Справа № 275/22/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2023 року смт. Брусилів
Брусилівський районний суд Житомирської області в складі
головуючого судді Миколайчука П.В.,
із секретарем судового засідання Несенюк В.В., Довгаленко О.І.,
з участю представника позивача - адвоката Нестеренка М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Брусилів Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Коростишівського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення упущеної вигоди та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
Зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Брусилівського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про стягнення матеріальної шкоди.
В обгрунтування позовних вимог вказав, що 04.01.2022 головним державним виконавцем Корольовського ВДВС у м. Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) в ході проведення виконавчих дій відповідно до доручення, виданого 04.01.2022 начальником Брусилівського ВДВС у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), під час примусового виконання судового рішення за виконавчим листом № 2-2938, виданим Корольовським районним судом м.Житомира 23.11.2010, було вилучено належний позивачу автомобіль марки ЗАЗ-ДЕУ, д.н.з. НОМЕР_1 , шляхом винесення постанови про опис та арешт майна. Позивачем державному виконавцю було повідомлено, що борг погашено ще в 2013 році і надавалася для приєднання до постанови про опис та арешт майна копія квитанції про сплату боргу боржником, однак він відмовився прийняти будь-які пояснення та приєднати копію квитанції до акту опису і арешту майна. 14.01.2022 позивачем було подано заяву до Корольовського ВДВС у м. Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) з клопотанням про повернення вилученого автомобіля, в підтвердження вимог було надано докази сплати заборгованості. Однак заява про повернення автомобіля залишилася без розгляду. Вважаючи такі дії державного виконавця незаконними, їх було оскаржено до Королівського районного суду у місті Житомирі. Ухвалою Корольовського районного суду у місті Житомирі від 02.08.2022 у справі №2-2938/10 скаргу позивача задоволено, визнано неправомірною та скасовано постанову від 04.01.2022, винесену головним державним виконавцем Корольовського ВДВС у м. Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) про опис та арешт майна під час примусового виконання виконавчого листа № 2-2938, виданого Корольовським районним судом м.Житомира 23.11.2010. Також, було оскаржено до суду і бездіяльність державного виконавця щодо нерозгляду заяви про повернення автомобіля. Ухвалою Корольовського районного суду у місті Житомирі від 02.08.2022 у справі № 2-2938/10 його скаргу задоволено частково, та визнано неправомірною бездіяльність Брусилівського ВДВС у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Хмельницький) щодо нерозгляду заяви від 14.01.2022, зобов`язано повторно розглянути дану заяву. Рішення суду не виконано і автомобіль до даного часу позивачу не повернуто, його місцезнаходження невідоме.
Водночас, належний позивачу автомобіль з 23.03.2019 перебував в оренді відповідно: до договору оренди від 23.03.2019 укладеного між ним та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Брусилівського районного нотаріального округу Отрищенком О.І.; до договору продовження оренди від 24.03.2022, укладеного між ним та ОСОБА_2 ; до договору найму транспортного засобу від 20.09.2022, укладеного між ним та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Отрищенком О.І. Плата за один день оренди автомобіля згідно вищевказаних договорів становить 1000 грн. У зв`язку з незаконним вилученням автомобіля та неможливістю його використання згідно умов договорів орендар перестав виплачувати йому орендну плату. Тому, за період часу з 01.10.2023 по 20.11.2022, позивачу заподіяно матеріальні збитки в сумі 51000,00 грн., яка складається із неотриманих платежів в сумі 1000,00 грн. за кожен день оренди автомобіля, починаючи з 01.10.2022 і по 20.11.2022. Також цими діями було завдано моральної шкоди позивачу.
В зв`язку з наведеним, позивач просив стягнути з Брусилівського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) збитки у вигляді упущеної вигоди на суму 51 000 грн., моральну шкоду в розмірі 1000000 грн. та судові витрати в розмірі 5000 грн.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії
Ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 12.01.2023 відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.
28.02.2023 від начальника Брусилівського ВДВС у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) до суду надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач зазначав, що у Брусилівському ДВС у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький) на примусовому виконанні перебуває виконавчий лист №2-2938/10, виданий 23.11. 2010 Корольовським районним судом м. Житомира про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_1 на користь кредитної спілки "Альянс Україна" боргу у розмірі 25 861, 96 грн., виконавче провадження № 22905855. 09.11.2021 постановою ВП №22905855 Брусилівського ВДВС у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький) оголошено в розшук майно ОСОБА_1 . За дорученням ВП №22905855 від 04.01.2022 Корольовському ВДВС у м. Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) було доручено здійснити опис належного боржнику транспортного засобу та передати автомобіль на відповідальне зберігання ДП «СЕТАМ». ОСОБА_1 станом на момент подачі відзиву залишається боржником по виконавчому провадженню, оскільки державним виконавцем було направлено вимогу до стягувача та отримано лист, яким підтверджено, що кошти на виконання рішення суду отримані не були. Крім цього, до позову було долучено договори, які були укладені ОСОБА_1 вже після опису та арешту автомобіля, що свідчить про те, що позивач уклав договори на автомобіль, який по суті не міг здати в оренду, так як є боржником у виконавчому провадженні, що свідчить про процесуальну недобросовісність. Тому просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою судді від 24.04.2023 підготовче судове засідання закрито, справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 13.07.2023 залучено до участі в справі в якості відповідача правонаступника Брусилівського ВДВС у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) - Коростишівський ВДВС у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
22.09.2023 від начальника Коростишівського ВДВС у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) до суду надійшов відзив на позовну заяву. Оскільки до вказаного відзиву не було долучено доказів направлення його іншій стороні, тобто з порушенням вимог ч. 4, ч. 5 ст. 178 ЦПК України, то суд залишає його без розгляду на підставі ч. 4 ст. 183 ЦПК України.
Позивач в судове засідання не з`явився, його інтереси представляє адвокат Нестеренко М.М., який в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, дав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві. Вказав, що за спірний період чинним має вважатися ще перший договір оренди від 23.03.2019, який продовжував свою дію автоматично на підставі ст. 764 ЦК України. Також вказав, що відомостей про сплату орендної плати за договорами не має, у задоволенні позовних вимог за період часу, що передував 01.10.2022 в іншій справі судом було відмовлено, позовних вимог чи претензій до орендаря позивач не пред`являв. Просив позов задовольнити та стягнути з відповідача збитки у вигляді упущеної вигоди на суму 51 000 грн., моральну шкоду в розмірі 1000000 грн. та судові витрати.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в заяві від 05.10.2023 просив справу розглядати без її участі.
Клопотань про витребування доказів до суду не надходило.
Фактичні обставини встановлені судом
Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що у Брусилівському відділі державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький) (нині Коростишівський) на примусовому виконанні перебуває виконавчий лист №2-2938/10, виданий 23.11.2010 у Корольовським районним судом м. Житомира , боржник - ОСОБА_1 , виконавче провадження №22905855, що визнається обома сторонами.
04.01.2022 доручено Корольовському відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) здійснити опис належного боржнику транспортного засобу та передати автомобіль на відповідальне зберігання ДП "СЕТАМ" (а.с.24).
04.01.2022 постановою головного державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Осіпчук І.В. описано та арештовано транспортний засіб марки 3A3-DAЕWOO, 2007 року випуску, з метою примусового виконання виконавчого документа №2-2938 від 23 листопада 2010 року (а.с.21-23).
З постанови про опис та арешт майна від 04.01.2022, винесеної головним державним виконавцем Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Осіпчук І.В., слідує, що під час проведення виконавчих дій було описано та арештовано транспортний засіб марки 3A3-DAЕWOO, 2007 року випуску, модель:Т13110, д.н.з. НОМЕР_2 , транспортний засіб вилучено з участю власника ОСОБА_1 .
Ухвалою Корольовського районного суду у місті Житомирі від 02.08.2022 скаргу ОСОБА_1 по справі №2-2938/10 задоволено частково, визнано неправомірною бездіяльність Брусилівського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 14.01.2022 та зобов`язано Брусилівський відділ державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.01.2022 (а.с.15-17).
Ухвалою Корольовського районного суду у місті Житомирі від 02.08.2022. скаргу ОСОБА_1 по справі №2-2938/10 задоволено частково, визнано неправомірною та скасовано постанову від 04.01.2022, винесену головним державним виконавцем Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Осіпчук І.В. про опис та арешт майна під час примусового виконання виконавчого листа №2-2938, виданого Корольовським районним судом м. Житомир 23.11.2010 (а.с.18-20).
23 березня 2019 року ОСОБА_1 (орендодавець) та ОСОБА_2 (орендар) уклали договір оренди про те, що орендодавець передає орендарю, а орендар бере у тимчасове володіння та користування, з правом керування, автомобіль марки 3A3-DAЕWOO, модель Т131100, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить орендарю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого 21 вересня 2007 року Житомирським ОРЕВ УДАЇ МВС України в Житомирській області. Термін оренди складає 3 роки з дня нотаріального посвідчення даного договору і діє до 23 березня 2022 року (а.с.8)
24.03.2022 ОСОБА_1 (орендодавець) та ОСОБА_2 (орендар) уклали договір оренди автомобіля марки 3A3-DAЕWOO, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 . Орендна плата встановлюється у розмірі 1000 гривень за один день оренди та нараховується з моменту передачі автомобіля орендарю. Строк користування орендованим автомобілем складає шість місяців і завершується 19 вересня 2022 року (а.с.9-10);
20.08.2022 ОСОБА_1 , 1982 р.н. (наймодавець) та ОСОБА_2 , 1957 р.н. ( наймач) уклали договір про наступне: наймодавець передає наймачу, а наймач бере у тимчасове володіння та користування, з правом керування автомобіль марки 3A3-DAЕWOO, модель Т131100, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить наймодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , виданого 21 лютого 2019 року ТСЦ 1841. Строк найму складає 24 місяці (а.с.11).
Згідно доводів позову, за період часу з 05.01.2022 по 01.10.2022 позивачем подано позов, тому у даній справі він просить стягнути збитки за період часу з 01.10.2022 по 20.11.2022.
Застосовані судомнорми правата мотивисуду
Відповідно до ч. 1ст. 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно ст.ст.15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особамає правона захистсвого інтересу,який несуперечить загальнимзасадам цивільногозаконодавства. Кожнаособа маєправо звернутисядо судуза захистомсвого особистогонемайнового абомайнового правата інтересу. Способамизахисту цивільнихправ таінтересів можутьбути,зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим майновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою яка її завдала.
Відповідно до ст. ст. 1173, 1174 ЦК України шкода, що завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів та вини цієї особи.
Згідно ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Реальними збитками підкреслюється наявність фактичних втрат майнової сфери потерпілої особи.
Другою складовою збитків є упущена вигода, як рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення.(Постанова Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі № 923/700/17).
Інакше кажучи, збитки прямо не пов`язані з умовами договору, а лише є наслідком їх неналежного виконання стороною.
Відповідно до статті 22 ЦК України у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання.
При визначенні (обчисленні) розміру упущеної вигоди першочергове значення має врахування критерію звичайних обставин (умов цивільного/господарського обороту), за яких кредитор мав достатні очікування на отримання відповідного доходу в разі належного виконання боржником своїх обов`язків.
Тому звернення з вимогою про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди покладає на кредитора (позивача) обов`язок також довести, окрім наведеного, реальну можливість отримання визначених ним доходів, тобто, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості їх отримання.
Крім того, позивачу (кредитору) слід довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача (боржника) стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток (правові позиції, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня2018 року у справі № 750/8676/15-ц (провадження № 14-79цс18) та постановах Верховного Суду від 10 червня 2020 року у справі № 910/12204/17, від 16 червня2021 року у справі № 910/14341/18).
Тобто вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди мають бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 127/16524/16-ц (провадження№ 61-22106св18)).
Кредитор повинен не лише точно підрахувати розмір збитків, але й підтвердити їх документально. При визначенні розміру упущеної вигоди мають враховуватися відомості, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання винагороди, якби зобов`язання було виконано боржником у належний спосіб. Дохід не може бути абстрактним, адже для відшкодування упущеної вигоди повинні враховуватися заходи, вжиті потерпілою особою для його отримання(Постанова Верховного Суду від 30 березня 2021 року у справі №908/2261/17).
Тобто, вимагаючи відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу. Доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягатиме відшкодуванню.
Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Предметом позову є вимога щодо стягнення позивачем упущеної вигоди за період часу з 01.10.2022 по 20.11.2022.
При цьому, договір оренди від 24.03.2022 всупереч вимог ч. 2 ст. 799 ЦК України нотаріально не посвідчений, тому є нікчемним в силу закону і не створює юридичних наслідків для позивача, а тому не може бути належним доказом на обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 .
З наданихпозивачем договорувід 23.03.2019 прооренду майна-автомобіля(начинності якогов спірнийперіод наголошувавпредставник позивача)вбачається,що автомобільпередається орендаревіу користуваннявідразу післянотаріального посвідчення договору по акту приймання передачі, п.3.1 договору. Аналогічні вимоги містить і п.3.1.договору оренди від 20.09.2022.
Водночас, актів приймання-передачі на підтвердження реального виконання договорів від 23.03.2019 чи 20.09.2022 в частині передачі автомобіля орендарю суду позивачем не було надано, жодних доказів реальної передачі орендованого майна орендарю, часу такої дії - не встановлено.
Тобто суду не було надано доказів реального виконання сторонами ані договору від 23.03.2019, ані договору від 20.09.2022.
Позиція представника позивача щодо чинності ще першого договору оренди від 23.03.2019 та (нікчемності наступних двох договорів) в спірний період часу - не має істотного значення, так як в частині підтвердження факту передачі автомобіля орендарю умови обох договорів є тотожними. Крім того, як зазначалося вище, позивачем не надавалось доказів щодо передачі майна та, відповідно, продовження володіння ним наймачем, тобто не доведено наявність підстав для продовження строку дії договору від 23.03.2019 на підставі ст. 764 ЦК України.
В свою чергу, згідно з переліком учасників опису і арешту авто, постанова від 04.01.2022, автомобіль було вилучено не в орендаря ОСОБА_2 , а у орендодавця позивача ОСОБА_1 , хоча, згідно доводів позивача, в той час вже діяв договір оренди.
Вказане вище ставить під обгрунтований сумнів реальність укладених договорів, фактичну передачу орендованого майна орендодавцю та, відповідно, наявність реальних підстав у позивача для отримання орендної плати та, як наслідок, реальність упущеної вигоди, пов`язаної з вилученням авто в ході виконавчого провадження.
Крім того, договір 20.09.2022 було укладено вже після опису та арешту автомобіля, тобто вибуття його з володіння позивача, що свідчить про те, що позивач, укладаючи даний договір, мав усвідомлювати про неможливість його реального виконання під час відсутності предмету договору.
Також, позивачем суду не було надано доказів, що він за період чинності договору від 22.09.2022 вживав заходів по стягненню з іншої сторони договору орендаря (наймача) ОСОБА_2 заборгованості за укладеним договором чи іншим чином вживав заходів по виконанню умов договору в частині оплати коштів, що визнано представником позивача, позовні вимоги до іншої сторони договорів оренди (орендаря) не заявлялися. Крім того, не було судом встановлено і того, що вказані договори оренди чи котрийсь із них взагалі хоча б частково виконувався сторонами в частині сплати (й отримання) орендної плати.
Саме по собі оскарження дій державного виконавця щодо вилучення автомобіля та визнання таких дій протиправними не є достатньою підставою для висновку про реальність саме упущеної вигоди позивача пов`язаної з невиконанням орендарем (наймачем) умов договору оренди (найму), оскільки, як зазначалося вище, для стягнення упущеної вигоди необхідна наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою і збитками, вини, а не лише протиправності в діях третіх осіб, які не є стороною не виконаного договору.
Суд також враховує, що згідно пояснень представнкиа позвиача, з приводу вказаних спірних правовідносин між сторонами (але за інший період часу) судом вже вирішувалося питання про стягнення упущеної вигоди за тими ж само договорами оренди щодо арештованого автомобіля та позивачу було відмовлено у позові, рішення набрало законної сили, що також враховується судом за принципом правової визначеності.
Отже, оскільки позивачем не доведено реальність можливості виконання договору оренди транспортного засобу та, відповідно, реальність упущеної вигоди, пов`язаної з невиконанням орендарем умов договорів оренди (найму), то в суду відсутні підстави для задоволення відповідної позовної вимоги про стягнення упущеної вигоди.
Вирішуючи позовні вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 1000000 гривень суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1-3 ст.23ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Згідно з ч.1 ст.1167ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
У п.5 постанови ПленумуВСУ від31березня 1995року №4«Про судовупрактику всправах провідшкодування моральної(немайнової)шкоди» судам роз`яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Суд констатує, що позивач не надав суду жодних доказів того, що спір з відповідачем щодо неотримання коштів в зв`язку з укладеним вже після арешту майна договором оренди завдав йому моральну шкоду, твердження представника позивача в судовому засіданні на обгрунтування даної позовної вимоги є абстрактними та загальними й не були підтверджені жодними доказами.
Самостійною підставою для відмови в задоволенні позову в цій частині є і те, що позовна вимога про стягнення з органу ДВС моральної шкоди ґрунтується на твердженні про неотримання позивачем в зв`язку з цим упущеної вигоди та негативними наслідками, які з таких дій виникли, тобто така позовна вимога є похідною від основної. Тому, оскільки судом не встановлено підстав для задоволення вимоги про стягнення упущеної вигоди, то і похідна позовна вимога про стягнення з відповідача моральної шкоди також не підлягають задоволенню на підставі абз. 2 ч. 1ст. 188 ЦПК України.
Давши мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеному позивачем в позовній заяві, дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку що у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Розподіл судових витрат
В зв`язку з відмовою в задовленні позову, судові витрати покладаються на позивача згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12- 13, 76 - 81, 141, 259, 263-265, 352-355 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Коростишівського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення упущеної вигоди та моральної шкоди, - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повне судове рішення складене судом 09.10.2023.
Сторони по справі:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Відповідач: Коростишівський відділ державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), місцезнаходження: Житомирська область ,м. Коростишів ,вул..Шевченка, 1, ЄДРПОУ : 35006734.
Суддя П.В. Миколайчук
Суд | Брусилівський районний суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 05.10.2023 |
Оприлюднено | 10.10.2023 |
Номер документу | 114009882 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Інші справи позовного провадження |
Цивільне
Брусилівський районний суд Житомирської області
Миколайчук П. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні