Рішення

від 06.09.2023 по справі 908/3488/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/14/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2023 Справа № 908/3488/19

м.Запоріжжя Запорізької області

за позовом Фермерського господарства «Таврія», (71612, Запорізька область, Василівський район, с. Кам`янське, вул. Молодіжна, буд. 44)

до відповідача Василівської міської ради Запорізької області, (71600, Запорізька область, Василівський район, м. Василівка, бул. Центральний, буд. 1)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Кам`янська сільська рада Василівського району Запорізької області, (71612, Запорізька область, Василівський район, с. Кам`янське, вул. Центральна, буд. 21)

про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі та визнання Договору оренди землі поновленим

Суддя Зінченко Н.Г.

при секретарі судового засідання Батрак М.В.

За участю представників сторін:

від позивача Луценко С.М., на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АР № 1077910 від 10.01.2022;

від відповідача Клюшник В.В., на підставі довіреності № 105/01-05 від 05.04.2023;

від третьої особи не з`явився;

В грудні 2019 року до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Фермерського господарства «Таврія», с. Кам`янське Василівського району Запорізької області до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя про визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди землі у редакції від 11.11.2019 та визнання Договору оренди землі від 24.07.2009 поновленим на строк 8 років, на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди землі від 24.07.2009 та додатковою угодою від 19.12.2014.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2019 справу № 908/3488/19 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.01.2020 після усунення недоліків позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3488/19, справі присвоєно номер провадження справи 4/14/20, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, до участі у справі № 908/3488/19 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача залучено Кам`янську сільську раду Василівського району Запорізької області, с. Кам`янське Василівського району Запорізької області, підготовче засідання призначено на 12.02.2020.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.02.2020 провадження у справі № 908/3488/19 зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку судового рішення у подібних правовідносинах по справі № 320/5724/17 (провадження № 14-385цс19) і по справі № 322/1178/17 (провадження № 14-338цс19) Великою Палатою Верховного Суду і набрання законної сили цими судовими рішеннями Великої Палати Верховного Суду.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.09.2020 провадження у справі № 908/3488/19 поновлено, підготовче засідання призначено на 17.09.2020.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.09.2020 провадження у справі № 908/3488/19 зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку судового рішення у подібних правовідносинах по справі № 159/5756/18 (провадження № 14-99цс20) та по справі № 313/350/16-ц (провадження № 14-97цс20) Великою Палатою Верховного Суду і набрання законної сили цими судовими рішеннями Великої Палати Верховного Суду.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.12.2021 провадження у справі № 908/3488/19 поновлено, продовжено строк підготовчого провадження у справі № 908/3488/19 до 27.01.2022, підготовче засідання призначено на 17.01.2022.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.01.2022 здійснено заміну первісного відповідача у справі № 908/3488/19 Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя на належного відповідача Василівську міську раду Запорізької області, м. Василівка Василівського району Запорізької області, підготовче зсідання відкладалося на 26.01.2022.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.01.2022 задоволено заяву Василівської міської ради Запорізької області, м. Василівка Василівського району Запорізької області про розгляд справи № 908/3488/19 спочатку, ухвалено здійснювати розгляд справи № 908/3488/19 спочатку з призначенням підготовчого засідання, підготовче засідання призначено на 28.02.2022.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року станом на 30 діб.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.03.2022 сторонам повідомлено, що у зв`язку з наявністю обставин, що загрожують життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України підготовче засідання, призначене на 28.02.2022 не відбулося. Підготовче засідання перенесено на іншу дату, про час та місце якого буде повідомлено додатково, відповідною ухвалою.

Наразі відповідними указами Президента України строк, на який на території України введено режим воєнного стану, продовжено до 15.11.2023 включно.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.03.2023 підготовче засідання у справі № 908/3488/19 призначено на 12.04.2023.

Ухвалою господарського суду Запорізької області підготовче засідання відкладалося на 17.05.2023.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.05.2023 Василівській міській раді Запорізької області продовжено строк для подання відзиву на позовну заяву та відкладено підготовче засідання на 06.06.2023.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.06.2023 закрито підготовче провадження у справі № 908/3488/19, справу призначено до розгляду по суті та призначено судове засідання на 10.07.2023.

В судовому засіданні оголошувалася перерва до 07.08.2023 і до 06.09.2023, про що зазначено в протоколах судового засідання від 10.07.2023 і від 07.08.2023.

В судове засідання 06.09.2023 з`явилися представники сторін, здійснювалася фіксація судового процесу програмно-апаратним комплексом «Акорд».

В судовому засіданні 06.09.2023 справу розглянуто, на підставі ст. 240 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та долучених судом до матеріалів справи.

Третя особа в судове засідання 06.09.2023 не з`явилася, про поважність неявки суд завчасно не повідомила, письмових пояснень по суті спору суду не надала.

Враховуючи територіальне перебування третьої особи на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, відповідно до вимог ч. 1 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» про дату, часта і місце розгляду справи № 908/3488/19 третя особа повідомлялася шляхом опублікування ухвал суду у справі № 908/3488/19 опубліковані на офіційному веб-сайті судової влади України.

За приписами зазначеної норми Закону якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення третьої особи про відкриття провадження у справі № 908/1307/23 та подальший розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд не вбачає підстав для відкладення судового засідання та вирішив за можливе розглядати справу по суті в судовому засіданні 06.09.2023 за відсутністю третьої особи, оскільки її неявка не перешкоджає вирішенню спору.

Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві, обґрунтовані посиланням на приписи ст., ст. 15,16 ЦК України, ст., ст. 179, 187 ГК України, ст. 33 Закону України «Про оренду землі». Позов мотивований наступними обставинами: 24.07.2009 між позивачем (Орендарем) та Василівською районною державною адміністрацією (Орендодавець) був укладений договір оренди землі № 381, за яким орендодавець, згідно розпорядження голови Василівської районної державної адміністрації від 31.01.2008 № 69 передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для використання за цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, яка знаходяться на території Камн`яської сільської ради Василівського району Запорізької області. В оренду переданая земельна ділянка загальною площею 22,51 га ріллі. Вказаний договір зареєстровано у Василівському райвідділі Запорізької регіональної філії ДП «Центр ДЗК» 22.10.2009. Відповідно до п. 7 договір укладений на строк п`ять років. Згідно з п. 8 договору розмір орендної плати визначено сторонами у сумі 5400,66 грн. на рік. 19.12.2014 між позивачем (Орендарем) та Головним управлінням Держземагенства у Запорізькій області (Орендодавець) укладено додаткову угоду про поновлення (продовження) договору оренди землі від 24.07.2009 № 381, якою сторони виклали в новій редакції п. 7 договору та визначили, що термін дії договору оренди земельної ділянки 5 років з урахуванням ротації культур. Після закінчення строку орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Також викладено в новій редакції п. 8 договору, яким встановлено, що річна орендна плата становить 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та вноситься орендарем у грошовій формі. Як зазначає позивач, протягом дії зазначеного договору він, як орендар, належним чином виконував його умови. 24.10.2019 на виконання п. 7 договору позивач звернувся до Головного управління Держземагенства у Запорізькій області з листом-повідомленням вих. № 126 про поновлення договору оренди землі на новий термін. Головне управління Держземагенства у Запорізькій області листом № 27-8-06-6017/2-19 від 08.11.2019 відмовило позивачу та вказало на те, які документи необхідно подати разом із листом-повідомленням. Також в цьому листі зазначалося, що строк дії договору оренди закінчився 24.10.2019. В подальшому, на виконання умов п. 7 договору 11.11.2019 позивач звернувся до Головного управління Держземагенства у Запорізькій області із листом-повідомленням вих. № 145 про поновлення договору оренди на новий термін, до якого додавався проект додаткової угоди від 11.11.2019 про поновлення договору оренди землі на 8 років. Листами № 27-8-0.63-6145/2-19 від 20.11.2019 і № 32-8-0.6232/2-19 від 25.11.2019 Головне управління Держземагенства у Запорізькій області відмовило позивачу у поновленні договору оренди із посиланням на ч. 5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі». В зазначених листах також зазначалося, що строк дії договору оренди закінчився 24.10.2019. Позивач з такою позицією щодо обчислення строку дії договору оренди не погоджується та вважає, що строк дії договору обчислюється з моменту його укладення і, оскільки строк дії договору був поновлений на новий термін на строк 5 років додатковою угодою від 19.12.2014, яка була зареєстрована 23.12.2014, то саме з 23.12.2014 починає спливати новий термін дії договору оренди, а тому він припинив свою дію лише 23.12.2019. Позивач також вважає, що він вчасно звернувся з відповідним листом-повідомленням в межах п. 7 договору оренди землі та ч. 2 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», а тому має переважене право на укладення договору оренди землі на новий строк. При цьому, ч. 5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» містить право сторін змінити умови договору при його пролонгації. З огляду на викладене, позивач просить суд позов задовольнити, визнати укладеною додаткову угоду від 11.11.2019 про поновлення договору оренди землі від 24.07.2009 у запропонованій позивачем редакції та визнати договір оренди землі від 24.07.2009 поновленим на строк 8 років, на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди землі від 24.07.2009 та додатковою угодою від 19.12.2014. Судові витрати зі сплати судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

Відповідач (Василівська міська рада Запорізької області) проти позову заперечив з підстав, наведених у Відзиві на позовну заяву вих. № 198/01-05 від 01.05.2023 (вх. № 9559/08-08/23 від 03.05.2023). Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач вважає, що строк дії договору оренди землі № 381 від 24.07.2009 має обчислюватися від дати його укладення, що відповідає приписам ст. 638 ЦК України. Таким чином, оскільки договір оренди укладено 24.07.2009 зі строком дії 5 років, а також враховуючи додаткову угоду про поновлення (продовження) терміну дії договору від 19.12.2014 строком на 5 років, строк дії договору оренди землі № 381, укладений між позивачем та Василівською районною державною адміністрацією Запорізької області, припинився 24.07.2019. Також відповідач вважає, що позивач не має законних підстав для поновлення договору оренди земельної ділянки відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі», оскільки позивачем не дотримано процедури, встановленої частиною 3 зазначено статті 33 Закону, яка дає орендареві підстави розраховувати на можливість такого поновлення строку в силу закону. На підставі викладеного, відповідач просить суд в задоволенні позову відмовити.

Позивач на підставі ст. 166 ГПК України надав Відповідь на відзив вих. № б/н від 11.05.2023 (вх. № 10355/08-08/23 від 12.05.2023), в якій підтримав заявлені позовні вимоги з раніше наведених у позові фактичні обставини справи та нормативних посилань. Також позивач просить суд зауважити, що строк дії договорів оренди земельної ділянки починається після набрання ними чинності, а не з моменту їх укладання. Якщо сторони не вказали про час (термін, календарну дату, подію) початку перебігу та закінчення строку договору, то діють загальні правила, передбачені спеціальним Законом України «Про оренду землі», який прямо встановлював, що договір оренди земельної ділянки набирає чинності після його державної реєстрації. Таким чином, строк дії спірного договору оренди обчислюється з моменту укладенні даного договору, і оскільки строк дії договору оренди землі був поновлений на новий термін додатковою угодою від 19.12.2014, яка була зареєстрована 23.12.2014 на строк 5 років, то саме з 23.12.2014, на думку позивача, починає спливати термін дії договору оренди, а тому він припиняє свою дію лише 23.12.2019. З урахуванням викладеного, позивач вважає що він виконав всі умови, передбачені договором та законом щодо поновлення строку договору на новий строк.

Відповідачем на підстав ст. 167 ГПК України надані Заперечення на відповідь на відзив вих. № 217/01-05 від 25.05.2023 (вх. № 11130/08-08/23 від 26.05.2023), в яких відповідач просить суд зауважити наступне: мотивуючи заявлені вимоги, позивач стверджує, що він встиг звернутися до Орендодавця із повідомленням про поновлення строку дії договору у строк, передбачений для такого звернення діючим законодавством відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі», тобто у місячний строк до закінчення дії договору. Проте, таке твердження позивача є необґрунтованим та спростовуються наступним. Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. Тобто строк для повідомлення орендодавця орендарем, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, встановлюється умовами договору і лише у випадку не закріплення в договорі такого строку він визначається нормативно не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. Відповідно до численної судової практики перевагу має саме договірний строк, визначений та встановлений сторонами в договорі оренди землі. Пунктом 7 договору оренди землі № 381 від 24.07.2009 передбачено, що після закінчення строку дії договору орендар має переважене право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Отже, навіть якщо прийняти до уваги доводи позивача, що закінчення договору мало відбутися 23.12.2019, то умови п. 7 договору позивачем не дотримані, оскільки з листом-повідомленням про продовження терміну дії договору позивач звернувся до Орендодавця 11.11.2019 (а мав до 23.10.2019), тобто з порушення строку, обумовленого в договорі. Також відповідач просить суд врахувати, що ч., ч. 1-5 та ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» містять дві окремі правові підстави реалізації орендарем свого переважного права на поновлення договору оренди землі, і вони не можуть бути застосовані одночасно, оскільки є різними за своєю природою, механізмом застосування та правовими наслідками. Якщо орендар, маючи на меті реалізацію свого переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк, ініціював перед орендодавцем питання про таке поновлення, скориставшись правовим механізмом ч.1-ч.5 статті 33 Закону України «Про оренду землі», то ч. 6 вказаної статті не може бути застосована до таких правовідносин, оскільки ч.6 статті 33 Закону України «Про оренду землі»: (1) не передбачає звернення орендаря до орендодавця; (2) переговори сторін щодо зміни (за необхідності) істотних умов не проводяться. В ході листування між позивачем та Держгеокадастром (Орендодавцем на той час) щодо поновлення договору оренди на новий строк у відповідності до ч., ч. 1,5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» Орендодавцем направлено позивачу лист-повідомлення від 20.11.2019 № 27-8-0.63-6145/2-19, яким повідомлено орендаря про заперечення у поновлені договору оренди землі. 25.01.2022 позивач звернувся до Василівської міської ради Запорізької області з заявою про поновлення договору оренди № 381 від 24.07.2009.Проте, враховуючи, що на моент такого звернення договір оренди землі від 24.07.2009 № 381 припинив свою дію, то на дату звернення позивача до органу місцевого самоврядування мало ставитися питання про укладення нового договору оренди земельної ділянки. Отже, сам лише факт спливу місячного строку за відсутністю листа-повідомлення орендодавця про заперечення в поновленні договору оренди, разом з іншими підставами, вказаними в ч.6 статті 33 Закону України «Про оренду землі», не може свідчити про автоматичне поновлення договору оренди землі за наявності вже застосованого позивачем поновлення договору оренди на підставі ч.1-ч.5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та наявності заперечень з боку орендодавця (Держгеокадастру) у його поновленні. Враховуючи викладене, відповідач вважає доводи та вимоги позивача необґрунтованими та безпідставними.

Розглянувши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

УСТАНОВИВ

14.07.2009 між Фермерським господарством «Таврія» (позивач у справі, Орендар) та Василівською районною державною адміністрацією (Орендодавець) був укладений Договір оренди землі № 381 (далі за текстом Договір).

Пунктами 1, 2 Договору встановлено, що Орендодавець на підставі розпорядження голови Василівської районної державної адміністрації від 31.01.2008 № 69 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність членам фермерського господарства «Таврія» розташованого на території Кам`янської сільської ради Василівського району Запорізької області» та від 26.08.2008 № 616 «Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 31.01.2008 № 69» надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для використання за цільовим призначення для ведення фермерського господарства Кам`янської сільської ради Василівського району Запорізької області. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 22,51 га ріллі.

Кадастровий номер земельної ділянки: 2320982200:01:015:0006. (Згідно Схеми земельної ділянки)

Договір зареєстрований Василівським районним відділом Запорізької регіональної філії ДП «Центр ДЗК» 22.10.2009 про що в Державному реєстрі земель зроблено запис № 0409266000910.

Факт передачі Орендарю обумовленої Договором земельної ділянки засвідчує підписаний обома сторонами та скріплений печатками Акт прийому-передачі земельної ділянки.

Згідно з пунктом 7 Договір укладено на 5 (п`ять) років.

Умовами п. 38 Договору сторони визначили, що Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

З 01.01.2013 набрав чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 № 5245-17, відповідно до якого райдержадміністрації не наділено повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів. Вищезазначені повноваження передано до центральних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів. На території Запорізької області дані функції передано Головному управлінню Держземагенства у Запорізькій області.

Наказом від 25.01.2013 № 40 Міністерство аграрної політики України затвердило зміни до Положення про Головні управління Держземагенства в областях, згідно з п. 4.32 якого Головні управління Держземагенства в областях наділені повноваженнями передавати відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб в межах областей.

За таких обставин, з набранням чинності зазначеного вище Закону України та прийняттям відповідних нормативно-правових актів, розпорядником земель, що є предметом за Договором оренди землі № 381 від 24.07.2009, стало Головне управління Держземагенства у Запорізькій області.

19.12.2014 між позивачем (Орендарем) та Головним управлінням Держземагенства у Запорізькій області (Орендодавець) укладено Додаткову угоду про поновлення (продовження) Договору оренди землі від 24.07.2009 № 381, якою сторони виклали в новій редакції п. 7 Договору та визначили, що термін дії договору оренди земельної ділянки 5 (п`ять) років з урахуванням ротації культур. Після закінчення строку орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу 31466120 від 23.12.2014) і Інформації з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (номер витягу НВ-2306659762019 від 06.12.2019) державна реєстрація Додаткової угоди від 19.12.2014 до Договору оренди землі від 24.07.2009 № 381 відбулася 23.12.2014.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» Державне агентство земельних ресурсів України реорганізоване шляхом перетворення в Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 5 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області; реорганізовані територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держземагенства у Запорізькій області шляхом його приєднання до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області. Встановлено, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру

Згідно розпорядження Кабінету міністрів України від 31.03.2015 № 294-р «Питання Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» функції та повноваження Державного агентства земельних ресурсів у зв`язку з розформуванням покладено на Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Таким чином, після відповідних законодавчих змін розпорядником земель, що є предметом за Договором оренди землі від 24.07.2009 № 381, стало Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

Мотивуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що протягом дії Договору він, як Орендар, належним чином виконував його умови. Належних і допустимих доказів, в розумінні ст., ст. 76, 77 ГПК України, які б спростовували таке твердження позивача, матеріали даної справи не містять.

З матеріалів справи судом встановлено, що 24.10.2019 позивач звернувся до Головного управління Держземагенства у Запорізькій області з листом вих. № 126, яким просив надати перелік документів, які необхідно надати для поновлення Договору оренди землі від 24.07.2009 № 381, зареєстрованого 22.10.2019 за № 040926600090, укладеного між Василівською районною державною адміністрацією та ФГ «Таврія».

Головне управління Держземагенства у Запорізькій області листом № 27-8-06-6017/2-19 від 08.11.2019 «Про розгляд листа» вказало на те, які документи необхідно подати разом із листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі. Також в цьому листі зазначалося, що строк дії Договору оренди закінчився 24.10.2019, а відтак його поновлення не можливе.

11.11.2019 позивач звернувся до Головного управління Держземагенства у Запорізькій області із листом-повідомленням вих. № 145 «Про поновлення договору оренди землі», яким просив поновити Договір оренди землі від 24.07.2009 № 381, зареєстрований 22.10.2019 за № 040926600090, укладений між Василівською районною державною адміністрацією та ФГ «Таврія», на строк 8 (вісім) років на умовах Додаткової угоди про поновлення договору оренди від 19.12.2014 (зареєстрована за номером 8196626 від 23.12.2014). До вказаного листа-повідомлення додавався проект додаткової угоди від 11.11.2019 про поновлення договору оренди землі на 8 років.

Листами № 27-8-0.63-6145/2-19 від 20.11.2019 «Лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі» і № 32-8-0.6-6236/2-19 від 25.11.2019 «Про розгляд листа» Головне управління Держземагенства у Запорізькій області відмовило позивачу у поновленні Договору оренди землі від 24.07.2009 № 381 із посиланням на ч. 5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі». В зазначених листах також зазначалося, що строк дії Договору оренди закінчився 24.10.2019.

Не погоджуючись з такою відмовою у поновленні Договору оренди землі від 24.07.2009 № 381, позивач звернувся до суду з позовом у даній справі, в якому поставив вимоги про визнання укладеною Додаткову угоду від 11.11.2019 про поновлення Договору оренди землі від 24.07.2009 у запропонованій позивачем редакції та визнання Договору оренди землі від 24.07.2009 № 381 поновленим на строк 8 років, на тих самих умовах, які були передбачені Договором оренди землі від 24.07.2009 та Додатковою угодою від 19.12.2014.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 № 1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» та наказу Держгеокадастру від 17.11.2020 № 485 «Деякі питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності до комунальної власності» Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області наказом від 15.12.2020 № 60-ОТГ передано Василівській міській раді Запорізької області у комунальну власність за актом приймання-передачі земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 1576,8686 га, які розташовані на території Василівської міської ради Василівського району Запорізької області за межами населеного пункту, у тому числі і земельну ділянку з кадастровим номером 2320982200:01:015:0006, площею 22,51 га, яка є предметом Договору оренди землі від 24.07.2009 № 381.

Право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2320982200:01:015:0006, площею 22,51 га, зареєстровано за Василівською міською радою Запорізької області 12.04.2021, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер 252639355 від 14.04.2021).

З урахуванням зазначених обставин, судом здійснено заміну первісного відповідача у справі № 908/3488/19 Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області на належного відповідача Василівську міську раду Запорізької області.

Крім того, матеріали справи свідчать, що 25.01.2022 ФГ «Таврія» звернулося до Василівської міської ради Запорізької області із Заявою за вих. № 12, якою із посиланням на ч. 2 ст. 33 та ч. 5 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» просило поновити Договір оренди землі від 24.07.2009 № 381 на строк 8 років, на тих самих умовах, які були передбачені Договором оренди землі від 24.07.2009 та Додатковою угодою від 19.12.2014. До вказаної заяви додавався проект додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 11.11.2019.

Розглянувши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши представлені сторонами письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновків про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог з заявлених підстав, виходячи з наступного.

Згідно ч. 8 ст. 93 Земельного кодексу України відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є орендна плата із призначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, строк дії договору (стаття 15 Закону).

Частиною 1 ст. 19 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

За приписами ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі, зокрема закінчення строку, на який його було укладено.

Статтею 792 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (частина перша статті 210 ЦК України).

Процедура укладення, вимоги до змісту і форми та порядок припинення договору оренди землі визначені Земельним кодексом України та спеціальним законом Законом України «Про оренду землі».

Частиною п`ятою статті 6 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною другою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Системний аналіз наведених положень чинного законодавства дає підстави для висновку, що для визначення початку перебігу та закінчення строку дії договору оренди землі має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій, тобто внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень як єдиної державної інформаційної системи, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обтяження, суб`єктів речових прав, технічні характеристики об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об`єктів нерухомого майна, з якими закон пов`язує набрання чинності договору, а саме можливість реалізації сторонами своїх суб`єктивних прав та обов`язків.

Такі висновки щодо набрання чинності договором оренди земельної ділянки зроблено у численних постановах Верховного Суду України, зокрема в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 322/1178/17, в постанові Верховного суду від 22.12.2021 у справі № 357/8115/18.

Враховуючи наведену судову практику, суд вважає безпідставним і необґрунтованим твердження позивача, що термін дії Договору оренди землі від 24.07.2009 № 381 припинив свою дію 23.12.2019 (тобто, п`ять років з моменту реєстрації Додаткової угоди від 19.12.2014 до Договору оренди).

Суд вважає, що у спірних правовідносинах, строк дії Договору оренди землі від 24.07.2009 № 381 закінчився 22.10.2019 (п`ять років з моменту реєстрації саме Договору оренди, оскільки Додаткова угода від 19.12.2014 до Договору оренди є лише складовою частиною основного Договору).

Статтею 33 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Таким чином, стаття 33 Закону України «Про оренду землі» передбачає, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Переважне право орендаря на поновлення договору оренди землі може бути реалізоване шляхом двох окремих правових підстав: перша наведена у ч.1-ч.5 вказаної статті, друга - у ч. 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі».

За змістом ч.1-ч.5 згаданої статті орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Правова конструкція, передбачена ч.1-ч.5 статті 33 Закону України «Про оренду землі» узгоджується з положеннями статті 777 Цивільного кодексу України, яка встановлює загальний принцип реалізації переважного права наймача на продовження договору найму на новий строк. За змістом згаданої статті Цивільного кодексу України, наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.

У відповідності до ч.6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» встановлено іншу правову підставу, яка полягає в наступному: у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Отже, ч.1-ч.5 статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачає, що орендар ініціює питання поновлення договору оренди землі на новий строк шляхом направлення орендодавцю листа-повідомлення та проекту додаткової угоди. Отримавши зазначений лист-повідомлення та проект додаткової угоди, орендодавець вчиняє ряд юридично значимих дій, а саме: (а) перевіряє його на відповідність вимогам закону, (б) узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, (в) приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), (г) укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

Якщо орендар, маючи на меті реалізацію свого переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк, ініціював перед орендодавцем питання про таке поновлення, скориставшись правовим механізмом ч.1-ч.5 статті 33 Закону України «Про оренду землі», то ч. 6 вказаної статті не може бути застосована до таких правовідносин, оскільки ч.6 статті 33 Закону України «Про оренду землі»: (1) не передбачає звернення орендаря до орендодавця; (2) переговори сторін щодо зміни (за необхідності) істотних умов не проводяться.

Таким чином, виходячи з того, що ч.1-ч.5 та ч.6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» містять дві окремі правові підстави реалізації орендаря свого переважного права на поновлення договору оренди землі, вони не можуть бути застосовані одночасно, оскільки є різними за своєю правовою природою, механізмом застосування та правовими наслідками.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач зазначає, що вперше щодо поновлення Договору оренди землі від 24.07.2009 № 381 звернувся до Орендаря (Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області) 24.10.2019 із листом № 126.

Проте суд не може розглядати вказаний лист ФГ «Таврія» вих. № 126 від 24.10.2019 як лист-повідомлення про намір щодо поновлення Договору оренди землі, оскільки вказаний лист містив лише прохання надати перелік документів, які необхідно надати для поновлення Договору оренди землі від 24.07.2009 № 381, зареєстрованого 22.10.2019 за № 040926600090, укладеного між Василівською районною державною адміністрацією та ФГ «Таврія».

В подальшому, з метою поновлення строку дії Договору оренди землі від 24.07.2009 № 381 на новий строк позивачем на адресу Орендаря (Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області) був направлений Лист-повідомлення № 145 від 11.11.2019 про поновлення Договору оренди землі строком на 8 років на умовах Додаткової угоди про поновлення договору оренди від 19.12.2014 (зареєстрована за номером 8196626 від 23.12.2014). До вказаного листа-повідомлення додавався проект додаткової угоди від 11.11.2019 про поновлення договору оренди землі на 8 років.

Враховуючи фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що Лист-повідомлення № 145 від 11.11.2019 про поновлення Договору оренди землі направлений на адресу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області без додержання строків передбачених ч.1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», оскільки строк дії Договору оренди землі на час такого звернення вже закінчився.

Листами № 27-8-0.63-6145/2-19 від 20.11.2019 «Лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі» і № 32-8-0.6-6236/2-19 від 25.11.2019 «Про розгляд листа» Головне управління Держземагенства у Запорізькій області відмовило позивачу у поновленні Договору оренди землі від 24.07.2009 № 381 із посиланням на ч. 5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі». В зазначених листах також зазначалося, що строк дії Договору оренди закінчився 24.10.2019.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» строк дії договору є істотною умовою договору оренди землі.

Суд вважає, що у спірних правовідносинах позивач у передбачений Законом строк не скористався своїм переважним правом на укладання договору на новий строк, у зв`язку із пропуском строку переважне право орендаря, передбачене ч.1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» припинилось, і також з 22.10.2019 припинився Договір оренди землі у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Після закінчення строку дії Договору, позивач не повернув Орендодавцю земельну ділянку, а 25.01.2022 звернувся до Василівської міської ради Запорізької області із Заявою за вих. № 12, якою із посиланням на ч. 2 ст. 33 та ч. 5 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» просив поновити Договір оренди землі від 24.07.2009 № 381 на строк 8 років, на тих самих умовах, які були передбачені Договором оренди землі від 24.07.2009 та Додатковою угодою від 19.12.2014. До вказаної заяви додавався проект додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 11.11.2019.

Частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Отже, до заяви позивача за вих. № 12 від 25.01.2022 не може бути застосована конструкція ч. 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі», оскільки умовами Договору оренди землі від 24.07.2009 № 381 передбачений строк його дії 5 років.

Частинами восьмою, дев`ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Сам лише факт спливу місячного строку за відсутністю листа-повідомлення орендодавця про заперечення в поновленні договору оренди, разом з іншими підставами, вказаними в ч.6 статті 33 Закону України «Про оренду землі», не може свідчити про автоматичне поновлення договору оренди землі за наявності вже застосованого позивачем поновлення договору оренди на підставі ч.1-ч.5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та наявності заперечень з боку орендодавця (Держгеокадастру) у його поновленні.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що підстави для укладення Додаткової угоди про поновлення Договору оренди землі у запропонованій позивачем редакції відсутні, оскільки у даному випадку законодавством не передбачено повноваження суду щодо самостійного визначення або зміни істотних умов договору (строку дії договору), оскільки це вирішується сторонами договору на основі їх вільного волевиявлення.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача.

На позивача покладено обов`язок обґрунтувати своєї вимоги поданими до суду доказами, тобто, довести, що його права та інтереси порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що позивачем не доведено у встановлений законом спосіб обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Згідно ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Суд визнає позовні вимоги недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Доводи позивача, наведені в обґрунтування заявлених ним вимог, не знайшли свого підтвердження за встановлених судом обставин, що склались між сторонами.

Заперечення відповідача на заявлені позовні вимоги враховані судом при вирішенні даного спору.

Враховуючи вище наведене, в задоволенні позову відмовляється повністю.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, приймаючи до уваги висновок суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст., ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

В задоволені позову Фермерського господарства Таврія, с. Кам`янське Василівського району Запорізької області до Василівської міської ради Запорізької області, м. Василівка Василівського району Запорізької області про визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди землі у редакції від 11.11.2019 та визнання договору оренди землі від 24.07.2009 поновленим на строк 8 років на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди землі від 24.07.2009 та додатковою угодою від 19.12.2014, відмовити повністю.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України « 09» жовтня 2023 р.

Суддя Н.Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.