Ухвала

від 26.09.2023 по справі 445/1504/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 445/1504/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/811/1088/23 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Золочівського районного суду м. Львова від 03.08.2023, по матеріалах кримінального провадження № 42022142210000037 внесеного 28.09.2022 в ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 ч.4 ст. 358 КК України, про накладення арешту на майно вилучене в ході обшуку 01.08.2023 року,

за участю:

прокурора - ОСОБА_8

захисника - адвоката ОСОБА_6 ,

підозрюваної ОСОБА_7 ,

встановила :

Ухвалою слідчого судді Золочівського районного суду м. Львова від 03.08.2023 задоволено клопотання старшого слідчого СВ Золочівського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_9 про арешт майна.

Накладено арешт на:(п`ятдесят) купюр номіналом по 500 (п`ятсот) гривень із серійними номерами: АП9218086, АЗ5451954, ЄИ4431176, ЕВ4717410, ЄИ4431376, АД0969743, ЄВ8475142, БА0093470, АЗ8122800, АА6140210, ХВ9078413, ВЕ4082819, БГ6618436, ЕЖ9524360, ХЖ5636134, ХА6370886, АЛ0889324, АА2132851, ЦА1280541, ХИ7735179, ББ2480586, ЕЕ3801740, ЄИ4736138, ЗА3790719, ВЗ2077328, ВЕ2751047, ХЄ6006423, АА4345996, ЄГ6213881,ЄИ9887014, ХА3926712, ЕЕ7273727, ЕЕ8542024, ЕЕ3801722, ЕЕ3801741, АВ5404440, ЕД6405181, ХГ5502407, АД2128843, ЄВ5582854, МБ6991829, ФГ3294803, ВГ4210888, МГ1465860, ЄЄ4340887, ЕЖ3158569, АА1331917, ЕЖ8597326, БА6907144, АЕ8728389, які після огляду упаковано у сейф пакет «Національна поліція України Головне слідче управління №PSP1111423;

10 (десять) купюр номіналом тисяча гривень із серійними номерами: ЯБ9894054, АЖ1108195, АЄ6439197,ЯБ4596331, ЕВ5314150, АГ7724864, АИ2902622, ЯБ4596332, АЄ6261451, АВ8737286, 7 (сім) купюр номіналом п`ятдесят євро із серійними номерами: UA1634851308, VB7324345999, RD0793278291, VA7420200554, UA3777119121, S58882286761, VA6858859493, сорок сім купюр номіналом сто доларів США із серійними номерами: LG56988370D, LB02394101L, PG42689030B, LL53086654G, ML36418941B, PH15768117A, PA62876229A, PB62700203M, PH15768118A, PA83411426A, PB62700202M, ML63667694C, PA83411475A, PB62700201M, LB40181050L, PA83411472A, MB70779036I, PB17029629H, LB16849561Q, PF05113495F, PL48625982J, PL48625985J, LF02000795F, PB29208495F, LG46474656E, PL48625989J, MB28143776M, LD58943979C, PB92275562K, PL36073381C, MF81779464E, ME26253658B, LK82575782D, LL80441965E, LG97199054C, MB00604043R, LD87007673D, JC06307066A, MB71781705G, LD39404596C, PE51255622D, PE51255621D, LB51406568A, LE57190037E, HF63347622D, KB24791307G, KH56854214A, дві купюри номіналом п`ятдесят доларів США із серійними номерами: IC37478388A, MF60860569A, одна купюра номіналом двісті євро із серійним номером: EA3863019817, одна купюра номіналом сто євро із серійним номером: RB4812945521, десять купюр номіналом двадцять євро із серійними номерами: S35609162065, H55994853627, UC8843207743, UD9803331207, RP0124288263, UD7689060288, UD6809883714, EA0531598123, UC6188193028, SC9366443445, чотири купюри номіналом десять євро із серійними номерами: N56195574942, X64003400723, PA5296021109, SE3075410539, одна купюра номіналом п`ять євро із серійним номером: TC3171482048 , дві купюри номіналом двісті польських злотих із серійними номерами: YB3506963, CM9443244, три купюри номіналом сто польських злотих із серійними номерами: FX3893600, GI4396991, GK4509140, одна купюра номіналом п`ятдесят польських злотих із серійним номером: BL5705054, три купюри номіналом двадцять польських злотих із серійними номерами: BK7849414, BN5700237, BL7955617, чотири купюри номіналом десять польських злотих із серійними номерами: BA3219613, BW6032113, BI9518958, BJ7858567, які після проведення огляду запаковано у сейф пакет «Національна поліція України Головне слідче управління» № PSP1111424;

свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 із реєстраційним номером НОМЕР_2 , датою першої реєстрації 21.03.2013 на прізвище ОСОБА_7 , марка автомобіля ВМW X6 білого кольору, ключі від автомобіля марки ВМW;

пластиковий пульт НОМЕР_3 , записку на білому папері із надписами синьою ручкою « НОМЕР_4 » « НОМЕР_5 » «21.07» «20.07» «0964270708-мама» «0679382138» з іншого боку згода на доручення;

пластикову картку (слот) від сім-карти мобільного Київстар із зазначеним номером НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , PIN2 2742, НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , які після огляду упаковано у сейф пакет «Національна поліція України №PSP1111421.

Клопотання слідчим обґрунтовано тим, що ОСОБА_7 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою незаконного переправлення ОСОБА_10 через державний кордон України та протиправного збагачення за рахунок вчинення кримінального правопорушення, усвідомлюючи, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні оголошеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 року на території України строком на 30 діб, який продовжено згідно Указу Президента України №254/2023 від 01.05.2023 строком на 90 діб, виїзд за межі країни громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років забороняється та розуміючи, що ОСОБА_10 не має права виїзду за межі України у зазначений період, 07.06.2023 у мобільному застосунку «Viber» із свого мобільного телефону, повідомила ОСОБА_10 про можливість сприяння у незаконному переправленні його через державний кордон України шляхом внесення інформації про нього до інформаційної системи «Шлях», та в подальшому наданням порад, необхідних документів ОСОБА_10 , а також вказівок про час та місце перетину останнім державного кордону України.

Слідчий суддя своє рішення мотивувала тим, що вказані кошти та речі можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, дані кошти та речі є визнані як речові докази, тому враховуючи вищевикладене, а також правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об`єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи осіб, а також з метою збереження доказів кримінального правопорушення і забезпечення можливої конфіскації майна, вважає, що клопотання підлягає задоволенню.

Заперечення захисника ОСОБА_6 про накладення арешту на майно передбачене в п. 1.1 та п.1.2 клопотання слідчого спростовуються тим, що незастосування арешту майна може привести до настання наслідків, що перешкоджатимуть збереженню доказів кримінального правопорушення і забезпечення можливої конфіскації майна.

Адвокат ОСОБА_6 в апеляційній скарзі просить поновити строк апеляційного оскарження; скасувати ухвалу слідчого судді та відмовити у задоволені клопотання слідчого про накладення арешту на майно.

Апелянт зазначає, що був присутній в судовому засіданні 03.08.2023 однак не був на проголошенні рішення суду, а копію ухвали отримав лише 14.08.2023 хоча клопотання про скерування рішення на електронну пошту написав відразу і лише на повторне звернення йому було скеровано ухвалу слідчого судді. У зв`язку з цим просить вважати поважними причини пропуску строку.

По суті прийнятого рішення апелянт вважає ухвалу слідчого судді незаконною, необгрунтованою через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, винесеною з порушенням матеріального та процесуального права.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що слідчим суддею не було дотримано вимог ч.2 ст.167 КПК України, оскільки в справі недостатньо підстав для тимчасового вилучення майна. Також не дотримано вимог п.3 ч.2 ст. 171 КПК оскільки не перевірено, що грошові кошти не були безпосередньо при ОСОБА_7 , а знаходилися у приміщенні де проживає ОСОБА_11 , тобто саме вона є власником майна і останній невідомо у зв`язку з яким критерієм грошові кошти були визнані такими, що підпадають під ознаки речового доказу, тобто було порушено її право на захист.

Апелянт наполягає, що слідчим суддею не було належно перевірено правову підставу для арешту. Не зрозуміло чому при визнанні автомобіля із реєстраційним номером НОМЕР_2 , марки автомобіля ВМW X6 білого кольору, речовим доказом були вилучені і свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 датою першої реєстрації 21.03.2013 на прізвище ОСОБА_7 та ключі від автомобіля марки ВМW.

Апелянт вважає, що клопотання про арешт майна подано неуповноваженими на те особами, оскільки 02.08.2023 було змінено підслідність кримінального провадження.

Заслухавши доповідь судді, міркування захисника - адвоката ОСОБА_6 , підтриману ОСОБА_7 про задоволення апеляційних вимог в повному обсязі, думку прокурора про відмову у задоволені апеляційної скарги, обговоривши доводи наведені в клопотанні про накладення арешту на майно, вивчивши матеріали провадження надані суду апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг у відповідності до вимог ст. 404 КПК України.

Положенням ч.1 ст.131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог КПК України арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Також, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Згідно з ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Статтею 171 КПК України встановлено обов`язкові вимоги, яким повинно відповідати клопотання про арешт майна.

Завданням кримінального провадження повинні досягатися таким чином щоб до жодної особи не було застосовано необґрунтованого процесуального примусу (ст. 2 КПК України).

Будь-яке втручання у право власності повинне бути законним, наприклад, на підставі ухвали суду. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що тримання майна у кримінальному провадженні в якості речового доказу (арешт майна) може бути необхідним для належного здійснення правосуддя, що є законною метою в «загальних інтересах» суспільства (наприклад, Рішення у справіEast West Alliance Limited проти Українивід 23 січня 2014 року, заява № 19336, параграф 188). Разом з тим, має бути розумне співвідношення між засобами та метою, що досягається так званий «справедливий баланс» між інтересом суспільства та вимогами щодо захисту фундаментальних прав особи (серед інших, Рішення у справіEdwards проти Мальтивід 24.10.2006 року, заява № 17647/04, параграф 69).

При винесенні ухвали судом першої інстанції, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні правові підстави для арешту майна, а тому слідчим суддею обґрунтовано задоволено клопотання слідчого про арешт майна, з урахуванням наявних для цього доказів в матеріалах кримінального провадження.

З ухвали слідчого судді вбачається, що старшого слідчим відділом Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_9 здійснюється досудове розслідування кримінального провадження внесеного 28.09.2022 до ЄРДР за №42022142210000037, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч.3 ст. 332 КК України.

21.07.2023 року за підозрою у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

22.07.2023 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру в сприянні незаконного переправлення особи через державний кордон України порадами, вказівками, наданням засобів, вчиненого з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Санкція вказаної статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

01.08.2023 року на підставі ухвали слідчого судді Золочівського районного суду Львівської області від 11.07.2023 проведено обшук за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме у житловій квартирі АДРЕСА_1 у ході проведення якого виявлено та вилучено:

1. (п`ятдесят) купюр номіналом по 500 (п`ятсот) гривень із серійними номерами: АП9218086, АЗ5451954, ЄИ4431176, ЕВ4717410, ЄИ4431376, АД0969743, ЄВ8475142, БА0093470, АЗ8122800, АА6140210, ХВ9078413, ВЕ4082819, БГ6618436, ЕЖ9524360, ХЖ5636134, ХА6370886, АЛ0889324, АА2132851, ЦА1280541, ХИ7735179, ББ2480586, ЕЕ3801740, ЄИ4736138, ЗА3790719, ВЗ2077328, ВЕ2751047, ХЄ6006423, АА4345996, ЄГ6213881,ЄИ9887014, ХА3926712, ЕЕ7273727, ЕЕ8542024, ЕЕ3801722, ЕЕ3801741, АВ5404440, ЕД6405181, ХГ5502407, АД2128843, ЄВ5582854, МБ6991829, ФГ3294803, ВГ4210888, МГ1465860, ЄЄ4340887, ЕЖ3158569, АА1331917, ЕЖ8597326, БА6907144, АЕ8728389, які після огляду упаковано у сейф пакет «Національна поліція України Головне слідче управління №PSP1111423;

2. 10 (десять) купюр номіналом тисяча гривень із серійними номерами: ЯБ9894054, АЖ1108195, АЄ6439197,ЯБ4596331, ЕВ5314150, АГ7724864, АИ2902622, ЯБ4596332, АЄ6261451, АВ8737286, 7 (сім) купюр номіналом п`ятдесят євро із серійними номерами: UA1634851308, VB7324345999, RD0793278291, VA7420200554, UA3777119121, S58882286761, VA6858859493, сорок сім купюр номіналом сто долларів США із серійними номерами: LG56988370D, LB02394101L, PG42689030B, LL53086654G, ML36418941B, PH15768117A, PA62876229A, PB62700203M, PH15768118A, PA83411426A, PB62700202M, ML63667694C, PA83411475A, PB62700201M, LB40181050L, PA83411472A, MB70779036I, PB17029629H, LB16849561Q, PF05113495F, PL48625982J, PL48625985J, LF02000795F, PB29208495F, LG46474656E, PL48625989J, MB28143776M, LD58943979C, PB92275562K, PL36073381C, MF81779464E, ME26253658B, LK82575782D, LL80441965E, LG97199054C, MB00604043R, LD87007673D, JC06307066A, MB71781705G, LD39404596C, PE51255622D, PE51255621D, LB51406568A, LE57190037E, HF63347622D, KB24791307G, KH56854214A, дві купюри номіналом п`ятдесят доларів США із серійними номерами: IC37478388A, MF60860569A, одна купюра номіналом двісті євро із серійним номером: EA3863019817, одна купюра номіналом сто євро із серійним номером: RB4812945521, десять купюр номіналом двадцять євро із серійними номерами: S35609162065, H55994853627, UC8843207743, UD9803331207, RP0124288263, UD7689060288, UD6809883714, EA0531598123, UC6188193028, SC9366443445, чотири купюри номіналом десять євро із серійними номерами: N56195574942, X64003400723, PA5296021109, SE3075410539, одна купюра номіналом п`ять євро із серійним номером: TC3171482048 , дві купюри номіналом двісті польських злотих із серійними номерами: YB3506963, CM9443244, три купюри номіналом сто польських злотих із серійними номерами: FX3893600, GI4396991, GK4509140, одна купюра номіналом п`ятдесят польських злотих із серійним номером: BL5705054, три купюри номіналом двадцять польських злотих із серійними номерами: BK7849414, BN5700237, BL7955617, чотири купюри номіналом десять польських злотих із серійними номерами: BA3219613, BW6032113, BI9518958, BJ7858567 які після проведення огляду запаковано у сейф пакет «Національна поліція України Головне слідче управління» № PSP1111424;

3. свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 із реєстраційним номером НОМЕР_2 , датою першої реєстрації 21.03.2013 на прізвище ОСОБА_7 , марка автомобіля ВМW X6 білого кольору, ключі від автомобіля марки ВМW, пластиковий пульт НОМЕР_3 , записку на білому папері із надписами синьою ручкою « НОМЕР_4 » « НОМЕР_5 » «21.07» «20.07» «0964270708-мама» « НОМЕР_10 » з іншого боку згода на доручення, пластикову картку (слот) від сім-карми мобільного Київстар із зазначеним номером НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_11 , PUK1 НОМЕР_12 , НОМЕР_9 , які після огляду упаковано у сейф пакет «Національна поліція України №PSP1111421.

02.08.2023 року вказані речі та грошові кошти оглянуто та цього ж дня постановою старшого слідчого СВ Золочівського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_9 визнано речовими доказами.

На переконання слідчого судді слідчим доведено, що зазначене вище вилучене майно має суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, тому повернення вищевказаного майна може призвести до його знищення, втрати, пошкодження або інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, з метою встановлення всіх обставин кримінального правопорушення.

Даний захід забезпечення кримінального провадження є співмірним та пропорційним переслідуваній меті, втручання у власність буде виправданим за вказаних умов, таким, що здійснено в порядку передбаченому законом, а відтак не буде свавільним.

Вирішуючи питання накладення арешту напредмети зазначені вище з метоюзабезпечення конфіскації майна як виду покарання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання в цій частині підлягало до задоволення, виходячи із наступного.

При вирішенніклопотання слідчийсуддя врахував,що ОСОБА_7 підозрюється увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.3ст.332КК України, який увідповідності доположень ст.12КК Українивідносяться дотяжкого злочину,за вчиненняякого передбаченогопокарання увидіпозбавлення воліна строквід 7до 9років зконфіскацією майна,апредмети,схожі нагрошові кошти, транспортні засобита інші предмети вилученіу ходіпроведення обшукужитлової квартири АДРЕСА_1 ,де зареєстрованата проживає ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,і є достатніпідстави вважати,що вказаніпредмети станомна часвилучення належали ОСОБА_7 та у разі визнання її винною у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, вказане майно підлягатиме конфіскації.

Крім цього, накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а тому слідчий суддя вважає, що застосування заходу забезпечення у вигляді арешту в даному випаду відповідає вимогам розумності та співрозмірності втручання у мирне володіння майном по відношенню до завдань кримінального провадження.

Відтак при винесенні ухвали судом першої інстанції, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні слідчого правові підстави для арешту майна, зокрема враховано правову підставу для арешту, можливість використання майна як доказ у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, та прийнято до уваги те, що дослідження та збереження, вилученого майна на даному етапі досудового розслідування має важливе значення для кримінального провадження.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.1 ст.9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно зі ст.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст.1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

Відповідно до ст.16 КПК України - позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПКУкраїни.

Сукупність наведеної норми свідчить, що будь-яка процесуальна дія слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, вчинена під час досудового розслідування, має відповідати вищевказаним засадам, як за своєю суттю, так і за формою реалізації, тобто процедурою застосування.

Прокурор у суді апеляційної інстанції підтвердив, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженню триває, проводяться слідчі, процесуальні дії.

З врахуванням зазначеного вище та матеріалів, досліджених колегією суддів вважає, що апеляційні вимоги адвоката ОСОБА_6 не знайшли підтвердження в суді апеляційної інстанції та повністю спростовуються матеріалами клопотання.

Стороною захистуне доведено,що вилучені підчас обшуку квартири 01.08.2023грошові кошти у сумі 25000гривень (50купюр номіналом по 500гривень),4800доларів США,850злотих,895євро,10000гривень належать ОСОБА_11 ,яка проживала в ційквартирі, та не являютьсяпредметом злочину.

Відтак усукупності зобставинами кримінальногопровадження,колегія суддівоб`єктивнопереконана,що слідчийсуддя, задовольняючи клопотання слідчого унакладені арештуна майно вилучене під час обшуку 01.08.2023, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, а тому доводи апелянта стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Покликання сторони захисту про те, що клопотання про арешт подано неуповноваженою на те особою через зміну підслідності спростовується поданими прокурором суду апеляційної інстанції документами: постановою про визначення підслідності від 02.08.2023 та постановою від 17.08.2023 про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42022142210000037,де зазначено проте,що 16.08.2023постановою заступника керівника Львівської обласної прокуратури підслідністьу вказаному провадженні визначеноза СВЗолочівського РВП ГУНПу Львівськійобласті.

Колегія суддів не вбачає будь-якої невідповідності висновку суду першої інстанції нормам КПК України та фактичним обставинам кримінального провадження, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

постановила:

Поновити адвокату ОСОБА_6 строк апеляційного оскарження.

Апеляційну скаргуадвоката ОСОБА_6 ,в інтересах ОСОБА_7 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Золочівського районного суду м. Львова від 03.08.2023, по матеріалах кримінального провадження № 42022142210000037 внесеного 28.09.2022 в ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 ч.4 ст. 358 КК України, про накладення арешту на майно вилучене в ході обшуку 01.08.2023 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: