Рішення

від 14.09.2023 по справі 615/192/23

ВАЛКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 615/192/23

Провадження № 2/615/61/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2023 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Токмакової А.П.,

секретаря судового засідання - Партола О.Є.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Валки Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», третя особа: Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія», про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, стягнення страхового відшкодування,

за участі представника позивачів - ОСОБА_3 ,

встановив:

31.01.2023 представник позивачів ОСОБА_3 звернулася до суду із позовною заявою, в якій, збільшивши позовні вимоги, просить стягнути з відповідача на користь кожного із позивачів страхове відшкодування в розмірі по 18 000 грн., пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ - по 5917,81 грн., 3% річних - по 355,07 грн., інфляційні втрати - по 805,80 грн., та судові витрати на професійну правничу допомогу - по 6500 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 14.01.2021 об 11:55 год. водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем Daewoo Lanos, д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись а/д Старий Мерчик - Мурафа -Краснокутськ, в смт. Старий Мерчик Валківського району Харківської області виїхала на зустрічну смугу руху, де скоїла зіткнення з автопотягом у складі сідлового тягача Daf FТ ХF 105.460, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 , внаслідок чого пасажира автомобіля Daewoo Lanos ЗавізіонГ.А. викинуло із салону на проїзну частину, де внаслідок наїзду автопотяга у складі тягача Daf FТ 95ХF 430, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_6 , який їхав слідом за ОСОБА_5 , загинула на місці події.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Daewoo Lanos на момент ДТП (14.01.2021) була застрахована у ПрАТ СК «УПСК» згідно полісу №АР7879772, водія автомобіля Daf FТ ХF 105.460, д.н.з. НОМЕР_2 , - у ПАТ «НАСК «ОРАНТА» згідно полісу №АР9506172.

За фактом ДТП 14.01.2021 внесені відомості до ЄРДР за №12021220000000030 та розпочато досудове розслідування, яке 20.09.2021 закрите старшим слідчим відділу розслідування злочинів у сфері транспорту з підстав відсутності, на думку представника, у діях водіїв складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України.

12.02.2021 на адресу ПрАТ СК «УПСК» представником надіслано заяву про виплату страхового відшкодування в інтересах сина загиблої ОСОБА_2 та чоловіка - ОСОБА_1 , за результатами розгляду якої 10.06.2022 прийнято рішення про виплату страхового відшкодування моральної шкоди за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту №АР7879772 на загальну суму 36000 грн., тобто 50% від встановленого законом загального розміру відшкодування моральної шкоди, з яких: по 18000 грн. - кожному з позивачів.

24.11.2022 аналогічну заяву представником надіслано на адресу ПАТ «HACK «ОРАНТА» про виплату інших 50% відшкодування моральної шкоди, але в задоволенні відмовлено, оскільки у діях водія автомобіля марки Daf FT XF 105.460, д.н.з. НОМЕР_2 , відсутня вина у вчиненні ДТП.

З рішенням ПАТ «HACK «ОРАНТА» не погоджується, вважає його безпідставним, так як внаслідок ДТП загинула третя особа - пасажир ОСОБА_7 , тому цивільно-правова відповідальність водіїв транспортних засобів Daf FT XF 105.460, д.н.з. НОМЕР_2 , та Daewoo Lanos в силу вимог ст.1188 ЦК України настає у рівних частинах внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки. На думку представника, рішення про відмову ПАТ «HACK «ОРАНТА» у виплаті страхового відшкодування порушує право потерпілих на отримання страхового відшкодування.

Після виконання вимог ст.187 ЦПК України, на підставі ухвали суду від 02.02.2023 відкрито провадження у цивільній справі. З урахуванням вимог ст.274 ЦПК України судовий розгляд вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження та роз`яснено сторонам про порядок та строки виконання ними вимог цього Кодексу.

Клопотання сторін про розгляд справи в судовому засіданні з їх повідомленням у відповідності до ч.5 ст.279 ЦПК України до суду не надходило.

Копію позовної заяви та доданих до неї документів вручено представнику відповідача 13.02.2023, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, але правом надання відзиву не скористався.

Представник третьої особи - ПрАТ СК «УПСК» правом надання пояснень у встановлений судом строк не скористався.

В зв`язку з необхідністю здійснення сторонами процесуальної дії з надання особистих пояснень ухвалою суду від 19.06.2023 вирішено судовий розгляд проводити в судовому засіданні з їх повідомленням (викликом), але жодного разу не з`явилися, позивачі надали заяви про судовий розгляд за їх відсутності, представник позивачів підтримала вимоги позовної заяви, просить задовольнити.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч.1 ст.223 ЦПК України).

Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Будь-які заяви чи клопотання щодо проведення інших процесуальних дій, в тому числі забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження у справі, учасниками справи не заявлялися.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 14.01.2021 приблизно об 11:55 год. ОСОБА_4 рухалась на технічно справному автомобілі Daewoo Lanos, д.н.з. НОМЕР_1 , по а/д Старий Мерчик - Мурафа - Краснокутськ в смт. Старий Мерчик Богодухівського (Валківського) району Харківської області зі сторони вул. Центральна в напрямку вул. Довжанська, де в районі будинку №96 по вул. Центральній не обрала в установлених межах безпечну швидкість руху, не врахувала дорожню обстановку, чим порушила вимоги п.12.1 ПДР України, в результаті чого втратила контроль над рухом т/з та допустила зіткнення з тягачем Daf FТ ХF 105.460, д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричепом Krone SDP 27, д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_5 .

Внаслідок ДТП пасажир автомобіля Daewoo Lanos ОСОБА_7 від отриманих травм померла на місці, що підтверджується даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 20.01.2021 відділом ДРАЦС по Валківському та Коломацькому районах СМУМЮ (м. Харків), актовий запис №36; водій ОСОБА_4 - в лікарні.

За висновком судово-медичного експерта №12/17/4-Ват/21 від 25.01.2021, причиною смерті ОСОБА_7 стали множинні травми із залученням кількох ділянок тіла, які супроводжувались множинними переломами кісток та пошкодженням внутрішніх органів.

Згідно висновків експертів №КСЕ-19/121-21/5546, 16837/24486 від 27.04.2021,17.06.2021, у дорожній ситуації, що склалася, водій автомобіля Daewoo Lanos ОСОБА_4 повинна була діяти відповідно до вимог п.12.1 ПДР України, технічна можливість запобігання даної ДТП для неї визначалася шляхом виконання нею цих вимог, для чого в неї не було будь-яких перешкод технічного характеру. В діях водія автомобіля Daewoo Lanos вбачаються невідповідності вимогам п.12.1 ПДР України, які з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв`язку з даною ДТП.

В даній дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість попередити зіткнення автомобіля Daewoo Lanos та автомобіля Daf FТ ХF 105.460, д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричепом Krone SDP 27, д.н.з. НОМЕР_4 , не визначалася діями водія ОСОБА_5 та в його діях не вбачається невідповідностей вимогам ПДР України, які б знаходилися, з технічної точки зору, в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП.

Окрім того, механізм ДТП підтверджується протоколом огляду місця пригоди, відеозаписом з відео реєстратора, показаннями свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Таким чином, в ході досудового розслідування встановлено, що ДТП відбулась внаслідок порушення ПДР України водієм ОСОБА_4 , яка померла, у зв`язку із чим постановою старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП в Харківській області Пуляєвою А.С. від 30.09.2021 кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12021220000000030 від 14.01.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, закрито за відсутністю складу кримінального правопорушення.

Батьками померлої ОСОБА_9 значаться ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , що підтверджується даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , виданого Старомерчицькою селищною радою Богодухівського району Харківської області, актовий запис №16.

За інформацією відділу ДРАЦС по Валківському та Коломацькому районах СМУМЮ (м. Харків) від 03.04.2021, 03.06.1998 виконавчим комітетом Старомерчицької селищної ради Валківського району Харківської області проведена державна реєстрація смерті ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис №38.

ОСОБА_11 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчать дані свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 , виданого 20.04.2017 виконавчим комітетом Старомерчицької селищної ради Валківського району Харківської області, актовий запис №25.

Померла ОСОБА_9 перебувала в зареєстрованому шлюбі з 03.11.1979 із позивачем ОСОБА_1 , в зв`язку з чим їй присвоєно прізвище ОСОБА_12 , про що свідчать наді свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_8 , виданого Старомерчицькою селищною радою Валківського району Харківської області, актовий запис №38.

Від шлюбу мають сина ОСОБА_2 , що підтверджується даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_9 , виданого 12.09.1990 Старомерчицькою селищною радою Валківського району Харківської області, актовий запис №34.

Як вбачається із відповідей ПрАТ СК «УПСК» №1071/18 від 10.06.2022 та №2816/18 від 08.12.2022, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Daewoo Lanos ОСОБА_4 на момент ДТП була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних т/з №№АР/7879772, за яким на підставі ч.2 ст.1188 ЦК України на користь позивачів виплачено відшкодування моральної шкоди на загальну суму 36000 грн. (по 18000 грн. кожному), що складає 50% від суми страхового відшкодування моральної шкоди, встановленої ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Цивільно-правова відповідальність власника т/з Daf FТ ХF 105.460, д.н.з. НОМЕР_2 , на момент ДТП була застрахована в ПАТ «НАСК «ОРАНТА», поліс №АР/9506172.

03.11.2022 представник позивачів ОСОБА_13 на адресу ПАТ «НАСК «ОРАНТА» направив заяву з проханням здійснити виплату страхового відшкодування (моральної шкоди) для чоловіка потерпілої ОСОБА_1 та сина ОСОБА_2 в розмірі 18000 грн. кожному.

Згідно відповіді ПАТ «НАСК «ОРАНТА» №09-02-22/6718 від 14.12.2022, 21.12.2020 між ОСОБА_14 та страховиком укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР/9506172, за яким об`єктом страхування є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації транспортного засобу DAF FT XF 105, д.н.з. НОМЕР_10 .

В обґрунтування відмови в задоволенні заяви представник відповідача наполягає, що згідно постанови про закриття кримінального провадження від 30.09.2021 ДТП 14.01.2022 відбулась внаслідок порушення ПДР України померлою ОСОБА_4 - водієм т/з Daewoo Lanos, тому з урахуванням ст.6, п.32.1 ст.32 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ПАТ «HACK «ОРАНТА» не має правових підстав для виплати страхового відшкодування за шкоду, пов`язану зі смертю ОСОБА_7 внаслідок ДТП, оскільки цивільно-правова відповідальність водія т/з DAF FT XF 105, д.н.з. НОМЕР_10 , не настала.

Ст.2 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлює, що відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, ЦК України, ЗУ "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

У відповідності до ст.3 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності за ст.5 цього Закону є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Ст.6 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вказує, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

У разі настання страхового випадку за вимогами ст.22 Закону страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Ст.23 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначає, що шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є, зокрема: шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Страхове відшкодування (регламентна виплата) згідно ст.27 Закону виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.

Страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених ст.1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду.

Як встановлює ст.32 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за цим Законом страховик не відшкодовує шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону, тощо.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч.2 ст.1187 ЦК України).

Особливості правил відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, полягає в наявності лише трьох підстав виникнення відповідальності: наявність шкоди, протиправна дія заподіювача шкоди, наявність причинного зв`язку між протиправною дією та шкодою. Вина заподіювача шкоди не вимагається для виникнення зобов`язання Тобто особа, яка завдала шкоди джерелом підвищеної небезпеки, відповідає й за випадкове її завдання (без вини). Відповідальність такої особи поширюється до межі непереборної сили.

Згідно ч.5 ст.1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Ст.1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим (ч.1 ст.1190 ЦК України).

В п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України N 6 від 27.03.92 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз`яснено, що спільною вважається шкода як неподільний результат неправомірних дій або бездіяльності двох і більше осіб. Це правило поширюється на випадки, коли неможливо встановити, яка дія ат в якій мірі спричинила настання такого наслідку. Проте причинний зв`язок між кожною дією окремо і наслідком повинен бути прямим, а не опосередкованим.

Особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність за правилами ст.543 ЦК. Тобто потерпілий має право вимагати відшкодування завданої шкоди частково або в повному обсязі як від усіх осіб, які спільними діями або бездіяльністю завдали шкоди, разом, так і від будь-кого з них окремо (ч.1. ст.543 ЦК). В останньому випадку виконання зобов?язання із відшкодування шкоди одним із її заподіювачів припиняє зобов?язання повністю або частково. У разі одержання відшкодування не в повному обсязі від одного із заподіювачів шкоди, потерпілий має право вимагати недоодержане від решти осіб, які завдали шкоди. Оскільки солідарні боржники залишаються зобов?язаними доти, доки їхній обов?язок не буде виконаний у повному обсязі, особи, які завдали шкоди, не звільняються від зобов?язання (ч.2 п.2 ст.543 ЦК).

Особа, яка відшкодувала завдану шкоду повністю, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти заподіювачів у рівній частці за вираховуванням частки, яка припадає на нього за правилами ч.1 ст.544 ЦК.

Якщо один із заподіювачів шкоди не сплатив частки, належної особі, яка завдала шкоди і в повному обсязі виконала солідарний обов?язок, несплачене припадає на кожного з решти заподіювачів у рівній частці (ч.2 ст.543 ЦК). Тобто ризик невиконання одним із співборжників за регресною вимогою покладається порівну на решту боржників.

Суд має право притягнути осіб, які спільними діями або бездіяльністю завдали шкоди, до часткової відповідальності, замість солідарної, якщо подано відповідну заяву потерпілим. Частки відповідальності по відшкодуванню шкоди визначаються судом за правилами відповідно до ступеня їх вини.

Як солідарна, так і часткова відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, не виключає врахування вини потерпілого та матеріального становища осіб, які завдали шкоди (див. коментар до ст.1193 ЦК).

Ст.15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

З огляду на приписи ст.15,16 ЦК України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

Захисту у суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Вирішуючи переданий на розгляд спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем. При цьому обов`язком позивача є доведення/підтвердження в установленому законом порядку наявності факту порушення та/або оспорювання його прав та інтересів.

Відсутність порушеного права й інтересу встановлюється при розгляді справи по суті та є самостійною підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Згідно із положеннями ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Ст.81 ЦПК України зобов`язує кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши надані представником позивачів докази в призмі наведених правових норм, суд доходить висновку, що ДТП сталося внаслідок порушення ПДР України водієм т/з Daewoo Lanos ОСОБА_4 , яка померла, в зв`язку з чим закрито кримінальне провадження за правилами КПК України, що не означає відсутність вини для цивільно-правової відповідальності, тому правових підстав для виплати страхового відшкодування за шкоду, пов`язану зі смертю пасажира т/з Daewoo Lanos ОСОБА_7 внаслідок ДТП, саме відповідачем не вбачається, оскільки цивільно-правова відповідальність водія т/з DAF FT XF 105, д.н.з. НОМЕР_10 , не настала.

За таких обставин в задоволенні позову слід відмовити повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», третя особа: Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія», про стягнення з відповідача на користь кожного із позивачів страхового відшкодування в розмірі по 18 000 грн.; пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ - по 5917,81 грн., 3% річних - по 355,07 грн., інфляційні втрати - по 805,80 грн., судові витрати на професійну правничу допомогу - по 6500 грн. - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.П. Токмакова