Рішення

від 27.09.2023 по справі 910/12053/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2023Справа № 910/12053/23Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Запарі А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Шершуна Михайла Петровича

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМОУШН АУТСОРСИНГ»

про стягнення 127 139,76 грн,

Представники сторін:

від позивача: Шершун М.П., Григоришен О.О.,

від відповідача: Нечипорук І.І. (в режимі відеоконференції)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Шершуна Михайла Петровича до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМОУШН АУТСОРСИНГ» про стягнення 127 139,76 грн, обґрунтована неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання інформаційно-консультаційних послуг № 15-MSH від 26.04.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2023 прийнято вказаний позов до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/12053/23, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

28.08.2023 до суду через систему «Електронний Суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який містив, зокрема, вимогу про призначення розгляду справи № 910/12053/23 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2023 справу № 910/12053/23 вирішено розглядати в судовому засіданні з викликом сторін, судове засідання призначено на 27.09.2023.

31.08.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

21.09.2023 до суду через систему «Електронний Суд» від представника відповідача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні, призначеному на 27.09.2023, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 вищевказану заяву представника відповідача задоволено, вирішено забезпечити участь останнього у судовому засіданні 27.09.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

В судове засідання 27.09.2023 з`явились позивач та його представник, а також представник відповідача, який взяв участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Представники сторін в судовому засіданні 27.09.2023 висловили суду свої пояснення/заперечення по суті позовних вимог.

Так, представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 27.09.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 240 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

26.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМОУШН АУТСОРСИНГ», як замовником, та фізичною особою-підприємцем Шершуном Михайлом Петровичем, як виконавцем, укладено договір про надання інформаційно-консультаційних послуг № 15-MSH (надалі - Договір).

Крім того, сторонами було укладено додаткові угоди від 30.09.2021, від 30.09.2022, від 15.10.2022 до вказаного Договору.

Згідно з п. 1.1. Договору, основна його мета полягає в наданні інформаційно-консультаційних послуг в рамках реалізації Проекту міжнародної технічної допомоги «Безпечні, фінансово доступні та ефективні лікарські засоби для українців (Безпечні та доступні ліки)-SAFEMed».

Виконання сторонами зобов`язань за цим Договором підтверджується Актом прийому-передачі наданих послуг, який підписується сторонами по факту їх надання. Форма Акту прийому-передачі наданих послуг затверджується в Додатку № 1 до Договору (п. 1.2.).

В п. 1.3. сторонами погоджено, що за даним Договором виконавець залучається замовником до надання послуг виключно на користь та в інтересах клієнта замовника - Організація «Менеджмент Сайенсиз фор Хелс». Виконавець розуміє та погоджується з тим, що надані ним послуги за даним Договором будуть реалізовані замовником виключно на користь Організації «Менеджмент Сайенсиз фор Хелс».

Згідно з додатковою угодою від 15.10.2022 до Договору розцінка виконавця за надання послуг складає 15 доларів США за одну годину надання послуг на увесь термін дії Договору. Винагорода сплачується в національній валюті України - гривні.

Відповідно до п. 3.1. Договору кінцевими продуктами є: щомісячний звіт про виконану технічну роботу (з підтверджуючими документами).

За умовами пунктів 3.2., 3.3. Договору по факту надання послуг в рамках цього Договору виконавець надає замовнику Акт прийому-передачі. Замовник протягом 10 (десяти) робочих днів після одержання від виконавця Акту прийому-передачі зобов`язаний надіслати виконавцю підписаний примірник Акту прийому-передачі, або мотивовану відмову (із зазначенням причини відмови) від його підписання. Виконавець готує та передає замовнику Акт за звітний місяць протягом 2 (двох) календарних днів з моменту завершення відповідного місяця надання послуг.

Послуги за Договором оплачуються замовником на підставі Акту, який надається виконавцем в паперовому вигляді разом із Актом та Звітом (з підтверджуючими документами) (п. 4.1. Договору). Строк оплати послуг: сім банківських днів з моменту отримання замовником Акту (п. 4.2. Договору).

Відповідно до п. 5 Договору, у випадку дострокового припинення дії Договору сторони складають Акт приймання-передачі наданих послуг із зазначенням вартості фактично наданих послуг на дату дострокового розірвання Договору, що є підставою для здійснення остаточних розрахунків між сторонами.

Підпунктом 5.2.1. п. 5.2. Договору визначено обов`язок виконавця надавати послуги належним чином, в повному обсязі та в строки, визначені сторонами, якому кореспондує визначений підпунктом 5.1.1. п. 5.1. Договору обов`язок замовника сплатити виконавцю вартість наданих належним чином послуг.

Згідно з п. 11.1. Договору (в редакції додаткової угоди від 30.09.2022), цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печаткою (за її наявності у сторони). Строк дії Договору - 30.04.2023.

При цьому, в п. 11.2. Договору сторони узгодили наявність права на свій розсуд повністю розірвати цей Договір з будь-якої причини через 7 днів після повідомлення про це іншої сторони в письмовій формі.

Закінчення строку дії цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за її порушення, яке мало місце під час дії даного Договору (п. 11.3.).

Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується сторонами, відповідач повідомленням № 101 від 02.03.2023 повідомив позивача про розірвання Договору в строк 7 календарних днів з моменту отримання цього повідомлення останнім, чим реалізував своє право, передбачене в п. 11.2. Договору.

Отже, враховуючи отримання позивачем вказаного повідомлення 06.03.2023, Договір вважається розірваним між сторонами 13.03.2023.

В той же час, 08.05.2023 позивач звернувся до відповідача з повідомленням б/н від 08.05.2023, у якому просив останнього сплатити у передбачений Договором строк суму коштів у розмірі 127 139,76 грн за фактично надані позивачем послуги за лютий 2023 року та березень (з 01.03.2023 до 13.03.2023). Як вбачається із додатків до вказаного повідомлення та опису вкладення від 08.05.2023, разом із цим повідомленням позивачем було надіслано відповідачу Акт прийому-передачі надання послуг № 15-MSH/23 від 28.02.2023 (2 примірники), Звіт в паперовій формі щодо наданих послуг № 23-02-23 від 28.02.2023, Акт прийому-передачі наданих послуг № 15-MSH/24 від 13.03.2023 (2 примірники), Звіт в паперовій формі щодо наданих послуг № 24-03-23 від 13.03.2023.

У відповідь на вказане повідомлення позивача відповідач листом від 07.06.2023 Вих. № 279 повідомив, що за інформацією, отриманої від Організації «Менеджмент Сайенсиз фор Хелс», станом на 15.02.2023 ФОП Шершун М.П. надав інформаційно-консультаційні послуги протягом 88 годин, а у березні 2023 року інформаційно-консультаційні послуги ФОП Шершун М.П. не надавалися, на підтвердження чого надано копію листа № L-230607-1 від 07.06.2023. Відповідач у листі від 07.06.2023 Вих. № 279 зазначив також про те, що оскільки ним було отримано від позивача Звіти від 28.02.2023 та від 13.03.2023 без підтверджуючих документів, замовник не має можливості документально підтвердити фактичне надання послуг виконавцем у відповідний період. Також повідомлено, що з огляду на підтвердження Організацією «Менеджмент Сайенсиз фор Хелс» обсягу та вартості фактично наданих послуг лише за лютий 2023 року на суму 48 107,84 грн, такі послуги фактично будуть оплачені замовником відповідно до п. 4.2. Договору та надання актуального Звіту щодо наданих послуг за період з 01.02.2023 по 15.02.2023.

18.07.2023 позивач направив відповідачу повідомлення б/н від 18.07.2023, у якому повторно просив останнього оплатити надані позивачем послуги за період дії Договору до моменту його одностороннього розірвання у розмірі 127 139, 76 грн за наданими раніше актами за лютий та березень 2023 року, до якого було долучено документи на підтвердження фактично наданих послуг, а саме: документ оновленої схеми бізнес-процесів проєкту MedSupply «WBS-eng.pdf», документ «Розробка та удосконалення Функціональних Вимог щодо Системи Специфікація ділового процесу № ВР23» від 03.03.2023, Функціональні вимоги для бізнес-процесу ВР23 «Прогноз потреби на період» 13.03.2023, документ «MS-MD Error Dictionary Error dictionary» від 28.02.2023, документ «MS-MD Error Dictionary MedSupply» від 28.02.2023, документ Юзер Сторіс для бізнес-процесу ВР23: Прогноз потреби від 27.02.2023, документ функціональних вимог для системи МедДата «ВР08: Розподіл ЕТ/ЗІЗ/ШВЛ» від 06.02.2023, документ функціональних вимог для системи МедДата «ВР09: Розподіл АШМД» від 10.02.2023, документ функціональних вимог для системи МедДата «ВР32: Заявка на поставку ВМО» від 15.02.2023, Документ Схема ВРMN «ВР23-Збір та формування заявок» від 14.02.2023, Документ Схема ВРMN «ВР23-Перевірка та внесення даних» від 14.02.2023.

Відповідач у відповідь на вищевказане повідомлення позивача листом від 10.08.2023 Вих. № 473 зазначив про повторне звернення до Організації «Менеджмент Сайенсиз фор Хелс» з прохання підтвердити надання послуг ФОП Шершун М.П. згідно наданих ним документів до повідомлення від 18.07.2023, у відповідь на яке Організація «Менеджмент Сайенсиз фор Хелс» листом від 230808-1 від 08.08.2023 повідомила, що послуги ФОП Шершун М.П. після 15.02.2023 не надавалися.

Звертаючись із даним позовом до суду, позивач зазначає, що ним вчасно та у повному обсязі було виконано свої договірні зобов`язання перед відповідачем, в той час як останній не провів розрахунки з позивачем за фактично надані послуги за період лютий 2023 - 13.03.2023 (останній день до дати припинення Договору).

Відповідач проти доводів позовної заяви заперечував, зазначаючи, що позивачем було порушено умови п. 3.2. Договору та не надіслано у строк до 02.03.2023 відповідачу акт прийому-передачі та щомісячний звіт про виконану технічну роботу (з підтверджуючими документами) за лютий 2023 року, а надіслано лише 08.05.2023. Враховуючи те, що станом на дату розірвання Договору позивачем не було надано відповідачу акт прийому-передачі за лютий 2023, сторонами не погоджено обсягу фактично наданих послуг позивачем, у зв`язку з чим у відповідача станом на 13.03.2023 відсутні підстави для проведення розрахунку із позивачем. При цьому, як зазначає відповідач, Організацією «Менеджмент Сайенсиз фор Хелс», на користь якої за Договором надавались послуги, підтверджено лише надання позивачем послуг у лютому 2023 року тривалістю 88 годин вартістю 48 107,84 грн, однак у березні 2023 року надання послуг не підтверджено.

Отже, за доводами відповідача, останнім надано належні докази того, що позивачем надано фактично послуги лише у лютому 2023 на суму 48 107,84 грн, в той час як позивачем не доведено та не надано жодного належного доказу надання послуг протягом періоду з лютого 2023 року по 13.03.2023 послуг на суму 127 139,76 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 ст. 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами (ст. 905 ЦК України).

Відповідно до ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з умов договору, позивач щомісячно повинен був надавати за Договором інформаційно-консультаційні послуги на користь та в інтересах Організації «Менеджмент Сайенсиз фор Хелс» вартістю 15 доларів США за одну годину надання послуг.

При цьому, за умовами додаткової угоди від 15.10.2022 до Договору винагорода сплачується в національній валюті України - гривні, в перерахунку за обміннім курсом продажу OANDA станом на день підписання Акту прийому-передачі послуг.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що 13.03.2023 укладений між сторонами Договір припинив свою дію внаслідок реалізації відповідачем свого права, визначеного п. 11.2. Договору.

Водночас, між сторонами виник спір щодо обсягу фактично наданих послуг позивачем за вказаним Договором за період його дії з лютого 2023 року по 13.03.2023 (до дати припинення Договору внаслідок його одностороннього розірвання) та вартості таких послуг.

Так, судом встановлено, що на підтвердження своїх доводів щодо надання відповідачу послуг за Договором протягом періоду лютий 2023 року - 13.03.2023 на загальну суму 127 139,76 грн, позивачем в матеріали справи надано, зокрема: Акти прийому-передачі наданих послуг від 28.02.2023 № 15-MSH/23 та від 13.03.2023 № 15-MSH/24, підписані в односторонньому порядку позивачем, Звіти щодо наданих послуг до вказаних актів від 28.02.2023 та від 13.03.2023, а також документи щодо фактичного надання послуг, а саме: документ оновленої схеми бізнес-процесів проєкту MedSupply «WBS-eng.pdf», документ «Розробка та удосконалення Функціональних Вимог щодо Системи Специфікація ділового процесу № ВР23» від 03.03.2023, Функціональні вимоги для бізнес-процесу ВР23 «Прогноз потреби на період» 13.03.2023, документ «MS-MD Error Dictionary Error dictionary» від 28.02.2023, документ «MS-MD Error Dictionary MedSupply» від 28.02.2023, документ Юзер Сторіс для бізнес-процесу ВР23: Прогноз потреби від 27.02.2023, документ функціональних вимог для системи МедДата «ВР08: Розподіл ЕТ/ЗІЗ/ШВЛ» від 06.02.2023, документ функціональних вимог для системи МедДата «ВР09: Розподіл АШМД» від 10.02.2023, документ функціональних вимог для системи МедДата «ВР32: Заявка на поставку ВМО» від 15.02.2023, Документ Схема ВРMN «ВР23-Збір та формування заявок» від 14.02.2023, Документ Схема ВРMN «ВР23-Перевірка та внесення даних» від 14.02.2023.

Натомість, відповідачем, на підтвердження своїх доводів щодо підтвердження надання позивачем послуг за Договором лише до 15.02.2023, надано в матеріали справи, зокрема: Акт прийому-передачі наданих послуг № 15-MSH/23 від 15.02.2023 на суму 48 107,84 грн, підписаний в односторонньому порядку відповідачем; лист Організації «Менеджмент Сайенсиз фор Хелс» від 08.08.2023 № 230808-1.

Суд зазначає, що у даному випадку фактичне надання позивачем послуг на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального надання послуг за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття послуг.

Так, за наслідками оцінки поданих сторонами в матеріали справи доказів, судом встановлено, що заперечення відповідача щодо надання позивачем послуг на суму 127 139,76 грн фактично ґрунтуються на даних від Організації «Менеджмент Сайенсиз фор Хелс», якою у листах від 07.06.2023 № L-230607-1 та від 08.08.2023 № 230808-1 зазначено про підтвердження надання ФОП Шершун М.П. послуг до 15.02.2023 протягом 88 годин, на суму 48 107,84 грн.

Однак, судом критично оцінюються відповідні листи від Організації «Менеджмент Сайенсиз фор Хелс», у яких зазначається, зокрема, про закриття доступу до корпоративного диску з 16.02.2023 та, відповідно, ненадання звітів із зазначеної дати позивачем, оскільки дані обставини не можуть свідчити про ненадання фактично послуг позивачем.

При цьому, як вбачається зі змісту листа від 08.08.2023 № 230808-01, Організацією «Менеджмент Сайенсиз фор Хелс» зазначено: «щодо подальшого надання ФОП Шершуном М.П. послуг або подальшого опрацювання файлів, то вони були виконані на його власний розсуд та не могли бути вивантажені на корпоративний Google диск ДП «Медичні закупівлі України» та, відповідно, прийняті, оскільки після 15.02.2023 йому був закритий доступ», тобто, можливість подальшого надання позивачем послуг після 15.02.2023 фактично не заперечується.

Разом з тим, суд зазначає, що хоча умовами Договору і передбачено надання позивачем послуг на користь та в інтересах клієнта замовника - Організація «Менеджмент Сайенсиз фор Хелс», однак цей Договір не містить умов щодо отримання відповідачем, як замовником, підтвердження від клієнта про фактичне надання позивачем послуг. Також даний Договір не містить жодних положень про припинення надання позивачем послуг у зв`язку із закриттям доступу до корпоративного Google диску ДП «Медичні закупівлі України», про використання такого диску при виконанні Договору, а також про участь ДП «Медичні закупівлі України» у правовідносинах, які виникли за цим Договором.

Отже, в даному випадку, з урахуванням одностороннього розірвання Договору з 13.03.2023 за ініціативою його сторони - відповідача, суд констатує, що правовідносини між сторонами припиняються саме із указаної дати та таке припинення не пов`язане із будь-якими іншими обставинами, які не випливають із умов Договору.

Водночас, беручи до уваги п. 11.3. Договору, закінчення строку його дії не звільняє сторони від відповідальності за її порушення, яке мало місце під час дії даного Договору.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши подані в матеріали справи сторонами докази на підтвердження своїх доводів та заперечень, суд встановив, що позивачем підтверджено факт надання послуг за Договором за спірний період на суму 127 139,76 грн належними доказами відповідно до умов п. 3.1. Договору. При цьому, відповідні підтверджуючі документи щодо наданих фактично послуг були надіслані позивачем на вимогу відповідача листом від 18.07.2023, отримання яких не заперечувалось відповідачем, як і не заявлялось будь-яких заперечень щодо змісту таких документів.

Доводи відповідача щодо порушення позивачем п. 3.3. Договору в частині строків оформлення актів наданих послуг судом відхиляються, оскільки, беручи до уваги дострокове розірвання Договору, складання актів про фактично надані послуги врегульовано п. 5 Договору, який не містить умов щодо строків складання таких актів.

Суд також зауважує, що надіслання відповідачем позивачу Акту наданих послуг від 15.02.2023 на суму 48 107,84 грн для погодження та підписання суперечить умовам пунктів 3.2., 3.3., 4.1., 5.2.2. Договору, а тому даний акт не береться до уваги при вирішенні даного спору.

Слід зазначити, що в будь-якому разі відсутність фізично підписаних зі сторони відповідача актів приймання-передачі наданих послуг не є визначальним для висновку про ненадання позивачем послуг та не може нівелювати обов`язку відповідача належно здійснювати оплату наданих послуг, фактичне надання яких під час дії Договору підтверджено відповідними доказами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З урахуванням наведених вище доказів судом встановлено, що відповідач порушив свої зобов`язання за Договором, не здійснив оплату наданих послуг, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем за період лютий 2023 року та березень 2023 року (за період з 01.03.2023 по 13.03.2023) у розмірі 127 139,76 грн, факт існування якої відповідачем відповідними засобами доказування не спростований.

Проте, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76, 77 ГПК України на підтвердження сплати відповідачем грошових коштів позивачу в розмірі 127 139,76 грн.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

17.10.2019 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву ст. 79 названого Кодексу з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування «вірогідність доказів».

Так, за приписами ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту ст. 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (зазначену правову позиція викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Отже, враховуючи принцип змагальності сторін, суд вважає, що позивач підтвердив більш вірогідними доказами обставини наявності заборгованості відповідача у заявленому розмірі за договором, аніж це спростував відповідач.

За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ураховуючи встановлені обставини, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМОУШН АУТСОРСИНГ» (вул. Борисоглібська, буд. 16Б, кв. 1.2., м. Київ, 04070; ідентифікаційний код 36337198) на користь Фізичної особи-підприємця Шершуна Михайла Петровича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 127 139 (сто двадцять сім тисяч сто тридцять дев`ять) гривень 76 коп. заборгованості за надані послуги та 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 09.10.2023.

Суддя Т. Ю. Трофименко