Постанова

від 09.10.2023 по справі 199/8791/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8050/23 Справа № 199/8791/22 Суддя у 1-й інстанції - Руденко В.В. Суддя у 2-й інстанції - Канурна О. Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2023 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

судді - доповідача Канурної О.Д.,

суддів: Космачевської Т.В., Халаджи О.В.,

розглянувши вписьмовому провадженнів приміщенніДніпровського апеляційногосуду безповідомлення учасниківсправи апеляційнускаргу ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 січня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне підприємство №23» Дніпровської міської ради про стягнення 3% річних та інфляційних витрат (суддя першої інстанції Руденко В.В.),-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2022 року позивач ОСОБА_2 звернувся до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне підприємство № 23» Дніпровської міської ради про стягнення 3% річних та інфляційних витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 04 серпня 2004 року з вини відповідачів внаслідок прориву води на зпускниках повітря у квартирі АДРЕСА_1 , яка належить відповідачам, сталося залиття його квартири. У подальшому, внаслідок заміни відповідачами в своїй квартирі труб протягом червня-серпня 2006 року вони чотири рази заливали квартиру позивача.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 29.10.2010 у справі № 2-2612-2010 позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено та на користь позивача солідарно стягнуто з відповідачів ОСОБА_4 (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та КП «Житлово-експлуатаційне підприємство № 23» ДМР матеріальну шкоду в розмірі 13656,46 грн., моральну шкоду в розмірі 2000,00 грн., та судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 145,06 грн та витрат на інформаційно-технічний розгляд справи в розмірі 30,00 грн. Дане судове рішення набрало законної сили 08.12.2010 року. Відповідачі повинні були сплатити позивачу 15831,52 грн.

Наразі, у Амур-Нижньодніпровському відділі державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) перебуває виконавче провадження № 70129717 щодо стягнення вищенаведених грошових коштів.

Однак вищевказане рішення суду відповідачами станом на день подання даної позовної заяви не було виконане.

Таким чином, у відповідачів за період з 08.12.2010 по 31.10.2022 виникла загальна заборгованість у розмірі 68657,73 грн., з яких 15831,52 грн. - сума боргу, 47175,01 грн. - інфляційні втрати, 5651,20 грн. - 3% річних.

На підставі наведеного позивач просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , КП «Житлово-експлуатаційного підприємства № 23» Дніпровської міської ради три відсотки річних за період з 08 грудня 2010 року по 31 жовтня 2022 року у розмірі 5651,20 грн. та інфляційні втрати за період з 08 грудня 2010 року по 31 жовтня 2022 року у розмірі 47175,01 грн., а разом 52826,21 грн.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 січня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне підприємство № 23» Дніпровської міської ради про стягнення 3% річних та інфляційних витрат, - задоволені частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне підприємство № 23» Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_2 3% річних за період з 18 листопада 2019 року по 31 жовтня 2022 року 1402,72 грн. та інфляційні збитки за період з 18 листопада 2019 року по 31 жовтня 2022 року - 6953,52 грн., а всього 8356 грн. 24 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне підприємство № 23» Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_2 судовий збір по 330,80 грн. з кожного.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідачка ОСОБА_1 подала до Дніпровського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 січня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Апелянт зауважує, що вона не була ніяким чином викликана до суду в 2022-2023 роках, коли слухалась справа щодо стягнення з неї вказаних грошових сум. Всупереч вимог ст. 128, 130 ЦПК України, не отримувала ні судових повісток, ні виклику будь-яким іншим шляхом.

Якби вона знала про звернення позивача до суду, то могла б надати свої докази безпідставності заявлених позовних вимог до неї та членів її родини, або змогла би вчасно оскаржити те первинне судове рішення від 2010 року.

Отже, права відповідачки по даній справі, що передбачені вимогами ст. 45, 43, 49 ЦПК України були суттєвим чином порушені, вона не мала можливості ознайомитись з позовними вимогами та з доданими документами, надати свій відзив, заперечення та свої докази, і не могла вчасно оскаржити це рішення одразу після його винесення, про існування такого рішення ОСОБА_1 дізналася лише з повідомлення від Банку про накладення арешту на її рахунки.

Вважає, що такі явні процесуальні порушення її права на захист своїх інтересів як сторони по справі під час судового розгляду цивільної справи є порушенням норм процесуального права, і згідно з вимог абзацу 2 ч.1 ст. 376 ЦПК України, це порушення може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. В даному випадку це порушення і призвело до неправильного вирішення справи, бо за її відсутністю суд першої інстанції вирішив, що вона має сплачувати позивачу якісь збитки, які не підтверджені і не доведені.

Крім того, апелянт вказує, що на даний час в апеляційній інстанції відкрите апеляційне провадження за її скаргою на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 29.10.2010 року, яким з неї та інших відповідачів була стягнута позивачем ОСОБА_2 суму відшкодування матеріальних збитків, то вважає, що необхідно також оскаржити і незаконне рішення від 30 січня 2023 року цього ж суду.

Ці два судові рішення тісно пов?язані одне з одним, бо першим рішенням з апелянта та її брата і нині покійної мами були стягнуті бездоказово надумані грошові суми збитків, про яке вони теж не знали; іншим рішенням, через майже 13 років, цей же позивач намагається стягнути ще й так звані «інфляційні витрати» та «3% річних».

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 09 серпня 2023 року цивільну справу № 199/8791/22 витребувано з суду першої інстанції.

18 серпня 2023 року справа надійшла до Дніпровського апеляційного суду.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 22 серпня 2023 року відкрито провадження у даній справі та надано сторонам строк для надання відзиву на апеляційну скаргу.

Копію ухвали про відкриття провадження сторонам у справі та копію апеляційної скарги позивачу та відповідачам ОСОБА_3 , КП «Житлово-експлуатаційне підприємство № 23» ДМР у справі було надіслано засобами поштового зв`язку. Також, копію ухвали про відкриття провадження у справі апелянт та відповідач ОСОБА_3 по справі отримали 23.08.2023 року на свої електронні адреси.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 22 серпня 2023 року справу призначено до розгляду в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи.

Відзиву на апеляційну скаргу подано не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно частини 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Позов поданий до суду першої інстанції у 2022 році.

Згідно з ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу складає 2481,00 грн

Ціна позову у даній справі складає 52826,21 грн, тобто менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому апеляційну скаргу слід розглядати без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно частини 2 вказаної вище статті, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як вбачається із частини 1 статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 29 жовтня 2010 року було задоволено частково позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та Комунального житлово-експлуатаційного підприємства №23 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, стягнуто з відповідачів на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 13656,46 гри., моральну шкоду в розмірі 2000 гри, та судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 145,06 гри. та витрат на інформаційно-технічний розгляд справи в розмірі 30,00 грн.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На виконанні Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) перебуває виконавче провадження № 70129717, відкрите 20.10.2022 року щодо виконання виконавчого листа № 2-2612/10, виданого 17.10.2022 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська по вищевказаній справі. На час розгляду справи рішення суду не виконано. Вказаний факт підтверджено відповідачем у відзиві на позов.

Доводи апеляційної скарги відповідачки ОСОБА_1 про те, що вона не була викликана до суду в 2022 2023 роках, коли слухалась справа щодо стягнення з неї вказаних вище грошових сум і нічого про це не знала, є безпідставними, оскільки ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 грудня 2022 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне підприємство № 23» Дніпровської міської ради про стягнення 3% річних та інфляційних витрат. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без виклику сторін. У вказаній ухвалі вказано, що копію ухвали, копію позовної заяви та доданих документів надіслати учасникам справи (а.с. 21).

Із матеріалів справи вбачається, що 27.12.2022 року відповідачам ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на їх адресу було направлено копію ухвали, копію позовної заяви і доданих матеріалів (а.с. 22).

10 січня 2023 року на адресу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська надійшов відзив від брата ОСОБА_1 ОСОБА_5 на позов (а.с. 23 26).

Доводи апеляційної скарги відповідачки ОСОБА_1 про те, що рішення суду першої інстанції від 30 січня 2023 року винесено на підставі неправильного застосування норм матеріального права щодо доведеності заявлених позовних вимог ОСОБА_2 за даним позовом, оскільки суд першої інстанції не досліджував матеріали самої цивільної справи за 2010 рік, є безпідставними, виходячи з наступного.

Як вбачається із частини 1 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з частиною 3 вказаної вище статті, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як вбачається із частини 2 вказаної вище статті, ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1 статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до частини 2 вказаної вище статті, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 3 вказаної вище статті передбачено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Як вбачається із частини 1 статті 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з частиною 2 вказаної вище статті, питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Матеріали справи містять копію рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 29 жовтня 2010 року, відповідно до якого позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 23 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 23 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду, завдану залиттям квартири у сумі 13656,46 грн., моральну шкоду в розмірі 2000,00 грн., а також судові витрати по справі, що складаються з судового збору у розмірі 145,06 грн. та витрат на інформаційно-технічний розгляд справи в розмірі 30,00 грн. (а.с. 16 17).

Постановою державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Малюк І.В. від 20.10.2022 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-2612/10, виданого 17.10.2022 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 23 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду, завдану залиттям квартири у сумі 13656,46 грн., моральну шкоду в розмірі 2000,00 грн., а також судові витрати по справі, що складаються з судового збору у розмірі 145,06 грн. та витрат на інформаційно-технічний розгляд справи в розмірі 30,00 грн. Боржник ОСОБА_3 (а.с. 12 13).

Постановою державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Малюк І.В. від 20.10.2022 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-2612/10, виданого 17.10.2022 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 23 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду, завдану залиттям квартири у сумі 13656,46 грн., моральну шкоду в розмірі 2000,00 грн., а також судові витрати по справі, що складаються з судового збору у розмірі 145,06 грн. та витрат на інформаційно-технічний розгляд справи в розмірі 30,00 грн. Боржник ОСОБА_1 (а.с. 14 15).

Доводи апеляційної скарги відповідачки ОСОБА_1 про те, що всупереч вимогам п. 6 частини 4 статті 265 ЦПК України в резолютивній частині рішення суд не зазначив норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував та мотиви їх незастосування, є безпідставними, оскільки Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, правильно встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і обгрунтовано у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача.

Напідставі викладеноговище,Дніпровський апеляційнийсуд вважає,що підставдля скасуваннярішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 січня 2023 року і задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 немає.

Керуючись ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 січня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених підпунктами а-г пункту 2 частини 3статті 389 ЦПК України.

Судді: О.Д. Канурна

Т.В. Космачевська

О.В. Халаджи