Ухвала

від 27.09.2023 по справі 196/435/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/2853/23 Справа № 196/435/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2023 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з секретарем ОСОБА_5

за участю прокурора ОСОБА_6

представника потерпілого ОСОБА_7

захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9

обвинуваченого ОСОБА_10

розглянула увідкритому судовомузасіданні ум.Дніпрі матеріали кримінальногопровадження,внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023040000000210 від 10 березня 2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_10 , за апеляційною скаргою заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_11 , поданою на вирок Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 16 червня 2-23 року, яким

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Грабів Рівненського району Рівненської області, громадянина України, одруженого, військовозобов`язаного, який працює водієм автотранспортних засобів у ТОВ «МІО-АВТОТРАНС», раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, із призначенням покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, без позбавлення права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_10 звільнено від відбування покарання з випробуванням, строком на 3 роки, та покладенням, відповідно до ст.76 КК України, процесуальних обов`язків.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_10 залишений до набрання вироком чинності у вигляді застави.

Стягнуто із обвинуваченого процесуальні витрати 2265,36 грн.

Доля речових доказів вирішена у відповідності до ст.100 КПК України, -

встановила:

Вироком суду встановлено, що 10 березня 2023 року приблизно о 13 годині 10 хвилин, перебуваючи в трудових відносинах з ТОВ «МІО-АВТОТРАНС», обвинувачений ОСОБА_10 , керуючи технічно справним автомобілем «Renault HD001», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ТОВ «МІО-АВТОТРАНС», з напівпричіпом «Krone SD», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 належить ТОВ «МІО-АВТОТРАНС», здійснював рух у світлий час доби по сухому, асфальтобетонному дорожньому покриттю вул. Центральної смт. Царичанка Дніпропетровської області, проїжджа частина якого має по одній смузі для руху в кожному напрямку, з боку вул.Службової у напрямку вул. Мостової.

Під час руху, в районі перехрестя вул. Центральної та вул. Подолянської смт. Царичанка Дніпропетровської області, ОСОБА_10 зупинив керований ним вантажний автомобіль «Renault HD001», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричіпом «Krone SD», реєстраційний номер НОМЕР_3 , та почав пропускати пішоходів, які рухалися по нерегульованому пішохідному переходу, позначеному дорожньою розміткою 1.14.1 та дорожніми знаками 5.38.1., 5.38.2, справа на ліво по ходу його руху.

В цей же час, тобто 10 березня 2023 року, приблизно о 13 годині 10 хвилин, на нерегульований пішохідний перехід, вийшла пішохід ОСОБА_12 , яка перетинала його справа наліво в безпосередній близькості до передньої частини нерухомого вантажного автомобіля «Renault HD001», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричіпом «Krone SD», реєстраційний номер НОМЕР_3 , та яку водій міг об`єктивно виявити.

Надалі, водій ОСОБА_10 , проявляючи кримінальну протиправну недбалість, допустивши крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, та не виконавши покладені на нього обов`язки, як на водія, не маючи перешкод технічного та фізичного характеру, грубо порушуючи Правила дорожнього руху України, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я громадян, не дочекавшиськоли пішохід залишить нерегульований пішохідний перехід по вул. Центральна,поновив рух транспортного засобу, не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, внаслідок чого допустив наїзд передньою правою частиною вантажного автомобіля «Renault HD001», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричіпом «Krone SD», реєстраційний номер НОМЕР_3 , на пішохода ОСОБА_12 , яка у момент поновлення руху автомобіля «Renault HD001», реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебувала на смузі його руху, з послідуючим переїздом пішохода ОСОБА_12 переднім правим колесом автомобіля «Renault HD001» реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Своїми діями водій вантажного автомобіля «Renault HD001», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричіпом «Krone SD», реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_10 грубо порушив вимоги п.п. 1.3., 1.5., 2.3 (б), 10.1 Правил дорожнього руху України, якими передбачено:

п. 1.3.: «Учасники дорожнього руху зобов`язано знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими»;

п. 1.5.: «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

п. 2.3.: «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б)бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

п. 10.1.: «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху».

Порушення вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_10 знаходиться у причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної події, внаслідок якої пішохід ОСОБА_12 отримала тілесні ушкодження у вигляді: сумісної тупої травми тіла: відкритої травми грудної клітини: рвана рана передньої поверхні лівого плеча з переходом на грудну клітку, проникаюча в плевральну порожнину; численні переломи ребер грудної клітини з обох сторін з пошкодженням пристінковї плеври, перелому грудини з розходженням уламків. Двосторонній відрив ключиць з розходженням уламків в реберно-ключичних з`єднаннях, двосторонній перелом ключиць з розходженням уламків. Відрив верхніх долей, стравохода і аорти і випресовування даного фрагмента з порожнини грудної клітки через дефект грудини і ребер, інфільтруючі крововиливи у товщі м`яких тканин грудної клітини. Перелом грудного відділу хребта на рівні 5-х ребер зі зміщенням дистального відділу хребта. Розрив клубово-крижових з`єднань двосторонній з розходженням кісток. Розрив діафрагми, відрив лівої нирки і зміщення її в ліву плевральну порожнину. Розмізження коси. Розмізження серця. Тупа травма голови-синці і садна голови, крововилив в м`які покривні тканини голови. Садна і синці тулуба. Рвана рана правої гомілки. Садна і синці нижніх кінцівок, що у своїй сукупності, мають ознаки тілесних ушкоджень тяжкого ступеню тяжкості як небезпечні для життя у момент заподіяння та приведші до настання смерті.

Смерть ОСОБА_12 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 , приблизно о 13 годині 10 хвилин на місці дорожньо-транспортної пригоди, тобто в районі перехрестя вул. Центральної та вул. Подолянської у смт. Царичанка Дніпропетровської області,від несумісних з життям грубих і чисельних ушкоджень внутрішніх органів.

У поданій апеляційній скарзі прокурор просить скасувати вирок суду першої інстанції у частині покарання, через неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність і ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_10 за ч.2 ст.286 КК України покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, із позбавленням права керувати усіма видами транспортних засобів на 2 роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_10 від відбування основного покарання, із випробуванням, встановивши іспитовий строк на 3 роки та покласти на ОСОБА_10 передбачені п.1,2 ч.1 ст.76 КК України обов`язки.

Апелянт, із посиланням на роз`яснення п.21 Постанови Пленуму ВСУ № 4 від 26.04.2006 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», вважає, що при призначенні ОСОБА_10 покарання суд повинен був обговорити питання застосування до нього додаткового покарання і застосувати його у передбачених санкцією ч.2 ст.286 КК України межах, належним чином умотивуваши своє рішення.

Під час апеляційного перегляду:

- прокурор ОСОБА_6 підтримала апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_11 у повному обсязі та просила вирок скасувати у частині покарання за наведеними у скарзі підставами, та ухвалити у цій частині новий вирок;

- представник потерпілого ОСОБА_7 , обвинувачений ОСОБА_10 та його захисники ОСОБА_8 і ОСОБА_9 заперечували проти задоволення вимог апеляційної скарги прокурора і просили залишити вирок суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження у межах поданої апеляційної скарги, обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла такого висновку.

Відповідно до вимог ст. 404 КПК України суд переглядає судові рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги.

Зважаючи на те, що прокурором у поданій апеляційній скарзі не оскаржуються обставини вчинення ОСОБА_10 кримінального правопорушення, як вони зазначені у вироку суду, правильність наданої правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст.286 КК України, то апеляційний суд вирок у цій частині не переглядає.

Відповідно до ст.65 КК України суд призначає покарання у межах, встановлених у санкції статті (частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Як убачається із змісту оскаржуваного вироку, суд під час призначення покарання, із посиланням на вимоги ст.50,65 КК України, зазначив та врахував , що ОСОБА_10 уперше скоїв тяжке необережне кримінальне правопорушення, знаходиться у трудових правовідносинах із транспортним підприємством, де працює водієм та позитивно характеризується за місцем роботи і представник потерпілого не наполягав на призначенні ОСОБА_10 суворого покарання.

У якості обставин, що пом`якшують покарання, суд обґрунтовано зазначив про щиросердне каяття ОСОБА_10 (що додатково було підставою для спрощеного порядку розгляду матеріалів кримінального провадження у порядку ч.3 ст.349 КПК України).

Обставин, що обтяжують покарання для обвинуваченого, суд не встановив.

Усупереч доводам апеляційної скарги прокурора, у оскаржуваному вироку суд обговорив і питання щодо призначення додаткового покарання, передбаченого санкцією ч.2 ст.286 КК України. Зокрема, суд зазначив, що під час події ДТП ОСОБА_10 був тверезим, працює водієм і це є єдиним джерелом його прибутку та утримання непрацездатної матері, із якою він разом мешкає. У зв`язку із цим суд не призначив ОСОБА_10 додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом.

Колегія суддів погоджується із таким рішенням суду, з огляду і на додатково отримані під час апеляційного розгляду відомості про мобілізацію ОСОБА_10 до лав ЗСУ для виконання ним обов`язків саме водія.

Доводи апеляційної скарги прокурора не спростовують встановлених судом обставин і задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.405,407,418,419 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

Вирок Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 16 червня 2023 року щодо ОСОБА_10 за ч.2 ст.286 КК України - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.

Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною, але, може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду, протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення.

Судді

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4