Постанова

від 13.03.2024 по справі 140/18705/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/18705/23 пров. № А/857/20391/23Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача:Гінди О.М.,

суддів:Качмара В.Я., Ніколіна В.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2023 року (головуючий суддя: Андрусенко О.О., місце ухвалення - м. Луцьк) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕНК ТПР» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕНК ТПР», 04.07.2023 звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 27.02.2023 № UA 205100/2023/000003/2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з метою митного оформлення товару декларант подав до Волинської митниці МД ІМ40ДЕ № 23UA205100001217U1. Однак, відповідач відмовив у митному оформленні товару № 1 за заявленою вартістю і прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 27.02.2023 № UA 205100/2023/000003/2, визначивши митну вартість за резервним методом та оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205100/2023/000038.

При цьому митний орган дійшов висновку, що вартість товару, що ввозиться на митну територію України, не може бути визнана за вибраним декларантом методом з огляду на те, що подані документи, не містять усіх даних для підтвердження митної вартості та містять розбіжності.

Позивач не погоджується із таким рішенням й вважає, що для митного оформлення відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) декларант надав документи, які підтверджують заявлену митну вартість товару за першим методом. Подані документи не містять розбіжностей, що могли б вплинути на невірний розрахунок митної вартості, не містять ознак підробки та відображають усі відомості, що підтверджують ціну, яка була фактично сплачена за товар та в своїй сукупності дають можливість визначити митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості товару.

Вважає, що подані до митного оформлення документи є вичерпні, між ними немає жодних розбіжностей, не містять ознак підроблення та в своїй сукупності підтверджують заявлену митну вартість імпортованого товару.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2023 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 27.02.2023 № UA 205100/2023/000003/2.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Приватного підприємства «ДЕНК ТПР» судовий збір у розмірі 2684,00 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що таке прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимоги відмовити.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт покликається на те, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів за МД № UA205100/2023/001217 від 22.02.2023 встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, не дають можливості перевірити розрахунок числового значення митної вартості та містять розбіжності.

Позивач, 25.12.2023 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що 06.06.2021 між ПП «ДЕНК ТПР» (покупець) та компанією «DENK PL Sp.Zo.o.o.» (продавець) укладено Контракт № 2 на купівлю товарів, кількість та ціни яких вказуються у специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного контракту. Запланована загальна сума контракту становить 1000000,00 євро. Ціна товарів, що поставляються відповідно до пункту 1.1 та термін їх дії вказуються в специфікації і Доповненнях до цього Контракту. Товари поставляються в обсягах і в терміни, зазначені в специфікації і додатках. Умови поставки зазначаються в специфікаціях. Відвантажені товари оплачуються Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника. Умови оплати: 100% передоплата перед поставкою. Термін поставки: 30 днів після отримання передоплати. За погодженням сторін оплата за поставлений товар може проводитися в інший спосіб.

Між ПП «ДЕНК ТПР» (покупець) та компанією «DENK PL Sp.Zo.o.o.» (продавець) 13.01.2023 укладено Доповнення № 1 до Контакту № 2 від 06.06.2021 (а.с.22), яким пункт 3.5 Контакту викладено в наступній редакції: «Умови поставки відповідно пункту 1.1 - EXW Нідерланди м. Драхтен (INCOTERMS-2010), якщо інші умови не передбачено в Специфікаціях до цього Контракту, які є невід`ємною частиною цього контракту».

На виконання умов вказаного Контракту сторонами погоджено Специфікацію № 8 від 13.01.2023 на наступний товар: лазерний різак Bystronic, модель: ByStar 6025, серійний номер: 30010986, рік виготовлення: 2008, розібраний, що був у використанні - 1 шт., загальною вартістю 48 000,00 євро.

У свою чергу, 17.02.2023 компанією «DENK PL Sp.Zo.o.o.» виписано рахунок № 11/02/2023 на товар: Лазерний різак Bystronic, модель: ByStar 6025, серійний номер: 30010986, рік виготовлення: 2008, розібраний, що був у використанні, частина друга, вага 13200,00 кг, вартістю 6530,00 євро.

Для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України товару: «Верстат для обробки різних матеріалів шляхом видалення матеріалу, що працюють з використанням лазерного випромінювання: верстат лазерної різки металів, призначений для обробки, розкрою і різання листового металу з ЧПУ: частина 2 (в розібраному стані), марки - Bystronic, модель - ByStar 6025, серійний номер - 30010986, б/у, рік виготовлення 2008», декларант позивача подав до Волинської митниці МД № 23UA205100001217U1.

Фактурна вартість імпортованого товару становить 6530,00 євро (еквівалентно 252129,83 грн), митну вартість визначено на рівні 353801,79 грн (з урахуванням транспортних витрат у сумі 101671,96 грн).

До митної декларації додано: Контракт № 2 від 06.06.2021, Доповнення № 1 від 13.01.2023 до контракту № 2 від 06.06.2022; специфікацію № 8 від 13.01.2023 до контракту № 2 від 06.06.2023; рахунок-фактуру № 11/02/2023 від 17.02.2023; автотранспортну накладну; митну декларацію країни відправлення № 23PL301010E0212816; заяву від 18.02.2023; заявку-договір № 05/15-23 на транспортно-експедиційне обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 15.02.2023; рахунок на оплату від 17.02.2023 № 62.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту запропоновано подати такі документи: документально підтвердити умови поставки товару; якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; документально підтвердити вартість навантаження товару; висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом, виписку з бухгалтерської документації; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару за попередні оформлення за даним контрактом.

На електронне повідомлення митниці декларант позивача листом від 27.02.2023 № 28 повідомив, що згідно договору-контракту про перевезення № 05/15-23 від 15.02.2023 та рахунка на перевезення товару автомобілем DAF НОМЕР_1 та НОМЕР_2 по маршруту м. Драхтен (Нідерланди) - м. Нововолинськ (Україна) від 17.02.2023 № 62 зазначено, що навантаження входить в ціну доставки і страхування вантажу не проводилось. Крім того, додатково було надано висновок експерта від 24.02.2023 № В-267.

Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 27.02.2023 № UA205100/2023/000003/2 та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205100/2023/000038.

У графі 33 оскаржуваного рішення від 27.02.2023 № UA205100/2023/000003/2 зазначено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності: «відповідно до пункту 3.5 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 06.06.2021 № 2 умови поставки зазначаються в специфікаціях, в поданій до митного оформлення специфікації від 13.01.2023 № 8 відсутні умови поставки. Умови поставки не зазначені в жодному документі. В МД зазначені умови EXW NL Драхтен, які передбачають навантаження та страхування товару покупцем. Частиною десятою статті 58 МК України визначено, що витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України є однією із складових митної вартості, які додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включені до неї. Декларантом не вказана вартість навантаження.

Крім того, в рішенні вказано, що на вимогу митного органу декларантом надані наступні документи: відомості про страхування та навантаження товару були внесені в попередню довідку за тим же номером № 62 від 17.02.2022, надане доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 13.01.2022 № 1, в якому підпис продавця відрізняється від підпису зазначеному в зовнішньоекономічному договорі (контракті) від 06.06.2021 № 2, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 24.02.2023 № В-267 носить інформаційний характер. Декларантом не надано висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями (для підтвердження ваги та інших якісних характеристик товару), не надано платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару за попередні оформлення за даним контрактом (перша частина станка оформлена за МД 205100/2023/000278 від 16.01.2023, згідно рахунку-фактури від 13.01.2023 № 04/01/2023, де зазначено термін оплати 26.02.2023). Всі вище перелічені документи для перевірки розрахунку числового значення заявленої митної вартості декларантом не надано, про що повідомлено листом від 27.02.2023 №27».

Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в митного органу, а саме: товар 1 - за МД № UA205100/2023/000278 від 16.01.2023 - на рівні 1,9436 євро/кг.

Товар було випущено у вільний обіг за МД № 23UA205100001385U2 від 28.02.2023.

Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Крім того, в поданих до митного оформлення документах ціна товару визначена за одиницю товару (за штуку), тоді як митний орган у спірному рішенні визначив відкориговану митну вартість товару не за одиницю товару, а за кілограм.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Так, ч. 1 ст. 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями ст. 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст. 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст. 64 цього Кодексу (ч. 8 ст. 57 МК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Так, ч. 2 ст. 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з приписами ч. ч. 1, 2 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. (ч. 6 ст. 54 МК України).

Так, ч. 7 ст. 54 МК України визначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З системного аналізу вищенаведених норм, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що правовою підставою для винесення рішення про коригування митної вартості є: виявлення обставин, що заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі невірного визначення митної вартості товарів; невірне проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2-4 ст. 53 цього Кодексу; відсутності у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Крім цього, обов`язок доведення митної ціни товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 804/16271/15, від 18 травня 2022 року у справі № 620/1735/20, від 21 вересня 2023 року у справі № 520/18432/21.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, Волинська митниця, засобами електронного зв`язку, надсилала пропозицію позивачу, відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 Митного кодексу України, про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

На вимогу митного органу декларантом надіслано лист від 27.02.2023 № 28 в якому повідомлено, що згідно договору-контракту про перевезення № 05/15-23 від 15.02.2023 та рахунка на перевезення товару автомобілем DAF НОМЕР_1 та НОМЕР_2 по маршруту м. Драхтен (Нідерланди) - м. Нововолинськ (Україна) від 17.02.2023 № 62, навантаження входить в ціну доставки і страхування вантажу не проводилось (а. с. 45). Крім того, додатково було надано висновок експерта від 24.02.2023 № В-267 (а. с. 40-44).

Крім цього, надіслано лист від 27.02.2023 № 27 в якому зазначено, що підстави для подання додаткових документів відсутні (а. с. 66).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем первинно до митного оформлення подано такі документи: Контракт № 2 від 06.06.2021 (а. с. 16-21); Доповнення № 1 від 13.01.2023 до контракту № 2 від 06.06.2022 (а. с. 22); специфікацію № 8 від 13.01.2023 до контракту № 2 від 06.06.2023 (а. с. 23-24); рахунок-фактуру № 11/02/2023 від 17.02.2023 (а. с. 28-29); автотранспортну накладну (а. с. 30-31); митну декларацію країни відправлення № 23PL301010E0212816 (а. с. 36-37); заяву від 18.02.2023 (а. с. 32-33); заявку-договір № 05/15-23 на транспортно-експедиційне обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 15.02.2023 (а. с. 38); рахунок на оплату від 17.02.2023 № 62 (а. с .39).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно специфікації від 13.01.2023 № 8 на товар, вартість становить 48000,00 євро.

Однак, у зв`язку з тим, що товар (лазерний різак Bystronic, модель: ByStar 6025, серійний номер: 30010986) був габаритним, такий поставлявся на територію України в розібраному вигляді окремими частинами.

Так, згідно фактури № 04/01/2023 від 13.01.2023 вартість 34050 євро.

Згідно фактури № 11/02/2023 від 17.02.2023 вартість 6530 євро.

Згідно фактури № 02/03/2023 від 03.03.2023 вартість 7420 євро.

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до п. 3.5 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 06.06.2021 № 2 умови поставки зазначаються в специфікаціях.

Разом з тим, в поданій до митного оформлення специфікації від 13.01.2023 № 8 відсутні умови поставки.

Крім цього, згідно доповнення № 1 від 13.01.2023 до контракту № 2 від 06.06.2022 товар поставляється на умовах EXW Нідерланди м. Драхтен.

Постачання товару на умовах EXW, відповідно до ІНКОТЕРМС-2010, означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту.

При цьому, на підтвердження понесених таких витрат разом з МД було надано заявку-договір № 05/15-23 на транспортно-експедиційне обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 15.02.2023 (перевізник ТОВ «ФІЛ-ЕКСІИ-ТРАНС», замовник ПП «ДЕНК ТПР») (а. с. 38) та рахунок на оплату від 17.02.2023 № 62 (а. с. 39), згідно яких вартість транспортних послуг по маршруту Драхтен (Нідерланди) до м/п Ягодин (Україна) становить 101671,96 грн.

Однак, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що будь яких платіжних документів про оплату послуг з перевезення вантажу як до митного оформлення такі і при розгляді справи у суді не надано.

Також, необхідно звернути увагу, що умовами контракту № 2 від 06.06.2021 визначено умови оплати: 100% передоплата перед поставкою. Термін поставки: 30 днів після отримання передоплати.

За погодженням сторін оплата за поставлений товар може проводитися в інший спосіб (пункти 6.2-6.3 контракту).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в поданій до митного оформлення специфікації від 13.01.2023 № 8 вказано, що загальна вартість товару (лазерний різак Bystronic, модель: ByStar 6025, серійний номер: 30010986, рік виготовлення: 2008, розібраний, що був у використанні - 1 шт.) становить 48 000,00 євро. Термін оплати 30 днів.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції зауважує, що при здійсненні митного оформлення товару (22.02.2023) декларантом не було надано документи, які підтверджують факт оплати товару.

Щодо подання до позовної заяви «кредитного переказу» (а. с. 46-47), то суд апеляційної інстанції вважає, що такий документ не підтверджує факт оплати за товар, оскільки не дає можливості ідентифікувати, що оплата здійснена саме за товар - лазерний різак Bystronic, модель: ByStar 6025, серійний номер: 30010986, рік виготовлення: 2008, розібраний, що був у використанні - 1 шт.

Крім цього, суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно вимог наказу ДМСУ від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» (далі Методичні рекомендації № 476) та згідно ст. 53-54 МКУ декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні додаткові документи: документально підтвердити умови поставки товару, якщо здійснювалося страхування; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, документально підтвердити вартість навантаження товару; висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом; виписку з бухгалтерської документації; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару за попередні оформлення за цим контрактом.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що декларантом надані наступні документи: відомості про страхування та навантаження товару були внесені в попередню довідку за тим же номером № 62 від 17.02.2022, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 24.02.2023 № В-267 носить інформаційний характер. Натомість, у висновку відсутні якісні характеристики товару.

Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки декларантом не надано висновок про якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями для підтвердження якісних характеристик товару, не надано платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, а тому рішення про коригування митної вартості товарів № UA205030/2023/00003/2 від 27.02.2023 року є таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, отже є законним та обґрунтованим.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу та судового збору за рахунок бюджетних асигнувань, то суд апеляційної інстанції зазначає, що оскільки рішення про коригування митної вартості товарів № UA205030/2023/00003/2 від 27.02.2023 року є законним та обґрунтованим, а тому підстави для стягнення судових витрат на користь позивача, відповідно до ст. 139 КАС України, відсутні.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції задовольняючи позов, допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

апеляційну скаргу Волинської митниці задовольнити.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2023 року у справі № 140/18705/23 скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. М. Гінда судді В. Я. Качмар В. В. Ніколін