означають, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту. Імпортер (покупець) повинен укласти договір з перевізниками товару і оплатити перевезення від підприємства-продавця до пункту призначення, включаючи навантаження, виконати і сплатити митні процедури, а також податки і збори, сплатити товар продавцеві за ціною виробника.

Пунктом 6 частини другої статті 53 МК України передбачено, що декларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару).

Судом встановлено, що транспортні витрати на транспортування товару до кордону України за МД №23UA205100001217U1 від 22.02.2023 у розмірі 101671,96 грн. були включені до митної вартості товару відповідно до пункту 10 статті 58 МК України. При цьому, на підтвердження понесених таких витрат разом з МД було надано заявку-договір №05/15-23 на транспортно-експедиційне обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 15.02.2023 (а.с.38) та рахунок на оплату від 17.02.2023 №62 (а.с.39), згідно яких вартість транспортних послуг по маршруту Драхтен (Нідерланди) до м/п Ягодин (Україна) становить 101671,96 грн. При цьому, у рахунку на оплату від 17.02.2023 №62 вказано, що навантаження входить в ціну доставки, а страхування вантажу не проводилося.

Відтак, суд вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Щодо виявлених митним органом розбіжностей, а саме щодо не зазначення в жодному з документів умов поставки товару, то суд зазначає, що в МД №23UA205100001217U1 від 22.02.2023 були визначені умови поставки EXW. У свою чергу, Доповненням №1 від 13.01.2023 до контракту №2 від 06.06.2022 були внесені зміни до пункту 3.5 контракту, та його викладено у наступній редакції: «Умови поставки відповідно до пункту 1.1 EXW Нідерланди м. Драхтен, якщо інші умови не передбачені в Специфікаціях до цього контракту, які є невід`ємною частиною цього контракту».

Щодо не зазначення декларантом позивача витрат на навантаження та страхування товару, то суд звертає увагу, що з матеріалів справи не вбачається, що позивачем були понесені додаткові витрати на навантаження товару та його страхування, а тому, відповідно, декларантом позивача і не могло бути надано жодних доказів на підтвердження понесення даних витрат. Більше того, у рахунку на оплату від 17.02.2023 №62 вказано, що навантаження входить в ціну доставки, а страхування вантажу не проводилося.

У свою чергу, сумніви Волинської митниці у підписах продавця, зазначених у контракті №2 від 06.06.2021 та у Доповненні №1 від 13.01.2023 є нічим іншим як припущенням митного органу, адже будь-яких порушених адміністративних чи тим більше кримінальних проваджень щодо ПП «ДЕНК ТПР» чи DENK PL Sp.z.o.o. за підробку вказаних документів немає. Більше того, дані документи підписувалися саме представником фірми DENK PL Sp.z.o.o., а тому позивач жодним чином не міг вплинути на форму підписів представника DENK PL Sp.z.o.o., а відтак і не може зазнавати негативних наслідків у вигляді сплати додаткових митних платежів за нічим не підтверджене припущення митного органу.

Аргументи відповідача у відзиві на позовну заяву про розбіжності у статистичній вартості товару зазначеній в декларації країни відправлення та в рахунку-фактурі також не заслуговують на увагу, оскільки перш за все, необхідно зазначити, що про такі підстави не було зазначено у спірному рішенні.

У свою чергу, митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 МК України.

Експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. Тож будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації, конвертованої в іншу валюту, ніж та, що визначена контрактом і у якій позивач здійснював оплату товару, у цьому разі обумовлена застосуванням курсу валют, а не заниженням ціни товару згідно з первинними документами, виданими продавцем.

Тому за наведених обставин зазначення в митній декларації країни відправлення №23PL301010Е0212816 статистичної вартості товару 35460,00 польських злотих, а в рахунку-фактурі від 17.02.2023 №11/02/2023 6530,00 євро, жодним чином не впливає на фактурну вартість товару, а тому не може бути підставою для коригування митної вартості товару.

З урахуванням наведеного відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості самого товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Суд зазначає, що вимога про надання додаткових документів, перелік яких визначено у частинах третій-четвертій статті 53 МК України та про надання яких вказано у повідомленні декларанту може мати місце лише тоді, коли документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Однак за обставин цієї справи відповідач не довів наявність таких розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви відповідача ґрунтуються виключно на його необґрунтованих припущеннях, а не на достовірних відомостях.

При цьому суд зазначає, що відсутність договірних відносин із третіми особами вже саме по собі робить невиконуваною вимогу митного органу надати договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов`язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, а також рахунки про здійснення платежів третім особам. Тому митний орган не може покликатися на ненадання декларантом таких документів, яких у нього не було і не могло бути. Доказів протилежного відповідачем не надано. Теж саме стосується вимоги про надання рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), страхових документів та документів на навантаження товару.

Крім того, ненадання виписки з бухгалтерської документації продавцем покупцю не може позбавляти останнього можливості декларувати товар на підставі інших документів, що підтверджують ціну товару. Відсутність такої бухгалтерської документації у покупця товару, яка може бути комерційною таємницею продавця щодо формування ціни товару для інших покупців і за відмінними умовами поставки, не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості.

Суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс). Більше того, декларантом позивача було надано митному органу висновок експерта від 24.02.2023 №В-267, у якому останнім зроблено висновок, що вартість імпортованого товару може складати 48000,00 євро, однак такий висновок не був взятий до уваги відповідачем.

З урахуванням наведеного висновок у спірному рішенні про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Між тим у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим. На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Крім того, в поданих до митного оформлення документах ціна товару визначена за одиницю товару (за штуку), тоді як митний орган у спірному рішенні визначив відкориговану митну вартість товару не за одиницю товару, а за кілограм.

За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

На думку суду, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення у даному випадку не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Також суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 08 жовтня 2019 року у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірного товару, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, а тому оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 27.02.2023 № UA 205100/2023/000003/2 є необґрунтованим та таким, що не відповідає вказаним вище нормам МК України, у зв`язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення належить задовольнити.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2684,00 грн., сплачений згідно платіжної інструкції від 21.06.2023 №553.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн. суд виходить з таких приписів статей 134, 139 КАС України.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За приписами частини дев`ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Як вбачається із договору про надання правової допомоги від 21.06.2023 №56/23 (а.с.107-108), акту виконаних робіт №1 від 25.08.2023 (а.с.109), адвокатом Таргоній П.В. для ПП «ДЕНК ТПР» були надані адвокатські послуги на загальну суму 10000,00 грн., що складаються з: з`ясування фактичних обставин справи в клієнта (консультація), вивчення наданих документів, їх аналіз, формування адвокатського досьє (1 год) 800,00 грн; підготовка позовної заяви та додатків до неї (5 год) 4000,00 грн; вивчення відзиву, законодавства та судової практики, на які містяться посилання у відзиві (2,5 год) 2000,00 грн; підготовка та подача відповіді на відзив (4 год) 3200,00 грн.

Представник відповідача заперечив щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, вказуючи про їх неспівмірність із складністю справи.

В той же час, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 у справі №826/7375/18).

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу цієї справи, суд зазначає, що предметом позову є рішення про коригування митної вартості, яке складено за наслідками митного декларування однієї партії товарів; спірні правовідносини регулюються нормами МК України та великої кількості підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню і застосуванню адвокатом, не передбачають. При цьому такі послуги, як надання правових консультацій охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду.

На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України (зокрема, складність справи, яку розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження; час, який об`єктивно необхідно було витратити на підготовку позовної заяви, зважаючи на обсяг наданих адвокатом послуг), враховуючи викладені відповідачем заперечення щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Щодо стягнення витрат на оплату послуг перекладача у розмірі 1620,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За приписами частин п`ятої восьмої статті 137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг). У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.03.2020 у справі №160/7049/19, які полягають у такому.

Склад та розмір витрат, пов`язаних із залученням перекладача, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із залученням перекладача, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на залучення перекладача, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Так, позивачем на підтвердження понесених витрат на залучення перекладача долучено до матеріалів справи лише копію рахунку-акту виконаних робіт №20/06/23 від 20.06.2023 (а.с.112).

Проте, зі змісту вказаного рахунку-акту виконаних робіт неможливо встановити, що саме підлягало перекладу, обсяг послуг перекладу та чи такі послуги письмового перекладу були надані лише в межах цієї справи, оскільки суду не надано інших доказів (відповідного договору, документів про оплату витрат, пов`язаних із залученням перекладача тощо). Отже, суд вважає, що такі витрати не доведені, а тому не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 27.02.2023 № UA 205100/2023/000003/2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Приватного підприємства «ДЕНК ТПР» судовий збір у розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.) та витрати на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн. (шість тисяч грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Приватне підприємство «ДЕНК ТПР» (45400, Волинська область, місто Нововолинськ, вулиця Луцька, 11, ідентифікаційний код 33534140)

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, ідентифікаційний код 43958385).

Суддя О. О. Андрусенко