Рішення

від 27.09.2023 по справі 904/2861/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2023м. ДніпроСправа № 904/2861/23За позовом Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради

до Відповідача -1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейт Естейт"

Відповідача - 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Урбан Рент Плюс"

про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 2447 від 20.12.2022

Суддя Юзіков С.Г.

При секретарі судових засідань Морозі А.О.

Представники:

Прокурора Бурлаченко О.Л.

Позивача Ковтун Д.В.

Відповідача -1 не прибув

Відповідача -2 не прибув

СУТЬ СПОРУ:

Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ТОВ "Грейт Естейт" та ТОВ "Урбан Рент Плюс" про визнання недійсним договору купівлі-продажу №2447 від 20.12.2022, укладеного ТОВ "Грейт Естейт" та ТОВ "Урбан Рент Плюс", за яким останнє набуло права власності на багатофункціональну будівлю загальною площею 14,1 кв.м, розташовану на площі Вокзальній, 5а у м. Дніпро (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1925988412101). Судовий збір за подання позову прокурор просить стягнути з Відповідачів на користь його платника - Дніпропетровської обласної прокуратури.

Відповідачі у жодне судове засідання не забезпечили прибуття повноважених представників, про розгляд справи повідомлені належно, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №4910601044065, №4901901103889, №4910601031702, №4901901102980, №4901901112071, № 4910601085918.

В ході розгляду даної справи Господарським судом Дніпропетровської області, відповідно до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Справа, згідно зі ст. 165 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні досліджено надані Прокурором докази.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши присутніх представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

27.09.2019 державним реєстратором КП "Юридична реєстрація нерухомості та бізнесу" за Гречіним Є.В. зареєстровано право приватної власності на багатофункціональну будівлю загальною площею 14,1 кв.м, розташованою за адресою: площа Вокзальна (Петровського), 5а у м. Дніпро (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1925988412101).

Державна реєстрація права приватної власності проведена на підставі Договору купівлі-продажу від 28.01.2001 №10/011, укладеного на Товарній біржі "Дніпродзержинська" (реєстраційний напис №151 від 01.02.2001).

Відповідно до п. 2 даного Договору, об`єкт нерухомого майна належав продавцю Громовій М.М. на підставі свідоцтва про право власності від 06.05.1998, зареєстрованого в Дніпропетровському БТІ в реєстровій книзі № 8 за реєстровим № 151.

18.11.2019 за ТОВ "Грейт Естет" зареєстровано право приватної власності на багатофункціональну будівлю загальною площею 14,1 кв.м, розташованою за адресою: площа Вокзальна (Петровського), 5а у м. Дніпро (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1925988412101, номер запису про право власності 34244679). Підставою державної реєстрації зазначено акт приймання-передачі майна, яке передається до статутного капіталу ТОВ "Грейт Естет" № 7 від 12.11.2019.

Дніпропетровська обласна прокуратура листом № 15/4-483вих-21 від 03.06.2021 звернулася до КП "Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації" Дніпровської міської ради щодо надання інформації стосовно багатофункціональної будівлі площею 14,1 кв.м, що знаходиться за адресою: площа Вокзальна (Петровського), буд. 5а, м. Дніпро.

Згідно з відповіддю №7578 від 17.06.2021 КП "Дніпропетровське міське бюро технічної інвентаризації" Дніпровської міської ради технічна інвентаризація та реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: площа Вокзальна (колишня назва площа Петровського), 5а у м. Дніпро (колишня назва м. Дніпропетровськ) КП "ДМБТІ" станом на 31.12.2012 не проводилась.

Дніпропетровська обласна прокуратура з листом № 15/4-660вих-21 від 28.07.2021 звернулася до Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради щодо надання інформації стосовно адресації об`єкту нерухомого майна за адресою: площа Вокзальна (Петровського), буд. 5а, м. Дніпро.

У листі №12/19-322 від 04.08.2021 Головне архітектурне-планувальне управління Дніпровської міської ради повідомило, що будівельний паспорт або містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за адресою: площа Вокзальна (колишня назва площа Петровського), 5а у м. Дніпро не надавались, паспорти прив`язки тимчасових споруд за вказаною адресою не оформлювалися. В даних містобудівного кадастру та Адресного плану міста відсутня інформація щодо розпорядчих документів про присвоєння (зміни) адреси об`єкту нерухомості, розташованого на земельній ділянці по площі Вокзальній (колишня назва площа Петровського), 5а у м. Дніпро. Інформація про надання дозволів на розміщення малих архітектурних форм на спірній земельній ділянці відсутня.

Дніпропетровська обласна прокуратура листом № 15/4-741 вих-21 від 02.09.2021 звернувся до Дніпровської міської ради щодо надання інформації стосовно законності набуття речових прав на об`єкти нерухомого майна, дотримання вимог містобудівництва та земельного законодавство відносно багатофункціональної будівлі площею 14,1 кв.м, що знаходиться за адресою: площа Вокзальна (Петровського) буд. 5а, м. Дніпро.

На зазначений лист Дніпровська міська рада надала відповідь № 7/11-2412 від 21.09.2021, з якої вбачається, що за результатами пошуку земельних ділянок за адресою "Площа Вокзальна, 5А" у інформаційній (автоматизованій) підсистеми "Фіскальний кадастр" Муніципальної земельної інформаційної системи м. Дніпропетровська не виявлено реєстраційних записів щодо цивільно-правових угод, укладених міською радою з фізичними або юридичними особами.

Дніпропетровська обласна прокуратура листом № 15/4-981вих-21 від 08.12.2021 звернулася до Дніпровської міської ради щодо надання інформації стосовно законності набуття речових прав на об`єкт нерухомого майна, дотримання вимог містобудівного та земельного законодавства відносно об`єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: площа Вокзальна, 5а у м. Дніпро та має ознаку самочинного будівництва.

На зазначений лист Дніпровська міська рада листом № 7/11-3403 від 28.12.2021 надала відповідь, що найбільш ефективним способом захисту прав Дніпровської міської територіальної громади є знесення майна, яке відбувається у спосіб передбачений ч. 4 ст.376 ЦК України.

Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ "Грейт Естейт", в якому просив: зобов`язати ТОВ "Грейт Естейт" повернути Дніпровській міській раді земельну ділянку площею 16 кв.м, розташовану на площі Вокзальній (Петровського), 5а у м. Дніпро, привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення розміщених на ній будівель і споруд; скасувати державну реєстрацію прав на багатофункціональну будівлю, розташовану на площі Вокзальній (Петровського), 5а у м. Дніпро, загальною площею 14,1 кв.м за ТОВ "Грейт Естейт" від 18.11.2019 №34244679, вчинену приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренком С.В., з одночасним припиненням речових прав ТОВ "Грейт Естейт" на вказаний об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1925988412101).

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2022 у справі № 904/1743/22 позов задоволено, зобов`язано ТОВ "Грейт Естейт" повернути Дніпровській міській раді земельну ділянку площею 16 кв. м, розташовану на площі Вокзальній (Петровського), 5а у м. Дніпро, привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення розміщених на ній будівель і споруд; скасовано державну реєстрацію прав на багатофункціональну будівлю, що розташованої по площі Вокзальній (Петровського), 5а у м. Дніпро, загальною площею 14,1 кв. м, за ТОВ "Грейт Естейт" від 18.11.2019 №34244679, вчинену приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренком С.В., з одночасним припиненням речових прав ТОВ "Грейт Естейт" на вказаний об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1925988412101); стягнуто з ТОВ "Грейт Естейт" на користь Дніпропетровської обласної прокуратури 4 962,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.01.2023 рішення суду першої інстанції у справі № 904/1743/22залишено без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

20.12.2022 ТОВ "ГРЕЙТ ЕСТЕЙТ" та ТОВ "УРБАН РЕНТ ПЛЮС" уклали Договір купівлі-продажу нерухомого майна (далі Договір), за п. 1.1. якого за цим Договором Продавець (Відповідач -1) передає, а Покупець (Відповідач -2) приймає у приватну власність, об`єкт нерухомого майна, який значиться згідно правовстановлюючого документу, як багатофункціональна будівля, ( з усіма її приналежностями, у тому числі інженерними мережами та комунікаціями), що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, площа Вокзальна, будинок № 5а (п`ять, літ. "а"), ( надалі нерухоме майно) і сплачує за неї обумовлену грошову суму.

Опис об`єкта: загальна площа 14.1 кв.м, матеріали стін: склопакет.

Відповідно до п. 1.2. Договору відчужуване нерухоме майно належить Продавцю на підставі Акту приймання-передачі нерухомого майна, справжність підпису на якому засвідчено 12.11.2019 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г., за реєстровими номерами 4094, 4095; Витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, виданому 21.11.2019 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренко С.В., індексний номер витягу 189648342, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1925988412101, номер запису про право власності 34244679.

Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за інформаційною довідкою від 20.12.2022.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення відтиском печатки Продавця та нотаріального посвідчення (п. 5.4. Договору).

Даний Договір посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г.

21.12.2022 приватним нотаріусом Батовою Л.Г. за ТОВ "УРБАН РЕНТ ПЛЮС" зареєстровано право приватної власності на багатофункціональну будівлю загальною площею 14,1 кв.м, розташовану за адресою: площа Вокзальна (Петровського), 5а у м. Дніпро (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1925988412101).

Державна реєстрація права приватної власності проведена на підставі Договору купівлі-продажу від 20.12.2022 № 2447 укладеного ТОВ "ГРЕЙТ ЕСТЕЙТ" та ТОВ "УРБАН РЕНТ ПЛЮС".

Наведені обставини стали причиною звернення Прокурором з позовом та є предметом спору у даній справі.

Предметом доказування у даній справі є: наявність порушень Відповідачами чинного законодавства, при укладанні спірного договору.

Відповідно до ч. 3,5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

Право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам (ч.1 ст. 24 Закону України "Про прокуратуру").

Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді і зазначив, що існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію: "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Водночас ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у судовому провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянин й або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

"Нездійснення захисту" має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається (аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 22.10.2019 № 926/979/19).

Прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист відповідних прав та інтересів (аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18).

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (ч. 1 ст. 181 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Частиною 3 ст. 13 ЦК України визначено, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Таким способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203 ЦК України).

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Згідно з ч. 1,2 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення (ст. 658 ЦК України).

Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідачі не надали суду доказів відповідності чинному законодавству спірного договору купівлі-продажу, доводи і докази Прокурора не заперечували і не спростували.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2022 у справі № 904/1743/22 позов задоволено, зобов`язано ТОВ "Грейт Естейт" повернути Дніпровській міській раді земельну ділянку площею 16 кв. м, розташовану на площі Вокзальній (Петровського), 5а у м. Дніпро, привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення розміщених на ній будівель і споруд; скасовано державну реєстрацію прав на багатофункціональну будівлю, що розташованої по площі Вокзальній (Петровського), 5а у м. Дніпро, загальною площею 14,1 кв. м, за ТОВ "Грейт Естейт" від 18.11.2019 №34244679, вчинену приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренком С.В., з одночасним припиненням речових прав ТОВ "Грейт Естейт" на вказаний об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1925988412101); стягнуто з ТОВ "Грейт Естейт" на користь Дніпропетровської обласної прокуратури 4 962,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи наведене, не підлягають доказуванню у цій справі обставини, встановлені рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2022 по справі № 904/1743/22.

У справі №904/1743/22 суд дійшов висновку про те, що нерухоме майно - багатофункціональна будівля загальною площею 14,1 кв.м, розташована за адресою: площа Вокзальна (Петровського), 5а у м. Дніпро є самочинним будівництвом, що стало підставою для задоволення позову, зокрема, в частині приведення земельної ділянки у стан, придатний до використання шляхом знесення розміщених на ній будівель і споруд.

Відтак, ТОВ "Грейт Естет" на час укладення спірного договору купівлі-продажу не було власником зазначеного майна.

Оскільки, у ТОВ "Грейт Естет" право власності на самочинно збудовано майно не виникло, Відповідач не мав права на укладення спірного договору (не був наділений достатнім обсягом цивільної дієздатності), а сам договір укладено в порушення ст. 658 ЦК України, що є підставою для визнання його недійсним як такого, що не відповідає ч. 1 та 2 ст. 203 ЦК України.

Зазначене є підставою для визнання договору купівлі-продажу недійсним.

Також, суд бере до уваги, що Відповідач -1 будучи достовірно обізнаним про результати розгляду справи № 904/1743/22, з метою ухилення від виконання зазначеного рішення суду, вживаючи "право на зло", здійснив відчуження спірного майна на користь Відповідача -2.

Формулювання "зловживання правом" необхідно розуміти як суперечність, оскільки якщо особа користується власним правом, то його дія дозволена, а якщо вона не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права та дію без права. Сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб`єктивного цивільного права, недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права.

Правочини, які вчиняються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути неправомірною та недобросовісною. Отже, правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення, тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними і зводяться до зловживання правом.

Використання особою належного їй суб`єктивного права не для задоволення легітимних інтересів, а з метою заподіяння шкоди іншим учасникам цивільних правовідносин задля приховування дійсного наміру сторін при вчиненні правочину є очевидним використанням приватноправового інструментарію всупереч його призначенню та за своєю суттю є "вживанням права на зло". За таких умов недійсність договору як приватноправова категорія є інструментом, який покликаний не допускати, або припиняти порушення цивільних прав та інтересів, або ж їх відновлювати.

Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу (коштів, збитків, шкоди) або виконання судового рішення, що набрало законної сили.

Про зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа (особи) використовувала/використовували право на зло; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які потерпають від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи /осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин).

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05.07.2018 у справі №922/2878/17, від 24.07.2019 у справі №405/1820/17, від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, від 10.02.2021 у справі №754/5841/17.

Договір купівлі-продажу нерухомого майна № 2447 від 20.12.2022, укладений ТОВ "Грейт Естет" та ТОВ "Урбан Рент Плюс", а також проведена на його підставі реєстрація речових прав на спірне нерухоме майно порушують інтереси держави, оскільки оспорюваний договір купівлі-продажу нерухомого майна № 2447 від 20.12.2022 спрямований на перехід права власності на нерухоме майно з метою ухилення від виконання в майбутньому рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2022 у справі № 904/1743/22, що у свою чергу зумовило настання негативних наслідків для територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради та унеможливлює усунення перешкод у користуванні міською радою земельною ділянкою комунальної форми власності.

З огляду на викладене, вимога Прокурора про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна №2447 від 20.12.2022 підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу № 2447від 20.12.2022 укладений Товариством з обмеженою відповідальністю "Грейт Естейт" (49019, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, б. 68, прим. 210, код 43333251) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Уран Рент Плюс" (49000, м. Дніпро, пров. Добровольців, 17, к. 4, код 43735165), за яким останнє набуло право власності на багатофункціональну будівлю загальною площею 14,1 кв.м, розташовану на площі Вокзальній, 5а у м. Дніпро (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1925988412101).

Стягнути з Товариством з обмеженою відповідальністю "Грейт Естейт" (49019, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, б. 68, прим. 210, код 43333251) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 38, код 02909938) 2 013,00 грн. судового збору.

Стягнути з Товариством з обмеженою відповідальністю "Урбан Рент Плюс" (49000, м. Дніпро, пров. Добровольців, 17, к. 4, код 43735165) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 38, код 02909938) 2 013,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у строк, передбачений ст.256 ГПК України.

Повне судове рішення складене 09.10.2023.

Суддя С.Г. Юзіков