Постанова

від 12.09.2023 по справі 910/5078/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

"12" вересня 2023 р. Справа№ 910/5078/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Демидової А.М.

Євсікова О.О.

при секретарі судового засідання Нікітенко А.В.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 12.09.2023

розглянувши у відкритому судовому засідання апеляційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2023 (повний текст рішення складено 13.03.2023)

у справі №910/5078/22 (суддя Щербаков С.О.)

за позовом Печерської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та Печерської районної в місті Києві державної адміністрації

до 1) Управління освіти та інноваційного розвитку Печерської районної в місті Києві державної адміністрації,

2) Фізичної особи-підприємця Величко Віталія Григоровича

про визнання недійсними рішення та договору про закупівлю, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Заступник Печерської окружної прокуратури міста Києва (далі по тексту - прокурор) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі по тексту - позивач 1) та Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (далі по тексту - позивач 2) до Управління освіти та інноваційного розвитку Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (далі по тексту - відповідач 1), Фізичної особи-підприємця Величко Віталія Григоровича (далі по тексту - відповідач 2) про визнання недійсним рішення тендерного комітету замовника, оформлене протоколом розгляду тендерних пропозицій від 07.09.2020 та повідомлення про намір укласти договір від 07.09.2020 (далі по тексту - рішення); визнання недійсним Договору про закупівлю товарів від 22.09.2020 за № ВТ/2107-ВВ, укладений між відповідачами (далі по тексту - Договір) та зобов`язання відповідача 2 повернути відповідачу 1 грошові кошти в сумі 940 800,00 грн, перераховані згідно з платіжним дорученням № 53 від 08.10.2020, зобов`язання відповідача 1 повернути відповідачу 2 товар - Стілець складаний VIG, поставлений на виконання умов договору закупівлі товарів № ВТ/2107-ВВ від 22.09.2020 у кількості 1470 штук та стягнути з відповідачів на користь Київської міської прокуратури судовий збір у розмірі 21 543,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор посилається на те, що технічна пропозиція відповідача 2 не відповідала Додатку №1 до тендерної документації відповідача 1 в порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі», що є підставою для визнання недійсними оспорюваних рішення та Договору.

Крім того, прокурор просить суд застосувати двосторонню реституцію та зобов`язати відповідача 2 повернути відповідачу 1 грошові кошти в сумі 940 800,00 грн, перераховані згідно з платіжним дорученням № 53 від 08.10.2020, та зобов`язати відповідача 1 повернути відповідачу 2 товар - Стілець складаний VIG, поставлений на виконання умов договору закупівлі товарів № ВТ/2107-ВВ від 22.09.2020 у кількості 1470 штук.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.03.2023 у справі №910/5078/22 у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, документи тендерної документації відповідача 2 відповідали вимогам чинного законодавства та Тендерної документації, а тому відповідач 1 правомірно допустив відповідача 2 до участі у процедурі закупівлі.

Крім того, за висновком суду першої інстанції, спірний Договір повністю відповідає умовам Тендерної документації, тоді як прокурором не доведено наявність підстав, з якими Закон пов`язує недійсність правочину.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2023 у справі №910/5078/22 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги прокурор посилається на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права (Закону України «Про публічні закупівлі», Господарського кодексу України (далі по тексту - ГК України) та порушення судом першої інстанції норм процесуального права (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України), не врахування судом першої інстанції правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 03.12.2021 у справі №906/1061/21, від 09.06.2022 у справі №913/140/21, від 18.10.2022 у справі №916/2519/21.

Як зазначає прокурор, надана відповідачем 2 тендерна пропозиція не відповідає вимогам тендерної документації замовника, оскільки на виконання вимог п. 4 Додатку №1 до тендерної документації відповідачем 2 надано сканований оригінал Сертифікату відповідності за №UAO.YT.101804-19 від 18.10.2019 з додатком та висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи №12.2-18-1/20359 від 10.09.2019 на продукцію виробником якої є ТОВ «Світловодська меблева фабрика «Престиж», проте в переліку продукції, що була сертифікована відповідно до наданого Сертифікату предмет закупівлі - Стілець для зони відпочинку «Стілець складений VIG» відсутній. Більше того, на запит прокуратури ТОВ «Світловодська меблева фабрика «Престиж» листом №109 від 24.05.2021 повідомило, що упродовж 2019 - 2020 років Товариство не було виробником чи реалізатором/дистриб`ютором стільців для зони відпочинку «Стілець складений VIG», будь-яка діяльність з відповідачем 2 не здійснювалась, Сертифікат відповідності за №UAO.YT.101804-19 від 18.10.2019 та висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи №12.2-18-1/20359 від 10.09.2019 не видавались.

Крім того, встановлено, що поставлений товар не відповідає технічним та якісним характеристикам, які були обумовлені у тендерній документації та пропозиції відповідача 2, зокрема не відповідають розміри та матеріал оббивки, на підтвердження чого до матеріалів справи було надано висновок експертів Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 13.08.2021 №4202110206000044) та висновок Північного офісу Держаудитслужби від 10.11.2021. А тому у відповідача 1 не було підстав для прийняття пропозиції відповідача 2.

Більше того, відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи від 13.08.2021 №СЕ-19/111-21/25679-ВТ станом на 22.09.2020 ринкова вартість вказаного товару (стільців) за одну одиницю становила 350,00 грн з урахуванням податку на додану вартість, отже, загальна сума переплати за придбані стільці складає 467 460,00 грн.

Таким чином, за умови доведеності підстав для відхилення відповідачем 1 тендерної пропозиції відповідача 2, рішення тендерного комітету замовника, оформлене протоколом розгляду тендерних пропозицій від 07.09.2020, повідомлення про намір укласти договір від 07.09.2020 та укладення договору з таким учасником свідчить про порушення вимог законодавства при їх вчиненні, що може бути підставою для визнання спірного рішення та Договору недійсними в силу невідповідності їх вимогам Закону України «Про публічні закупівлі».

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2023 апеляційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2023 у справі №910/5078/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Ходаківська І.П., Демидова А.М.

17.04.2023 суддя Ходаківська І.П. перебувала у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/5078/22, відкладено розгляд питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2023 у справі №910/5078/22.

Матеріали справи №910/5078/22 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду 26.04.2023.

Головуючий суддя Владимиренко С.В. перебувала у відпустці з 24.04.2023 по 07.05.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.05.2023 відмовлено Заступнику керівника Київської міської прокуратури у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку на оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2023 у справі №910/5078/22. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2023 у справі №910/5078/22. Розгляд апеляційної скарги призначено на 06.06.2023 о 12 год. 15 хв.

01.06.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду від відповідача 1 надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, який здано на пошту 30.05.2023, отже в силу ч. 7 т. 116 ГПК України є таким, що поданий у встановлений судом строк.

Відповідач 1 у своєму відзиві заперечує проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на те, що у нього були відсутні підстави для відхилення тендерної пропозиції відповідача 2, оскільки пропозиція останнього відповідала вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» та тендерній документації.

Відповідач 1 зазначає, що тендерну документацію та додатки до неї на закупівлю товарів ДК021:2015 39160000-1 Шкільні меблі (39160000-1 стілець для зони відпочинку) (номер закупівлі UA-2020-08-13-004675-с) складено відповідно до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Про затвердження примірної тендерної документації» від 13.04.2016 №680. Перед оголошенням закупівлі на сайті prozorro.gov.ua тендерна документація направлялась на перевірку до Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

01.09.2020 у процедурі закупівлі №UA-2020-08-13-004675-с відбулось розкриття тендерних пропозицій учасників, за результатами оцінки тендерна пропозиція відповідача 2 була визначена електронною системою закупівель, як найбільш економічно вигідна.

Відповідачем 2 як переможцем закупівлі було надано довідку, видану Міністерством внутрішніх справ України, водночас звернення до відповідних органів за підтвердженням інформації є правом, а не обов`язком відповідача 1.

За твердженням відповідача 1, проведення процедури закупівлі та рішення засідання тендерного комітету про намір укласти із відповідачем 2 Договору прийнято без порушень вимог Закону, а тому за результатами проведеної процедури закупівлі між відповідачами було укладено спірний Договір, який сторонами виконано.

02.06.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду від відповідача 2 надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, який здано на пошту 30.05.2023, отже в силу ч. 7 т. 116 ГПК України є таким, що поданий у встановлений судом строк.

Відповідач 2 також не погоджується із апеляційною скаргою прокурора, посилаючись на відсутність вимог законодавства щодо обов`язкової сертифікації продукції, а носить лише формальний характер, тоді як перевірку тендерної документації здійснює тендерний комітет.

Відповідач 2 вказує на те, що поставлені ним стільці відповідають меті їх придбання, про що свідчать відповіді навчальних закладів Печерського району, що спростовує доводи прокурора щодо їх якості.

Крім того, відповідач 2 звертає увагу суду про недоведеність прокурором порушеного права та обрання останнім неефективного способу захисту.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2023 зупинено провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2023 у справі №910/5078/22 до закінчення касаційного перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №905/1907/21.

04.07.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду від Київської міської прокуратури надійшло клопотання про поновлення провадження у справі №910/5078/22 у зв`язку із усуненням обставин, що викликали його зупинення.

З 03.07.2023 по 14.07.2023 головуючий суддя Владимиренко С.В. перебувала на лікарняному.

Розпорядженнями Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2023 у зв`язку із перебуванням суддів Демидової А.М. та Ходаківської І.П. з 17.07.2023 по 21.07.2023, які входять до складу колегії суддів і не є суддями-доповідачами, у відпустках, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2023 справу №910/5078/22 передано на розгляд колегії у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Євсіков О.О., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2023 прийнято справу №910/5078/22 за апеляційною скаргою Заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2023 до свого провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Ткаченко Б.О., Євсіков О.О. Поновлено провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2023 у справі №910/5078/22. Розгляд апеляційної скарги Заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2023 у справі №910/5078/22 призначено на 08.08.2023 о 13 год. 30 хв.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2023 у зв`язку із перебуванням судді Ткаченка Б.О. з 07.08.2023 по 20.08.2023 у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2023 справу №910/5078/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Євсіков О.О., Демидова А.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2023 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2023 у справі №910/5078/22 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Євсіков О.О., Демидова А.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2023 оголошено перерву у розгляді справи №910/5078/22 до 12.09.2023 до 12 год 30 хв.

Позивачі своїх представників в судове засідання, призначене на 12.09.2023, не направили, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно ч.ч. 3, 6, 8 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.

Частиною 5 статті 242 ГПК України визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

З 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв`язку, у зв`язку з чим, відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку.

Верховий Суд у постанові від 30.08.2022 по справі № 459/3660/21 сформулював правовий висновок, згідно якого наявна в матеріалах справи довідка про доставку документа в електронному вигляді до «Електронного кабінету» є достовірним доказом отримання учасником судового рішення суду.

Судом апеляційної інстанції з`ясовано, що ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2023 було доставлено в «Електронний кабінет» позивача 1 та позивача 2, отже позивачі повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином, що не перешкоджає розгляду справи.

Представник прокуратури у судовому засіданні 12.09.2023 підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2023 у справі №910/5078/22 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні 12.09.2023 заперечив проти задоволення апеляційної скарги прокурора, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2023 у справі №910/5078/22 залишити без змін.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні 12.09.2023 заперечив проти задоволення апеляційної скарги прокурора, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2023 у справі №910/5078/22 залишити без змін.

Розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, відзивів на неї, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури, відповідача 1 та відповідача 2, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

13.08.2020 відповідачем 1, на веб-порталі Уповноваженого органу - «prozorro.gov.ua» було опубліковано оголошення UA-2020-08-13-004675-с про проведення відкритих торгів на предмет закупівлі: «Товари ДК 021:2015:39160000-1: Шкільні меблі (39160000-1 - стілець для зони відпочинку)» у кількості 1470 шт. з очікуваною вартістю 1 190 000,00 грн (т.1 а.с. 22-23).

Тендерну документацію щодо проведення вказаної процедури відкритих торгів затверджено 24.07.2020 Управлінням освіти та інноваційного розвитку Печерської районної в місті Києві державної адміністрації рішенням №ВТ/2107, оформленим протоколом від 24.07.2020 №ВТ/2107 (т. 1 а.с. 24).

Згідно з даними реєстру отриманих тендерних пропозицій, для участі у процедурі закупівлі подано 2 тендерні пропозиції, а саме: відповідач 2, з пропозицією 940 800, 00 грн; фізична особа-підприємець Велігорська Тетяна Миколаївна, з пропозицією 1 087 800,00 грн.

Відповідно до протоколу розгляду тендерних пропозицій від 07.09.2020, за результатами оцінки пропозиція учасника ФОП Величко Віталія Григоровича визнана найбільш економічно вигідною, а також встановлено, що така пропозиція відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим статтею 16, вимогам встановленим статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі» та умовам тендерної документації (т.1 а.с. 69).

Згідно повідомлення про намір укласти договір від 07.09.2020 вирішено визнати відповідача 2 переможцем торгів оприлюднених на веб-порталі уповноваженого органу, направити переможцю повідомлення про намір укласти договір про закупівлю (т. 1 а.с. 70).

22.09.2020 між відповідачем 1 (замовник) та відповідачем 2 (постачальник) укладено договір №BT/2107-BB про закупівлю товарів (Договір), за умовами якого постачальник зобов`язується протягом 40 календарних днів з дня укладання договору, у 2020 році поставити замовникові товар, зазначений в специфікації, що додається до договору та є його невід`ємною частиною, а замовник - прийняти і оплатити такий товар (далі - товар) в асортименті, кількості та за ціною відповідно до специфікації (додаток № 1 до договору).

Найменування товару: ДК 021:2015:39160000-1: Шкільні меблі (39160000-1 - стілець для зони відпочинку) (п. 1.2 Договору).

Кількість товару 1470 шт. (п. 1.3 Договору).

Сума Договору складає 940 800, 00 грн без ПДВ (п. 2.3 Договору).

Згідно п. 3.1 Договору строк поставки товару: протягом 40 календарних днів з дня укладення договору.

Пунктами 4.2, 4.7 Договору визначено, що перехід права власності на товар до замовника відбудеться в момент передачі товару та підписання відповідних документів. Відпуск-приймання товару оформляється накладними та іншими супровідними документами, які підписуються сторонами.

Відповідно до п. 8.1 Договору місце поставки товару - за місцезнаходженням навчальних закладів Печерського району згідно дислокації (Додаток № 2).

Цей Договір набирає чинності з дати його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2020, але до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (п. 10.1 Договору).

Додатком № 1 до Договору сторони погодили специфікацію, відповідно до якого поставляється стілець складаний VIG, у кількості 1470 шт., ціна за одиницю - 640, 00 грн без ПДВ, разом 940 800, 00 грн (т.1 а.с. 78).

Додатком № 2 до Договору сторони погодили дислокацію (т.1 а.с. 79).

На виконання умов Договору відповідачем 2 було поставлено відповідачу 1 товар (стільці) у кількості 1470 шт на загальну суму 940 800,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №53 від 08.10.2020 (т. 1 а.с. 80) та актом приймання-передачі товару до Договору (т.1 а.с. 81-82), згідно якого в подальшому стільці отримані у відповідній кількості навчальними закладами.

Печерською окружною прокуратурою м. Києва під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №4202110206000044 від 05.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України, та кримінального провадження №12022100060000060 від 13.01.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України, виявлено факти, що свідчать про порушення державних інтересів при використанні бюджетних коштів.

В ході досудового розслідування за вказаними кримінальними правопорушеннями встановлено, що Додатком №1 до тендерної документації Замовника передбачено необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики товару, що підлягає закупівлі, а саме: «Стілець типу AMF Linda або еквівалент. Висота виробу - не менше 800 мм. Ширина виробу - не менше 440 мм. Глибина виробу - не менше 530 мм. Висота від підлоги до сидіння - не менше 460 мм. Висота спинки - не менше 410 мм. Ширина сидіння - не менше 430 мм. Глибина сидіння - не менше 360 мм. Максимальне навантаження на виріб - не менше 120 кг. Каркас - сталь; спинка та сидіння виконано з щільної тканини. Колір каркасу - сірий/ чорний. Колір оббивки - сірий/ чорний. Гарантія не менше 12 міс.».

Відповідно до п. 4 Додатку № 1 до Тендерної документації, для підтвердження відповідності пропозиції конкурсних торгів учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, встановленим замовником, учасник повинен надати наступні документи у складі своєї пропозиції:

4.1 Копії висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи на запропонований товар;

4.2 Інформація про відповідність запропонованого предмету закупівлі вимогам документації повинна бути підтверджена таблицею відповідності запропонованого учасником товару вимогам документації, яка повинна містити: всі вимоги замовника, детальний опис, назву та технічні характеристики запропонованого учасником товару, фотографію виробу, з обов`язковим зазначенням країни походження, торгової марки та найменування виробника, а також висновок щодо відповідності вимогам замовника чи відхиленню від них (по кожному найменуванню товарів, які пропонуються до постачання);

4.3 Гарантійний лист від Постачальника, яким гарантується ремонт або заміна бракованого виробу на протязі 3 робочих днів після письмової заявки Замовника;

4.4 Гарантійний лист від Постачальника, яким гарантується надання (з поверненням) зразка продукції (матеріалу або виробу) для підтвердження якості на протязі 5 робочих днів після письмової заявки Замовника;

4.5 Гарантійний лист щодо поставки, розвантаження та занесення в приміщення в заклади Печерського району;

4.6. Довідка про безпечність - товар виготовлено з матеріалів, що дозволені чинним санітарним законодавством для використання у закладах освіти; виріб відповідає санітарно-гігієнічним вимогам; відсутність сторонніх запахів; стійкість конструкції тощо.

За доводами прокурора, відповідач 2 у своїй тендерній пропозиції запропонував для закупівлі товар - стілець для зони відпочинку у кількості 1470 шт. з наступними характеристиками: стілець складний VIG (Україна). Висота виробу - 800 мм; ширина виробу - 440 мм; глибина виробу - 530 мм; висота від підлоги до сидіння - 460 мм; висота спинки - 410 мм; ширина сидіння - 430 мм; глибина сидіння - 360 мм. Максимальне навантаження на виріб - 120 кг. Каркас - сталь; спинка та сидіння виконано з щільної тканини. Колір каркасу - сірий/ чорний. Колір оббивки - сірий/ чорний. Гарантія не менше 12 міс. Виробник: ТОВ «Світловодська меблева фабрика «ПРЕСТИЖ» (Україна).

Водночас, в ході проведення слідчої дії - огляду за участю судового експерта поставлених відповідачем 2 стільців, встановлено наступне: глибина сидіння - 450 мм, тоді як тендерною документацією передбачено - 530 мм; ширина сидіння - 370 мм, тоді як тендерною документацією передбачено - 430 мм; матеріал оббивки - полімерний матеріал, тоді як тендерною документацією передбачено - стільці з щільної тканини.

У складі тендерної пропозиції відповідачем надано оригінал сертифікату відповідності за №UAO.YT.101804-19 від 18.10.2019 з додатками та висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи №12.2-18-1/20359 від 10.09.2019.

При вивчені сертифікату відповідності за №UAO.YT.101804-19 від 18.10.2019 з додатками прокуратурою було встановлено, що в переліку продукції, що була сертифікована, не було предмета закупівлі - Стілець для зони відпочинку «Стілець складаний VIG» (т. 1 а.с. 53-57).

Згідно листа ТОВ «Світловодська меблева фабрика «Престиж» від 24.05.2021 №109 останнє у період з 2019 - 2020 років не було виробником чи реалізатором/дистриб`ютором стільців для зони відпочинку «Стілець складений VIG», будь-яка діяльність з відповідачем 2 не здійснювалась, Сертифікат відповідності за №UAO.YT.101804-19 від 18.10.2019 та висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи №12.2-18-1/20359 від 10.09.2019 не видавались (т.1 а.с. 86).

Відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи від 13.08.2021 №СЕ-19/111-21/25679-ВТ станом на 22.09.2020 ринкова вартість вказаного товару (стільців) за одну одиницю становила 350,00 грн з урахуванням податку на додану вартість, отже, загальна сума переплати за придбані стільці складає 467 460,00 грн (т. 1 а.с. 87-100).

Північним офісом Держаудитслужби за зверненням органів прокуратури проведено дослідження щодо наявності чи відсутності відповідачем 1 порушень під час проведення державної закупівлі №UA-2020-08-13-004675-с. Так, за результатами проведення дослідження головним державним фінансовим інспектором Північного офісу Держаудитслужби складено довідку від 10.11.2021 (т.1 а.с. 105-112), з якою вбачається, що відповідач 2 в порушення вимог ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 629 ЦК України, ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України та п. 5.1 Договору поставлено товарно-матеріальні цінності (товар), які не відповідають Інформації про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики ДК 021:2015 39160000-1 Шкільні меблі (39160000-1 - стілець для відпочинку) (Додаток №1 до тендерної документації), чим нанесено відповідачу 1 матеріальної шкоди (збитків) на суму 561 328,00 грн без ПДВ (940 000,00 грн без ПДВ 378 672,00 грн без ПДВ).

Спір виник через те, що відповідач 2 у своїй тендерній пропозиції надав документи, які не відповідали тендерній документації Замовника, як наслідок відповідач 1 мав відмовити у прийнятті такої пропозиції та відповідно не укладати із відповідачем спірний Договір.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З огляду на зазначені приписи статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб`єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

Таким чином, оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав. Подібний правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі №910/12525/20, постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 13.01.2022 у справі №914/1962/19.

Прокурор звернувся до суду із даним позовом про визнання недійсним рішення тендерного комітету замовника, оформлене протоколом розгляду тендерних пропозицій від 07.09.2020 та повідомлення про намір укласти договір від 07.09.2020 (далі по тексту - рішення); визнання недійсним Договору про закупівлю товарів від 22.09.2020 за № ВТ/2107-ВВ, укладений між відповідачами (далі по тексту - Договір) та зобов`язання відповідача 2 повернути відповідачу 1 грошові кошти в сумі 940 800,00 грн, перераховані згідно з платіжним дорученням № 53 від 08.10.2020, зобов`язання відповідача 1 повернути відповідачу 2 товар - Стілець складаний VIG, поставлений на виконання умов договору закупівлі товарів № ВТ/2107-ВВ від 22.09.2020 у кількості 1470 штук, посилаючись на допущене порушення відповідачами вимог Закону України «Про публічні закупівлі».

Пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України визначено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч.ч. 3-5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Частиною 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.05.2020 у справі №912/2385/18 дійшла наступних висновків щодо застосування норм права. Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Верховний Суд у своїй постанові від 30.07.2020 у справі № 904/5598/18 дійшов наступних правових висновків. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. (постанова Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 927/246/18).

ЄСПЛ звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (рішення від 15.01.2009 у справі «Менчинська проти Росії»).

Судом встановлено, що за вимогами Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Бюджетного кодексу України позивачі зобов`язані контролювати ефективне, результативне і цільове використання коштів місцевого бюджету.

Рішенням Київської міської ради від 12.12.2019 №456/8029 «Про бюджет міста Києва на 2020 рік» для виконання програм та заходів за рахунок коштів бюджету міста Києва в Печерському районі, головним розпорядником коштів визначено Печерську районну в місті Києві державну адміністрацію.

За умовами тендеру та спірного Договору джерелом фінансування закупівлі є місцевий бюджет. Проте, незважаючи на те, що позивачі, маючи обов`язки з контролю за використанням розподілених бюджетних коштів, не вжили жодних заходів реагування в межах повноважень, та не вжили заходи цивільно-правового характеру з метою захисту інтересів територіальної громади щодо припинення безпідставного та неефективного витрачання бюджетних коштів.

Печерська окружна прокуратура міста Києва зверталась до Київської міської ради в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» з листами від 31.08.2021 №56-5396вих-21 (т. 1 а.с. 115-117), від 09.11.2021 №56-7829вих-21 (т. 1 а.с. 119-122) щодо виявлених порушень під час закупівлі та необхідності вжиття уповноваженим органом заходів реагування в межах компетенції.

Листом Печерська районна в місті Києві державна адміністрація від 15.11.2021 №105/02-41657/13 повідомила Печерську окружну прокуратуру міста Києва про те, що вона звернулася до Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві із заявою про залучення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації до кримінального провадження за №42021102060000044 від 05.05.2021 за підозрою у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, в якості потерпілого (т. 1 а.с. 123).

Печерська окружна прокуратура міста Києва листом від 17.02.2022 №56-1478вих-22 (т. 1 а.с. 126) повідомила позивачів про підготовку даного позову для звернення до суду.

В матеріалах даної справи міститься дозвіл Печерської окружної прокуратури міста Києва від 16.06.2022 на розголошення відомостей досудового розслідування відповідно до вимог ст.ст. 36, 110, 222 КПК України (т. 1 а.с. 128).

У даному випадку звернення прокурора спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні правомірності використання бюджетних коштів, за рахунок яких здійснюється фінансування закладів освіти територіальної громади, виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ. Проведення процедури публічних закупівель та укладення договорів із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить держаний інтерес та має пріоритетне значення в реалізації соціально-економічної політики держави, а тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Таким чином, враховуючи те, що позивачі як уповноважені на це органи не вжили жодних заходів реагування в межах повноважень, та не вжили заходи цивільно-правового характеру з метою захисту інтересів територіальної громади щодо припинення безпідставного та неефективного витрачання бюджетних коштів, прокурор правомірно звернувся до суду із даним позовом за захистом інтересів держави.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 по справі № 905/1227/17.

Правовідносини щодо проведення спірної закупівлі, на час її проведення, були врегульовані Законом України «Про публічні закупівлі» в редакції Закону від 25.12.2015 № 922-VІІІ (далі по тексту - Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Згідно ст. 20 Закону відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 16 Закону замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: 1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; 2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; 3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); 4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

Згідно із ч.ч. 1, 9, 11 ст. 29 Закону оцінка тендерних пропозицій/пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, шляхом застосування електронного аукціону.

Після оцінки тендерних пропозицій/пропозицій замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі тендерну пропозицію/пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною.

У разі відхилення тендерної пропозиції/пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію/пропозицію у списку пропозицій, розташованих за результатами їх оцінки, починаючи з найкращої, у порядку та строки, визначені цією статтею.

Абзацом 1 пункту 2 частини 1 статті 31 Закону визначено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо тендерна пропозиція учасника не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.

Відповідно до п.п. 31, 32 ч. 1 ст. 1 Закону тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель; тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Статтею ст. 22 Закону унормовано, що тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

Частиною 2 вказаної норми визначено відомості, які мають зазначатися у тендерній документації.

У тендерній документації зазначаються такі відомості, зокрема:

- інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону;

- інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби).

Згідно із ч. 1 ст. 26 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.

Електронна система закупівель автоматично формує та надсилає повідомлення учаснику про отримання його тендерної пропозиції із зазначенням дати та часу. Електронна система закупівель повинна забезпечити можливість подання тендерної пропозиції/пропозиції всім особам на рівних умовах.

У пункті 12 ст. 29 Закону визначено, що за результатами розгляду замовником в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону складається та оприлюднюється протокол розгляду всіх тендерних пропозицій.

Протокол розгляду тендерних пропозицій повинен містити інформацію про: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорію; 2) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель; 3) перелік тендерних пропозицій; 4) найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) (для фізичної особи) учасників; 5) результат розгляду кожної тендерної пропозиції (відхилення тендерної пропозиції/допущення до аукціону); 6) підстави відхилення тендерної пропозиції (у разі відхилення) згідно зі статтею 31 цього Закону.

Після оприлюднення замовником протоколу розгляду тендерних пропозицій електронною системою закупівель автоматично розсилаються повідомлення всім учасникам тендеру та оприлюднюється перелік учасників, тендерні пропозиції яких не відхилені згідно з цим Законом. Дата і час проведення електронного аукціону визначаються електронною системою автоматично, але не раніше ніж через п`ять днів після оприлюднення протоколу розгляду тендерних пропозицій.

Протокол розгляду тендерних пропозицій може містити іншу інформацію.

Відповідно до ст. 33 Закону рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення учасника переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.

Протягом одного дня з дати ухвалення такого рішення замовник оприлюднює в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.

Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю повинно містити таку інформацію: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності); 3) кількість, місце та строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг; 4) найменування переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) (для фізичної особи); 5) ціна тендерної пропозиції/пропозиції. Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю може містити іншу інформацію.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Додатком №1 до тендерної документації Замовника передбачено необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики товару, що підлягає закупівлі, а саме: «Стілець типу AMF Linda або еквівалент. Висота виробу - не менше 800 мм. Ширина виробу - не менше 440 мм. Глибина виробу - не менше 530 мм. Висота від підлоги до сидіння - не менше 460 мм. Висота спинки - не менше 410 мм. Ширина сидіння - не менше 430 мм. Глибина сидіння - не менше 360 мм. Максимальне навантаження на виріб - не менше 120 кг. Каркас - сталь; спинка та сидіння виконано з щільної тканини. Колір каркасу - сірий/ чорний. Колір оббивки - сірий/ чорний. Гарантія не менше 12 міс.».

Відповідно до п. 4 Додатку № 1 до Тендерної документації, для підтвердження відповідності пропозиції конкурсних торгів учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, встановленим замовником, учасник повинен надати наступні документи у складі своєї пропозиції:

4.1 Копії висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи на запропонований товар;

4.2 Інформацію про відповідність запропонованого предмету закупівлі вимогам документації повинна бути підтверджена таблицею відповідності запропонованого учасником товару вимогам документації, яка повинна містити: всі вимоги замовника, детальний опис, назву та технічні характеристики запропонованого учасником товару, фотографію виробу, з обов`язковим зазначенням країни походження, торгової марки та найменування виробника, а також висновок щодо відповідності вимогам замовника чи відхиленню від них (по кожному найменуванню товарів, які пропонуються до постачання);

4.3 Гарантійний лист від Постачальника, яким гарантується ремонт або заміна бракованого виробу на протязі 3 робочих днів після письмової заявки Замовника;

4.4 Гарантійний лист від Постачальника, яким гарантується надання (з поверненням) зразка продукції (матеріалу або виробу) для підтвердження якості на протязі 5 робочих днів після письмової заявки Замовника;

4.5 Гарантійний лист щодо поставки, розвантаження та занесення в приміщення в заклади Печерського району;

4.6. Довідка про безпечність - товар виготовлено з матеріалів, що дозволені чинним санітарним законодавством для використання у закладах освіти; виріб відповідає санітарно-гігієнічним вимогам; відсутність сторонніх запахів; стійкість конструкції тощо.

Відповідач 2 у своїй тендерній пропозиції запропонував для закупівлі товар - стілець для зони відпочинку у кількості 1470 шт. з наступними характеристиками: стілець складний VIG (Україна). Висота виробу - 800 мм; ширина виробу - 440 мм; глибина виробу - 530 мм; висота від підлоги до сидіння - 460 мм; висота спинки - 410 мм; ширина сидіння - 430 мм; глибина сидіння - 360 мм. Максимальне навантаження на виріб - 120 кг. Каркас - сталь; спинка та сидіння виконано з щільної тканини. Колір каркасу - сірий/ чорний. Колір оббивки - сірий/ чорний. Гарантія не менше 12 міс. Виробник: ТОВ «Світловодська меблева фабрика «ПРЕСТИЖ» (Україна).

У складі тендерної пропозиції відповідачем надано оригінал сертифікату відповідності за №UAO.YT.101804-19 від 18.10.2019 з додатками та висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи №12.2-18-1/20359 від 10.09.2019.

При вивчені сертифікату відповідності за №UAO.YT.101804-19 від 18.10.2019 з додатками встановлено, що у переліку продукції, що була сертифікована, відсутній предмет закупівлі - Стілець для зони відпочинку «Стілець складаний VIG».

З листа ТОВ «Світловодська меблева фабрика «Престиж» від 24.05.2021 №109 вбачається, що останнє у період з 2019 - 2020 років не було виробником чи реалізатором/дистриб`ютором стільців для зони відпочинку «Стілець складаний VIG», будь-яка діяльність з відповідачем 2 не здійснювалась, Сертифікат відповідності за №UAO.YT.101804-19 від 18.10.2019 та висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи №12.2-18-1/20359 від 10.09.2019 не видавались.

Отже, відповідач 2 в порушення умов Тендерної документації не надав відповідачу 1 документи на підтвердження якості предмета закупівлі (Шкільні меблі - Стілець для зони відпочинку, необхідні для навчальних закладів освіти Печерського району), які вимагалися Тендерною документацією Замовника, що є підставою для відхилення його пропозиції відповідно до абз. 1 п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону, а тому наявні підстави для визнання недійсним рішення тендерного комітету замовника, оформлене протоколом розгляду тендерних пропозицій від 07.09.2020 та повідомлення про намір укласти договір від 07.09.2020 на підставі ч. 1 ст. 215 ЦК України внаслідок порушення вимог ч. 1 ст. 203 ЦК України та ст. 31 Закону.

Таким чином, враховуючи доведеність прокурором недотримання відповідачем 2 при проведенні публічних торгів відповідності тендерної пропозиції тендерній документації та прийняття відповідачем 1 всупереч вимог Закону такої пропозиції, наявні підстави для визнання недійсним спірного Договору на підставі ч. 1 ст. 215 ЦК України внаслідок порушення вимог ч. 1 ст. 203 ЦК України та ст. 31 Закону.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутні підстав для задоволення позову в цій частині.

Доводи відповідачів про те, що спірний Договір виконано сторонами, а тому не може бути визнаний судом недійсним не заслуговує на увагу, оскільки відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Статтею 236 ЦК України визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення та відповідно до ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення, а тому виконання Договору сторонами не впливає на визнання його недійсним у зв`язку із недотримання вимог Закону на момент його укладення.

Водночас у своєму позові прокурор просить суд зобов`язати відповідача 2 повернути відповідачу 1 грошові кошти в сумі 940 800,00 грн, перераховані згідно з платіжним дорученням № 53 від 08.10.2020 та зобов`язати відповідача 1 повернути відповідачу 2 товар - Стілець складаний VIG, поставлений на виконання умов договору закупівлі товарів № ВТ/2107-ВВ від 22.09.2020 у кількості 1470 штук на підставі ст. 216 ЦК України.

Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Тоді як суд згідно вимог ч. 5 ст. 13 ГПК України, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу (ч. 1 ст. 45 ГПК України).

Відповідно до ч.ч. 3, 4 вказаної норми позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

За вимогами чинного процесуального законодавства позивач вправі просити суд зобов`язати відповідача здійснити певну дію на його користь, у даному випадку сформульовані прокурором позовні вимоги про зобов`язання відповідачів передати один одному одержане за недійсним правочином, тоді як позов не може бути заявлено в інтересах відповідачів. Отже, прокурором невірно визначено позовні вимоги у даній справі про зобов`язання відповідача 2 повернути відповідачу 1 грошові кошти в сумі 940 800,00 грн, перераховані згідно з платіжним дорученням № 53 від 08.10.2020 та зобов`язання відповідача 1 повернути відповідачу 2 товар - Стілець складаний VIG, поставлений на виконання умов договору закупівлі товарів № ВТ/2107-ВВ від 22.09.2020 у кількості 1470 штук, що є підставою для відмови у задоволенні позову в цій частині.

Об`єднана палата Верховного Суду у своїй постанові від 03.12.2021 у справі №906/1061/20 уточнила висновок щодо застосування відповідних норм права, який було викладено у постанові Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 905/1562/20 наступним чином:

«Позовна вимога про визнання недійсним виконаного договору без одночасного заявлення позовної вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, передбачених ст. 216 ЦК, є належним способом захисту, який передбачений законом.

Водночас вирішуючи питання про можливість задоволення такого позову, суд, з урахуванням конкретних обставин справи має визначитися із ефективністю обраного позивачем способу захисту - визначити наслідки визнання договору недійсним для держави, в інтересах якої прокурором подано позов, з`ясувати, яким чином будуть відновлені права держави як позивача, зокрема можливість проведення двосторонньої реституції, можливість проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, необхідність відшкодувати іншій стороні правочину вартість товару (робіт, послуг) чи збитки.

Разом із тим, вимога про застосування наслідків недійсності може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги».

За таких обставин, позовні вимоги прокурора підлягають частковому задоволенню.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

У справі «Салов проти України» від 06.09.2005 Європейський Суд з прав людини наголосив на тому, що згідно ст. 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення від 27.09.2001 у справі «Hirvisaari v. Finland»). У рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення від 09.12.1994 у справі «Ruiz Torija v. Spain»).

У рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Судом апеляційної інстанції у даній постанові надано вичерпні відповіді на доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, із застосування норм права, які регулюють спірні відносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно із ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Враховуючи невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Заступника керівника Київської міської прокуратури підлягає задоволенню частково, а рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2023 у справі №910/5078/22 частковому скасуванню, з ухваленням нового рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2023 у справі №910/5078/22 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2023 у справі №910/5078/22 скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити частково.

3. Визнати недійсним рішення тендерного комітету Управління освіти та інноваційного розвитку Печерського районної в м. Києві державної адміністрації (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39833860, 01021, м. Київ, вул. Інститутська, 24/7), оформлене протоколом розгляду тендерної пропозиції від 07.09.2020 та повідомленням про намір укласти договір від 07.09.2020.

4. Визнати недійсним договір про закупівлю товарів від 22.09.2020 за №ВТ/2107-ВВ, укладений між Управлінням освіти та інноваційного розвитку Печерського районної в м. Києві державної адміністрації (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39833860, 01021, м. Київ, вул. Інститутська, 24/7) та Фізичною особою - підприємцем Величко Віталієм Григоровичем (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

5. Стягнути з Управління освіти та інноваційного розвитку Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39833860, 01021, м. Київ, вул. Інститутська, 24/7) на користь Київської міської прокуратури (код ЄДРПОУ 02910019, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, код банку: 820172, розрахунковий рахунок: UA168201720434100001000011062) 2 481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню) судового збору.

6. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Величко Віталія Григоровича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Київської міської прокуратури (код ЄДРПОУ 02910019, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, код банку: 820172, розрахунковий рахунок: UA168201720343100001000011062) 2 481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню) судового збору.

7. В решті позовних вимог відмовити.

8. Стягнути з Управління освіти та інноваційного розвитку Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39833860, 01021, м. Київ, вул. Інститутська, 24/7) на користь Київської міської прокуратури (код ЄДРПОУ 02910019, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, код банку: 820172, розрахунковий рахунок: UA168201720343100001000011062, код класифікації видатків бюджету - 2800) 3 721,50 грн (три тисячі сімсот двадцять одну гривню 50 копійок) судового збору за подання апеляційної скарги.

9. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Величко Віталія Григоровича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Київської міської прокуратури (код ЄДРПОУ 02910019, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, код банку: 820172, розрахунковий рахунок: UA168201720343100001000011062, код класифікації видатків бюджету - 2800) 3 721,50 грн (три тисячі сімсот двадцять одну гривню 50 копійок) судового збору за подання апеляційної скарги.

10. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

11. Матеріали справи № 910/5078/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

12. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст.ст. 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 06.10.2023.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді А.М. Демидова

О.О. Євсіков